Ухвала

від 29.04.2013 по справі 5020-742/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

29 квітня 2013 року справа № 5020-742/2011 За заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду від 19.07.2011 по справі №5020-742/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства

"Державний експортно-імпортний банк України"

(ідентифікаційний код 00032112, 03150, м. Київ, вул. Горького, 127)

в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Севастополі

(ідентифікаційний код 25750392, 99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 15)

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) ,

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

(ід. код НОМЕР_2, АДРЕСА_2) ,

3) Приватного підприємства "Рамих"

(ідентифікаційний код 24032364, 99007, м. Севастополь, вул. Музики, б. 29-В/4)

про стягнення 462436,65 грн.

Суддя Погребняк О.С.

Представники:

Стягувач (ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Севастополі) - Василихін І.Б., довіреність № 010-01/5851 від 13.07.2012;

Боржник-заявник (ФОП ОСОБА_1) - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_3 від 14.03.2006, виданий Гагарінським РВУМВС України в м. Севастополі;

Боржник (ФОП ОСОБА_2) - не з'явився;

Боржник (ПП "Рамих") - Долованюк Т.С., довіреність № б/н від 16.11.2012.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Севастополі звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємства "Рамих" про стягнення 462436,65 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополі від 19.07.2011 позов було задоволено повністю, у рахунок погашення заборгованості Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Севастополі по Кредитному договору №88108К1 від 17.06.2008 у розмірі 510065,43 грн., а також витрат по сплаті державного мита у розмірі 5100,65 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., звернуто стягнення на Предмет іпотеки за Іпотечним договором №88108Z14, укладеним між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України та Приватним підприємством "Рамих", посвідченим 17.06.2008 приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 2541, а саме на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, що складається з літ. «М»: приміщення майстерні І-1 площею 143,10 кв.м, комори І-2, площею 6,10 кв.м, загальною площею 149,20 кв.м, навісів літ. «Н» та літ. «С», що належить Приватному підприємству "Рамих" на підставі договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, посвідченого 01.03.2003 Приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 під реєстровим №1283 та зареєстрованим КП «БТІ та ДРОНМ» СМР 06.03.2003 у реєстровій книзі 11 нж.стор 102 за реєстровим №577а. Виконання рішення було відстрочено Господарським судом міста Севастополя на 1 місяць.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 рішення суду скасовано в частині надання відстрочки, в решті залишено без змін.

21.09.2011 у порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України судом на виконання рішення Господарського суду міста Севастополя від 19.07.2011 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2011, яка набрала законної сили 08.09.2011 були видані накази суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду було залишено без змін.

10.04.2013 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду (вх.3516/13).

Відповідно до вимог статті 121 Господарського процесуального кодексу України, заява про розстрочку виконання судового рішення підлягає розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.

Ухвалою від 10.04.2013 заяву про надання розстрочки рішення від 19.07.2011 по справі №5020-742/2011 було прийнято судом до розгляду.

Заява мотивована скрутним фінансово-господарським станом боржника ФОП ОСОБА_1 та неможливістю реалізувати майно, яке є предметом іпотеки у зв'язку з відсутністю покупців. Також боржник зазначив, що знайшов орендаторів на означене приміщення та планує плату за користування об'єктом нерухомості у розмірі 5000 грн щомісячно спрямовувати на погашення заборгованості перед стягувачем (т.3, а.с. 132-135).

У судовому засіданні 29.04.2013 представник боржника виклав зміст заяви про надання розстрочки рішення суду, просив заяву задовольнити.

Представник стягувача у судовому засіданні 29.04.2013 надав письмові пояснення по суті заяви боржника, зазначивши, що за умови накладення арешту на майно та грошові кошти відповідачів (боржників) позивач (стягував) не заперечує проти встановлення розстрочки виконання рішення суду від 19.07.2011 за таким графіком погашення заборгованості за Кредитним договором: протягом перших 11 місяців розстрочки - по 8800,00 грн, у 12 місяць розстрочки - уся сума залишку заборгованості.

Дослідивши матеріали заяви та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що заява боржника про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

В силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Вивчивши матеріали заяви про надання розстрочки, суд вважає, що викладені в ній обставини та представлені докази не є винятковими та такими, що свідчать про неможливість виконання рішення суду, враховуючи таке.

Рішенням суду від 19.07.2011 було стягнуто з Фізичних осіб-підприємцев ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також Приватного підприємства "Рамих" солідарно на користь стягувача грошову суму - 510065,43 грн. та судові витрати шляхом задоволення вимог з вартості предмета іпотеки за Іпотечним договором від 17.06.2008 №88108Z14, - нерухомого майна.

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

З огляду на означене, виконання судового рішення можливе бути здійснено як з ФОП ОСОБА_1, а також з ФОП ОСОБА_2 та ПП «Рамих». Однак, суду не представлено доказів неможливості виконання рішення суду означеними особами.

Крім того суду не представлені доказі саме неможливості реалізувати об'єкт нерухомого майна - предмет іпотеки за Іпотечним договором від 17.06.2008 №88108Z14.

З огляду на погодження стягувача розстрочити строк виконання рішення суду за умовами надання накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачам, суд вважає за необхідне зазначити, що стягувачем не представлено доказів, підтверджуючих наявність фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття означених заходів, а також не зазначено конкретне майно та суми грошових коштів, на яке має бути накладений арешт, що не відповідає приписам Господарського процесуального кодексу України та суперечить викладеному у Постанові Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову".

З огляду на зазначене, заява боржника про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає, як така, що не обґрунтована належними та достатними доказами.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Ухвалив:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду від 19.07.2011 по справі №5020-742/2011 -відмовити.

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьмніа 29.04.2013