Ухвала

від 15.06.2012 по справі 5009/2204/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

15.06.12 Справа № 5009/2204/12

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С. розглянувши позовну заяву

За позовом: Прокурора Хортицького району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі - орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (позивач) Концерн «Міські теплові мережі»в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Хортицького району, м. Запоріжжя

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу «Медик-9», м. Запоріжжя

Встановив , що відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовом прокурора, який звертається до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. таким органом, відповідно до ст.ст. 6,7,13,143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади. Такий орган, фактично є позивачем у справі .

Згідно до ст.ст. 6, 7 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Поряд з державною владою в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Органи виконавчої влади та їх повноваження зазначені в розділі VI Конституції України. Місцеве самоврядування у відповідності до ст. 140 Конституції України здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно до ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади . Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади. Разом з тим, відповідно до ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Місцеві бюджети є самостійними , вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

В позовній заяві прокурором не вказано обставин, на яких ґрунтується позов про захист інтересів держави, тобто не обґрунтовано з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів саме держави Україна (а не територіальної громади) та необхідність їх захисту.

Крім того, в позовній заяві не обґрунтовано який обов'язок (функції органу виконавчої влади) делеговано державою на Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну «Міські теплові мережі Хортицького району, в даному випадку, спрямований на захист інтересів держави згідно приписів Закону України "Про місцеве самоврядування".

За змістом пункту 2 статті 121 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, обсягу прав наданих прокурору статтею 29 Господарського процесуального кодексу України, представництво прокуратурою інтересів держави у господарському суді є одним із видів представництва в суді, яке за своєю правовою природою є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки. Але представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.

З огляду на це, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені нормами Конституції України та іншими правовими актами інтереси держави у своїй основі потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства тощо і можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді або держава може вбачати свої інтереси і в діяльності приватних підприємств, товариств.

Проте, інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, (який в справі є позивачем), уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під якими відповідно до статей 6,7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи, організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Звертаючись із позовними вимогами в інтересах держави заявник зазначає позивачем Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну «Міські теплові мережі»Хортицького району . Прокурором не враховано, що наведене обґрунтування підстав пред'явлення позову не містить посилань на обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави та визначення органу державної влади. Фактично позов заявлено в інтересах Концерну "Міські теплові мережі" (яке є самостійною юридичною особою), як суб'єкта господарювання в правовідносинах, що виникли між сторонами на підставі договору № 97 на відпуск теплової енергії у гарячій воді від 07.08.2002р., а відтак Концерн "Міські теплові мережі" не позбавлено можливості, у разі порушення його прав та інтересів звернутись за захистом до господарського суду самостійно, в установленому законом порядку.

Пунктом 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 встановлено: положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до господарського суду позов саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Крім того, у випадку задоволення позовних вимог, стягуванні суми перераховуються на розрахунковий рахунок підприємства, а не в Державний бюджет.

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В прийнятті позовної заяви відмовити.

Додаток для прокурора: позовна заява з додатком на 33 аркушах.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет