Рішення

від 30.05.2012 по справі 5020-366/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року справа № 5020-366/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Споживчого товариства «ВЕСНА»Бахчисарайського РайСТ

(вул. Будьонного, 19, м. Бахчисарай, АР Крим, 98400)

до Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний»

(вул. Комуністична, 3-32, м. Севастополь, 99003)

про визнання договору недійсним,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 05.03.2012;

відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Споживче товариство «ВЕСНА»Бахчисарайського РайСТ звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний»про визнання договору про сумісну діяльність від 02.07.2007 недійсним.

Позовні вимоги, з посиланням на положення статей 203, 215, 1130 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що при укладенні договору були порушені норми діючого законодавства України, зокрема, зазначений договір не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку у податкових органах.

Ухвалою від 04.04.2012 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Пунктом 20.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" №10 від 24.10.2011 визначено, що згідно з частиною першою статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи зі спорів, зокрема, про визнання договорів недійсними, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо. При цьому стороною, зобов'язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи відповідний обов'язок існує на момент подання позову.

Згідно з положеннями статті 510 Цивільного кодексу України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

За укладеним між сторонами договором сторони зобов'язані діяти спільно для досягнення загальної господарської мети -будівництва та прийняття до експлуатації будівлі, розташованої за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с.Углове, вул.Набережна. 19.

Оскільки підставою для звернення до суду про визнання договору про спільну діяльність недійсним стало, зокрема, недотримання відповідачем при укладенні цього договору вимог діючого законодавства, даний позов має розглядатися за місцем знаходження відповідача.

02.04.2012 позивач через канцелярію суду надав заяву про збільшення підстав позову, наполягає, що, оскільки на день підписання договору про спільну діяльність від 02.06.2007, Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний»не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, договір був укладений в порушення норм діючого законодавства України, що є підставою для визнання цього договору недійсним.

Згідно положень пункту 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права, посилання суду в рішенні на інші, ніж зазначено позивачем, норми права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Відповідач явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 04.04.2012, 18.04.2012 та 17.05.2012 не виконав.

В матеріалах справи містяться поштові повернення ухвал суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», які надсилались відповідачу за адресою: вул. Комуністична, 3-32, м. Севастополь, 99003.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцем знаходження Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний»є: вул. Комуністична, 3-32, м. Севастополь, 99003 (арк. с. 33-34).

Враховуючи, що копії ухвал були надіслані судом відповідачу за вищевказаною адресою, про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Оскільки явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, суд вважає за можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ

02.07.2007 між Споживчим товариством «ВЕСНА»Бахчисарайського РайСТ та Обслуговуючим кооперативом «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний»був укладений договір про спільну діяльність від 01.07.2007, відповідно до умов якого сторони зобов'язуються шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, яке належить сторонам на відповідних правових підставах, спільно діяти для досягнення спільної господарської мети - будівництва та прийняття до експлуатації двоповерхової будівлі з мансардою, розташованої за адресою: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Углове, вул. Набережна, 19.

Згідно з пунктом 11.1 Договору, цей договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Договір про спільну діяльність не був зареєстрований в податкових органах, що передбачено Наказом Державної податкової адміністрації України «Про затвердження порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)»№80 від 19.02.1998.

На запит суду Державна податкова служба інспекція у Ленінському районі міста Севастополя листом за вих.№57019118-369 від 27.04.2012 повідомила, що станом на 26.04.2012 договір б/н від 20.07.2007 про сумісну діяльність, укладений між Споживчим товариством «ВЕСНА»Бахчисарайського РайСТ та Обслуговуючим кооперативом «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний»на обліку не перебуває (арк. с. 46).

Аналогічна за змістом відповідь на адресу суду надійшла від Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (арк. с. 60).

Згідно положень підпункту 4.12.3 пункту 4.12 пункту 4 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)»№80 від 19.02.1998, діючого на час укладення спірного договору, взяттю на облік в органах державної податкової служби підлягають договори, оподаткування спільної діяльності яких здійснюється відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В органах державної податкової служби не обліковуються договори про спільну діяльність, які не відповідають положенням підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку в органах державної податкової служби та виконує обов'язки платника податків самостійно.

Але слід зазначити, що діюче законодавство не встановлює недійсність правочину як наслідок недотримання сторонами порядку, зокрема, реєстрації договору про спільну діяльність у податкових органах.

Дослідивши договір про спільну діяльність від 02.07.2007, судом встановлено, що зазначений договір з боку Обслуговуючого кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Сонячний" підписаний директором А.М.Рязановим, його підпис скріплено печаткою підприємства.

Пунктом 3.1.3 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України № 17 від 11.01.1999, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.1999 за № 264/3557, діючої на час укладення спірного договору, передбачено, що для одержання дозволу на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів керівники підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, зареєстрованих в Україні, інших організаційних форм підприємництва, підприємці-громадяни тощо, подають в органи внутрішніх справ відповідну заяву. Повноваження керівника юридичної особи засвідчуються довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

В ході судового розгляду судом був направлений запит на адресу Управління Міністерства внутрішніх справ у місті Севастополя щодо виданих Обслуговуючому кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Сонячний" дозволів на виготовлення печаток і штампів, та зразки, що подавались вказаним підприємством для отримання цих дозволів.

Листом за вих.№ 6/580 від 16.05.2012 Управління Міністерства внутрішніх справ у місті Севастополя повідомив, що в період з 2009 року до 11 січня 2011 року Сектором дозвільної системи ВПП УМВС України в місті Севастополі дозвіл на право виготовлення печаток та штампів Обслуговуючому кооперативу "Дачно-будівельний кооператив "Сонячний" не надавався; надати інформацію про видачу печаток та штампів в період до 2009 року не надається можливим, у зв'язку із закінченням терміну зберігання даної документації (арк.с. 66).

Також позивач зазначає, що день підписання договору про спільну діяльність від 02.07.2007 сторона по договору -Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний»не був створений як юридична особа, отже договір був укладений у порушення норм діючого законодавства України.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

За своєю правовою природою та ознаками, укладений між сторонами договір є договором про спільну діяльність.

Положеннями статті 1130 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Згідно зі статтею 55 Господарського кодексу України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Частиною першою статті 58 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини четвертої статті 87 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно зі статтею 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну дієздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду, Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного держаного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною четвертою статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи.

Отже, набуття майнових прав та особистих немайнових прав юридичною особою можливе лише після набуття статусу юридичної особи, а саме -після державної реєстрації юридичної особи.

Згідно зі статтею 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З матеріалів справи вбачається, що Обслуговуючий кооператив «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний»був зареєстрований Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя 22.10.2007, номер запису 10771020000004646, про що було видано відповідне свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №717495 (арк. с. 35).

При цьому, як слідує з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 08.12.2011 серії АЖ №096206 та станом на 23.04.2012 серії АА №065101, дата державної реєстрації юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний»є 22.10.2007 (арк. с. 33-34, 55-56).

Відповідно до положень статей 17, 18 Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки загальними правовими підставами визнання правочину недійсним є порушення умов його дійсності, при вирішенні спору про визнання договору недійсним, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, саме на момент вчинення правочину, зокрема. Відповідність змісту угод вимогам матеріального законодавства, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Підстави недійсності правочину, як способу захисту цивільного права зазначені у статті 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»№ 02-5/111 від 12.03.1999, діючих на цей час, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен установити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону; дотримання установленої форми угоди; правоздатність сторін по угодах; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони й інших обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, запроваджена статтею 203 Цивільного кодексу України норма, у якій закріплені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Таким чином, з огляду на положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, недійсність правочину може бути обумовлена, зокрема, нездатністю юридичної особи, яка вчинила правочин, до участі у правочині.

За таких обставин, враховуючи, що на день підписання договору про спільну діяльність, а саме 02.07.2007 Обслуговуючий кооператив «Дачно -будівельний кооператив «Сонячний»не був зареєстрований як юридична особа у відповідності з діючим законодавством та не мав достатнього обсягу цивільної правоздатності та цивільної дієздатності, суд дійшов висновку, що позивачем доведені обставини, що є підставою для визнання Договору недійсним, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про спільну діяльність від 02 липня 2007 року, укладений між Споживчим товариством «ВЕСНА»Бахчисарайського РайСТ та Обслуговуючим кооперативом «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний».

3. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Сонячний» (вул. Комуністична, 3-32, м. Севастополь, 99003, код ЕДРПОУ 35483355, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) на користь Споживчого товариства «ВЕСНА»Бахчисарайського РайСТ (вул. Будьонного, 19, м. Бахчисарай, АР Крим, 98400, код ЕДРПОУ 32468554, відомості про наявність розрахункових рахунків в установах банку в матеріалах справи відсутні) витрати по сплаті судового збору у сумі 1073,00 грн .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2012.

Суддяпідпис О.О. Єфременко