Постанова

від 21.06.2012 по справі 11/392

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. Справа № 11/392

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів :Грейц К.В. ББакуліної С.В., Мачульського Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" на постановувід 12.04.2012 року Київського апеляційного господарського суду у справі№ 11/392 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" доЗакритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" простягнення заборгованості

в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: не з'явились від відповідача:ОСОБА_4 (довіреність № 197 від 18.05.2012р.) В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Смирнова Ю.М.) від 17.01.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя -Кошіль В.В., судді -Моторний О.А., Шапран В.В.) від 12.04.2012 року, у справі № 11/392 позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 302075,62 грн., відшкодування вартості втраченого об'єкта оренди у розмірі 832611,98 грн., державне мито у розмірі 11346,19 грн. та 189,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позову відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені по справі судові акти та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Позивач не скористався наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" (позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з остаточними позовними вимогами про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" (відповідач) 1413855,48 грн., у тому числі 581243,50 грн. основного боргу по орендній платі та 832611,98 грн. відшкодування вартості втраченого об'єкта оренди.

Судами встановлено таке.

22.03.2011 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди №052/03-11 (далі договір оренди), відповідно до умов п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (далі об'єкт оренди).

Конкретний перелік об'єкту оренди та його кількість, що фактично передається в оперативну оренду, вказується в акті приймання-передачі, який підписується сторонами під час отримання об'єкту оренди на складі орендодавця (п. 1.4. договору оренди).

Орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами акта прийому-передачі об'єкта оренди, за яким об'єкт оренди передається у користування орендарю (надалі акт прийому-передачі в оренду) (п.2.1. договору оренди).

У тому разі, якщо об'єкт оренди передається у користування орендарю частинами за двома і більше актами прийому-передачі в оренду, орендар вступає у строкове платне користування кожною частиною об'єкта оренди з дати підписання акта прийому-передачі в оренду на таку частину об'єкта оренди (п. 2.2. договору оренди).

На виконання договору позивачем було передано в оренду відповідачу об'єкт оренди, про що свідчать акти прийому-передачі № WZ-12 57/UA від 23.03.2011 року, № WZ-12 58/UA від 23.03.2011 року, № WZ-12 60/UA від 24.03.2011 року, №WZ-12 61/UA від 24.03.2011 року, № WZ-12 62/UA від 25.03.2011 року, № WZ-12 65/UA від 28.03.2011 року, № WZ-12 68/UA від 29.03.2011 року, № WZ-12 69/UA від 29.03.2011 року, № WZ-12 70/UA від 29.03.2011 року, № WZ-12 74/UA від 30.03.2011 року, №WZ-12 75/UA від 30.03.2011 року, № WZ-12 87/UA від 12.04.2011 року, № WZ-12 88/UA від 13.04.2011 року, № WZ-12 90/UA від 14.04.2011 року, № WZ-12 89/UA від 14.04.2011 року, № WZ-12 110/UA від 12.05.2011 року, № WZ-12 113/UA від 13.05.2011 року, № WZ-12 115/UA від 16.05.2011 року, № WZ-12 121/UA від 17.05.2011 року (а.с.27-45, том 1).

Згідно із п.7.1. договору оренди за користування об'єктом оренди орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати орендодавцю орендну плату.

Відповідно до п.7.2. договору оренди ставка орендної плати за місяць вказується у додатковій угоді до цього договору, підписаній сторонами. Встановлений у специфікації розмір орендної плати може бути змінено у порядку та на умовах, визначених цим договором.

При застосуванні у цьому договорі терміну "орендна плата" розуміється місячна орендна плата з урахуванням її індексації та з урахуванням ПДВ з розрахунку 30 днів на місяць. При більшій або меншій кількості днів у місяці орендна плата збільшується або зменшується відповідно на кількість днів в місяці. При цьому день отримання об'єкту оренди та день повернення об'єкту оренди вважається одним днем (п.7.4. договору оренди).

Відповідно до п.7.7. договору оренди орендар зобов'язаний сплачувати оренду плату не пізніше 15 числа кожного місяця, за вирахуванням оплаченого згідно п.2.3. цього договору періоду оренди. За перші 30 календарних днів оренди орендар сплачує орендну плату у вигляді 100% попередньої оплати.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до дати визначеній у додатковій угоді (п.9.1. договору оренди).

Строк дії цього договору може бути продовжено шляхом укладення додаткової угоди до цього договору до закінчення строку його дії (п.9.2. договору оренди).

22.03.2011 року додатковою угодою № 1 від 22.03.2011 року до договору сторони (а.с.25, том 1) погодили, що цей договір діє до 31.12.2011 року.

Наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі наданих послуг №ОУ-00242 від 31.03.2011 року, № ОУ-00336 від 30.04.2011 року, № ОУ-00413 від 31.05.2011 року, № ОУ-00512 від 30.06.2011 року, № ОУ-00612 від 31.07.2011 року свідчать, що загальна вартість наданих орендодавцем орендарю послуг з користування об'єктом оренди за договором оренди за період з березня по липень 2011 року становить 710262,59 грн.

Натомість орендар частково сплатив орендні платежі за вказаний період, а саме у розмірі 408186,97 грн., про що свідчить довідка Київського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" № 09-5815/11 від 15.12.2011 року (а.с.140, том 1) та виписками банку по рахунку позивача.

Відповідно до п.10.4. договору оренди орендодавець має право відмовитись від договору оренди і вимагати повернення об'єкту оренди, якщо орендар не вносить плату за його користування протягом місяця. У разі відмови орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.

22.07.2011 року позивач направив на адресу відповідача вимогу № 197 від 21.07.2011 року (а.с.89, том 1), в якій вимагав негайно сплатити заборгованість з орендної плати за договором оренди. Крім того, орендодавець повідомив про припинення вищезазначеного договору з моменту одержання орендарем повідомлення про відмову від договору та про необхідність повернення об'єкта оренди протягом 5 днів з моменту його розірвання. Отримання 25.07.2011 року відповідачем вказано вимоги підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.94, том 1).

Відповідно договір оренди є розірваним з 25.07.2011 року є вірним.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю на склад не пізніше останнього робочого дня строку дії цього договору, якщо інше не передбачено цим договором, додатковою угодою до нього або нормами цивільного законодавства (п.3.1 договору оренди).

За умовами п.10.5. договору оренди у випадку, передбаченому п.10.4 цього договору, орендар зобов'язаний негайно, не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення орендодавця повернути об'єкт оренди.

Відповідно до п.3.8. договору оренди у разі ухилення орендарем від повернення об'єкту оренди або його складових, до чого прирівнюється ухилення від підписання будь-якого акту повернення, протягом 5 робочих днів з дати, коли таке повернення /або підписання повинно було відбутись, орендодавець має право вважати, що об'єкт оренди або його складові втрачені. У разі втрати об'єкту оренди чи його складових орендар за заявою орендодавця зобов'язаний відшкодувати останньому вартість втраченого об'єкта оренди або його втрачених складових. Вказане відшкодування здійснюється в розмірі вартості втрачених складових об'єкта оренди, що визначена у відповідній фіксації та такі складові, з додаванням до цієї вартості податку на додану вартість за ставкою, встановленою чинним в Україні законодавством на дату такого відшкодування.

Згідно із п.10.3. договору оренди у разі ухилення орендарем від повернення об'єкта оренди або його складових частин до дати розірвання цього договору, до чого прирівнюється ухилення від підписання будь-якого акту повернення, вважається, що об'єкт оренди втрачений орендарем і орендодавець має право вимагати від орендаря відшкодування вартості втраченого об'єкту оренди.

В обґрунтування позову позивач вказував на те, що відповідач належним чином не виконав умови договору щодо сплати орендних платежів за період з березня по листопад 2011 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 581243,50 грн. та також щодо повернення обладнання, оскільки позивачем було передано в оренду обладнання на загальну суму 1807018,01 грн., а відповідач повернув лише частину об'єкта оренди вартістю 974 406,03 грн., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з відшкодування вартості втраченого об'єкта оренди в розмірі 832 611,98 грн.

Згідно із ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 285 ГК України передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За висновком судів відповідачем порушено умови договору оренди, докази погашення заборгованості за договором оренди та повернення іншого орендованого обладнання вартістю 832 611,98 грн. матеріали справи не містять; позивач правомірно звернувся з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з березня по липень 2011 року в сумі 302075,62 грн. та відшкодування вартості втраченого об'єкта оренди у розмірі 832611,98 грн.

Відмовляючи позивачеві у вимозі про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з серпня по листопад 2011 року у розмірі 279167,88 грн., суди виходили із відсутності доказів погодження сторонами спору надання послуг з оренди обладнання за період з серпня по листопад 2011 року, оскільки відповідачеві не надсилались та останнім не підписані акти здачі-прийняття робіт за вказаний період.

Проте погодитись з такими висновками не можна з огляду на таке.

Так, касаційна інстанція вважає, що суди помилково виходили із того, що оскільки після припинення дії договору оренди відповідач продовжував користуватись орендованим за договором оренди майном, то позивач, в разі підписання відповідачем актів здачі-прийняття робіт за серпень-листопад 2011 року, мав би право стягнути з нього за цей період заборгованість за договором.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК України).

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ч.1 ст.628 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч.ч.2, 3 ст.653 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України).

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ч.1 ст.610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється (ч.3 ст.615 ЦК України).

Припинення договору має наслідком припинення зобов'язання, яке, в свою чергу, має наслідком припинення правовідношення, в даному випадку правовідношення оренди, та настання правових наслідків за порушення цього зобов'язання.

Оскільки судами встановлено факт розірвання договору на вимогу орендодавця з 25.07.2011 року у зв'язку з порушенням орендарем зобов'язання щодо сплати орендних платежів у визначеному договором розмірі та у визначений договором строк з цієї дати є припиненими права і обов'язки сторін за договором.

З наведеного у рішенні суду першої інстанції розрахунку вбачається, що з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість по орендній платі за період з березня по липень включно, тобто в тому числі після 25.07.2011 року, що не враховано судами при визначенні загальної суми заборгованості за зобов'язанням (т.1 а.с.55-57).

Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача вартості втраченого обладнання, то в порушення приписів ст.43, п.3 ч.1 ст.84 ГПК України судами не встановлено та не наведено у рішенні обставин щодо кількості та вартості переданого відповідачеві майна, а також кількості та вартості повернутого з оренди майна, а саме: не досліджено загальних специфікацій до договору, актів приймання-передачі майна в оренду та з оренди; не наведено докази, якими підтверджується втрата обладнання саме на суму 832611,98 грн., яку зазначає позивач у позовній заяві, і яка обґрунтована судом виключно посиланням на пояснення останнього.

Обґрунтованим визнається рішення суду, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Оскільки зазначеним вимогам постановлені судові рішення не відповідають, вони не можуть залишатись в силі та підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, і залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 8 , п.3 ч.1 ст.111 9 , ч.1 ст.111 10 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київська будівельна компанія "Київбудком" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року у справі № 11/392 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 року та рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2012 року у справі №11/392 -скасувати.

Справу № 11/392 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий-суддя К.Грейц С у д д і С.Бакуліна Г.Мачульський