Рішення

від 26.06.2012 по справі 33/489

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/489 26.06.12

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за первісним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство

"Дельта Ре"

до відповідача публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

про стягнення 148 930,15 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю б/н від 18.01.2011 року;

від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 412 від 16.03.2012 року.

за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

до відповідачів 1) товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство

"Дельта Ре"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі"

про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги

від 04.03.2009 року

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю № 412 від 16.03.2012 року;

від відповідача-1: ОСОБА_1 -представник за довіреністю б/н від 18.01.2011 року;

від відповідача-2: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" до акціонерного банку "Енергобанк" про стягнення 148 930,15 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.03.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Аурі»та товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта Ре»(надалі - позивач, інвестор) укладено договір про відступлення права вимоги за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Аурі»(що є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Тітанік») та акціонерним банком «Енергобанк»в сумі 6 000 000,00 грн.

Відповідно до пункту 5.2. договору про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року, позивач отримав права кредитора за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року з моменту здійснення розрахунків між сторонами, тобто з 27.03.2009 року.

03.04.2009 року листом № 12/09 позивач повідомив акціонерний банк «Енергобанк»про заміну кредитора. На вимогу положень Інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні»затвердженої постановою Національного банку України № 368 від 28.08.2001 року, відповідачу направлено нотаріально засвідчені копії договору про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року та свідоцтва про державну реєстрацію товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта Ре».

Акціонерний банк «Енергобанк»листом № 09/1020 від 30.04.2009 року повідомив позивача про необхідність надання документів для отримання дозволу щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу від нового інвестора.

29.05.2009 року товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта Ре»листом № 23/09 від 26.05.2009 року надало відповідачеві документи, що вимагались.

Згідно з пунктами 1.2. та 2.2. договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 22.06.2006 року та додаткової угоди № 5 від 05.06.2007 року), акціонерний банк «Енергобанк»зобов'язаний щоквартально, до 10-го числа кварталу, що слідує за розрахунковим сплачувати інвестору проценти за користування залученими коштами в розмірі 10 процентів річних.

Проте, в порушення умов договору та норм чинного законодавства України, відповідач зобов'язання за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу не виконує, в зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість по сплаті процентів за користування залученими коштами в розмірі 147 945,21 грн.

Листами № 15/09 від 13.04.2009 року, № 23/09 від 26.05.2009 року та № 26/09 від 17.06.2009 року позивач вимагав від відповідача сплатити заборгованість, однак, станом на 30.06.2009 року зазначені вимоги відповідачем залишені без відповіді та задоволення.

Згідно із пунктом 4.1. договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, товариство з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" звернулось до суду з вимогою про стягнення з акціонерного банку "Енергобанк" заборгованості за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року по сплаті процентів за користування залученими коштами в розмірі 147 945,21 грн. та 984,94 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.07.2009 року порушено провадження у справі № 33/489, розгляд справи призначено на 29.09.2009 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для можливого врегулювання спору мирним шляхом, в судовому засіданні від 29.09.2009 року оголошено перерву до 23.11.2009 року.

23.11.2009 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва від товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта Ре»надійшла заява про збільшення/зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд розірвати договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року та стягнути з акціонерного банку "Енергобанк" суму боргу за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року в сумі 6 000 000,00 грн., заборгованість по сплаті процентів в сумі 448 767,13 грн., штрафні санкції в сумі 4 979,33 грн. та судові витрати в сумі 25 815,15 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.11.2009 року розгляд справи відкладено до 12.01.2010 року, у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

11.01.2010 року до загального відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшла зустрічна позовна заява акціонерного банку "Енергобанк" до товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" та товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року.

Свої зустрічні позовні вимоги акціонерний банк "Енергобанк" обґрунтовує тим, що договір про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Аурі»підписано Генеральним директором товариства ОСОБА_3, однак підпис ОСОБА_3 не співпадає з її підписом, що вказаний на додаткових угодах до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, акціонерний банк "Енергобанк" звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року, оскільки з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Аурі»договір підписано особою, що не мала на те достатнього обсягу повноважень.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.01.2010 року розгляд справи відкладено до 08.02.2010 року, у зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, а також його неявкою в судове засідання та витребуванням від Головного управління Національного банку України по місту Києва і Київської області додаткових доказів по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.01.2010 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву акціонерного банку "Енергобанк" до товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" та товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року, розгляд зустрічної позовної заяви призначено на 08.02.2010 року.

В судовому засіданні 08.02.2010 року представник товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта Ре»надав заяву про збільшення/зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд в додаток до заявлених раніше вимог, стягнути з акціонерного банку "Енергобанк" прострочену заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 600 000,00 грн., штрафні санкції в сумі 8 179,94 грн., суму заборгованості з інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 18 348,49 грн. та судові витрати в сумі 25 815,15 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.02.2010 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-2 за зустрічним позовом та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи відкладено на 09.03.2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.03.2010 року зупинено провадження у справі № 33/489 до вирішення пов'язаної з нею справи № 25/82.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.2010 року поновлено провадження у справі № 33/489, розгляд справи призначено на 30.11.2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.11.2010 року розгляд справи відкладено до 13.12.2010 року, у зв'язку із задоволенням клопотання представника позивача за зустрічним позовом про відкладення розгляду справи та неявкою в судове засідання представника відповідача-2 за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі, в судовому засіданні від 13.12.2010 року оголошено перерву до 14.12.2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.12.2010 року розгляд справи відкладено до 17.01.2011 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-2 за зустрічним позовом.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.01.2011 року зупинено провадження у справі № 33/489 до вирішення пов'язаної з нею справи № 33/470 за позовом публічного акціонерного товариства "Енергобанк" до товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Метрополія-Цінні папери", про визнання недійсним договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2011 року провадження у справі № 33/489 поновлено, розгляд справи призначено на 04.10.2011 року.

В судовому засіданні 04.10.2011 року представник товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта Ре»надав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд з урахуванням вимог заявлених в цій заяві стягнути з публічного акціонерного товариства «Енергобанк»заборгованість за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року в сумі 6 000 000,00 грн., несплачені відсотки та штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання в розмірі 1 709 560,69 грн., а також судові витрати в сумі 25 815,15 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.10.2011 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача-2 за зустрічним позовом, розгляд справи відкладено на 18.10.2011 року.

У судовому засіданні 18.10.2011 року оголошено перерву до 31.10.2011 року, у зв'язку із клопотанням представника позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 31.10.2011 року розгляд справи відкладено на 21.11.2011 року, у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 21.11.2011 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача за первісним позовом та невиконанням останнім вимог суду, розгляд справи відкладено на 06.12.2011 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.12.2011 року № 33/489 зупинено провадження у справі до проведення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

06.06.2012 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 33/489 та висновок судово-почеркознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 13833/11-32/2357/12-32 від 27.04.2012 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.06.2012 року, поновлено провадження по справі та розгляд справи призначено на 25.06.2012 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі, в судовому засіданні від 25.06.2012 року оголошено перерву до 26.06.2012 року та у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, суд замінив назву акціонерного банку «Енергобанк»на публічне акціонерне товариство«Енергобанк».

В судове засідання 26.06.2012 року з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи.

Представник позивача за первісним позовом порушив перед судом клопотання про призначення повторної експертизи, проведення якої доручити Державному науково-дослідному експерно-криміналістичному центру МВС України. Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для призначення повторної експертизи, з огляду на те, що фактично в дослідницькій частині Висновку судово-почеркознавчої експертизи № 13833/11-32/2357/12-32 від 27.04.2012 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено відповідність підпису генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Аурі».

Окрім того, представник позивача за первісним позовом порушив перед судом клопотання про вихід за межі позовних вимог, відповідно до якого просить суд визнати недійсним акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.07.2008 року укладений між публічним акціонерним товариством «Енергобанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Аурі». Зазначене клопотання не підлягає задоволенню в зв'язку з необґрунтованістю.

Також, представник позивача за первісним позовом надав пояснення, відповідно до яких в повному обсязі підтримав, подану в судовому засіданні 04.10.2011 року, заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд розірвати договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року та стягнути з публічного акціонерного товариства "Енергобанк" неповернених коштів, залучених на умовах субординованого боргу в розмірі 6 000 000,00 грн., несплачених відсотків та штрафних санкцій за 1 квартал 2009 року -2 квартал 2011 року в розмірі 1 709 945,21 грн., а також 25 500,00 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) в повному обсязі підтримав заявлені зустрічні позовні вимоги та просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року укладений між товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" і товариством з обмеженою відповідальністю "Аурі" та стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" та товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі" 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також представник позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) надав пояснення відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре", з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити в задоволенні первісного позову.

Представник відповідача-2 за зустрічним позовом в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" та вимоги публічного акціонерного товариства "Енергобанк" визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

15.12.2004 року між акціонерним банком "Енергобанк" (банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тітанік" (інвестор за договором) укладено договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу, відповідно до умов якого банк відкриває рахунок № 265233279801, а інвестор вносить на цей рахунок у безготівковій формі грошові кошти з метою їх врахування до капіталу банку на умовах субординованого боргу в сумі 3 000 000,00 грн. на строк до 15.12.2010 року.

У відповідності до статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Аурі», затвердженого зборами учасників (протокол № 1/06 від 16.03.2006 року), товариство з обмеженою відповідальністю «Аурі»є повним правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Тітанік», створене відповідно до чинного законодавства України, зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 08.02.2004 року, ідентифікаційний код 32910985.

Між сторонами підписано додаткові угоди до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу б/н від 15.12.2004 року, а саме: № 1 від 21.12.2004 року, відповідно до якої сторони збільшили суму субординованого боргу до 6 000 000,00 грн.; № 2 від 28.12.2004 року; № 3 від 10.04.2006 року; № 4 від 22.06.2006 року та № 5 від 05.06.2007 року.

Згідно з пунктами 1.2. та 2.2. договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 22.06.2006 року та додаткової угоди № 5 від 05.06.2007 року), акціонерний банк «Енергобанк»зобов'язаний щоквартально, до 10-го числа кварталу, що слідує за розрахунковим сплачувати інвестору проценти за користування залученими коштами в розмірі 10 процентів річних.

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю "Тітанік" 16.12.2004 року та 22.12.2004 року перерахувало на рахунок акціонерного банку "Енергобанк" 6 000 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками про рух коштів на банківських рахунках.

04.03.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Аурі" (первісний кредитор за договором) та товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" (новий кредитор за договором) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передав належне йому право вимоги згідно з договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року, враховуючи всі додаткові угоди до нього, що укладений між акціонерним банком "Енергобанк" (далі - боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тітанік", правонаступником якого є первісний кредитор, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належить первісному кредитному за основним договором.

03.04.2009 року листом № 12/09 позивач повідомив акціонерний банк «Енергобанк»про заміну кредитора. На вимогу положень Інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні»затвердженої постановою Національного банку України № 368 від 28.08.2001 року, відповідачу направлено нотаріально засвідчені копії договору про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року та свідоцтва про державну реєстрацію товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта Ре».

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що 01.07.2008 року між акціонерним банком «Енергобанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Аурі»укладено додаткову угоду № 6 до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року (б/н) із змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою № 1 від 21.12.2004 року, додатковою угодою № 2 від 28.12.2004 року, додатковою угодою № 3 від 10.04.2006 року, додатковою угодою № 4 від 22.06.2006 року та додатковою угодою № 5 від 05.06.2007 року.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 6, сторони погодилися на дострокове повернення за договором субординованого боргу коштів за ініціативою банку та за згодою інвестора згідно з отриманим дозволом Національного банку на дострокове погашення субординованого боргу (рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 20.06.2008 року № 245).

З моменту укладання додаткової угоди № 6 залучені кошти в сумі 6 000 000,00 грн. депонуються в банку. Дострокове повернення банком цих коштів інвестору здійснюється 14.01.2009 року (п.2 додаткової угоди № 6).

Згідно п. 3. додаткової угоди № 6, з моменту укладання додаткової угоди нарахування відсотків не здійснюється. Проценти за залучені кошти за період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року в сумі 298 360,66 грн. депонуються в банку і сплачується банком інвестору 14.01.2009 року.

Положеннями п. 5 додаткової угоди № 6 встановлено, що сторони цим підтверджують, що не мають будь-яких майнових, фінансових та інших претензій одна до одної.

У відповідності до акту зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року підписаного між акціонерним банком «Енергобанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Аурі», відповідно до положень статті 602 Цивільного кодексу України з метою спрощення розрахунків між сторонами та припинення зобов'язань за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року та договором № Д 2252/1 купівлі-продажу цінних паперів від 01.07.2008 року сторони домовились провести зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними договорами на суму 6 298 360,66 грн. Зарахування зустрічних однорідних вимог проводиться 30.12.2008 року.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Таким чином суд зазначає, що зарахування здійснюється за наявності наступних умов :

1) вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого. Те саме повинно бути і з боржником;

2) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях повинні бути речі одного роду;

3) необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В розумінні статті 601 Цивільного кодексу України необхідною умовою для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог є те, щоб за обома вимогами вже настав строк виконання, оскільки неможливо пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

У статті 602 Цивільного кодексу України вказано вичерпний перелік підстав при наявності яких зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: належно проведеним виконанням, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного судом встановлено, що зобов'язання між акціонерним банком «Енергобанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Аурі»за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року підписаним між акціонерним банком «Енергобанк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Аурі». Окрім того, відсутність заборгованості за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року також підтверджується випискою по рахунку 265233302901 у період з 01.07.2008 року по 31.01.2009 року та сальдовою відомістю за 01.08.2008 року.

Твердження позивача за первісним позовом щодо фіктивності додаткової угоди № 6 від 01.07.2008 року до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року (б/н) та акту зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Як доказ фіктивності додаткової угоди № 6 від 01.07.2008 року до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року (б/н) та акту зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року позивач надав, засвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, заяву ОСОБА_3, відповідно до якої остання стверджує, що працюючи на посаді генерального директора ТОВ «Аурі» не підписувала наступних документів:

- додаткової угоди № 6 від 01.07.2008 року до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу, укладеного 15.12.2004 року між акціонерним банком "Енергобанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Тітанік";

- акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.07.2008 року, яким зараховано 6 298 360,66 грн. зустрічні вимоги ТОВ «Аурі»за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року та акціонерного банку «Енергобанк»за договором № Д2252/1 купівлі-продажу цінних паперів від 01.07.2008 року;

- договору № Д2252/1 купівлі-продажу цінних паперів від 01.07.2008 року між ТОВ «Аурі»та акціонерним банком «Енергобанк»;

- будь-яких актів виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д 2252/1 від 01.07.2008 року або інших документів, аналогічних за правовими наслідками;

- жодних договорів, заяв та інших документів на відкриття рахунків рахунку у цінних паперах в АБ «Енергобанк».

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні 06.12.2011року, за клопотанням товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта Ре», призначено судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання про виконання підпису від товариства з обмеженою відповідальністю «Аурі»на додатковій угоді № 6 до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року та акті зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року особисто директором товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі" ОСОБА_3, яка в період 2008-2009 року перебувала на посаді генерального директора чи іншою особою.

Засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 заява ОСОБА_3 не приймається судом до уваги, оскільки в дослідницькій частині Висновку судово-почеркознавчої експертизи № 13833/11-32/2357/12-32 від 27.04.2012 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що при порівнянні досліджуваних підписів із зразками підпису ОСОБА_3 були встановлені збіжності таких окремих почергових ознак, як транскрипції, загального вигляду, відносної протяжності вертикальних і горизонтальних елементів, їх взаємного розміщення, переважної форми і напрямку рухів, форми і напрямку лінії основи підписів, а також будови, форми, напрямку та взаємного розміщення рухів. Разом з цим, виявлені розбіжності загальних і окремих ознак досліджуваних підписів не утворюють достатньої сукупності для негативного висновку стосовно виконавця підписів і можуть бути пояснені впливом штучного характеру (незвичайна поза, пишучий прилад, характер поверхні під аркушем тощо).

Також позивачем не надано суду доказів, що додаткова угода № 6 до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року, акт зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року та договір № Д 2252/1 купівлі-продажу цінних паперів від 01.07.2008 року визнанні судом недійсними.

З огляду на вищевикладене суд прийшов до висновку що позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Дельта Ре»про розірвання договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року та про стягнення з публічного акціонерного товариства "Енергобанк" неповернених коштів, залучених на умовах субординованого боргу в розмірі 6 000 000,00 грн., несплачених відсотків та штрафних санкцій за 1 квартал 2009 року -2 квартал 2011 року в розмірі 1 709 945,21 грн., визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В зустрічній позовній заяві акціонерний банк "Енергобанк" стверджує про те, що договір про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року підлягає визнанню недійсним, оскільки підпис ОСОБА_3 не співпадає з її підписом, що вказаний на додаткових угодах до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року, таким чином з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Аурі»договір підписано особою, що не мала на те достатнього обсягу повноважень.

Відповідно до ч. 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, позивачем не надано будь-яких допустимих доказів на підтвердження викладених у зустрічній позовній заяві обставин, а наведені лише припущення, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання договору про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Аурі" та товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре", недійсним, а вимоги позивача є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України (чинного на дату звернення позивача з позовом до суду), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України (чинного на дату звернення позивача з позовом до суду), витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 04.07.2012 року.

Суддя С.М.Мудрий