Постанова

від 29.05.2012 по справі 5/268

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2012 № 5/268

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Яковлева М.Л.

секретар судового засідання Марченко Ю.І.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 29.05.2012 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст» на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 5/268 (суддя - Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Закрите акціонерне товариство «Планета-Буд»

про визнання недійсною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредіт Лізинг» про визнання додаткової угоди № 1 до договору фінансового лізингу № 256-LD від 10.10.07 недійсною.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.12 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду від 15.02.2012 року по справі № 5/268 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що висновки суду викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, а також оскаржуване рішення прийняте з порушення норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

10.10.2007 р. між третьою особою (лізингоодержувач) та відповідачем (лізингодавець) було укладено Договір фінансового лізингу № 256-LD, відповідно до п. 1.1. якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу (бетонорозподільчу стрілу Путцмайстер МХ 32-Т, 2006 року випуску) у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у Додатку № 1 до цього Договору) та передати предмет лізингу у користування лізингооержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до підписаної сторонами Договору лізингу Специфікації предметом лізингу є Додатком № 2 сторони Договору лізингу відповідно до п. 7.1. погодили Графік лізингових платежів.

Строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначену у додатку № 2 до цього Договору, якщо інше не передбачено умовами цього договору (п. 1.3. Договору лізингу).

Після закінчення строку лізингу предмет лізингу переходить у власність лізингоодержувача по викупній вартості, вказаній у Договорі лізингу, при умові повного виконання лізингоодержувачем зобов'язань, визначених в Договорі (п. 1.4. Договору лізингу).

Відповідно до п. 14.8. Договору лізингу він набуває чинності на дату його підписання належним чином сторонами та зберігає силу до повного виконання лізингоодержувачем всіх своїх зобов'язань за цим Договором.

31.08.2009 р. відповідач (лізингодавець), третя особа (лізингоодержувач) та позивач (новий лізингоодержувач) уклали Додаткову угоду № 1 до Договору фінансового лізингу № 256-LD від 10.10.2007 р., відповідно до п. 1.1. якої , керуючись ст. ст. 520, 521 Цивільного кодексу України, сторони погодились з 01.09.2009 р. замінити лізингоодержувача у Договорі фінансового лізингу № 256-LD від 10.10.2007 р., згідно якого переданий у користування предмет лізингу - бетонорозподільча стріла Путцмайстер МХ 32-Т, 2006 року випуску, серійний номер 180200261. З 01.09.2009 р. всі права та обов'язки лізингоодержувача -ЗАТ "Планета-Буд" за Договором переходять до нового лізингоодержувача -ТОВ "БМК Планета-Міст", яке стає лізингоодержувачем за Договором.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.2. Додаткової угоди на момент її підписання новий лізингоодержувач засвідчує, що він мав можливість ознайомитись із суттю зобов'язання, що витікає із Договору, шляхом вивчення оригіналу Договору зі всіма додатками до нього, не має жодних заперечень проти вимог лізингодавця, визнає всю заборгованість лізингоодержувача перед лізингодавцем, що має станом на 01.09.2009 р. і погоджується виконувати зобов'язання, що витікають з Договору своєчасно та в повному об'ємі.

Згідно з п. 1.11. Додаткової угоди № 1 вона набирає чинності з дати її підписання уповноваженими представниками сторін і є невід'ємною частиною договору.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що укладений сторонами договір фінансового лізингу передбачений актами цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що у даному випадку сторони врегулювали свої відносини на власний розсуд в порядку ст. 6 Цивільного кодексу України, що не тягне за собою наслідком визнання вказаного договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.1 ЗУ «Про фінансовий лізинг» за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату. Отже, враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на момент укладання договору лізингу лізингодавець не зобов'язаний мати у власності майно, яке буде передане в користування лізингоодержувачу.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, на виконання положень п. 1.1. Договору фінансового лізингу № 256-LD від 10.10.2007 р., між ТОВ «УніКредит Лізинг» та ЗАТ «Планета-Буд» було укладено Контракт купівлі-продажу № 256-LD/PC від 10.10.2007 року.

Судом першої інстанції встановлено факт передачі майна за актом приймання-передачі від 05.11.07 р. на підставі договору купівлі продажу та повного розрахунку за майно на підставі наявних платіжних доручень. Остаточний розрахунок за купівлю предмету лізингу проведено 05.11.07 року за платіжним дорученням № 8916.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 15.02.12 року у справі № 5/268 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Планета-Міст» на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 5/268 - відмовити повністю .

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 5/268 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5/268 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Корсакова Г.В.

Яковлев М.Л.