Постанова

від 06.11.2012 по справі 5023/302/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа № 5023/302/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2012

зі справи № 5023/302/12

за позовом інституту геолого -екологічних проблем Донбасу (ІГПЕД) -колективне підприємство, м. Донецьк (далі -Інститут)

до відповідача дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області (далі -Компанія)

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1 149 608,00 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача -Лещенко Л.С.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2012 року Інститут звернувся з позовом, згідно з яким просив зобов'язати Компанію підписати акт здачі -приймання науково -технічної продукції від 25.05.2007 № 2, яка виконана на її замовлення відповідно до договору від 04.05.2005 № 2 -Д/05, та стягнути з останньої 1149608,00грн., з яких 316000,00грн. сума боргу, 364664,00грн. втрати від інфляції, 468944,00грн. пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29.05.2012 у справі № 5023/302/12 (колегія суддів у складі: суддя Доленчук Д.О. -головуючий, судді Жиляєв Є.М., Жигалкін І.П.), яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 (колегія суддів у складі: суддя Слободін М.М. -головуючий, судді Гетьман Р.А., Шевель О.В.), позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача вартість неоплачених робіт у розмірі 316 000, 00 грн. та інфляційних у розмірі 178169,00грн. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить скасувати постанову апеляційного суду від 30.08.2012, рішення суду першої інстанції від 29.05.2012 скасувати в частині задоволення позовних вимог, а в іншій частині рішення суду залишити без змін. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 04.05.2005 Компанією та Інститутом був укладений договір № 2-Д/05 на виконання геолого -тематичних робіт (далі -Договір), згідно з умовами п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати таку роботу: "проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ".

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Договору вартість робіт, відповідно до протоколу про договірну ціну, складала 445000,00 грн., а оплата мала здійснюватись шляхом перерахуванням на розрахунковий рахунок виконавця грошових коштів, згідно з актами здавання -приймання виконаних робіт.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що по закінченні виконаних робіт сторони складають двосторонній акт здачі -приймання в 2 -х екземплярах.

У пунктах 3.2, 3.3 Договору сторонами обумовлено, що при завершенні робіт виконавець надає замовнику акт здачі-приймання науково-тематичної продукції з додатками до нього звіту по роботі, у тому числі і на магнітному носії в текстовому редакторі Microsoft Word, з додатком необхідних графічних матеріалів, а у випадку мотивованої відмови замовника від приймання робіт складається двосторонній акт із переліком необхідних доробок, термінів їхнього виконання.

Відповідно до п. 5.1 Договору був передбачений термін його дії з 04.05.2005 до 31.12.2005, який набуває чинності з моменту погодження з ДК "Укргазвидобування".

Судами також було встановлено, що Договір був погоджений ДК "Укргазвидобування".

В доповнення до Договору сторонами були укладені:

- Технічне завдання на виконання роботи "Проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ";

- Протокол угоди про договірну ціну на виконання роботи ''Проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ";

- Календарний план на виконання роботи "Проведення комплексного геохімічного картування і прогнозно-геохімічного моделювання Святогірської і Кирилівської площ".

На виконання умов Договору відповідач у 2005 році здійснив оплату лише за частину виконаних робіт на загальну суму 129 000,00 грн. згідно з актом здачі -приймання робіт від 22.12.2005 № 1.

01.03.2006 сторонами зі справи була укладена додаткова угода №1 до Договору, згідно з умовами якої був перенесений термін закінчення виконання робіт по Договору на 31.12.2006, у зв'язку з виробничою необхідністю, згідно з планом сейсморозвідувальних, електроророзвідувальних та геохімічних робіт на об'єктах ДК "Укргазвидобування" на 2006 рік.

29.12.2006 позивач та відповідач уклали додаткову угода №2 до Договору, відповідно до умов якої був перенесений термін дії Договору до 31.12.2007 у зв'язку з виробничою необхідністю, згідно з планом сейсморозвідувальних, електророзвідувальних та геохімічних робіт на об'єктах ДК "Укргазвидобування" на 2007 рік. Цією угодою було передбачено, що вартість перехідних (не профінансованих) робіт на 2007 рік складала 316000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 52666,67грн.), із них по Кирилівській площі 250000,00 грн., по Святогірській - 66000,00 грн.

У цьому зв'язку судами встановлено, що у травні 2007 року Інститут повністю завершив виконання робіт, обумовлених Договором, та листом від 25 травня 2007 року направив на адресу Компанії акти здачі-приймання робіт за Договором на суму 316000,00 грн., які відповідач не підписав та не повернув позивачу.

Листом від 17.09.2010 № 3/1-02-6007 Компанія повідомила Інститут, що загальна вартість робіт відповідно до п.2.1 Договору складала 445000,00 грн., але позивачем були виконанні та передані лише роботи на загальну суму 129000,00 грн. про що було складено акт від 22.12.2005 № 1. При цьому відповідач у листі вказував, що після цього акти виконаних робіт сторонами за Договором не складалися та відповідачем не приймалися, тому у нього відсутні невиконані грошові зобов'язання за Договором. Також відповідач зазначав, що з урахуванням додаткових угод до Договору строк його дії закінчився 31.12.2007, у зв'язку з чим подальше виконання Договору є неможливим.

Дані обставини стали предметом спору у господарському суді.

Сукупності встановлених по справі обставин суди дали відповідну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст.264,525,526,610,611,612,625,629 ЦК України, дійшли висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову про стягнення з відповідача 316000,00грн. боргу та 178169,00 грн. інфляційних втрат.

При цьому суди виходили з того, що наявність боргових зобов'язань відповідача підтверджується наданими по справі доказами.

В той же час суди належним чином не дослідили обставин, пов'язаних із посиланням відповідача щодо пропуску строку позовної давності позивачем, про застосування якого заявляв відповідач.

У цьому зв'язку зазначеним посиланням суд апеляційної інстанції, як це вбачається із змісту прийнятої ним постанови, взагалі не приділив ніякої уваги і не дійшов певних висновків щодо обґрунтованості чи необґрунтованості таких посилань.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за обставинами справи строк позовної давності слід вважати перерваним, оскільки відповідач згідно з листом від 17.09.2010 № 3/1-02-6007 частково визнав свій борг.

З даними висновками погодитися не можна виходячи з такого.

Згідно з частиною першою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Частиною четвертою ст.267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зі змісту листа відповідача від 17.09.2010 № 3/1-02-6007, на який посилався суд першої інстанції при вирішенні питання щодо застосування позовної давності, не вбачається, що останній визнавав свою заборгованість перед позивачем, а отже висновок суду першої інстанції про переривання позовної давності не можна вважати таким, що ґрунтується на наявних у справі доказах.

Таким чином, з урахуванням наведеного, беручи до уваги, що характер допущеного судами процесуального порушення унеможливив встановлення фактичних обставин справи, а також з огляду на існуючі межі перегляду справи в касаційній інстанції, які визначені статтею 111-7 ГПК України, суд вбачає підстави для скасування прийнятих за справою судових рішень та передачі справи на новий розгляд відповідно до вимог пункту 3 ст.111-9 ГПК України.

У ході такого розгляду суду належить врахувати наведене, з'ясувати дійсність тих обставин, на які посилається кожна з сторін у своїх поясненнях по справі, встановити і дати належну оцінку тим обставинам справи, які безпосередньо пов'язані із заявою відповідача щодо застосування строку позовної давності. На підставі поданих, а за необхідності і додатково витребуваних доказів встановити фактичні обставини справи у всій їх сукупності та в залежності від встановленого прийняти таке рішення, яке знаходилося б у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії дочірньої компанії "Укргазвидобування" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 29.05.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.08.2012 зі справи № 5023/302/12 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Харченко