Постанова

від 18.06.2012 по справі 31/12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2012 № 31/12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Ткаченка Б.О.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 18.06.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року

у справі № 31/12 (суддя Качан Н.І.)

за позовом комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради

до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення заборгованості 19557,77 грн.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року задоволено позов комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості 19557,77 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 15.02.2012 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить зазначене рішення господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позову. У своїх доводах скаржник посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Після автоматизованого розподілу справ в порядку ст. 2-1 ГПК України року справу № 31/12 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Лобаня О.І., суддів: Ткаченка Б.О. та Федорчука Р.В.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-23/3/5 від 14.03.2012 року у зв'язку із перебуванням суддів Ткаченка Б.О. та Федорчука Р.В. на лікарняному склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 15.03.2012 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/2 від 09.04.2012 року у зв'язку із виходом суддів Ткаченка Б.О. та Федорчука Р.В. з лікарняного замість суддів Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М. склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді - Ткаченко Б.О. та Федорчук Р.В.

В поясненнях на апеляційну скаргу КП «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради вважає подану відповідачем апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва законним та обґрунтованим та просить суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 15.02.2012 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судових засіданнях 09.04.2012 року, 25.04.2012 року, 14.05.2012 року, 21.05.2012 року, 23.05.2012 року та 18.06.2012 року представник СПД - ФО ОСОБА_2 надав свої пояснення по справі та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Представник КП «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради у судових засіданнях 14.05.2012 року, 21.05.2012 року та 18.06.2012 року також надав суду свої пояснення, щодо поданої апеляційної скарги. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та безпідставною, а рішення господарського суду міста Києва законним та обгрунтованим. Просив апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 15.02.2012 року, а апеляційну скаргу без задоволення.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, апеляційним господарським судом неодноразово було зобов'язано сторін - КП «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради та СПД - ФО ОСОБА_2 провести між собою звірку взаєморозрахунків за договором № 101 від 01.04.2009 року окремо заборгованості по експлуатаційним послугах та заборгованості по комунальних послугах за вказаним договором.

Крім того, апеляційним господарським судом було зобов'язано КП «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради надати детальний розрахунок (помісячний) суми заборгованості СПД - ФО ОСОБА_2 за надані комунальні послуги (опалення, гаряче та холодне водопостачання) за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 рік, табуляграми та рахунки фактури за надані послуги. Проте, вимоги апеляційного господарського суду були виконані частково, рахунки фактури за 2009 рік позивач не надав.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема у позовній заяві позивач зазначає, що 01.04.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 101 про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі -договір), відповідно до умов якого позивач за плату надає відповідачеві комунальні послуги (холодне, гаряче водопостачання центральне опалення і водовідведення), а відповідач бере участь у витратах по утриманню будинку і прибудинкової території. Відповідно до п. 2.1 договору відповідач щомісячно сплачує позивачеві вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальником табуляграм.

Розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами. Відповідач користується послугами опалення, оплата за яке здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які позивачеві надає АЕК «Київенерго». Оплата за холодне водопостачання здійснюється щомісячно за табуляграмами, які позивачеві надає ДКО «Київводоканал» (п. 2.2 договору).

Згідно п. 2.6 договору крім плати за комунальні послуги відповідач сплачує позивачеві експлуатаційні витрати, розмір яких на день укладення договору становить 89,90 грн. на місяць, розмір цих витрат може коригуватись з погодження сторін в залежності від фактичних витрат в звітному періоді.

Крім того, договором передбачено, що відповідач сплачує за встановленими тарифами розмір відшкодування витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньобудинкових мереж гарячого водопостачання та опалення (відшкодування внутрішньобудинкових мереж) в розмірі 5,76 грн. на місяць (п. 2.7 договору).

Пунктами 2.8 договору передбачено, що орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця наступного за звітним.

В обґрунтування позовних вимог, позивач в позовній заяві зазначає, що за період з 01.01.2009 року по 01.11.2011 року ним було надано відповідачеві комунальних послуг на загальну суму 15731,34 грн. З підстав, викладених у позовній заяві, позивач вказує, що відповідачеві було виставлено рахунки-фактури на оплату експлуатаційних витрат та відшкодування внутрішньобудинкових мереж. Однак, відповідач порушує умови договору та несвоєчасно і не в повному обсязі здійснює оплату за надані послуги по договору.

Так, у грудні 2011 року КП «Батиївське» Солом'янської районної у м. Києві ради звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до СПД - ФО ОСОБА_2 про стягнення боргу за спожиті комунальні послуги та експлуатаційні витрати у розмірі 15731,34 грн., інфляційні збитки в сумі 2814,73 грн. та трьох відсотків річних в сумі 1011,70 грн.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року позов КП «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга СПД - ФО ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 31/12 скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання, до яких відноситься спірний договір, підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, та вбачається з матеріалів справи, відповідачу виставлялися рахунки: за теплопостачання та гаряче водопостачання, на підставі табуляграм ПАТ «Київенерго», за тарифами встановленими Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації; за холодне водопостачання, на підставі табуляграм ПАТ «АК «Київводоканал», за тарифами встановленими Розпорядженнями Київської міської державної адміністрації; за відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж, згідно із затвердженим ПАТ «Київенерго» граничними тарифами на відшкодування витрат за технологічне обслуговування внутрішньобудинкових теплових та інженерних мереж, на підставі «Положення про порядок відшкодування власниками житла (приміщень) витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду», затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 17.10.1996 року № 87, встановлюється порядок відшкодування власниками житла (приміщень) зазначених витрат і поширюється на весь житловий фонд з метою ефективної його експлуатації; за утримання будинку (експлуатаційні витрати), відповідно до Рішення Солом'янської районної у м. Києві Ради XVII сесії II скликання від 10.03.2004 року № 210 «Про затвердження Методики визначення розміру відшкодування суб'єктами (фізичними, юридичними особами), організаціями та установами підприємницької діяльності витрат на утримання та обслуговування будинків і прибудинкових територій». До витрат по утриманню будинку згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 року № 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», входять витрати з обслуговування ліфтів, вивезення сміття, ремонт житлового фонду, матеріальні витрати, вода (полив, миття), електроенергія на освітлення сходових клітин, силова електроенергія на роботу ліфтів, амортизація відрахування на повне відновлення основних фондів, абонплата, дератизація, дезінсекція, канцелярські товари та бланки, послуги банку, обслуговування обчислюваної техніки, аварійне обслуговування (навчання), транспортні витрати, атестація, ремонт теплотрас, тощо.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем за спірний період виставлялися рахунки-фактур на оплату експлуатаційних витрат та відшкодування мереж, а саме: № 1848 від 21.01.2010 року на суму 210,71 грн., № 163 від 09.02.2010 року на суму 201,72 грн., № 880 від 15.03.2010 року на суму 201,72 грн., № 1515 від 15.04.2010 року на суму 201,72 грн., № 2064 від 17.05 2010 року на суму 201,72 грн., № 2064 від 17.05 2010 року на суму 201,72 грн., № 2640 від 11.06.2010 року на суму 201,72 грн., № 2971 від 07.07.2010 року на суму 201,72 грн., № 5438 від 01.08.2010 року на суму 201,72 грн., № 6254 від 06.09.2010 року на суму 201,72 грн., № 162 від 11.10.2010 року на суму 201,72 грн., № 671 від 09.11.2010 року на суму 201,72 грн., № 1228 від 09.12.2012 року на суму 201,72 грн., № 161 від 13.01.2011 року на суму 201,72 грн., № 162 від 07.02.2011 року на суму 201,72 грн., № 729 від 04.03.2011 року на суму 176,04 грн., № 1292 від 04.04.2011 року на суму 176,04 грн., № 159 від 06.05.2011 року на суму 176,04 грн., № 157 від 06.06.2011 року на суму176,04 грн., № 157 від 06.07.2011 року на суму 176,04 грн., № 666 від 05.08.2011 року на суму 176,04 грн., № 1183 від 09.09.2011 року на суму 176,04 грн., № 1704 від 06.10.2011 року на суму 176,04 грн., № 2232 від 08.11.2011 року на суму 176,04 грн., № 2539 від 05.12.2011 року на суму 176,04 грн.

Крім того, позивачем також виставлялися відповідачу рахунки-фактур на оплату за надані комунальні послуги (опалення, водопостачання та вивіз сміття), а саме: № 1848 від 29.01.2010 року на суму 1913,89 грн., № 447 від 15.02.2010 року на суму 2538,22 грн., № 1159 від 01.03.2010 року на суму 1354,69 грн., № 1797 від 20.04. 2010 року на суму 1394,33 грн., № 2346 від 17.05.2010 року на суму 67,85 грн., № 2603 від 15.06.2010 року на суму 16,63 грн., № 3232 від 19.07.2010 року на суму 16,63 грн., № 6012 від 13.08.2010 року на суму 16,63 грн., № 6522 від 20.09.2010 року на суму 16,63 грн., № 428 від 19.10.2010 року на суму 16,63 грн., № 956 від 17.11.2010 року на суму 684,23 грн., № 1516 від 17.12.2010 року на суму 878,70 грн., № 451 від 18.01.2011 року на суму 1943,80 грн., № 454 від 18.02.2011 року на суму 1582,16 грн., № 1022 від 21.03.2011 року на суму 11,09 грн., № 1583 від 15.04.2011 року на суму 11,09 грн., № 448 від 18.05.2011 року на суму 11,09 грн., № 436 від 16.06.2011 року на суму 11,09 грн., № 431 від 18.07.2011 року на суму 11,09 грн., № 942 від 19.08.2011 року на суму 11,09 грн., № 1983 від 20.10.2011 року на суму 55,44 грн., № 2271 від 16.11.2011 року на суму 56,40 грн., № 2834 від 19.12.2011 року на суму 75,60 грн.

Судова колегія звертає увагу на те, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції апеляційним господарським судом у судових засіданнях 23.05.2012 року та 11.06.2012 року на підтвердження заявлених позовних вимог неодноразово було запропоновано позивачу надати суду рахунки-фактури за 2009 рік, що виставлялись позивачем на оплату комунальних послуг та експлуатаційних витрат відповідачу. Однак вимоги суду виконані не були, рахунки-фактури за 2009 рік апеляційному господарському суду надано не було. В матеріалах справи такі докази відсутні.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що на вимогу апеляційного господарського суду, позивачем були надані табуляграми за надані відповідачу комунальні послуги за період з січня 2009 року по грудень 2011 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідачу послуг за спірним договором за період з січня 2009 року по грудень 2011 року на суму 12845,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції, відповідач участі не приймав. В обґрунтування своєї апеляційної скарги, відповідач зазначає що заборгованість за спірний період за січня 2009 року по грудень 2011 року по вказаному договору взагалі відсутня. На підтвердження зазначеного скаржником було надано платіжні доручення та виписки з банківського рахунка, а саме: платіжне доручення № 346 від 17.02.2009 року на суму 114,41 грн., № 362 від 11.03.2009 року на суму 114,41 грн., № 389 від 06.04.2009 року на суму 114,41 грн., № 430 від 26.05.2009 року на суму 114,41 грн., № 442 від 09.06.2009 року на суму 114,41 грн., № 462 від 28.07.2009 року на суму 114,41 грн., № 461 від 28.07.2009 року на суму 114,41 грн., № 463 від 07.08.2009 року на суму 67,50 грн., № 481 від 01.09.2009 року на суму 114,41 грн., № 480 від 01.09.2009 року на суму 14,12 грн., № 490 від 18.09.2009 року на суму 114,41 грн., № 541 від 21.12.2009 року на суму 99,80 грн., № 540 від 21.12.2009 року на суму 114,41 грн., № 3 від 12.01.2010 року на суму 114,41 грн., № 48 від 26.03.2010 року на суму 33,28 грн., № 47 від 26.03.2010 року на суму 228,80 грн., № 59 від 11.05.2010 року на суму 114,40 грн., № 58 від 11.05.2010 року на суму 16,64 грн., та виписки з банківського рахунка від 28.10.2009 року на суму 37,50 грн., від 28.10.2009 року на суму 114,41 грн., від 08.02.2010 року на суму 16,64 грн., від 08.02.2010 року на суму 114,40 грн., від 17.06.2010 року на суму 33,26 грн., від 17.06.2010 року на суму 228,80 грн., від 26.07.2010 року на суму 16,63 грн., від 26.07.2010 року на суму 114,40 грн., від 13.09.2010 року на суму 16,63 грн., від 13.09.2010 року на суму 114,40 грн., від 23.09.2010 року на суму 114,40 грн., від 22.10.2010 року на суму 22,17 грн., від 22.10.2010 року на суму 114,40 грн., від 17.11.2010 року на суму 11,08 грн., від 17.11.2010 року на суму 114,40 грн., від 14.12.2010 року на суму 114,40 грн., від 10.01.2011 року на суму 878,70 грн., від 01.03.2011 року на суму 1571,07 грн., від 27.04.2011 року на суму 176,04 грн., від 07.07.2011 року на суму 352,08 грн., від 22.08.2011 року на суму 176,04 грн., від 29.09.2011 року на суму 528,12 грн., від 04.10.2011 року на суму 138,63 грн., від 26.10.2011 року на суму 55,50 грн., від 26.10.2011 року на суму 176,04 грн., від 29.11.2011 року на суму 55,40 грн., від 29.11.2011 року на суму 176,04 грн.,

Отже, відповідачем за спірний період по даному договору за експлуатаційні витрати було сплачено 6040,79 грн. та за комунальні послуги 1375,67 грн.

Таким чином враховуючи подані до суду апеляційної інстанції докази, судова колегія апеляційного господарського суду вважає помилковими висновки суду першої інстанції про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 15731,34 грн. заборгованості по спірному договору за надані послуги.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відповідача у даній справі відсутня заборгованість по експлуатаційним витратам по договору № 101 від 01.04.2008 року.

Що стосується оплати за комунальні послуги судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції табуляграм та рахунків-фактур позивачем було нараховано до сплати 12845,88 грн. за надані комунальні послуги. Як вбачається з банківських виписок та платіжних доручень наданих відповідачем, останнім було сплачено лише 1375,67 грн. Тобто, судом апеляційної інстанції встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані комунальні послуги становить 11470,21 грн.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового оборогу та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткове задоволення позову в частині суми основного боргу, зокрема, з відповідача слід стягнути 11470,21 грн. основного боргу за комунальні послуги.

Наданий суду акт взаєморозрахунку судова колегія не приймає до уваги та вважає його необґрунтованим, оскільки зі сторони позивача заповнений за період з січня 2009 року по квітень 2012 року тобто, за період більший ніж заявлено у позовній заяві. Крім того, відповідачем віднесені та зазначені суми боргу не за той період та не у тих строках де заповнено позивачем.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку правильності нарахування інфляційних та 3 % річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.2.3», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила що за період з січня 2009 року по грудень 2011 року 3% річних становить 1032,32 грн. та 3223,13 грн. інфляційних втрат.

При цьому судова колегія зазначає, що позивачем у даній справі було заявлено до стягненню за вказаний період 2814,73 грн. інфляційних втрат та 1011,70 грн. - 3% річних. Оскільки суд розглядає справу в межах заявленого позову то, з відповідача слід стягнути 2814,73 грн. інфляційних втрат та 1011,70 грн. - 3% річних.

Що стосується доводів скаржника про те, що позивачем не надавалися комунальні послуги зокрема по опаленню приміщення, судова колегія вважає необґрунтованими. В матеріалах справи відсутні відповідні акти про встановлення даного факту. Акт № 1-01/54 від 24.01.2010 року який складений АЕК «Київенерго» що міститься в матеріалах справи підтверджує лише те, що в приміщення АДРЕСА_2 орендаря СПД - ФО ОСОБА_2 виконано відключення від системи центрального опалення будинку, опалювальні прилади демонтовано, транзитні стояки загально будинкової системи опалення за ізольовано. Тобто, відбулось відключення відповідача від центральної системи опалення, а не встановлення факту ненадання позивачем теплопостачання (опалення) приміщення відповідача взагалі. До того, ж судова колегія звертає увагу, що у даному акті зазначено, що на виконання умов договору споживачеві (відповідачу) необхідно внести відповідні зміни в додатки 6,7 до договору на теплопостачання. Доказів про внесення змін до спірного договору під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції сторонами не надано.

Крім того, не було надано суду доказів того, що послуги з вивезення сміття надавалися іншою організацією. На підтвердження зазначених доводів, такого договору з іншою організацією скаржником надано не було.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року, прийняте після не повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу СПД - ФО ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року слід задовольнити частково. Рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 31/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради до СПД - ФО ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково. Стягнути з СПД - ФО ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради 11470,21 грн. заборгованість за комунальні послуги, 2814,73 грн. інфляційних втрат та 1011,70 грн. три відсотки річних. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки СПД - ФО ОСОБА_2 оскаржувала судове рішення в повному обсязі та апеляційна скарга скаржника задовольняється частково, рішення суду першої інстанції скасовується та приймається нове рішення яким позов задовольняється частково, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне стягнути з відповідача на позивача 1103,97 грн. - судових витрат за розгляд справи судом першої інстанції та стягнути з позивача на користь відповідача 172,21 грн. - судових витрат за розгляд справи судом апеляційної інстанції, пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 31/12 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 року у справі № 31/12 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення суду, яким позов комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 35756966) 11470,21 грн. заборгованість за комунальні послуги, 2814,73 грн. інфляційних втрат та 1011,70 грн. три відсотки річних.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 35756966) 1103,97 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

5. Стягнути з комунального підприємства «Батиївське» Солом'янської районної у місті Києві ради (03141, м. Київ, вул. Солом'янська, 33, код ЄДРПОУ 35756966) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 172,21 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

6. Видачу наків доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 31/12 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Ткаченко Б.О.

Федорчук Р.В.