Постанова

від 02.07.2012 по справі 5020-742/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2012 року Справа № 5020-742/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_2, довіреність №010-01/3407 від 20.05.2009, публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" у місті Севастополі;

відповідача ОСОБА_3, довіреність №б/н від 06.04.2012, приватне підприємство "Рамих";

відповідач не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_4;

відповідач не з'явився,фізична особа-підприємець ОСОБА_5;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Рамих" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Погребняк О.С.) від 11 травня 2012 року у справі №5020-742/2011

за скаргою приватного підприємства "Рамих"

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі

на дії ВДВС

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127,Київ,03150)

в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" у місті Севастополі (пр. Нахімова, 15, Севастополь, 99000)

до 1. фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (проспект Жовтневої Революції, буд. 67, кв. 227, Севастополь, 99038)

2. фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (вул. Колобова, буд. 19, кв. 296, Севастополь, 99038)

3. приватного підприємства "Рамих" (вул. М. Музикі, 29, Севастополь, 99007)

про стягнення 462436,65 грн.

ВСТАНОВИВ :

За остаточними позовними вимогами публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Севастополі у рахунок погашення заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за кредитним договором №88108К1 від 17.06.2008 у розмірі 510065,43грн. просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №88108Z14, укладеним між ним та приватним підприємством "Рамих", а саме на нерухоме майно, що розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. М.Музики, буд.29 та складається з літ. "М": приміщення майстерні І-1 площею 143,10кв.м, комори І-2, площею 6,10кв.м, загальною площею 149,20кв.м, навісів літ. "Н" та літ. "С", що належить приватному підприємству "Рамих" на підставі договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, посвідченого 01.03.2003 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 під реєстровим №1283 та зареєстрованим КП "БТІ та ДРОНМ"СМР 06.03.2003 у реєстровій книзі 11 нж. стор 102 за реєстровим №577а.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2011 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Виконання рішення відстрочено на 1 місяць.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки - нерухомого майна, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. М.Музики, 29 в складі літ. "М": приміщення майстерні І-1, площею 143,10 кв.м, комори І-2, площею 6,10 кв.м, загальною площею 149,20 кв.м., навісів літ "Н" а літ "С", яке належить приватному підприємству "Рамих" шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження для задоволення вимог публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з початковою ціною продажу 562500,00грн.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08 вересня 2011 року, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду від 21 листопада 2011 року, рішення суду першої інстанції скасовано в частині надання відстрочки, в решті рішення суду залишено без змін.

На примусове виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 19 липня 2011 року, місцевим господарським судом було видано накази від 21 вересня 2011 року (т.2. а.с. 102А -102Б).

На виконання зазначених наказів, 03 квітня 2012 року Відділом примусового виконання рішень УВС ГУЮ у м. Севастополі було складено Акт опису й арешту майна приватного підприємства "Рамих".

12 квітня 2012 року приватне підприємство "Рамих" звернулось до господарського суду міста Севастополя із скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень УВС ГУЮ у м. Севастополі щодо складання акту опису й арешту майна від 03 квітня 2012 року.

Посилаючись на порушення виконавчим органом Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5, при складанні акту опису й арешту майна, заявник просив скасувати даний акт.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11 травня 2012 року у справі №5020-742/2011 у задоволені скарги приватному підприємству "Рамих" - відмовлено.

Відмовляючи у задоволені скарги, місцевий господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог скаржника. Так, суд першої інстанції зазначив, що недотримання державним виконавцем вимог Інструкції про проведення виконавчих дій при складанні акту не порушують будь - які права заявника, а тому вимоги про його скасування не підлягають задоволенню. При цьому місцевий господарський суд послався на пункт 2 роз'яснення президії, Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000, № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", згідно з яким обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, приватне підприємство "Рамих" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду від 11 травня 2012 року скасувати, прийняти нову, якою скаргу на дії ДВС задовольнити.

Заявник апеляційної скарги продовжує наполягати на тому, що недотримання державним виконавцем норм Інструкції про проведення виконавчих дій, а саме пункту 5.6.6, тягне за собою визнання недійсним акту опису та й арешту майна на підставі частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні, призначеному на 02 липня 2012 року приватне підприємство "Рамих" підтримало доводи апеляційної скарги, представник позивача та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Севастополі надали свої заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглянувши справу в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом міста Севастополя норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими для виконання на всій території України.

Відповідно до преамбули Інструкції про проведення виконавчих дій вона розроблена на виконання Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), визначає умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону, інших нормативно-правових актів підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання наказу місцевого господарського суду від 21 вересня 2011 року, 03 квітня 2012 року Відділом примусового виконання рішень УВС ГУЮ у м. Севастополі було складено Акт опису й арешту майна приватного підприємства "Рамих".

Відповідно до пункту 5.6.6. Інструкції про проведення виконавчих дій в акті опису і арешту повинні бути вказані назва особи, якій передане майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її адреса.

Відповідно акту опису й арешту майна приватного підприємства "Рамих", описане майно було передано на відповідальне зберігання приватному підприємству "Нива- ВШ". Втім, в супереч вимогам пункту 5.6.6. нагаданої Інструкції, у цій графі не зазначено ні паспортних даних представника підприємства, ні адреси приватного підприємства "Нива- ВШ".

При цьому слід звернути увагу, що даний акт складено за участю державного виконавця та понятих та підписаний, окрім зазначених осіб, боржником. Втім, в даному акті відсутні пояснення і зауваження з боку боржника щодо його змісту.

Судова колегія звертає увагу, що пунктом 2 роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 встановлено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Так, оскаржуваним актом опису й арешту майна приватного підприємства "Рамих" не порушені які - небудь матеріальні чи процесуальні права боржника, а сам акт узгоджується з вимогами законодавства про виконавче провадження.

На підставі вищевикладеного судова колегія дійшла висновку, що місцевим господарським судом ухвала про відхилення скарги приватного підприємства "Рамих" прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права України, а також правильно встановлені всі обставини справи, права та обов'язки сторін.

Таким чином, судова колегія вважає оскаржувану ухвалу господарського суду міста Севастополя від 11 травня 2012 року законною та обґрунтованою, визнає, що підстави для її скасування відсутні, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 101, п.1 ч.1 ст.103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Рамих" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 11 травня 2012 року у справі №5020-742/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

Ю.М. Гоголь

Розсилка:

1. Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Горького, 127,Київ,03150)

в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Севастополі (пр. Нахімова, 15,Севастополь,99000 )

2. Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 )

3. Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (АДРЕСА_2)

4. Приватне підприємство "Рамих" (вул. М. Музики, 29,Севастополь,99007)

5. Відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в місті Севастополі (99029, Севастополь, вул. Музики,88А; 99011, Севастополь, вул. 4-та Бастіонна, 3)