Рішення

від 22.06.2012 по справі 39/10-09(18/233-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.06.12р. Справа № 39/10-09(18/233-08)

За позовом Приватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс", м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору Корпорація "Кепітал Інвестментс Груп Інк", штат Вайомінг, США

про визнання права власності

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Приватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору Корпорація "Кепітал Інвестментс Груп Інк", штат Вайомінг, США

про визнання права власності

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 16.02.2010р.

від відповідача-1: ОСОБА_3, дов. від 24.10.2011р. б/н

від відповідача-2: ОСОБА_4, дов. від 30.12.2011р. № 16623

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Мода-Сервіс" (назву змінено на Приватне акціонерне товариство „Мода-Сервіс") звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватпромсервіс" (надалі Відповідач-1) та Комунального підприємства „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" (надалі Відповідач-2) про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 66а (колишня адреса пр. Карла Маркса, 68) і складається з літ. А-4, загальною площею 767,3 кв.м., Літ. Б-4, Б 1 -4 загальною площею 762,5 кв.м., Літ. В-1 котельна загальною площею 59,34 кв.м.; витребування з володіння Відповідача-1 на користь Позивача зазначеного об'єкта нерухомого майна; зобов'язання Відповідача-2 анулювати в єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, запис про державну реєстрацію прав власності на спірний об'єкт нерухомого майна, який зареєстрований за Відповідачем-1; зобов'язання Відповідача-2 зареєструвати за Позивачем право власності на спірний об'єкт нерухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на те, що 15.02.1996 року між ним та ЗАТ „ПриватСервіс" був укладений договір міни №1, відповідно до умов якого Позивач передав у власність ЗАТ „ПриватСервіс" спірний об'єкт нерухомості, який в подальшому був переданий ним в якості внеску до Статутного фонду ТОВ „Приватпромсервіс". Рішенням господарського суду Дніпропетровської області, договір міни №1 від 15.02.1996, на підставі якого спірне майно вибуло з володіння Позивача, був визнаний недійсним з моменту укладення. З огляду на викладене, Позивач вважає, що ЗАТ „ПриватСервіс", не будучи власником спірного майна, не мало право вносити об'єкт нерухомості до Статутного фонду ТОВ „Приватпромсервіс", в зв'язку з чим, просить суд захистити його право на спірне майно, шляхом задоволення заявлених вимог.

14.01.2009 року до участі у справі в якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору залучено Корпорацію "Кепітал Інвестментс Груп Інк", яка в своїй позовній заяві, поданої в порядку ст. 26 ГПК України, вимагає визнання за собою права власності на спірне майно, з підстав того, що корпорація як учасник ТОВ „Приватпромсервіс" в разі виходу з товариства матиме право на одержання належної їй вартості частки майна товариства в натуральній формі, в тому числі шляхом отримання спірного майна.

Відповідач-1 проти позову заперечує, в зв'язку з чим, звернувся із зустрічним позовом про визнання права власності ТОВ „Приватпромсервіс" на новостворену річ - будівлі готелю „Асторія", що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 66а та складається з будівель: літ.А-4 заг.пл. 767,3 кв.м., літ.Б-4 та літ.Б'-4 заг.пл. 762,5 кв.м. з галереєю літ.Г-1 заг.пл. 36,7 кв.м.; а також котельної літ.В-1 заг.пл. 59,3 кв.м.

Зустрічна позовна заява, обґрунтована тим, що у період з 1997 по 2001 рік, Відповідач-1 здійснював реконструкцію та добудову отриманий в якості внеску до статутного фонду будівлі, внаслідок чого, було створено нову річ, яка суттєво відрізняється від тієї, що була ним отримана в 1997 році.

Заперечуючи проти первісного позову, ТОВ „Приватпромсервіс" зазначає, що внаслідок визнання недійсним в судовому порядку договору міни, за яким спірне майно вибуло з володіння Позивача, останній не набув право на спірне майно, а отримав право на відшкодування вартості майна переданого за недійсним договором міни.

Відповідач-2 проти первісного позову заперечує, посилаючись на те, що спір в частині вимог до КП „ДМБТІ" підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

21.06.2012 року Відповідачем-1 подано клопотання про припинення провадження у справі за первісним позовом. Клопотання мотивовано тим, що під час вирішення даного спору, спірне нерухоме майно було вилучено у Відповідача-1 та передано на користь Позивача, а також перереєстровано за Позивачем, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.04.2009 року. На думку Відповідача-1, зазначені вище обставини свідчать про відсутність предмету спору за первісним позовом, що є підставою для припинення провадження у справі згідно приписів п. 1-1- ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Згідно приписів ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні оголошувалася перерва з 26.02.2009 по 02.03.2009.

В судовому засіданні 22.06.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 1996 року між Відкритим акціонерним товариством "Мода-Сервіс" і Закритим акціонерним товариством "ПриватСервіс" був укладений Договір міни №1, на виконання умов якого ВАТ "Мода-Сервіс" передало у власність ЗАТ "ПриватСервіс", об'єкти нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 68, а ЗАТ "ПриватСервіс" прийняло у власність вищевказане майно, яке складається з двох будівель: перша будівля А-4 основна з підвалом, загальною площею 850,7 кв.м., і друга будівля Б-3 основна з підвалом, загальною площею 578,9 кв.м., в свою чергу ЗАТ "ПриватСервіс" передало у власність ВАТ "Мода-Сервіс" об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Cєрова, 5, а ВАТ "Мода-Сервіс" прийняло у власність вищевказану будівлю А-2 загальною площею 831,8 кв.м.

30.07.1997 року, об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 68 (основне приміщення А-4 з підвалом, загальною площею 850,7 кв.м., та приміщення Б-3 з підвалом, загальною площею 578,9 кв.м.), який отримано ЗАТ "ПриватСервіс" за договором міни № 1 від 15.02.1996 року, був переданий ним в якості внеску до статутного фонду ТОВ „Приватпромсервіс".

В період з 1997 року по 2001 рік, ТОВ „Приватпромсервіс" було проведено реконструкцію будівель по пр. Карла Маркса, 68, які після її завершення прийняті в експлуатацію державною технічною комісією.

У 2001 році зазначеним вище об'єктам нерухомості присвоєно поштову адресу: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 66а.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 39/11-09(18/27-09(27/141-08) визнано недійсним з моменту укладення договір міни № 1 укладений 15 лютого 1996 року між ВАТ „Мода-Сервіс" та ЗАТ "Приватсервіс", стягнути з ЗАТ "Приватсервіс" на користь ВАТ „Мода-Сервіс" 33291 грн. 16 коп., вартості майна, отриманого за недійсним договором, та 13584 грн. 87 коп. вартості майна, отриманого за недійсним договором міни № 1 від 15.02.1996 року з ВАТ "Мода-Сервіс" на користь ЗАТ "Приватсервіс".

Зазначене вище рішення суду першої інстанції, залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.03.2009, постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2009, та постановою Верховного Суду України від 23.03.2010 року.

Враховуючи приписи чинного законодавства, за якими визнаний судом недійсним правочин не створює для сторін тих прав і обов'язків, які він має встановлювати, Позивач, як первісний власник, з володіння якого майно вибуло за недійсним правочином, правомірно звернувся за захистом свого права власності шляхом визнання (підтвердження) цього права, та витребування спірного майна з чужого незаконного володіння.

За змістом ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як убачається з матеріалів справи, право власності Позивача на спірне майно не визнається та оспорюється Відповідачем-1 у справі, який в свою чергу заявив зустрічний позов з вимогою визнання права власності на спірне майно за ним.

Наведені вище обставини дають підстав для висновку щодо ґрунтовності первісного позову в частині визнання права власності Позивача на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 66а (колишня адреса пр. Карла Маркса, 68) і складається з літ. А-4, загальною площею 767,3 кв.м., Літ. Б-4, Б 1 -4 загальною площею 762,5 кв.м., Літ. В-1 котельна загальною площею 59,34 кв.м.

До матеріалів справи додано докази, із змісту яких убачається, що в період вирішення даного спору, спірне нерухоме майно, з обставин, які не є предметом дослідження у даній справі, було вилучено з володіння Відповідача-1 та передано Позивачеві, тобто, на час винесення рішення у справі, спірне нерухоме майно, яке є предметом віндикаційних вимог первісного позову, фактично перебуває у володінні Позивача, що згідно приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, є підставою для припинення провадження у справі в зазначеній частині позову.

Позовні вимоги про зобов'язання анулювати в єдиному державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, запис про державну реєстрацію прав власності на спірний об'єкт нерухомого майна, який зареєстрований за Відповідачем-1, та зобов'язання зареєструвати за Позивачем право власності на спірний об'єкт нерухомого майна, що заявлені до Відповідача-2 як органу, який виконує делеговані владні повноваження із забезпечення реалізації державної політики у сфері державної реєстрації прав, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині вимог, за правилами п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі викладеного з урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, шляхом визнання за Позивачем права власності на спірне нерухоме майно, в решті позовних вимог за первісним позовом, провадження у справі підлягає припиненню.

Зустрічна позовна заява ТОВ „Приватпромсервіс" про визнання права власності на спірне нерухоме майно підлягає відхиленню в повному обсязі. Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходить із наступного.

В обґрунтування своїх вимог, ТОВ „Приватпромсервіс" посилається на те, що внаслідок проведеної реконструкції нерухомого майна, яке було отримано ним в якості внеску до статутного фонду, було створено нову річ, яка суттєво відрізняється від майна, яке вибуло з володіння Позивача за недійсним договором міни № 1 від 15.02.1996 року, та по суті, являє собою новий об'єкт нерухомості, в зв'язку з чим, просить суд визнати за ним право власності на новостворену річ - будівлі готелю „Асторія", що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 66а та складається з будівель: літ.А-4 заг.пл. 767,3 кв.м., літ.Б-4 та літ.Б'-4 заг.пл. 762,5 кв.м. з галереєю літ.Г-1 заг.пл. 36,7 кв.м.; а також котельної літ.В-1 заг.пл. 59,3 кв.м.

Чинне законодавство України не містить положень, які передбачають виникнення у добросовісного або недобросовісного набувача (володільця), права власності на майно, яке підлягає витребуванню з його володіння, з підстав проведення таким набувачем невід'ємних поліпшень майна. В силу приписів ч. 4 ст. 390 ЦК України, такий набував має лише право вимагати відшкодування вартості здійснених ним невід'ємних витрат.

До матеріалів справи не надано належних доказів в підтвердження витрат, понесених ТОВ „Приватпромсервіс" на ремонт та реконструкцію (невід'ємне поліпшення) спірного майна (відповідь з третього питання висновку судової будівельно-технічної експертизи № 5253/11-42 від 07.05.2012), в зв'язку з чим, у суду відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування таких витрат на користь ТОВ „Приватпромсервіс".

Позовна заява третьої особи - Корпорації „Кепітал Інвестментс Груп Інк", яка ґрунтується на положеннях ст. 148 ЦК України, та ст. 54 Закону України „Про господарські товариства", що передбачають право учасника товариства з обмеженою відповідальністю на отримання в разі виходу з товариства вартості частини майна, пропорційно його частці у статутному капіталі, а також право за домовленістю з товариством на заміну виплати вартості частки переданням майна в натурі, задоволенню не підлягають.

Відмовляючи в задоволенні позову третьої особи, суд виходить з тог, що згідно положень ст. 54 За кону України „Про господарські товариства", виплата вартості частки майна товариства учаснику, який вибув, або передання йому майна в натурі (за згодою з товариством), здійснюється в строк до 12 місяців із дня виходу учасника.

Як убачається зі змісту позовної заяви Корпорації „Кепітал Інвестментс Груп Інк", станом на дату звернення вказаної особи до суду, вона являлася учасником ТОВ „Приватпромсервіс", а отже, до моменту її виходу з товариства, та закінчення дванадцятимісячного строку від дати виходу, зазначена особа не набула права на проведення з нею розрахунків, та відповідно права на звернення з позовом до суду, яке належить особи, що звертаються за захистом саме порушеного права (ст. 1 ГПК України).

Згідно приписів ст. 49 ГПК України, судові витрати у справі за первісним позовом, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, витрати у справі за зустрічним позовом, та позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, покладаються на позивачів за цими позовами.

Керуючись ст.ст. 4, 26, 32, 33, 43, 60, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов Приватного акціонерного товариства „Мода-Сервіс" задовольнити частково.

Визнати за Приватним акціонерним товариством „Мода-Сервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Центральна, 14 код ЄДРПОУ 19435338) право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 66а (колишня адреса пр. Карла Маркса, 68) і складається з літ. А-4, загальною площею 767,3 кв.м., Літ. Б-4, Б 1 -4 загальною площею 762,5 кв.м., Літ. В-1 котельна загальною площею 59,34 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватпромсервіс" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1 секція 3, 4 кімната 300, код ЄДРПОУ 24433838) на користь Приватного акціонерного товариства „Мода-Сервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Центральна, 14 код ЄДРПОУ 19435338) 166 грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита, 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В решті позовних вимог за первісним позовом провадження у справі припинити.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Приватпромсервіс" відмовити.

В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Корпорації „Кепітал Інвестментс Груп Інк" відмовити.

Суддя О.В. Ліпинський

Повне рішення складено 27.06.2012