Постанова

від 04.07.2012 по справі 13/5009/5645/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2012 р. Справа № 13/5009/5645/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Козир Т.П. суддів:Гольцової Л.А. Іванової Л.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на рішення господарського суду Запорізької області від 18.10.2011 та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 28.12.2011 у справі№13/5009/5645/11 господарського суду Запорізької області за позовомПрокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради доПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зміну п. 8 договору оренди земельної ділянки від 15.04.2006 за участю представників сторін:

позивача: повідомлений, але не з'явився;

відповідача: ОСОБА_4, дов. від 24.05.2012 № 391;

прокурора: Громадський С.О., ст.прокурор відділу Генеральної прокуратури України, посв.№ 42

Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 02.07.2012 № 03.07-05/484 для розгляду касаційної скарги у справі №13/5009/5645/11, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 04.07.2012, сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя -Козир Т.П., судді -Гольцова Л.А., Іванова Л.Б.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.10.2011 у справі №13/5009/5645/11 (суддя Серкіз В.Г.) позовні вимоги задоволено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Кододова О.В., судді -Азарова З.П., Малашкевич С.А.) рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.2011 у справі № 13/5009/5645/11 залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2011 у даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник послався на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції переглянути в касаційному порядку оскаржувані судові рішення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини.

Між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) 15.04.2006 укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець, відповідно до рішення 25 сесії 4 скликання Запорізької міської ради від 30.11.2005 №29/220, надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,2499га для розташування автозаправної станції, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Задніпровська,74.

Відповідно до п. 4 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 858406,50грн. в цінах 2006 року.

Умовами пунктів 9 та 10 договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції; орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району 33217812600008 в відділенні Держказначейства у Хортицькому районі; МФО 813015, ЄДРПОУ26014100, код 13050200.

Пунктом 11 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірі земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках , передбачених законом.

Орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексу нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством (п. 29 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін . У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку. (п.32 договору).

Судами також встановлено, що сторонами 13.11.2007 укладена додаткова угода до договору оренди землі, за умовами якої деякі пункти договору викладені в іншій редакції, а саме: "8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 34336,26грн., що складає 4% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року; 9.Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії; 10. орендна плата вноситься щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району 33214812700008 в управлінні держказначейства у Хортиць кому районі міста Запоріжжя Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ34676906, код 13050200". Абзац 2 пункту 11 викладено у наступній редакції: "зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством".

Запорізькою міською радою 03.03.2008 прийнято рішення №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової грошової оцінки з 01.03.2008. Рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001 №17 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя" визнано таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки. Доручено Управлінню земельних ресурсів у місті Запоріжжі до 01.05.2008 розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників.

Листом від 27.04.2011 №01-32/2070 Запорізька міська рада звернулась до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки, зокрема: викласти п.8 договору у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 79 145,33 грн., що складає 4% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011 року та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Хортицького району 33214812700008 у відділені Держказначейства у Хортицькому районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 34676906, код 13050200". Однак відповідач відповіді на пропозицію не надав.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

Податковим кодексом України визначено, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (ст. 290 ПК України); розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; (ст. 288 ПК України). Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (ст. 274 ПК України).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору (постанови Верховного Суду України від 06.12.2010 № 2-1/10068-2008 та від 23.05.2011 №7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 № 17/299-10, від 04.07.2011 № 41/81пд).

Апеляційний господарський суд мотивовано відхилив посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм ч. 1 ст. 15 ГПК України, оскільки статтею 16 ГПК України передбачено, що справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Беручи до уваги вказане вище, господарські суди дійшли мотивованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111 5 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 111 7 ГПК України).

З урахуванням наведених правових положень та встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі є необґрунтованими, оскільки вони, фактично, стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 18.10.2011 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2011 у справі №13/5009/5645/11 -без змін.

Головуючий суддя Т.П. КОЗИР

Судді Л.А. ГОЛЬЦОВА

Л.Б. ІВАНОВА