Постанова

від 26.06.2012 по справі 8/249-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2012 року Справа № 8/249-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швець В.В. (доповідач),

суддів: Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі: Литвин А.П.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 20.03.2012 р.,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 12 від 17.01.2012 р.,

від третьої особи: не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлеий належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2012 року у справі №8/249-09

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

до відповідача , Комунального підприємства "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку", місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області;

за участю третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Приватне підприємство "АС і КО", місто Дніпродзержинськ;

про стягнення 546250,8 гривень.

за зустрічним позовом , Комунального підприємства "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку", місто Дніпродзержинськ;до відповідача , Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

про визнання договору оренди від 1 травня 2008 року таким, що не породжує прав та обов'язків через його неукладеність та відсутність у відповідача за зустрічним позовом прав орендодавця за договором від 1 травня 2008 року та стягнення суми збитків у розмірі 12 297,76 грн.

за позовом третьої особи , яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватного підприємства "АС і КО", місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

про стягнення 25985,4 гривень.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача, КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" збитки, у розмірі 546250,8 гривень, які виникли внаслідок невиконання договору оренди майна від 1 травня 2007 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач односторонньо відмовився від виконання своїх зобов'язань за договором оренди у зв'язку з чим позивачу було завдано збитків у вигляді нестриманих доходів, які позивач повинен був отримати за звичайних обставин, якщо б право позивача не було порушено.

В свою чергу відповідач, КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати договір оренди від 1 травня 2007 року, підписаний сторонами таким, що не породжує прав та обов'язків, через його неукладеність та стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 збитки в сумі 12 297,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у позивача за первісним позовом відсутні права орендодавця за договором від 1 травня 2007 року. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зрізав тонконесучу сітку і металеві кріплення павільйону "Автодром", у зв`язку з чим підприємству були спричинені збитки.

Крім того третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ПП "АС і КО" також звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з позивача за первісним позовом на її користь упущену вигоду у сумі 21388,5 гривень та збитки у вигляді витрат на оренду атракціону в сумі 4569,9 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відносини між позивачем та відповідачем з приводу оренди атракціонів, "Автодром" закінчились 1 травня 2009 року.

26 червня 2009 року позивач без згоди відповідача та третьої особи зрізав тонконесучу сітку і металеві кріплення павільйону "Автодром".

В результаті дій останнього, третій особі було спричинено збитки у вигляди упущеної вигоди, у зв`язку з неможливістю експлуатувати атракціон "Автодром" протягом 21 день з 27 червня 2009 року по 17 липня 2009 року на час здійснення ремонтних робіт атракціону.

Рішенням господарського суду у справі №8/249-09, від 23 лютого 2012 року (суддя Дубінін І.Ю.) в задоволенні усіх заявлених позовних вимог, відмовлено повністю.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що позивачем належним чином не доведено причинно-слідчий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками.

Також, позивачем не доведено належними доказами розміру суми збитків, оскільки в розрахунку вказано суму коштів, отриманих відповідачем у 2009 році, яка не підтверджується іншими доказами у справі і не може бути відповідною крапкою для розрахунку.

Крім того позовні вимоги за зустрічним позовом суд не задовольнив оскільки на виконання умов договору оренди від 1 травня 2007 року, кожною зі сторін були вчинені дії спрямовані на виконання умов договору, що свідчить про досягнення згоди з усіх істотних умов, які є необхідними для даного типу договорів, а саме: позивач за первісним позовом передав відповідачу в строкове платне користування атракціони "Автодром", "Вихор", "Басейн", що підтверджується актом приймання-передачі майна, а відповідач сплачував позивачу за орендоване майно орендні платежі.

Стосовно позовних вимог третьої особи про стягнення грошових коштів за завдану шкоду то господарський суд послався на те, що третьою особою не доведено належними доказами факту належності спірної сітки саме йому, а навпаки, даний факт підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи №1, від 2 липня 2009 року, тобто сітка належить відповідачу за первісним позовом.

Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з'ясував обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити первісні позовні вимоги. В інших зустрічних позовних вимогах відмовити.

На апеляційну скаргу відповідач надав відзив у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і не обгрунтовані, тому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати, первісні позовні вимоги задовольнити. В зустрічних позовних вимогах та задоволенні позовних вимог третьої особи відмовити.

Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:

У судовому засіданні було встановлено, що 1 травня 2007 року між ФОП ОСОБА_4, як орендодавець, та КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку", як орендар, було укладено договір оренди майна.

Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування атракціони "Автодром", "Вихор", "Басейн", розташовані на території КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку".

Відповідно до пункту 5.1 Договір оренди укладений строком з 1 травня 2007 року до 1 жовтня 2011 року.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору, орендодавець передає майно орендарю на протязі трьох днів з моменту підписання цього договору. Передання майна оформлюється актом приймання-передачі, підписаними представниками сторін. Цей договір набирає чинності тільки з моменту підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі є невід'ємною частиною цього договору.

Факт передачі електромобілів підтверджується актом приймання-передачі майна від 1 травня 2007 року.

Відповідно до пункту 3.2.6 договору, експлуатація орендованого майна здійснюється у сезон роботи орендаря, який встановлюється з 1 травня до 1 жовтня кожного року.

У судовому засіданні позивач пояснив, що він отримав від відповідача листа за №62, від 28 квітня 2009 року, яким відповідач повідомляв його про те, що він вважає договір припиненим в односторонньому порядку з 1 травня 2009 року у зв'язку з передачею павільйону атракціону "Автодром" в оренду ПП "АС і КО".

Але, незважаючи на своє попередження, відповідач з 1 травня 2009 року розпочав новий сезон і продовжував експлуатувати орендовані електроавтомобілі.

Така експлуатація мала місце протягом 42 днів з 1 травня 2009 року по 11 червня 2009 року, включно.

За весь час орендар справно сплачував орендарю плату, що підтверджується прибутковими ордерами.

Надалі відповідач заявив, що остаточно припиняє дію договору. Використання електромобілів орендарем з 12 червня 2009 року припинилося. Одночасно припинилося здійснення орендних платежів.

Судова колегія не погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволені первісних позовних вимог.

Оскільки позивач посилається на те, що у зв'язку з противоправними діями відповідача, які полягли у тому, що відповідач порушив умови договору від 1 травня 2007 року та норми статті 525 ЦКУ про не припусти-мості односторонньої відмови від зобов'язань.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В підтвердження понесених збитків позивач надав договір оренди майна, акт прийому-передачі орендованого майна, платіжні квитанції по оплаті орендованого майна за аналогічний період.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України та статті 188 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

В той же час, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний лише за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Тобто, вимагаючи відшкодування упущеної вигоди, кредитор повинен довести, що за звичайних обставин він мав право розраховувати на одержання доходу у разі належного виконання зобов'язання боржником.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Суд апеляційної інстанції дослідив надані позивачем докази, які доводять право позивача розраховувати на отримання доходів від використання орендованого майна.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №1752/1753-12 від 6 червня 2012 року в об'ємі наданих документів, та при умові що сезон роботи парку з першого травня по перше жовтня, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 у зв'язку з одностороннім припиненням КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" умов договору оренди від 1 травня 2007 року недоотримано дохід у розмірі - 530365,85 гривень.

Аналогічної позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 7 листопада 2006 року.

У зв'язку з цим зроблено висновок щодо доведеності суми збитків у вигляді неотриманого позивачем доходу за вказаний період.

У разі незгоди на подальше виконання договору оренди відповідач мав право звернутись до суду з позовом про розірвання договору.

Судом першої інстанцій неправомірно невраховано, збитки у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди), які позивач міг би отримати як прибуток на підставі договору оренди, оскільки є доведеною протиправна поведінка відповідача у вигляді односторонньої відмови від виконання договірних обов'язків.

Шкідливий результат такої поведінки полягає у неможливості використання позивачем свого майна і неотриманням доходів, в зв'язку з чим існує причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкідливим результатом, а також доведена вина відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 22 ГПК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода ).

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Колегія суддів вважає, що норма статті 22 ЦК України поділяє збитки на реальні і упущену вигоду та пов'язує реальність збитків з фактичними витратами кредитора у зв'язку зі знищенням або пошкодженням його майна, натомість, упущена вигода пов'язується з неможливістю одержання кредитором доходів від свого майна, право на яке порушене.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що розмір шкоди у вигляді упущеної вигоди доведений позивачем належними і допустимими доказами, висновки суду першої інстанції з цього приводу є правомірними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання спірного договору оренди таким, що не породжує прав та обов`язків через його неукладеність, оскільки сторони фактично виконували умови даного договору.

Крім того, господарський суд правомірно вдмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення збитків за задану шкоду, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено належними доказами факту належності спірної сітки саме йому.

Господарський суд також дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог третьої особи, у зв`язку недоведеністю.

Колегія суддів залишає клопотання Комунального підприємства "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" про залучення третьої особи без самостійних вимог Фонда комунального майна м.Дніпродзержинська без задоволення, оскільки заявником не зазначено, яким чином рішення у даній справі вплине на його права та обов`язки.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення скасувати частково, первісні позовні вимоги задовольнити частково.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 місто Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2012 року у справі №8/249-09, скасувати частково.

Первісні позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача, Комунального підприємства "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку", 51931, місто Дніпродзержинськ, Заводський район вулиця Васильєва, будинок №35, код ЄДРПОУ 02028072, п/р 26003301171748 у відділенні Промінвестбанку міста Дніпродзержинська МФО 305501 на користь позивача, Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, 51931, місто Дніпродзержинськ, Заводський район вулиця Васильєва, будинок №15 поточних рахунків у банківських установах не має, ідентифікаційний №2157908657, грошові кошти у сумі 530365,85 гривень та судові витрати державне мито за розгляд справи у господарському суді Дніпропетровської області у сумі 5463 гривень, державне мито за розгляд справи у Дніпропетровському апеляційному суді у сумі 5462 гривні.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському Дніпропетровської області видати накази.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий В.В. Швець

Судді П.П. Павловський

О.В. Чус