Рішення

від 07.11.2006 по справі 16/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "07" листопада 2006 р.Справа №  16/217

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/217  

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНИЙ МИР - 2000", м. Дніпропетровськ, просп. Героїв, буд. 12, кв. 49,    

до відповідача: закритого акціонерного товариства "Креатив", м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19,

про стягнення 44 601,05 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Бірюков А.О. , довіреність № 19  від 10.08.06 ;

від відповідача -  Сілівестренко Р.А. , довіреність № 487  від 14.07.06 ;

Товариством з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНИЙ МИР - 2000"  подано позов про стягнення з закритого акціонерного товариства "Креатив"    заборгованості  в розмірі  44601,05 грн.

Заявою від 25.09.06 р. позивач уточнив суму позову, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 28 330,77 грн., в тому числі основний борг в розмірі       24000,00 грн., пеня в розмірі 3670,27 грн., сума 3% річних в розмірі 660,50 грн. та сплачену суму державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.

Заявою від 07.11.2006 р. позивач зменшив розмір позовних вимог у зв'язку зі здійсненням відповідачем 07.11.2006 р. часткового погашення заборгованості в сумі 5000,00 грн. та просить остаточно стягнути з відповідача 23 330,77 грн., з яких 19000,00 грн. основний борг, 3670,77 грн. пеня та 660,50 -  3 %  річних.

В судовому засіданні 07.11.06 р. уповноважений представник відповідача подав уточнення до раніше наданих до суду заперечень, де зазначає, що станом на 07.11.06 року відповідач визнає позовні вимоги у розмірі 19 000,00 грн. (основний борг), який не був своєчасно сплачений у зв'язку з відсутністю коштів у відповідача. Також не заперечив проти нарахованої позивачем суми пені. В частині стягнення 3% річних - заперечує, мотивуючи тим, що Договором № 276 від 10.03.06 р. не передбачена відповідальність у вигляді сплати 3% річних. Також відповідач в судовому засіданні 07.11.2006 р. подав заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду у даній справі до 01.03.2007 року.

Розглянувши наявні матеріали справи, подані сторонами докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

                                           В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "МОЛОЧНИЙ МИР - 2000" (далі - Продавець) та закритим акціонерним товариством "Креатив" (далі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 276 від 10.03.06 року (далі - Договір)

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець  зобов'язався поставити та передати у власність, а Покупець прийняти та оплатити сухе молоко.

Згідно п. 1.3 Договору ціна товару узгоджується сторонами додатково та зазначається у видаткових накладних.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язується оплатити продавцю отриманий товар, на протязі 14 банківських днів з моменту отримання товару. Оплата здійснюється в національній валюті України.

У відповідності до п. 8.1 Договору,  договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007 року, а в частині розрахунків сторін - до повного виконання зобов'язань.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач згідно накладних № РН-0000002 від 12.03.06 р. та № РН-0000008 від 03.04.06 р.  на підставі довіреностей серії ЯЛЯ № 610625 від 13.03.06 р. та  серії ЯЛЯ № 610798 від 03.04.06 р. передав відповідачу 8000 кг. сухого молока на загальну суму 84 000 грн.(а.с.8-13).

Відповідач здійснив оплату за товар отриманий 12.03.06 р.  в сумі 20 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 981 від 30.03.06 р. на суму                 10 000 грн. (а.с. 34), № 1179 від 19.04.06 р. (а.с. 33) на суму 5 000 грн., № 1506 від 23.05.06 р. (а.с. 32) на суму 5 000 грн., залишок заборгованості за накладною від 03.04.06 р. становить 11500 грн.

За товар отриманий 03.04.06 р. відповідач здійснив оплату платіжними дорученнями: № 1829 від 07.06.06 р. на суму 5 000 грн. (а.с. 31), № 778 від 15.06.06 р. на суму 5 000 грн. (а.с.30), № 2190 від 21.06.06 р. на суму 5 000 грн. (а.с. 29),         № 2567 від 05.07.06 р. на суму 5 000 грн. (а.с. 28), № 2080 від 14.07.06 р. на суму       5 000 грн. (а.с. 26), № 3027 від 18.07.06 р. на суму 5 000 грн. (а.с. 27), № 3313 від 25.07.06 р. на суму 5 000 грн. (а.с. 25), № 3866 від 14.08.06 р. на суму 5 000 грн. (а.с.101) та № 5994 від 05.10.06 р. (а.с. 110), всього на суму 45 000 грн., залишок боргу за накладною від 03.04.06 р. становить 7 500 грн.

А всього позивачем нарахована заборгованість за двома накладними 19 000 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідачу претензію за № 16 від 01.06.06 р. про несвоєчасну оплату товару (а.с. 62), однак відповіді на неї позивач не отримав.

В судовому засіданні відповідачем подано уточнення до заперечення позовних вимог № б/н від 25.09.06 р., де зазначає, що станом на 07.11.06 року відповідач визнає позовні вимоги у розмірі 19000,00 грн. (основний борг), який не був своєчасно сплачений, у зв'язку з відсутністю коштів у відповідача. В частині стягнення 3% річних - заперечує, мотивуючи тим, що Договором № 276 від 10.03.06 р. не передбачена відповідальність у вигляді сплати 3% річних.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вказаних обставин господарський суд задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 19 000,00 грн. повністю.

Окрім того, позивач на підставі п. 5.1 договору, у відповідності до якого покупець за несвоєчасну оплату отриманого товару сплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, нарахував відповідачеві пеню в сумі 3 670,27 грн., що підтверджено обґрунтованим розрахунком.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 ЦК України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР платники  грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, враховуючи викладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 3 670,27 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних з простроченої суми в розмірі 660,50 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, господарський задовольняє позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних повністю на суму 660,50 грн.

Доводи відповідача в частині заперечень нарахованої суми 3 % річних господарським  судом не приймаються, оскільки вони протирічять змісту ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведені матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Заявою від 07.11.06 р. відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, обґрунтовуючи тим, що підприємство відповідача є підприємством по переробці насіння соняшника, яке носить сезонний характер, тобто період закінчення збирання врожаю соняшника та послідуючого пов'язаного з ним виробництва та реалізації готової продукції. Відповідач також зазначає, що вихід із скрутного матеріального становища, в якому зараз знаходиться підприємство відповідача, стане можливим лише після запуску виробничих потужностей підприємства під врожай цього року у листопаді 2006 р. - січні 2007 р. Посилаючись на те, що борг перед позивачем є значною сумою, яка може істотно вплинути на фінансове становище підприємства, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду до менше ніж на 4 місяці, а саме до 01.03.2007 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок його виконання.

Враховуючи викладені в заяві про відстрочку рішення обставини, фактично здійсненні відповідачем часткові щомісячні погашення боргу, що свідчить про дійсний намір відповідача погасити борг в повному обсязі, а також незначний строк відстрочки,  господарський суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про відстрочку виконання рішення суду згідно ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України задовольняє клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85, 116, 117, 121 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -  

                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Креатив" (25000, м. Кіровоград, проспект Промисловий, 19, ідентифікаційний код 31146251) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МОЛОЧНИЙ МИР-2000” (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Героїв, буд. 12, кв. 49, ідентифікаційний код 33972382) основний борг в сумі 19 000 грн., пеню в сумі 3 670,27, 3 % річних в сумі 660,50 грн., а також судові витрати по сплаті державного мита в сумі 446,01 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Відстрочити виконання рішення суду від 07.11.2006 р. у справі № 16/217 до 01.03.2007 року.

Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття,  а у разі, якщо  у  судовому  засіданні  було  оголошено  лише   вступну   та резолютивну  частини  рішення,  воно  набирає  законної сили після закінчення  десятиденного  строку  з   дня   підписання   рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя   Л. С. Коротченко