Рішення

від 20.06.2012 по справі 5006/6/66/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.12 р. Справа № 5006/6/66/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптомаркет» м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Доненергоремонт 2006» м.Донецьк

про стягнення 4 503 227грн. 50коп.

за участю

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 - представник по довіреності від 21.05.2012р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптомаркет» м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доненергоремонт 2006» м.Донецьк заборгованості у розмірі 4 439 160грн. 51коп., 3% річних у розмірі 41 844грн. 55коп. та суми індексу інфляції у розмірі 22 222грн. 44коп. (Усього 4 503 227грн. 50коп.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договорів купівлі - продажу №06/11 від 14.04.2011р., №18/11 від 21.07.2011р., №20/11 від 08.08.2011р., №21/11 від 11.08.2011р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість та право на застосування встановленої ст. 625 ЦК України відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Слухання справи відкладалось, у зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду, а також для представлення ним витребуваних документів по справі.

Відповідач у засідання суду не з»явився, але звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд відкласти слухання справи на іншу дату з причини хвороби представника ТОВ «Доненергоремонт 2006», Каменєва А.М.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і ненадання ним певних документів у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

в с т а н о в и в :

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

14.04.2011 р., 21.07.2011 р., 08.08.2011 р. та 11.08.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптомаркет», м.Донецьк (далі по тексту-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Доненергоремонт 2006», м. Донецьк (далі по тексту-Замовник) було укладено договори купівлі-продажу № 06/11, № 18/11, № 20/11, № 21/11, згідно умов яких позивач зобов'язався передати у власність відповідача обладнання та матеріали, а останній, в свою чергу прийняв на себе зобов'язання прийняти їх та оплатити.

За своїм змістом та правовою природою договори, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договорами поставки та підпадають під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно з п. 7.4 Договорів строк дії останніх складає один рік з моменту їх підписання. У випадку, якщо жодна зі сторін не повідомить про намір розірвати Договори за 30 днів до їх закінчення, Договори вважаються продовженими на тих же умовах ще на один рік.

Ціна, обладнання, що продається, кількість та якість, зазначається в специфікаціях до цих Договорів, які є їх невід'ємними частинами (п. 2.1 Договорів).

У відповідності до вказаного пункту Договорів сторонами були підписані наступні специфікації:

до договору № 06/11 від 14.04.2011 р.- специфікацію № 1 від 14.04.2011 р. на суму 5089152,00грн., специфікацію № 2 від 26.05.2011 р. на суму 47784,00грн.;

до договору № 18/11 від 21.07.2011 р.- специфікацію № 1 від 21.07.2011 р. на суму 4539067,20грн.;

до договору № 20/11 від 08.08.2011 р.- специфікацію № 1 від 08.08.2011 р. на суму 2682696,00грн.;

до договору № 21/11 від 11.08.2011 р.- специфікацію № 1 від 11.08.2011 р. на суму 4987746,00грн.

На виконання умов Договорів купівлі-продажу позивач передав відповідачу обладнання та матеріали на загальну суму 17 686 312грн. 51коп., у тому числі:

по договору № 06/11 від 14.04.2011 р. на суму 5 401 952грн. 11коп., згідно видаткових накладних № 283 від 21.07.2011 р., № 348 від 27.05.2011 р.;

по договору № 18/11 від 21.07.2011 р. на суму 4 539 067грн. 20коп., згідно видаткових накладних № 78 від 10.10.2011 р., №285 від 28.12.2011 р.;

по договору № 20/11 від 08.08.2011 р. на суму 2 862 696грн. 00коп., згідно видаткових накладних № 284 від 28.12.2011 р., № 245 від 28.11.2011 р.;

по договору № 21/11 від 11.08.2011 р. на суму 5 062 597грн. 20коп, згідно видаткової накладної № 184 від 21.11.2011 р.

Товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом останнього на вказаних видаткових накладних в графі «Отримав (ла)», засвідченого печаткою Товариства.

Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договорів купівлі-продажу № 06/11 від 14.04.2011р., № 18/11 від 21.07.2011 р., № 21/11 від 11.08.2011 р., № 20/11 від 08.08.2011 р.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 17 686 312грн. 51коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договорів.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2 Договорів сторони визначили, що розрахунок, за передане у власність обладнання чи матеріали здійснюється як у вигляді передоплати на розрахунковий рахунок Постачальника, так й з відстроченням платежу, але не більше 30-ти календарних днів, з моменту поставки обладнання.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи з представлених суду платіжних документів, відповідач в порушення наведених вище норм, а також умов Договорів купівлі-продажу, оплату вартості отриманого товару здійснив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 4 439 160грн. 51коп., у тому числі: за договором № 06/11 від 14.04.2011 р. в сумі 312 800грн 11 коп., за договором № 18/11 від 21.07.2011 р. в сумі 1 236 067грн. 20коп., за договором № 20/11 від 08.08.2011 р. в сумі 487 696грн. 00коп., за договором № 21/11 від 11.08.2011 р. в сумі 2 402 597грн. 20коп.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 4 439 160грн. 51коп. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу в розмірі 4 439 160грн. 51коп. підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі положень наведеної вище правової норми, позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати вартості поставленого товару, заявлені вимоги щодо стягнення з останнього 3% річних в сумі 41 844грн 55коп., нарахованих за період з 28.01.2012 р. по 21.05.2012 р. та індекс інфляції в сумі 22 222грн. 44коп. за період з лютого 2012 р. по квітень 2012р.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 41 844грн 55коп. та індексу інфляції в сумі 22 222грн. 44коп., з огляду на порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого товару, вимоги позивача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд відхиляє клопотання відповідача щодо відкладання розгляду справи з наступних підстав:

30 травня 2012р. відповідач скористався наданим йому правом згідно ст.22 ГПК України та ознайомився з матеріалами справи, та зняв необхідні копії з документів доданих до матеріалів справи.

Ухвалою від 07.06.2012р. господарський суд слухання справи відкладав на 20.06.2012р., саме у зв»язку з неявкою відповідача у засідання суду. Проте, відповідач вдруге не з»яився, відзив на позовну заяву, в обґрунтування своїх доводів не представив. Отже, у відповідача було достатньо часу для представлення документів на виконання вимог суду.

Разом з тим, позивач у судовому засіданні категорично заперечив проти задоволення даного прохання та наполягав на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні. Господарський суд створив сторонам, які брали участь у справі, усі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Отже, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору.

Щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою від 25.05.2012 р. позивачу було надано відстрочку сплати судового збору в розмірі 65 989,50грн.

Виходячи зі змісту ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення сплати судового збору здійснюється на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

За таких обставин, судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 64 380грн. 00коп., судовий збір за подачу заяви про вжиття заходів до забезпечення позову в сумі 1 609грн. 50коп. підлягають стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Відшкодування позивачу витрат по сплаті судового забору за подачу позовної заяви відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених ст. 49 ГПК України, здійснюється за рахунок відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 614, 625 та 655-697 ЦК України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптомаркет» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Доненергоремонт 2006» м.Донецьк про стягнення 4 503 227грн. 50коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Доненергоремонт 2006», м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптомаркет», м. Донецьк основний борг в сумі 4 439 160грн. 51коп., 3% річних в сумі 41 844грн. 55коп., індекс інфляції в сумі 22 222грн. 44коп., судовий збір в сумі 64 380грн. 00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптомаркет», м. Донецьк на користь Державного бюджету України судовий збір за подачу позовної заяви в сумі 64 380грн. 00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Оптомаркет», м. Донецьк на користь Державного бюджету України судовий збір за подачу заяви про вжиття заходів до забезпечення позову в сумі 1 609грн. 50коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.06.2012 р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2012 р.

Суддя Подколзіна Л.Д.