Постанова

від 07.06.2012 по справі 1/271

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2012 № 1/271

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Борисенко І.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Шипка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства

«Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 21.11.2011

у справі № 1/271 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю

«Страхова компанія «ПСК-Захід»

до Приватного акціонерного товариства

«Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»

про стягнення 17 427,77 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - дов. від 20.12.2011

від відповідача не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід» (надалі - позивач) в жовтні 2011 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з врахуванням клопотання від 04.11.2011 - а.с.81) до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» (надалі - відповідач, апелянт) про стягнення заборгованості у розмірі 17 427,77 грн. по сплаті частини страхового відшкодування за договором перестрахування, а також судових витрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 у справі № 1/271 позов задоволено; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід» суму заборгованості в розмірі 17 427,00 грн., 174,28 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 4 137,00 грн. вартості послуг адвоката; в іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що, оскільки позивачем (як страховиком) відповідно до страхового акту № 012 від 04.08.2011 було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 19 364,19 грн., а тому, на підставі укладеного сторонами договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 06/10ФП від 01.06.2010, при настанні страхового випадку відповідач зобов'язаний сплатити позивачу частину збитку по виплаті страхового відшкодування в розмірі 90% від страхового відшкодування, яка становить 17 427,00 грн.

Приватне акціонерне товариство «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут», не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 3701 від 29.11.2011, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 у справі № 1/271 та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду не відповідає дійсним обставинам справи та прийнято з порушенням норм матеріального права. Апелянт стверджує, що оскільки відповідно до умов Ковер-Ноту № 1-06/10/ф від 21.06.2010 до договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 06/10ФП від 01.06.2010 територією страхового покриття є м. Феодосія, а страховий випадок (пожежа автомобіля) відбувся у м. Києві, тому відповідач не несе відповідальності за випадок, який стався у м. Києві, оскільки він не підпадає під територію страхового покриття.

Від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, у відповідності до яких він проти наявних у скарзі доводів заперечує та просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні 26.04.2012 апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

У судовому засіданні 26.04.2012 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України була оголошена перерва до 07.06.2012.

Після перерви представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином (розписка представника наявна в матеріалах справи).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 07.06.2011 року мала місце пожежа автомобіля марки «Lexus RX 300» (д.н. НОМЕР_1), власником якого є гр. ОСОБА_3

Автомобіль марки «Lexus RX 300» (д.н. НОМЕР_1) на момент пожежі був застрахований у відповідності до договору добровільного страхування наземного транспорту № 100-001/10/СТ від 16.06.2010, укладеного між ТОВ «Страхова компанія «ПСК-Захід», як страховиком, та гр. ОСОБА_3, як страхувальником (копія договору - а.с.29).

Згідно акту про пожежу, складеного відділом державного пожежного нагляду з обслуговування Оболонського району м. Києва 09.06.2011 (копія - а.с.45), автомобілю марки «Lexus RX 300» (д.н. НОМЕР_1) завдані пошкодження.

Згідно страхового акту № 012 від 04.08.2011 Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід» було прийнято рішення про виплату страхувальнику страхового відшкодування у розмірі 19 364,19 грн.

Позивачем, на виконання умов договору страхування № 100-001/10/СТ від 16.06.2010, згідно заяви страхувальника виплачено гр. ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 19 364,19 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 415 від 05.08.2011 (а.с. 56).

У відповідності до акту огляду транспортного засобу від 07.06.2011, складеного експертною компанією «БК Експерт» (копія - а.с.46), вартість відновлюваного ремонту автомобіля марки «Lexus RX 300» (д.н. НОМЕР_1) в результаті пожежі складає 19 520,40 грн.

Судовою колегією також встановлено, що ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником за оригінальним договором страхування позивачем було перестраховано у відповідача відповідно до укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід» та Приватним акціонерним товариством «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» договору факультативного перестрахування, а також Ковер-Нот №1-0б/10/ф від 21.06.2010 до договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 06/10ФП від 01.06.2010 (копія - а.с. 57, 68).

У відповідності до договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 06/10ФП від 01.06.2010 сторонами погоджено, що при настанні страхового випадку відповідач зобов'язався здійснити виплату позивачу (або страхувальнику) частини збитку по виплаті страхового відшкодування протягом п'ятнадцяти банківських днів з дати одержання відповідачем від позивача страхового акту, документів, що посвідчують настання страхового випадку, та розрахунку суми збитку.

Ліміт відповідальності перестраховика за Ковер-Нотом №1-0б/10/ф від 21.06.2010 до договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 06/10ФП від 01.06.2010 становить 90 % від страхової суми. Загальна сума перестрахової премії складає 9 295,23 грн.

Про факт виконання позивачем зазначеної умови договору перестрахування свідчить платіжне доручення № 137 від 29.06.2010 (копія - а.с.69).

За таких обставин позивач, керуючись п.9.3.1 договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 06/10ФП від 01.06.2010 (який зобов'язує перестраховика сплатити частку страхового відшкодування, яка належить до сплати перестрахувальнику згідно з умовами відповідного Ковер-Ноту) звернувся до відповідача з листом-вимогою № 1458 від 09.09.2011 (копія - а.с.72) про сплату відшкодування з перестрахування у розмірі 17 427,77 грн.

Як вбачається з додатку до вказаного листа, позивачем було направлено відповідачу копії усіх належних документів.

Відповідач листом № 2270 від 20.09.2011 (копія - а.с.73), керуючись п. 9.4.1 договору про загальні умови факультативного перестрахування та ретроцесії № 06/10ФП від 01.06.2010, відмовив позивачу у виплаті відшкодування по пошкодженню автомобіля марки «Lexus RX 300» (д.н. НОМЕР_1) з підстав того, що згідно п.10 Ковер-Ноту №1-0б/10/ф від 21.06.2010 територією страхового покриття є м.Феодосія, вул.Вересаєва, буд.12, а пошкоджено застрахований автомобіль було у м. Києві.

Судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом підставно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про страхування» перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом (п.3 ч.1 ст.20 названого Закону).

Статтею 987 ЦК України встановлено, що за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником. Страховик, який уклав договір перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі відповідно до договору страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свою відмову у виплаті відшкодування по пошкодженню автомобіля марки «Lexus RX 300» (д.н. НОМЕР_1) мотивував тим, що згідно з п.10 Ковер-Ноту, укладеного до договору перестрахування, територією страхового покриття є м. Феодосія, вул. Вересаєва, буд.12, а застрахований транспортний засіб був пошкоджений за адресою: м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 24а.

Проте, наведений довід відповідача судовою колегією до уваги не приймається, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 1398 від 27.07.2011 (копія - а.с.71), у п.7 якого зазначено, що п.10 Ковер-Ноту №1-0б/10/ф від 21.06.2010 (територія страхового покриття є м. Феодосія вул. Вересаєва, буд. 12), він просить вважати технічною помилкою, тому що у відповідності до п.22.2.4 названого Ковер-Ноту відповідальність за страхові випадки, що вказані в п.8.1, діє на території України та Європи.

Крім того, у п.23 Ковер-Нот №1-0б/10/ф від 21.06.2010 передбачено, що перестрахування здійснюється на умовах оригінального Договору страхування та відповідно до Правил страхування ТДВ СК «ПСК-захід». А оригінальним Договором страхування передбачено, що він діє на території України та Європи.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, наявність технічної помилки в Ковер-Ноті до договору перестрахування не може бути підставою для відмови у сплаті відшкодування, яке належить до сплати перестрахувальнику згідно з умовами відповідного Ковер-Ноту.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем належним чином не виконані зобов'язання, визначені укладеним сторонами договором перестрахування.

За таких обставин судовою колегією доводи апелянта до уваги не приймаються, оскільки належними та допустимими доказами не підтверджені.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 у справі № 1/271.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.11.2011 у справі № 1/271 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ПСК-Захід» до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут» - без змін.

2. Матеріали справи № 1/271 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Борисенко І.В.

Судді Ільєнок Т.В.

Шипко В.В.