Рішення

від 29.05.2012 по справі 5023/302/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2012 р. Справа № 5023/302/12

вх. № 302/12

Колегія суддів господарського суду в складі:

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

суддя Жиляєв Є.М.

суддя Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Дудік О.М., директор

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю № 2-75д від 26.12.2011 р.

розглянувши справу за позовом Інституту геолого-екологічних проблем Донбасу (ІГЕПД) - Колективне підприємство, м. Донецьк

до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Шебелинкагазвидобування", смт. Червоний Донець

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1149608,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Інститут геолого-екологічних проблем Донбасу (ІГЕПД) - Колективне підприємство (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в особі філії ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" ГПУ "Шебелинкагазвидобування" (відповідач) про зобов'язання відповідача підписати акт здачі-приймання науково-технічної продукції № 2 від 25 травня 2007 р., яка виконана на його замовлення позивачем відповідно договору № 2-Д/05 від 04.05.2005 р., та про стягнення боргу у розмірі 1149608,00 грн., яка складається з вартості не оплачених робіт у розмірі 316000,00 грн., інфляційних збитків у розмірі 364664,00 грн. та розміру штрафних санкцій (пені) у розмірі 468944,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №2-Д/05 від 04.05.2005 р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву з доповненнями згідно якого просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову. Згідно відзиву відповідач вказував, що позивачем не надано до суду доказів порушення відповідачем умов договору, а тому вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 316000,00 грн. є необґрунтованими. Також, відповідач вказував, що відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання умов договору у вигляді пені, 3% річних та збитків від інфляції.

Також, відповідачем була подана до суду заява про застосування позовної давності та наслідків її спливу. Згідно неї відповідач вказував, що термін дії договору №2-Д/05 від 04.05.2005 р. і відповідно термін остаточного виконання та передачі робіт за наступними етапами неодноразово продовжувався, про що свідчить додаткова угода №1 від 01.03.2006 р. та додаткова угода №2 від 29.12.2006 р., у зв'язку з чим строк дії договору закінчився 31.12.2007 р. Відповідно до ст. 257 Цивільного Кодексу України строк позовної давності за даним видом вимог складає три роки, а щодо позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій, то згідно з ч.2 ст. 258 Цивільного Кодексу України, до вимог про стягнення неустойки застосовуються спеціальна позовна давність - один рік. Однак позивач звернувся до суду тільки на початку 2012 р., тобто після спливу строку позовної давності.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 16.02.2012 р. було задоволено клопотання представника позивача про призначення по справі судової експертизи, призначена по справі № 5023/302/12 судова експертиза науково-технічного звіту "Проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ", доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса, провадження у справі № 5023/302/12 зупинено до закінчення судової експертизи.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені Засл. проф. М.С. Бокаріуса експертиза по справі не була проведена у зв'язку з відсутністю в інституті фахівців, які мають відповідні знання та кваліфікацію у даній галузі, зокрема щодо геологічного та екологічного стану території, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 28.03.2012 р. було поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на "19" квітня 2012 р. о 11:40 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 19.04.2012 р. розгляд справи було відкладено на 15.05.2012 р. о 09:30.

Представники сторін до початку судового засідання призначеного на 15.05.2012 р., через канцелярію господарського суду 15.05.2012 р. за вх. № Д480/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, яка судом була задоволена.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 07.05.2012 р. за вх. № 1564, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні призначеному на 15.05.2012 р. була оголошена перерва до 29.05.2012 року о 11:20.

Представники сторін до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 29.05.2012 р. за вх. № Д546/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач, через канцелярію господарського суду 29.05.2012 р. за вх. № 6062, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Представник відповідача, через канцелярію господарського суду 29.05.2012 р. за вх. № 6144, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 29.05.2012 р. за вх. № 6061, надав копію висновку науково-технічної експертизи звіту геолого-тематичної роботи «Проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ» від 22 травня 2012 р., виконаного зав. відділом геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України, доктором геол.-мін. наук, професором Л.С.Галецьким. Даний висновок з додатком судом залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Між філією ДК "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" ГПУ "Шебелинкагазвидобування" (замовником) та Інститутом геолого-екологічних проблем Донбасу (виконавцем) був укладений договір №2-Д/05 від 04.05.2005 р. на виконання геолого-тематичних робіт (надалі - договір).

Згідно умов цьому договору замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати наступну роботу «проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ» (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору узгоджена вартість роботи за договором складала 445000,00 грн., а п. 5.1. договору був передбачений термін дії договору - з 04.05.2005р. до 31.12.2005р.

Згідно п.3.1. договору по закінченню виконаних робіт між сторонами повинен був складатися двосторонній акт здачі-приймання у 2-х примірниках.

Пунктом 3.2.договору було передбачено, що при завершені робіт виконавець надає замовнику акт здачі приймання науково-тематичної продукції з додатками до нього звіту по роботі, у тому числі і на магнітному носії в текстовому редакторі Microsoft Word, з додатком необхідних графічних матеріалів.

Відповідно до п.3.3. договору у випадку мотивованого відмовлення замовника від приймання робіт складається двосторонній акт із переліком необхідних доробок, термінів їхнього виконання.

Судом встановлено, що даний договір був погоджений ДК "Укргазвидобування".

Також, в доповнення до даного договору сторонами були укладені також:

- Технічне завдання на виконання роботи "Проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ";

- Календарний план на виконання роботи "Проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ";

- Протокол угоди про договірну ціну на виконання роботи ''Проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ".

У позові позивач зазначає, що у 2005 р. відповідач провів оплату лише за частину виконаних робіт на загальну суму 129000,00 тис. грн. (акт здачі-приймання № 1 від 22.12.2005 р.).

01.03.2006 року між сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору. Відповідно до умов додаткової угоди № 1 сторонами був перенесений термін закінчення виконання робіт по договору до на 31.12.2006 року, у зв'язку з виробничою необхідністю, згідно плану сейсморозвідувальних, електроророзвідувальних та геохімічних робіт на об'єктах ДК «Укргазвидобування» на 2006 рік.

Також, 29.12.2006 року між сторонами була укладена додаткова угода №2 до договору. Відповідно до умов додаткової угоди № 2 сторонами був перенесений термін дії договору до на 31.12.2007 року, у зв'язку з виробничою необхідністю, згідно плану сейсморозвідувальних, електроророзвідувальних та геохімічних робіт на об'єктах ДК «Укргазвидобування» на 2007 рік.

Крім того, додатковою угодою №2 було передбачено, що вартість перехідних (не профінансованих) робіт на 2007 р. за договором складала 316000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 52666,67 грн.), із них по Кирилівської площі 250000,00 грн., по Святогірській - 66000,00 грн.

08 вересня 2006 р. Інститутом був складений акт здачі-приймання науково-технічної продукції №2 (підписаний і скріплений печаткою інституту), на суму 135000,00 грн.

Згідно позову позивач вказує, що у травні 2007 р. Інститут повністю завершив виконання роботи, у відповідності до договору №2-Д/05 від 04.05.2005 р. і технічного завдання до нього, був складений звіт, побудовано більше 50 карт і моделей, про що було повідомлено відповідача (лист № 13/05 від 25 травня 2007 р.).

25 травня 2007р. на адресу ГПУ "Шебелинкагазвидобування", разом з листом № 13/05, був направлений акт здачі-приймання науково-технічної продукції № 2 від 25 травня 2007 р. на суму 316000,00 грн.

Також, згідно позову позивач вказує, що з одержаними результатами досліджень Святогірської і Кирилівської площ були ознайомлені фахівці ГПУ "Шебелинкагазвидобування" і ДК "Укргазвидобування" на науково-технічній нараді "По підсумкам роботи підприємств НАК" Нафтогаз України" в 2007р. (а також 2008 р. і 2010 р.) і планів ГРР на наступний рік". В цих нарадах брали участь головний геолог ГПУ "Шебелинкагазвидобування" Волосник Є.О., заступник генерального директора ДК "Укргазвидобування" Бенько В.М, головний геолог Мачужак М.І. і багато інших працівників НАК "Нафтогаз України".

Відповідач з періоду завершення виконання даної роботи (25 травня 2007 р.) і ознайомленням з нею по цей час не направив позивачу ніяких зауважень щодо виконаної роботи, не надіслав мотивованого відмовлення від неї, не пояснив причин порушення ним договірних зобов'язань відносно розрахунку, не надав ніяких пропозицій щодо зміни термінів по оплаті за виконані роботи.

Разом з цим судом встановлено, що в матеріалах справи міститься лист відповідача № 3/1-02-6007 від 17.09.2010 р. відповідно до якого відповідачем було визнано те, що відповідно до умов договору загальна вартість робіт за договором складала 445000,00 грн., а позивачем були виконанні та передані роботи, які були прийняті відповідачем на суму 129000,00 грн. про що було складено акт № 1 від 22.12.2005 р. Також, у даному листі відповідачем вказувалося, що після цього акти виконаних робіт між сторонами за договором не складалися та відповідачем роботи не приймалися, тому у відповідача відсутні невиконані грошові зобов'язання за договором. Разом з цим, відповідач вказував, що з урахуванням додаткових угод до договору строк дії договору закінчився 31.12.2007 р., у зв'язку з чим подальше виконання договору є неможливим.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що у додатковій угоді № 2 до договору відповідачем було визнано, що вартість не профінансованих ним робіт за договором складала 316000,00 грн., а в матеріалах справи міститься звіт геолого-тематичної роботи «Проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ», який визнано зав. відділом геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України, доктором геол.-мін. наук, професором Л.С.Галецьким таким, що виконаний у відповідності до умов договору та технічного завдання до нього.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ст. 223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що листом № 3/1-02-6007 від 17.09.2010 р. відповідачем частково були визнані свої зобов'язання за договором, господарський суд приходить до висновку, що перебіг позовної давності щодо вимог позивача за договором переривався, даний перебіг позовної давності почався заново з 17.09.2010 р. та станом на момент розгляду справи не закінчився.

Таким чином строк позовної давності на час подання позивачем відповідного позову до суду не сплинув, а посилання відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності є безпідставними у зв'язку з чим вони не можуть бути прийняти судом до уваги.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищевикладене та те, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем робіт за договором на суму 316000,00 грн. та їх не сплатою відповідачем, господарський суд приходить до висновку, що вартість неоплачених робіт у розмірі 316000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно суми інфляційних збитків суд зазначає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивача інфляційні у розмірі 178169,00 грн. за період з 01.01.2008 р. по 17.11.2011 р., оскільки термін дії договору закінчився 31.12.2007 р. відповідно до умов додаткової угоди № 2 до договору.

З приводу стягнення з відповідача суми пені суд зазначає, що вона не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки умовами договору не було передбачено нарахування позивачем відповідачу пені за прострочення відповідачем свого зобов'язання за договором.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача підписати акт здачі-приймання науково-технічної продукції № 2 від 25 травня 2007 р. господарський суд зазначає наступне.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

- визнання права;

- визнання правочину недійсним;

- припинення дії, яка порушує право;

- відновлення становища, яке існувало до порушення;

- примусове виконання обов'язку в натурі;

- зміна правовідношення;

- припинення правовідношення;

- відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

- відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Також, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначені основні способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин тощо;

- іншими способами, передбаченими законом.

З урахуванням вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту про зобов'язання відповідача підписати акт здачі-приймання науково-технічної продукції не відповідає визначеним чинним законодавством способам захисту права, оскільки ні ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ані спеціальними щодо спірних відносин нормами не передбачено такого способу захисту прав, як зобов'язання підписати акт здачі-приймання науково-технічної продукції.

Разом з тим, суд зазначає, що такий спосіб захисту не установлено й договором № 2-Д/05 від 04.05.2005 р. на виконання геолого-тематичних робіт.

Приймаючи до уваги вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача підписати акт здачі-приймання науково-технічної продукції не можуть бути задоволенні, у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості неоплачених робіт у розмірі 316000,00 грн. та суми інфляційних збитків у розмірі 178169,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на те, що ухвалою господарського суду Харківської області по справі від 29.05.2012 р. позивача було звільнено від сплати судового збору та те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, господарський суд вважав за необхідне стягнути з відповідача в доход бюджету суму судового збору у розмірі 9883,38 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 20, 223 Господарського кодексу України, ст.ст. 16, 257, 261, 264, 509, 525, 526, 530, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

ВИРІШИЛА:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (64250, Харківська обл., Балаклійський р-н, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, код ЄДРПОУ 00153146, п/р № 26000028960001 в ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ м. Харків, МФО 351834) на користь Інституту геолого-екологічних проблем Донбасу (ІГЕПД) - Колективне підприємство (83050, м. Донецьк, Ворошиловський район, пров. Орешкова, 6а, код ЄДРПОУ 13519123, р/р № 26000000096828 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) вартість неоплачених робіт у розмірі 316000,00 грн. та суму інфляційних збитків у розмірі 178169,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) в особі філії Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (64250, Харківська обл., Балаклійський р-н, смт. Червоний Донець, вул. Жовтнева, 9, код ЄДРПОУ 00153146, п/р № 26000028960001 в ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ м. Харків, МФО 351834) в доход бюджету (номер рахунку 31215206783003, одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код одержувача - 37999654, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) 9883,38 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2012 р.

Головуючий суддя Доленчук Д. О.

суддя Жиляєв Є.М.

суддя Жигалкін І.П.