Рішення

від 07.06.2006 по справі 30/351

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/351

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  30/351

07.06.06

За позовом

До

ПроВідкритого акціонерного товариства „Рівненський завод високовольтної апаратури”Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Телсіс»стягнення 2 441,94 грн.

                                                                                                      Суддя Ващенко Т.М.

Представники:

Від позивача       Будній М.М. –представник за довіреністю № 8-юр  від 01.01.06.

Від відповідача  не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Рівненський завод високовольтної апаратури” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Телсіс” про стягнення з відповідача 2 441,94 грн. заборгованості.

Спір виник на підставі того, що відповідачем не було сплачено позивачу 2 441,94 грн. за вузли та деталі, отриманих ТОВ „Телсіс” відповідно до накладної № 16-156А від 20.11.03.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.06. порушено провадження у справі № 30/351, розгляд справи було призначено на 07.06.06. о 11-30.

У призначеному судовому засіданні 07.06.06. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суду позов задовольнити у повному обсязі.

07.06.06. представник відповідача в судове засідання не з'явився,  вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.05.06. про порушення провадження у справі № 30/351  не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Товариства щ обмеженою відповідальністю „Телсіс” до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

За твердженням позивача, та у відповідності до матеріалів справи,  позивач –ВАТ „Рівненський завод високовольтної апаратури”  передав відповідачу –ТОВ „Телсіс” на підставі накладної № 16-156А від 20.11.03. вузли та деталі шафи ШМКМД 2000-600-600 Е (1 комплект) на загальну суму 2 441,94 грн.

Але як стверджує позивач, відповідач за отриману продукцію не розрахувався, в зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 2 441,94 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України,  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або атів цивільного законодавства.

Як зазначає позивач, ним на адресу відповідача: м. Київ, вул. Січневого повстання, 24 В, яка визначена у довіреності № 950657 від 20.11.03., на підставі якої ТОВ „Телсіс” отримало у позивача продукцію на суму 2 441,94 грн., було надіслано претензію на підставі ст. 530 Цивільного кодексу України щодо сплати боргу у сумі 2 441,94 грн., але претензія була повернута позивачу, в зв'язку з тим, що відповідач за зазначеною адресою не знаходиться.

За твердженням позивача та відповідно до матеріалів справи, позивачем повторно на адресу відповідача, яка зазначена у довідці про включення ТОВ „Телсіс” до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а саме: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28-А було надіслано претензію № 11-05/08 юр./П, відповідно до якої ВАТ „Рівненський завод високовольтної апаратури” просило ТОВ „Телсіс” впродовж 7 календарних днів з дня отримання претензії провести з ним повний розрахунок, а саме, сплатити 2 441,94 грн. за продукцію, отриману ТОВ „Телсіс” на підставі накладної № 16-156А від 20.11.03.

Але вищезазначена претензія була повернута на адресу ВАТ „Рівненський завод високовольтної апаратури”, в зв'язку з тим, що відповідач за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28-А не знаходиться.

Таким чином, з зв'язку з тим, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо сплати позивачу вартості продукції, отриманої на підставі накладної № 16-156А від 20.11.03., в нього виникла заборгованість у сумі 2 441,94 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Відкритим акціонерним товариством „Рівненський завод високовольтної апаратури” у позовній заяві.

Оскільки відповідач борг за отриману продукцію позивачу не сплатив, позов Відкритого акціонерного товариства  „Рівненський завод високовольтної апаратури” щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телсіс” 2 441,94 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–

В И Р І Ш И В:

1.  Позовні вимоги  Відкритого акціонерного товариства „Рівненський завод високовольтної апаратури” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Телсіс” (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 28-А, код ЄДРПОУ 32109776) на користь Відкритого акціонерного товариства „Рівненський завод високовольтної апаратури”  (33001, м. Рівне, вул. Біла, 16, код ЄДРПОУ 00213434) 2 441 грн. 94 коп. –заборгованості, 102 грн. 00  коп. - державного мита та 118 грн.  00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

       4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                   Т.М. Ващенко