ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2012 р. Справа № 8/249-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:С.Могил Є.Борденюк, І.Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргукомунального підприємства "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" на постановувід 26.06.2012 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№ 8/249-09 за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 докомунального підприємства "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - приватного підприємства "АС і КО" простягнення 546 250,80 грн. за зустрічним позовомкомунального підприємства "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 провизнання договору оренди таким, що не породжує прав та обов'язків та стягнення суми збитків у розмірі 12 297,76 грн. за позов третьої особи приватного підприємства "АС і КО" дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 25 985,40 грн.
В судове засідання прибули представники сторін: позивачаОСОБА_5 (дов. від 01.10.2012) відповідачаМуха Р.А. (дов. від 17.01.2012) Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк , пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ФОП ОСОБА_4 звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив суд стягнути з КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" збитки у розмірі 546250,8 гривень, які виникли внаслідок невиконання договору оренди майна від 1 травня 2007 року зі строком дії до 01.10.2011.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач односторонньо відмовився від виконання своїх зобов'язань за договором оренди 11.06.2009, у зв'язку з чим позивачу завдані збитки у вигляді нестриманих доходів, які позивач повинен був отримати за звичайних обставин, якщо б право позивача не було порушено.
В свою чергу відповідач - КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд визнати договір оренди від 1 травня 2007 року, підписаний сторонами таким, що не породжує прав та обов'язків, через його неукладеність та стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 збитки в сумі 12 297,76 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у позивача за первісним позовом відсутні права орендодавця за договором від 1 травня 2007 року. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зрізав тонконесучу сітку і металеві кріплення павільйону "Автодром", у зв`язку з чим підприємству були спричинені збитки.
Крім того третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ПП "АС і КО" (орендар приміщення атракціону) також звернулася до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з позивача за первісним позовом на її користь упущену вигоду у сумі 21388,5 грн. та збитки у вигляді витрат на оренду атракціону в сумі 4569,9 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відносини між позивачем та відповідачем з приводу оренди атракціонів "Автодром" закінчились 1 травня 2009 року.
26 червня 2009 року позивач без згоди відповідача та третьої особи зрізав тонконесучу сітку і металеві кріплення павільйону "Автодром".
В результаті дій останнього, третій особі були спричинені збитки у вигляді упущеної вигоди, у зв`язку з неможливістю експлуатувати атракціон "Автодром" протягом 21 дня з 27 червня 2009 року по 17 липня 2009 року на час здійснення ремонтних робіт атракціону.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2012 (суддя Дубінін І.Ю.) в задоволенні усіх заявлених позовних вимог відмовлено повністю.
Приймаючи рішення господарський суд виходив з того, що позивачем належним чином не доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками.
Також, позивачем не доведено належними доказами розміру суми збитків, оскільки в розрахунку вказано суму коштів, отриманих відповідачем у 2009 році, яка не підтверджується іншими доказами у справі і не може бути відповідною підставою для розрахунку.
Крім того, позовні вимоги за зустрічним позовом суд не задовольнив, оскільки на виконання умов договору оренди від 1 травня 2007 року, кожною зі сторін були вчинені дії спрямовані на виконання умов договору, що свідчить про досягнення згоди з усіх істотних умов, які є необхідними для даного типу договорів, а саме: позивач за первісним позовом передав відповідачу в строкове платне користування атракціони "Автодром", "Вихор", "Басейн", що підтверджується актом приймання-передачі майна, а відповідач сплачував позивачу за орендоване майно орендні платежі.
Стосовно позовних вимог третьої особи про стягнення грошових коштів за завдану шкоду, то господарський суд послався на те, що третьою особою не доведений належними доказами факт належності спірної сітки саме йому, а навпаки, з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи №1 від 2 липня 2009 року вбачається, що сітка належить відповідачу за первісним позовом.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 (колегія суддів: В.Швець, П.Павловський, О.Чус) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2012 скасоване в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог; в цій частині прийняте нове рішення про їх часткове задоволення: присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 530365,85 грн.; в іншій частині рішення залишити без зміни.
Постанова суду мотивована таким.
Відповідно до пункту 5.1 Договір оренди укладений строком з 1 травня 2007 року до 1 жовтня 2011 року.
Факт передачі електромобілів підтверджується актом приймання-передачі майна від 1 травня 2007 року.
Відповідно до пункту 3.2.6 договору, експлуатація орендованого майна здійснюється у сезон роботи орендаря, який встановлюється з 1 травня до 1 жовтня кожного року.
У судовому засіданні позивач пояснив, що він отримав від відповідача листа за №62, від 28 квітня 2009 року, яким відповідач повідомляв його про те, що він вважає договір припиненим в односторонньому порядку з 1 травня 2009 року у зв'язку з передачею павільйону атракціону "Автодром" в оренду ПП "АС і КО".
Але, незважаючи на своє попередження, відповідач з 1 травня 2009 року розпочав новий сезон і продовжував експлуатувати орендовані електроавтомобілі.
Така експлуатація мала місце протягом 42 днів з 1 травня 2009 року по 11 червня 2009 року, включно.
За весь час орендар справно сплачував орендарю плату, що підтверджується прибутковими ордерами.
Надалі відповідач заявив, що остаточно припиняє дію договору. Використання електромобілів орендарем з 12 червня 2009 року припинилося. Одночасно припинилося здійснення орендних платежів.
Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду, на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідач не звернувся до суду про розірвання договору оренди через зміну істотних умов.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №1752/1753-12 від 6 червня 2012 року в об'ємі наданих документів, та при умові що сезон роботи парку з першого травня по перше жовтня, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 у зв'язку з одностороннім припиненням КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" умов договору оренди від 1 травня 2007 року недоотриманий дохід у розмірі - 530365,85 грн.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що норма статті 22 ЦК України поділяє збитки на реальні і упущену вигоду та пов'язує реальність збитків з фактичними витратами кредитора у зв'язку зі знищенням або пошкодженням його майна, натомість, упущена вигода пов'язується з неможливістю одержання кредитором доходів від свого майна, право на яке порушене.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір шкоди у вигляді упущеної вигоди доведений позивачем належними і допустимими доказами, висновки суду першої інстанції з цього приводу є неправомірними.
Колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання спірного договору оренди таким, що не породжує прав та обов`язків через його неукладеність, оскільки сторони фактично виконували умови даного договору.
Крім того, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення збитків за задану шкоду, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведений належними доказами факт належності спірної сітки саме йому. Господарський суд також дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог третьої особи у зв`язку з недоведеністю.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм права, просить постанову у справі скасувати, а рішення залишити без зміни.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" фізичні та юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.
На підставі рішення Фонду комунальної власності №752/2 від 06.04.2009 між КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" та ПП "АС і КО" укладений договір оренди павільйону атракціонів "Автодром". На виконання цього договору павільйон атракціонів "Автодром" передано ПП "АС і КО" для його подальшої експлуатації.
Тобто, договір оренди від 6 квітня 2009 року укладений між КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" та ПП "АС і КО" у відповідності до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", отже з 6 квітня 2009 року відповідач перестав бути володільцем цього приміщення.
Зважаючи на те, що невід'ємним елементом оренди атракціонів за договором оренди майна від 1 травня 2007 року укладеним між позивачем та відповідачем є їх перебування у конкретному приміщенні, яке передане ПП "АС і КО" у відповідності до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зазначена обставина виключає можливість орендаря використовувати атракціони, як орендне майно.
Посилання апеляційного господарського суду на ч.2 ст.652 ЦК України, відповідно до якої якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, є помилковим, оскільки зазначена стаття передбачає волевиявлення сторін на зміну або розірвання договору, тоді як оренда нежитлового приміщення в силу Закону виключає можливість орендодавця на прояв волі.
Про припинення договору оренди КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" (орендар за договором оренди майна від 01.05.2007) повідомив орендодавця 28.04.2009 (а.с. 12, т.1).
Користування орендарем (КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку") спірним майном після цього повідомлення не має юридичних наслідків.
Крім того, згідно ч. 3 ст. 226 ГК України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
При визначенні упущеної вигоди (неодержаних доходів) враховуються вжиті кредитором заходи для їх одержання (ст.623 Цивільного кодексу України).
В порушення вищенаведених норм та незважаючи на отримане повідомлення КП "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" про неможливість використання атракціонів 28.04.2009, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 заявлені позовні вимоги про стягнення збитків за період: з 12 червня до 1 жовтня 2009 року, з 1 травня до 1 жовтня 2010 року, з 1 травня до 1 жовтня 2011 року.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України доходить висновку про недоведеність заявлених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 позовних вимог про стягнення збитків, а тому рішення господарського суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісних позовних вимог є обґрунтованим, а постанову слід скасувати.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу комунального підприємства "Дніпродзержинський парк культури та відпочинку" задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.06.2012 у справі №8/249-09 скасувати.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2012 у справі №8/249-09 залишити без зміни.
Судді: С. Могил
Є. Борденюк
І.Вовк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2012 |
Оприлюднено | 08.10.2012 |
Номер документу | 26314733 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Борденюк Є.М.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Швець Віктор Володимирович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Швець Віктор Володимирович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Швець Віктор Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні