Ухвала

від 10.04.2013 по справі 39/10-09(18/233-08)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 квітня 2013 року Справа № 39/10-09(18/233-08)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Малетича М.М., суддів:Данилової Т.Б., Заріцької А.О., Козир Т.П., Панової І.Ю. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2012 у справі№ 39/10-09(18/233-08) за позовом Приватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс", 2. Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" провизнання права власності та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" до 1. Приватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс", 2. Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" провизнання право власності та за позовом третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Корпорації "Capital Investments Group, Inc." (штат Вайомінг, США) провизнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2012 у справі №39/10-09(18/233-08), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2012, первісний позов Приватного акціонерного товариства "Мода-Сервіс" задоволено частково, визнано за Приватним акціонерним товариством "Мода-Сервіс" право власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 66а (колишня адреса пр. Карла Маркса, 68) і складається з літ. А-4, загальною площею 767,3кв.м., літ. Б-4, Б'-4 загальною площею 762,5кв.м., літ. В-1, котельня загальною площею 59,34кв.м. У решті позовних вимог за первісним позовом провадження у справі припинено. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" відмовлено. У задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Корпорації "Кепітал Інвестментс Груп Інк" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2012 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2012 у справі № 39/10-09(18/233-08), у якій просить скасувати зазначену постанову та рішення судів попередніх інстанцій, прийняти нову постанову у справі, якою в задоволені первісного позову відмовити, зустрічний позов задовольнити, визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" право власності на новостворену річ - будівлю готелю "Асторія".

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 21.11.2012 у справі № 10/28/2011/5003, від 12.11.2012 у справі № 5002-34/3198.1-2011(2-29/9512-2007), від 17.12.2012 у справі № 5002-29/2879-2010, від 09.10.2012 у справі №41/55пн, від 17.01.2006 у справі №160/4-04, від 02.10.2012 у справі №5023/1825/12 мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи № 39/10-09(18/233-08) до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2012 у справі № 39/10-09(18/233-08), про перегляд якої подано заяву, вбачається, що Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення первісного позову в частині визнання права власності за ПАТ «Мода-Сервіс» на нерухоме майно, відмови в позовах ТОВ «Приватпромсервіс» та Корпорації «Кепітал Інвестментс Груп Інк» про визнання права власності на вказане майно, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2009 у справі №39.11-09(18.27.141-08) (залишеним без змін постановою Верховного Суду України від 10.12.2009) визнано недійсним з моменту укладення договір міни спірного нерухомого майна; рішенням постійно діючого третейського суду від 05.11.2008 у третейській справі №3011/08 (залишеним без змін постановою Вищого господарського суду від 06.12.2011 у справі №3011/08-2/158-ПН-09) визнано право власності на спірне майно за ВАТ «Мода-Сервіс»; постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 (залишеною без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 24.07.2012 у справі №К/9991/33941/12) визнано протиправним рішення КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентиризації» Дніпровської обласної ради про відмову реєстрації за ВАТ «Мода-Серсів» право власності на спірний об'єкт та зобов'язано здійснити його реєстрацію; третьою особою не доведено наявності у неї оспорюваного або порушеного права для звернення до суду з позовом про визнання права власності на спірне майно.

Водночас у постановах Вищого господарського суду України від 17.01.2006 у справі №160/4-04, від 17.12.2012 у справі №5002-29/2879-2010, від 12.11.2012 у справі №5002-34/3198.1-2011(2-29/9512-2007), від 09.10.2012 у справі №41/55пн, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про визнання права власності за позивачем на спірне майно, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено:

- факт створення об'єкту спірного майна позивачем за власні кошти, відповідачем та іншими особами у справі даний факт у встановленому законом порядку не спростований (справи №160/4-04 та №5002-29/2879-2010);

- спірні об'єкти збудовані на земельній ділянці, користувачем якої є позивач на підставі договору оренди земельної ділянки та відсутні будь-які докази порушення прав інших осіб (справи №41/55пн та №5002-29/2879-2010);

- спірний об'єкт розташований у межах земельних ділянок (наданих за умовами договорів оренди земельної ділянки від 07.07.2008 та 01.02.2006) під вже збудований об'єкт, що свідчить про відсутність на момент такого надання заперечень власника земельної ділянки щодо розташування на ній збудованих будівель і споруд (справа №5002-34/3198.1-2011(2-29/9512-2007);

- збудований об'єкт відповідає проекту та вимогам чинних державних будівельних норм (справи №5002-34/3198.1-2011(2-29/9512-2007) та № 41/55пн);

- відсутність факту притягнення позивача до відповідальності за порушення містобудівного законодавства чи наявності приписів про їх усунення (справи №5002-34/3198.1-2011(2-29/9512-2007) та №5002-29/2879-2010).

У постанові Вищого господарського суду України від 21.11.2012 у справі №10/28/2011/5003, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову про визнання за позивачем права власності на газопровід та газорозподільні пункти, виходячи з того, що суд першої інстанції, враховуючи факти, викладені у судових рішеннях у іншій господарській справі №10/25-09, дійшов вірного висновку про те, що відповідач-1 не набув права власності на спірне майно, а тому не мав законних підстав для його відчуження позивачу на підставі договору купівлі-продажу №1-27/03 від 27.03.2007, а останній, в свою чергу, не прийнято судом як доказ набуття позивачем права власності на спірне майно, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження права власності відповідача-1 на таке майно.

Отже, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

Постанова Вищого господарського суду України від 02.10.2012 у справі №5023/1825/12, на яку також посилається заявник, не може бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки предметом судового розгляду в справі № 39/10-09(18/233-08), про перегляд постанови у якій просить заявник, є визнання права власності на нерухоме майно, у той час як предметом позову у справі №5023/1825/12 є стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу цінних паперів, що виключає подібність правовідносин у цих справах у розумінні статті 111 16 ГПК України.

З огляду на зазначене відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №39/10-09(18/233-08) до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Приватпромсервіс" у допуску справи №39/10-09(18/233-08) до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяМ.Малетич СуддіТ.Данилова А.Заріцька Т.Козир І.Панова