Рішення

від 16.09.2008 по справі 45/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  45/156

16.09.08

За позовомЗаступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України

ДоРахункової палати України - Відповідач 1;Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс»- Відповідач 2

Третя особаКиївська міська рада

Провизнання недійсним договору

Суддя Власов Ю.Л.

Представники:

ПрокурорКрасножон О.М.

Від позивачаКучер В.М.

Від відповідачаХабініна Л.О. –представник Відповідача 1;Михайлов Ю.О. –представники Відповідача 2

Третя особане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Позивача до Відповідачів про визнання недійсним договору інвестування від 23.11.07р. №199, укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2.

Заявлений позов Прокурор обґрунтовує наступним. Між Відповідачем 1 та Відповідачем 2  на підставі розпорядження Позивача був укладений інвестиційний договір №199 від 23.11.07р. Внаслідок укладення зазначеного Договору Відповідач 1 отримав з небюджетних джерел кошти в сумі 11 млн. грн., що є порушенням ст.2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади».

У спірному договорі передбачено, що Відповідач 1 зобов'язується передати всію технічну документацію та здійснити всі необхідні роботи щодо зносу будівлі літ. А по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві. Отже, Відповідач 1 незаконно, не маючи необхідного обсягу повноважень, розпорядився державним майном.

За спірним договором інвестор набуває виключних прав на користування частиною земельної ділянки площею 0,38 га по вул. Гетьмана, 8/26, що суперечить ст.122, 123, 125, 141, 142 Земельного кодексу України.

Позивач вимоги Прокурора підтримав повністю та додав, що спірний договір є удаваним правочином, який приховує договір купівлі-продажу.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив, мотивуючи наступним. Розпорядженням Позивача від 30.07.07р. №590-р будівлі по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві передані в оперативне управління Відповідача 1. Розпорядження Позивача від 10.10.07р. №866-р Відповідачу 1 надано згоду на укладання спірного договору.

Кошти, отримані Відповідачем 1 за спірним договором у сумі 11 млн. грн. є інвестиціями, які отримав Відповідач 1, зараховуються до доходів спеціального фонду державного бюджету та є коштами Державного бюджету України, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

За спірним договором Відповідач 1 не відчужував вказану будівлю, а лише передав функції замовника будівництва Відповідачу 2 для здійснення реконструкції даної будівлі відповідно з розпорядженням Позивача від 10.10.07р. №866-р., що підтверджується також зведеним комплексним висновком №112 ДП ЦС «Укрінвестекспертиза».

Спірний договір не передбачає передачі земельної ділянки від Відповідача 1 до Відповідача 2, дана земельна ділянка має бути повернута її власника, а Відповідач 2 має вчинити передбачені законодавством дії по набуттю права користування даною земельною ділянкою.

Відповідач 2 заперечив проти задоволення позову мотивуючи наступним. Залучення Відповідачем 1 інвестиційних коштів жодним чином не пов'язано з діяльністю Відповідача 1 у розумінні ст.2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади». Спірний договір був укладений за згодою Позивача.

За спірним договором між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 не відбувалося відчуження державного майна, а відбувалася лише передача функцій замовника будівництва та добровільна відмова Відповідача 1 від права користування частиною земельної ділянки.

Під час укладання спірного договору було дотримано порядку припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,38 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 8/26, тому факт подання Відповідачем 1 заяви про припинення постійного користування земельною ділянкою не породжував у Відповідача 2 права постійного користування даною земельною ділянкою, а сам Відповідач 2 міг набути такого право після проходження встановлено законодавством процедури.

Вказані обставини підтверджуються висновком науково-правової експертизи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького та рішенням Господарського суду міста Києва у справі 30/265.

Ухвалою від 14.05.08р. провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи був призначений на 09.06.08р.

Ухвалою від 15.05.08р. були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення, розташовані по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві та заборони будь-яким особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на пошкодження, руйнування, знищення та відчуження зазначених приміщень та земельної ділянки.

Ухвалою від 09.06.08р. розгляд справи був відкладений на 23.06.08р. у зв'язку з неявкою представника Третьої особи та необхідністю витребування нових доказів по справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.07.08р. ухвала Господарського суду м. Києва від 15.05.08р. у справі №45/156 залишена без змін.

Ухвалою від 11.08.08р. справу №45/156 прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 04.09.08р. У судовому засіданні 09.09.08р. оголошувалась перерва до 09.09.0р. та 16.09.08р.       

Судом заслухані пояснення сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.07р. Київська міська рада прийняла рішення №1168/1829, яким передала  безоплатно будинок комунальної власності територіальної громади м. Києва на вул. Гетьмана 8/26 у державну власність та з метою передачі до сфери управління Відповідача 1.

          30.07.07р. Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №590-р, яким була прийнята пропозиція Третьої особи та Відповідача 1 щодо передачі будівлі у м. Києві по вул. Гетьмана, 8/26 з власності територіальної громади міста в державну власність із залишенням в оперативному управлінні Відповідача1.

          01.10.07р. Київською міською радою було прийняте рішення №476/3310, яким був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Відповідачу 1 для реконструкції нежитлового будинку для розміщення територіального управління Відповідача 1 у м. Києві та Київській області та подальших його експлуатації і обслуговування на вул. Вадима Гетьмана, 8/26 у Солом'янському районі м. Києва.

          Пунктом 2 зазначеного рішення Відповідачу 1 було надано, за умови виконання п.4 цього рішення, в постійне користування земельну ділянку площею 0,45 га для реконструкції нежитлового будинку для розміщення територіального управління Відповідача 1 у м. Києві та Київській області та подальших його експлуатації та обслуговування на вул. Вадима Гетьмана, 8/26 у Солом'янському районі м. Києва за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Третьої особи  трудящих від 15.11.76 №1315/25 «Про генеральний план реконструкції заводу «Більшовик».

          Пунктом 3 цього рішення Відповідачу 1 було передано, за умови виконання п.4 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,01 га, у межах червоних ліній, для реконструкції нежитлового будинку для розміщення територіального управління Відповідача 1 та подальших його експлуатації і обслуговування на вул. Вадима Гетьмана, 8/26 у Солом'янському районі м. Києва за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Третьої особи  трудящих від 15.11.76 №1315/25 «Про генеральний план реконструкції заводу «Більшовик».

10.10.07р. Кабінетом Міністрів України було прийнято розпорядження №866-р, яким  було підтримано пропозицію Відповідача 1 щодо реконструкції будівлі для її розташування по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві за рахунок коштів інвестора на умовах, визначених Відповідачем 1 відповідно до законодавства.

23.11.07р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено інвестиційний договір №199.

Згідно з п.1.1. вказаного договору об'єктом інвестування є окремий нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 8/26 та належить Відповідачу 1 на праві оперативного управління. Об'єкт інвестування знаходиться на земельній ділянці площею 0,46 га.  

Відповідно до п.2.1 цього договору Відповідач 2 за рахунок власних та/або залучених коштів та матеріальних ресурсів здійснює інвестування реконструкції об'єкту інвестування за новим проектом в межах сум інвестицій передбачених цим договором, з метою отримання функцій замовника будівництва новозбудованого майна відповідно до нового проекту, а Відповідач 1, зі своєї сторони, зобов'язується передати такі функції Відповідачу 2 способом визначеним цим Договором.

Згідно з п.2.2. вказаного договору Відповідач 2 здійснює інвестування реконструкції об'єкту інвестування шляхом фінансування реконструкції в межах, визначених ст.3 даного договору.

Відповідно до п.2.3 цього договору з дня підписання договору Відповідач 2 набуває виключних прав на проведення інвестування реконструкції об'єкту інвестування, набуття прав користування частиною земельної ділянки площею 0,38 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 8/26 у Солом'янському районі м. Києва та отримання функцій замовника будівництва новозбудованого майна відповідно до нового проекту.

Згідно з п.2.4.3 даного договору Відповідач 1 здійснює виконання цього договору шляхом добровільної відмови, на користь Відповідача 2, для можливості здійснення функцій замовника в частині обумовленій договором, від права користування земельною ділянкою, шляхом направлення власникові такої ділянки заяви.

Відповідно до п.3.1 цього договору інвестиції здійснюються, як в грошовій формі так і шляхом передачі Відповідачу 1 необхідних матеріальних ресурсів (сировини, будівельних матеріалів, обладнання, тощо) за погодженням сторін.

Згідно з п.3.2 цього договору сума інвестицій Відповідача 2 є фіксованою і зміні не підлягає та складає 11000000,00 грн. з урахуванням всіх податків та зборів.

Відповідно до п.3.2.4 зазначеного договору інвестування може здійснюватись Відповідачем 2 шляхом перерахування коштів на відкритий Відповідачем 1 інвестиційний рахунок.

Згідно з п.7.2. вказаного договору Відповідач 1 зобов'язаний направити власнику земельної ділянки заяву про припинення користування земельною ділянкою на користь Відповідача 2 до кінця листопада 2007 року при виконанні відповідачем 2 п.3.2.1. даного договору.

Відповідно до п.7.11. зазначеного договору Відповідач 1 зобов'язаний в день підписання цього договору передати Відповідачу 2 за актом приймання-передачі всю технічну документацію, яка необхідна для здійснення будівництва новозбудованого майна та в подальшому оформлення на нього права власності.

Згідно з п.7.13. вказаного договору Відповідач 1 зобов'язаний здійснити до 15.01.08р. всі необхідні роботи щодо зносу будівлі, яка зазначена у технічній документації БТІ м. Києва, як літ. «А»за адресою м. Київ, вул. Гетьмана, 8/26 на виконання частини проекту, затвердженого наказом Відповідача 1 від 18.05.07р. №49 та підготувати земельну ділянку для здійснення будівництва новозбудованого майна Відповідачем 2.       

Відповідно до п.7.21. зазначеного договору Відповідач 2 зобов'язаний здійснювати фінансування реконструкції блоку «Г»за новим проектом, в межах сум, передбачених цим договором.

          18.12.07р. Відповідач 1 направив Третій особі лист №14-2529, в якому просить припинити право постійного користування Відповідача 1 земельною ділянкою площею 0,37 га та оренди земельної ділянки площею 0,1 га на користь Відповідача 2, відповідно до умов договору №199 від 23.11.07р.

30.01.08р. Кабінетом Міністрів України було прийняте розпорядження №161-р, яким було скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.07р.  №866.

09.07.08р. Господарським судом міста Києва було прийняте рішення у справі 30/265 за позовом Відповідача 2 до Позивача про тлумачення змісту інвестиційного договору №199 від 23.11.07р.

          Даним рішенням позовні вимоги Відповідача 2 були задоволені повністю. Зміст інвестиційного договору №199 від 23.11.07р., укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, щодо наявності в інвестиційному договорі ознак договору купівлі-продажу майна (майнових прав) був розтлумачений наступним чином: Інвестиційний договір №199 від 23.11.07р. ознак договору купівлі-продажу майна та/або майнових прав не містить. Право власності на новозбудоване майно має набуватись Відповідачем 2 виключно в результаті його інвестиційної діяльності на умовах, передбачених інвестиційним договором №199 від 23.11.07р. та у відповідності з Законом України «Про інвестиційну діяльність»і ст.331 Цивільного кодексу України. Кошти, перераховані Відповідачем 2 Відповідачу 1 є інвестиціями, що вкладаються в об'єкти інвестиційної діяльності, в результаті якої досягається відповідний соціальний ефект. Виконання робіт щодо зносу будівлі, яка зазначена у технічній документації БТІ м. Києва, як літ. «А»по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві на виконання частини проекту, затвердженого наказом голови Відповідача 1 від 18.05.07р. №49 та будівництво новозбудованого майна є реконструкцією. Відмова Відповідачем 1 від користування земельною ділянкою на користь Відповідача 2 тлумачиться як обов'язок Відповідача 1 відмовитись від земельної ділянки для набуття Відповідачем 2 права користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку.         

Спір у справі виник з причини того, що Прокурор та Позивач вважають спірний договір незаконним, а Відповідачі проти цього заперечують.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Прокурора не підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Згідно з ст.80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

          Відповідно до ст.91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

          Згідно з ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

          Відповідно до ст.1 Закону України «Про Рахункову палату» рахункова палата є юридичною особою, має свою печатку із своїм найменуванням і зображенням Державного Герба України. Місцезнаходженням Рахункової палати є місто Київ.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про інвестиційну діяльність»суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Згідно ст.9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

          З наведених норм вбачається, що Відповідач 1, як юридична особа та учасник цивільних відносин має право укладати договори про інвестиційну діяльність.

Як встановлено судом 23.11.07р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено інвестиційний договір №199. Згідно з п.1.1. вказаного договору об'єктом інвестування є окремий нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 8/26 та належить Відповідачу 1 на праві оперативного управління. Об'єкт інвестування знаходиться на земельній ділянці площею 0,46 га.

Враховуючи наведені правові норми суд вважає, що Відповідач 1 мав право укласти спірний цивільний договір про інвестиційну діяльність з Відповідачем 2.    

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Прокурора про порушення Відповідачем 1 ст.2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», оскільки внаслідок укладення спірного договору Відповідач 1 отримав з небюджетних джерел кошти в сумі 11 млн. грн. з наступних підстав.

          Відповідно до ст.2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади»органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

          Згідно з ст.13 Бюджетного кодексу України бюджет може складатися із загального та спеціального фондів. Спеціальний фонд бюджету включає: 1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; 2) гранти або дарунки (у вартісному обрахунку), одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; 3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету.

          Згідно з п.1 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.02 р. N659, перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання підготовлено виходячи з необхідності забезпечення належного складання державного та місцевих бюджетів, їх виконання і спрямовано на визначення єдиних підходів до утворення та використання власних надходжень бюджетних установ з урахуванням статей 29 і 69 Бюджетного кодексу України в частині зарахування до доходів державного бюджету плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок державного бюджету, до доходів місцевих бюджетів власних надходжень бюджетних установ, які утримуються за рахунок відповідних бюджетів, та статті 13 цього Кодексу в частині включення до спеціального фонду бюджету призначень на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень.

Відповідно до п.2 зазначеного Переліку власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи: перша - плата за послуги, що надаються бюджетними установами; друга група інші джерела власних надходжень бюджетних установ. Друга група поділяється на такі підгрупи: 1) благодійні внески, гранти та дарунки. До цієї підгрупи відносяться всі види добровільної безповоротної та безоплатної допомоги як передача будь-яких видів майна, благодійні внески, гранти та дарунки, у тому числі внески від спонсорів та меценатів. Гранти надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою їх надання, проектом міжнародної технічної допомоги тощо; 2) кошти, які отримують бюджетні установи для виконання окремих конкретних доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб, від інших бюджетних установ. До цієї підгрупи відносяться також інвестиції, які згідно із законодавством надходять до бюджетних установ, у тому числі на спорудження житлових будинків.

Згідно п.3 вказаного Переліку власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет за такими напрямами: а) перша група: підгрупа 1 - на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених у підгрупі послуг; підгрупа 2 - на організацію зазначених у підгрупі видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ; підгрупа 3 - на утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ; підгрупа 4 - на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти, на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням відходів і брухту, а також на господарські потреби бюджетних установ. б) підгрупа 2 другої групи - за спеціально визначеними напрямами у разі надходження таких коштів.

З наведених норм вбачається, що кошти, отримані бюджетними установами від інвестиційної діяльності зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та використовуються на утримання, обладнання, ремонт майна бюджетних установ, за спеціально визначеними напрямами у разі надходження таких коштів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.07р. №866-р було підтримано пропозицію Відповідача 1 щодо реконструкції будівлі для її розташування по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві за рахунок коштів інвестора на умовах, визначених Відповідачем 1 відповідно до законодавства.

Як встановлено судом 23.11.07р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 було укладено інвестиційний договір №199. Згідно з п.1.1. вказаного договору об'єктом інвестування є окремий нежитловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 8/26 та належить Відповідачу 1 на праві оперативного управління. Об'єкт інвестування знаходиться на земельній ділянці площею 0,46 га.

Як встановлено судом відповідно до п.3.1 цього договору інвестиції здійснюються, як в грошовій формі так і шляхом передачі Відповідачу 1 необхідних матеріальних ресурсів (сировини, будівельних матеріалів, обладнання, тощо) за погодженням сторін. Згідно з п.3.2 цього договору сума інвестицій Відповідача 2 є фіксованою і зміні не підлягає та складає 11000000,00 грн. з урахуванням всіх податків та зборів. Відповідно до п.3.2.4 зазначеного договору інвестування може здійснюватись Відповідачем 2 шляхом перерахування коштів на відкритий Відповідачем 1 інвестиційний рахунок.

З наведених норм та правоположень вбачається, що за спірним договором Відповідач 1 має отримати інвестиції в сумі 11000000,00 грн., які мають бути зараховані до спеціального фонду державного бюджету та використовуються за спеціально визначеним Кабінетом Міністрів України напрямом на реконструкцію будівлі по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві.

За вказаних обставин суд вважає, що спірний договір не суперечить ст.2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади».

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Прокурора, що Відповідач 1 незаконно, не маючи необхідного обсягу повноважень, розпорядився державним майном, оскільки за спірним договором зобов'язався передати всю технічну документацію та здійснити всі необхідні роботи щодо зносу будівлі літ. А по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», управління об'єктами державної власності –здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно п.1 ч.2 ст.5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності.

Згідно з ст.6 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: приймають рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі корпоратизації погоджують підпорядкованим підприємствам, установам, організаціям відповідно до законодавства договори про спільну діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває в їх господарському віданні чи оперативному управлінні.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.10.07р. №866-р було підтримано пропозицію Відповідача 1 щодо реконструкції будівлі для її розташування по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві за рахунок коштів інвестора на умовах, визначених Відповідачем 1 відповідно до законодавства.

З наведених норм та правоположень вбачається, що Кабінет Міністрів України на виконання вищенаведених правових норм погодив Відповідачу 1 здійснення реконструкції будівлі по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві за рахунок коштів інвестора на умовах, визначених Відповідачем 1.

Як встановлено судом 09.07.08р. Господарським судом міста Києва було прийняте рішення у справі 30/265 за позовом Відповідача 2 до Позивача про тлумачення змісту інвестиційного договору №199 від 23.11.07р. Даним рішенням зміст інвестиційного договору №199 від 23.11.07р., укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, був розтлумачений таким чином, що виконання робіт щодо зносу будівлі, яка зазначена у технічній документації БТІ м. Києва, як літ. «А»по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві на виконання частини проекту, затвердженого наказом голови Відповідача 1 від 18.05.07р. №49 та будівництво новозбудованого майна є реконструкцією. Дане рішення набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.

За вказаних обставин суд вважає, що Відповідач 1 за погодженням з Кабінетом Міністрів України уклав спірний договір в якому передбачив виконання робіт з погодженої Кабінетом Міністрів України реконструкції будівлі по вул. Гетьмана, 8/26 у м. Києві, тому вказані доводи є необґрунтованими, та не підтверджуються матеріалами справи.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Прокурора, що за спірним договором Відповідач 2 набуває виключних прав на користування частиною земельної ділянки площею 0,38 га по вул. Гетьмана, 8/26, що суперечить ст.122, 123, 125, 141, 142 Земельного кодексу України.

Згідно з ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст.142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

З наведених норм вбачається, що власник або користувач земельної ділянки має права добровільно відмовитись від користування земельною ділянкою.

Як встановлено судом згідно з п.2.3 спірного договору з дня підписання договору Відповідач 2 набуває виключних прав на проведення інвестування реконструкції об'єкту інвестування, набуття прав користування частиною земельної ділянки площею 0,38 га, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. В. Гетьмана, 8/26 у Солом'янському районі м. Києва та отримання функцій замовника будівництва новозбудованого майна відповідно до нового проекту.

Згідно з п.2.4.3 даного договору Відповідач 1 здійснює виконання цього договору шляхом добровільної відмови, на користь Відповідача 2, для можливості здійснення функцій замовника в частині обумовленій договором, від права користування земельною ділянкою, шляхом направлення власникові такої ділянки заяви.

Як встановлено судом 09.07.08р. Господарським судом міста Києва було прийняте рішення у справі 30/265 за позовом Відповідача 2 до Позивача про тлумачення змісту інвестиційного договору №199 від 23.11.07р. Даним рішенням зміст інвестиційного договору №199 від 23.11.07р., укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, був розтлумачений таким чином, що відмова Відповідачем 1 від користування земельною ділянкою на користь Відповідача 2 тлумачиться як обов'язок Відповідача 1 відмовитись від земельної ділянки для набуття Відповідачем 2 права користування земельною ділянкою у встановленому законом порядку. Дане рішення набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.

З наведених правоположень вбачається, що спірний договір не містить умов про передачу Відповідачем 1 права користування земельною ділянкою Відповідачу 2, у вказаному договорі лише зазначено, що Відповідач 1 добровільно відмовляється від даної земельною ділянки, шляхом направлення власникові такої ділянки відповідної заяви, а Відповідач 2 отримує право на набуття у користування цієї земельної ділянки від її власника, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва у справі №30/265.          

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи Позивача, що спірний договір є удаваним правочином, який приховує договір купівлі-продажу з наступних підстав.

Як встановлено судом 09.07.08р. Господарським судом міста Києва було прийняте рішення у справі 30/265 за позовом Відповідача 2 до Позивача про тлумачення змісту інвестиційного договору №199 від 23.11.07р. Даним рішенням зміст інвестиційного договору №199 від 23.11.07р., укладеного між Відповідачем 1 та Відповідачем 2, був розтлумачений таким чином, що інвестиційний договір №199 від 23.11.07р. ознак договору купівлі-продажу майна та/або майнових прав не містить. Право власності на новозбудоване майно має набуватись Відповідачем 2 виключно в результаті його інвестиційної діяльності на умовах, передбачених інвестиційним договором №199 від 23.11.07р. та у відповідності з Законом України «Про інвестиційну діяльність»і ст.331 Цивільного кодексу України. Дане рішення набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.

Враховуючи все вищевикладене суд вважає, що підстави позову наведені Прокурором та Позивачем є необґрунтованими, недоведеними, не відповідають дійсним обставинам справи, тому у позові належить відмовити.    

           Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.4, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

          Суддя                                                                                                Ю.Л. Власов

Рішення підписане 10.10.2008р.