Постанова

від 20.06.2012 по справі 43/53

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 № 43/53

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Доманської М.Л.

Разіної Т.І.

за участю представників:

помічник військового прокурора Дарницького гарнізону Остапенко В.В.;

від боржника: ОСОБА_3 (довіреність від 02.02.2012 №7);

розпорядник майна: арбітражний керуючий Капелюшний Ігор Вікторович;

від державного підприємтсва "Укрвійськбуд": ОСОБА_5 (довіреність від 25.04.2012 №55/юр);

від публічного акціонерного товариства „Київводоканал": ОСОБА_6 (довіреність від 02.04.2012 №141);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

заступника військового прокурора Дарницького гарнізону

на постанову господарського суду міста Києва від 26.04.2012

у справі № 43/53 (суддя Пасько М.В.)

за заявою дочірнього підприємства "135 Домобудівельний комбінат" товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме"

про визнання банкрутом

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2011 порушено провадження у справі № 43/53 за заявою дочірнього підприємства "135 Домобудівельний комбінат" товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме" про визнання банкрутом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.03.2011, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2011, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Капелюшного Ігоря Вікторовича.

Постановою господарського суду міста Києва від 26.04.2012 дочірнє підприємство "135 Домобудівельний комбінат" товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме" визнано банкрутом в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Капелюшного Ігоря Вікторовича; підприємницьку діяльність банкрута завершено, інше.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, заступник військового прокурора Дарницького гарнізону звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти ухвалу, якою застосувати до боржника процедуру розпорядження майном.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом статті 3-1, частини 8 статті 16, частини 2 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В судовому засіданні апеляційної інстанції помічник військового прокурора, представники державного підприємства "Укрвійськбуд", публічного акціонерного товариства „Київводоканал" підтримали апеляційну скаргу.

Представник дочірнього підприємства "135 Домобудівельний комбінат" товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме" та розпорядник майна останнього покладаються у вирішенні даного питання на розсуд суду.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В даному випадку вказаний Закон є спеціальним.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність лише в єдиному випадку - при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, який ліквідується власником). Тут має місце неоплатність, яку встановлює сам боржник в процесі ліквідації.

На відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка підлягає оскарженню.

Отже, у такому випадку перегляд обґрунтованості порушення справи про банкрутство відбувається шляхом оскарження у встановленому порядку відповідного судового рішення - постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

У зв'язку з тим, що власником боржника має бути прийнято рішення про його ліквідацію, у вказаній процедурі банкрутства відсутні процедури розпорядження майном боржника і санації та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно із ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 105 ЦК України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

У відповідності до частини першої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи тощо підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Згідно з статтею 1 вказаного Закону спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

"Бюлетень державної реєстрації" є єдиним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації, в якому обов'язково розміщуються відомості про реєстраційні дії, зокрема, відомості про прийняття засновниками (учасниками) рішення щодо припинення юридичної особи. Таке повідомлення здійснюється за встановленою формою і містить всі передбачені законом обов'язкові реквізити.

Як вбачається із матеріалів справи, зверненню із заявою про визнання банкрутом дочірнього підприємства "135 Домобудівельний комбінат" товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме" в порядку статті 51 Закону передувало прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, оформленого протоколом № 3/10 від 06.12.2010.

З матеріалів даної справи вбачається, що 13.01.2011 директор дочірнього підприємства "135 Домобудівельний комбінат" товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме" звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Між тим, до цієї заяви не було додано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з відомостями про внесення державним реєстратором реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи за рішенням власника.

Крім того заявником не надано докази опублікування повідомлення про прийняття засновниками (учасниками) відповідного рішення для виявлення кредиторів в порядку ст. 105 ЦК України.

У заяві про порушення справи про банкрутство також відсутні посилання на факт повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", зокрема передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Відповідно до пункту 8.1.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998, юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення податкових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід у 3-денний термін від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП.

Відповідно до пункту 8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання, зокрема, заяви за формою N 8-ОПП від платника податків.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що на платника податків покладено обов'язок повідомити податкові органи про реорганізацію (ліквідацію) підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП, а податкові органи наділені правом проводити позапланові перевірки своєчасності, достовірності і повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) у випадку реорганізації (ліквідації) підприємств відповідно до пункту 6 частини 6 статті 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", до внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

В матеріалах справи відсутні докази дотримання заявником вимог пункту 8.1.1. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 80 від 19.02.1998, в частині повідомлення Державної податкової інспекції про ліквідацію дочірнього підприємства "135 Домобудівельний комбінат" товариства з обмеженою відповідальністю " Реноме" за формою № 8-ОПП.

Вказана обставина повинна бути в наявності та з'ясована на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що судом першої інстанції зроблено не було.

Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що справа про банкрутство дочірнього підприємства "135 Домобудівельний комбінат" товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме" порушена неправомірно, без здійснення публікації про прийняття рішення щодо припинення підприємницької діяльності та належного з'ясування кола кредиторів боржника, а також повного обсягу кредиторської заборгованості, без повідомлення Державної податкової інспекції про ліквідацію дочірнього підприємства "135 Домобудівельний комбінат" товариства з обмеженою відповідальністю "Реноме", за формою № 8-ОПП, відповідно до вимог пункту 8.1.1. Порядку обліку платників податків, в зв'язку з чим, господарський суд незаконно продовжив процедуру банкрутства боржника та визнав його банкрутом.

Місцевому господарському суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, у тому числі щодо достатності законних підстав для порушення та продовження провадження у даній справі про банкрутство.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки викладена в ній вимога про застосування до боржника процедури розпорядження майном задоволенню не підлягає, зважаючи на те що у процедурі банкрутства на підставі статті 51 Закону про банкрутство відсутні процедури розпорядження майном боржника і санації та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно із ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Дарницького гарнізону задовольнити частково.

Постанову господарського суду міста Києва від 26.04.2012 у справі № 43/53 скасувати.

Справу № 43/53 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Доманська М.Л.

Разіна Т.І.