Постанова

від 04.10.2012 по справі 33/489

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2012 № 33/489

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників сторін:

від позивача, Ящук О.О, довіреність № б/н від 01.02.11,

від позивача, Чурікова Т.Ю., довіреність № б/н від 18.01.11,

від відповідача 1, Волощук В.В., довіреність № б/н від 16.03.12,

від відповідача 2, не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре"

на рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2012 р.

у справі № 33/489 (суддя Мудрий С.М.)

за первісним позовом

Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре"

до Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

про стягнення 148 930,15 грн.

за зустрічним позовом

Публічного акціонерного товариства "Енергобанк"

до 1) Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі"

про визнання недійсним договору про відступлення права вимог від 04.03.2009 року

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" до акціонерного банку "Енергобанк" про стягнення 148 930,15 грн.

В подальшому ТДВ "Страхове товариство "Дельта Ре" подало заяву про збільшення/зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з публічного акціонерного товариства "Енергобанк" заборгованість за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року в сумі 6 000 000,00 грн., несплачені відсотки та штрафні санкції за порушення грошового зобов'язання в розмірі 1 709 560,69 грн., а також судові витрати в сумі 25 815,15 грн.

АБ "Енергобанк" подав зустрічну позовну заяву до товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" та товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2012 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТДВ "Страхове товариство "Дельта Ре" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову.

Крім того апелянтом заявлено клопотання про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи. Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про те, що воно не підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.12.2011 року № 33/489 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу. На вирішення експерта поставлені питання :

1. Чи виконано підпис від імені товариства з обмеженою відповідальністю "АУРІ" на додатковій угоді №6 від 01.07.2008 року до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 р., що укладалась між товариством з обмеженою відповідальністю "АУРІ" та публічним акціонерним товариством "Енергобанк" особисто директором товариства з обмеженою відповідальністю "АУРІ" Селезньовою Наталією Володимирівною, яка в період на період 2008-2009 року перебувала на посаді генерального директора чи іншою особою?

2. Чи виконано підпис від імені товариства з обмеженою відповідальністю "АУРІ" на акті зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 ЦК України від 01.07.2008 року, що складався між товариством з обмеженою відповідальністю "АУРІ" та публічним акціонерним товариством "Енергобанк" особисто директором ТОВ "АУРІ" Селезньовою Наталією Володимирівною чи іншою особою?

На виконання вказаної ухвали судовим експертом було надано Висновок судово-почеркознавчої експертизи № 13833/11-32/2357/12-32 від 27.04.2012 року в дослідницькій частині якого встановлено, що при порівнянні досліджуваних підписів із зразками підпису Селезньової Н.В. були встановлені збіжності таких окремих почергових ознак, як транскрипції, загального вигляду, відносної протяжності вертикальних і горизонтальних елементів, їх взаємного розміщення, переважної форми і напрямку рухів, форми і напрямку лінії основи підписів, а також будови, форми, напрямку та взаємного розміщення рухів. Разом з цим, виявлені розбіжності загальних і окремих ознак досліджуваних підписів не утворюють достатньої сукупності для негативного висновку стосовно виконавця підписів і можуть бути пояснені впливом штучного характеру (незвичайна поза, пишучий прилад, характер поверхні під аркушем тощо).

Колегія суддів відзначає, що порушуючи питання про призначення у справі повторної судової почеркознавчої експертизи заявником не надано доказів, що спростовують висновки, викладені судовим експертом при проведенні експертизи у справі № 33/489. Так заявником не було надано суду висновку спеціаліста, який виконуючи дослідження на замовлення позивача дійшов інших висновків.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для призначення у справі повторної судової експертизи відсутні.

Відповідач за первісним позовом просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

15.12.2004 року між акціонерним банком "Енергобанк" (банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тітанік" (інвестор за договором) укладено договір про залучення коштів на умовах субординованого боргу, відповідно до умов якого банк відкриває рахунок № 265233279801, а інвестор вносить на цей рахунок у безготівковій формі грошові кошти з метою їх врахування до капіталу банку на умовах субординованого боргу в сумі 3 000 000,00 грн. на строк до 15.12.2010 року.

У відповідності до статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі", затвердженого зборами учасників (протокол № 1/06 від 16.03.2006 року), товариство з обмеженою відповідальністю "Аурі" є повним правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю "Тітанік", створене відповідно до чинного законодавства України, зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 08.02.2004 року, ідентифікаційний код 32910985.

Між сторонами підписано додаткові угоди до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу б/н від 15.12.2004 року, а саме: № 1 від 21.12.2004 року, відповідно до якої сторони збільшили суму субординованого боргу до 6 000 000,00 грн.; № 2 від 28.12.2004 року; № 3 від 10.04.2006 року; № 4 від 22.06.2006 року та № 5 від 05.06.2007 року.

Згідно з пунктами 1.2. та 2.2. договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу (з урахуванням додаткової угоди № 4 від 22.06.2006 року та додаткової угоди № 5 від 05.06.2007 року), акціонерний банк "Енергобанк" зобов'язаний щоквартально, до 10-го числа кварталу, що слідує за розрахунковим сплачувати інвестору проценти за користування залученими коштами в розмірі 10 процентів річних.

На виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю "Тітанік" 16.12.2004 року та 22.12.2004 року перерахувало на рахунок акціонерного банку "Енергобанк" 6 000 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками про рух коштів на банківських рахунках.

04.03.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Аурі" (первісний кредитор за договором) та товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" (новий кредитор за договором) укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передав належне йому право вимоги згідно з договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року, враховуючи всі додаткові угоди до нього, що укладений між акціонерним банком "Енергобанк" (далі - боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тітанік", правонаступником якого є первісний кредитор, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належить первісному кредитному за основним договором.

03.04.2009 року листом № 12/09 позивач повідомив акціонерний банк "Енергобанк" про заміну кредитора.

На вимогу положень Інструкції "Про порядок регулювання діяльності банків в Україні" затвердженої постановою Національного банку України № 368 від 28.08.2001 року, відповідачу направлено нотаріально засвідчені копії договору про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року та свідоцтва про державну реєстрацію товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре".

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

01.07.2008 року між акціонерним банком "Енергобанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аурі" укладено додаткову угоду № 6 до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року (б/н) із змінами та доповненнями, внесеними додатковою угодою № 1 від 21.12.2004 року, додатковою угодою № 2 від 28.12.2004 року, додатковою угодою № 3 від 10.04.2006 року, додатковою угодою № 4 від 22.06.2006 року та додатковою угодою № 5 від 05.06.2007 року.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 6, сторони погодилися на дострокове повернення за договором субординованого боргу коштів за ініціативою банку та за згодою інвестора згідно з отриманим дозволом Національного банку на дострокове погашення субординованого боргу (рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 20.06.2008 року № 245).

З моменту укладання додаткової угоди № 6 залучені кошти в сумі 6 000 000,00 грн. депонуються в банку. Дострокове повернення банком цих коштів інвестору здійснюється 14.01.2009 року (п.2 додаткової угоди № 6).

Згідно п. 3. додаткової угоди № 6, з моменту укладання додаткової угоди нарахування відсотків не здійснюється. Проценти за залучені кошти за період з 01.01.2008 року по 30.06.2008 року в сумі 298 360,66 грн. депонуються в банку і сплачується банком інвестору 14.01.2009 року.

Положеннями п. 5 додаткової угоди № 6 встановлено, що сторони цим підтверджують, що не мають будь-яких майнових, фінансових та інших претензій одна до одної.

У відповідності до акту зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року підписаного між акціонерним банком "Енергобанк"та товариством з обмеженою відповідальністю "Аурі", відповідно до положень статті 602 Цивільного кодексу України з метою спрощення розрахунків між сторонами та припинення зобов'язань за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року та договором № Д 2252/1 купівлі-продажу цінних паперів від 01.07.2008 року сторони домовились провести зарахування зустрічних однорідних вимог за вказаними договорами на суму 6 298 360,66 грн. Зарахування зустрічних однорідних вимог проводиться 30.12.2008 року.

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За змістом наведеної норми згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається. Отже, заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В розумінні статті 601 Цивільного кодексу України необхідною умовою для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог є те, щоб за обома вимогами вже настав строк виконання, оскільки неможливо пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню.

У статті 602 Цивільного кодексу України вказано вичерпний перелік підстав при наявності яких зарахування зустрічних вимог не допускається, зокрема: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: належно проведеним виконанням, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином зобов'язання між акціонерним банком "Енергобанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аурі" за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актом зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року підписаним між акціонерним банком "Енергобанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Аурі".

Відсутність заборгованості за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року підтверджується випискою по рахунку 265233302901 у період з 01.07.2008 року по 31.01.2009 року та сальдовою відомістю за 01.08.2008 року.

Апелянт як доказ фіктивності додаткової угоди № 6 від 01.07.2008 року до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року (б/н) та акту зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року надав засвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., заяву Селезньової Наталії Володимирівни, відповідно до якої остання стверджує, що працюючи на посаді генерального директора ТОВ "Аурі" не підписувала наступних документів:

- додаткової угоди № 6 від 01.07.2008 року до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу, укладеного 15.12.2004 року між акціонерним банком "Енергобанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Тітанік";

- акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.07.2008 року, яким зараховано 6 298 360,66 грн. зустрічні вимоги ТОВ "Аурі"за договором про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року та акціонерного банку "Енергобанк" за договором № Д2252/1 купівлі-продажу цінних паперів від 01.07.2008 року;

- договору № Д2252/1 купівлі-продажу цінних паперів від 01.07.2008 року між ТОВ "Аурі" та акціонерним банком "Енергобанк";

- будь-яких актів виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів № Д 2252/1 від 01.07.2008 року або інших документів, аналогічних за правовими наслідками;

- жодних договорів, заяв та інших документів на відкриття рахунків рахунку у цінних паперах в АБ "Енергобанк".

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

У відповідності до ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вказано вище, 06.12.2011року, за клопотанням товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре", призначено судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання про виконання підпису від товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі"на додатковій угоді № 6 до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року та акті зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року особисто директором товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі" Селезньовою Наталією Володимирівною, яка в період 2008-2009 року перебувала на посаді генерального директора чи іншою особою.

В дослідницькій частині Висновку судово-почеркознавчої експертизи № 13833/11-32/2357/12-32 від 27.04.2012 року Київського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що при порівнянні досліджуваних підписів із зразками підпису Селезньової Н.В. були встановлені збіжності таких окремих почергових ознак, як транскрипції, загального вигляду, відносної протяжності вертикальних і горизонтальних елементів, їх взаємного розміщення, переважної форми і напрямку рухів, форми і напрямку лінії основи підписів, а також будови, форми, напрямку та взаємного розміщення рухів. Разом з цим, виявлені розбіжності загальних і окремих ознак досліджуваних підписів не утворюють достатньої сукупності для негативного висновку стосовно виконавця підписів і можуть бути пояснені впливом штучного характеру (незвичайна поза, пишучий прилад, характер поверхні під аркушем тощо).

Також позивачем не надано суду доказів, що додаткова угода № 6 до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року, акт зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України від 01.07.2008 року та договір № Д 2252/1 купівлі-продажу цінних паперів від 01.07.2008 року визнанні судом недійсними.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре"про розірвання договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року та про стягнення з публічного акціонерного товариства "Енергобанк" неповернених коштів, залучених на умовах субординованого боргу в розмірі 6 000 000,00 грн., несплачених відсотків та штрафних санкцій за 1 квартал 2009 року -2 квартал 2011 року в розмірі 1 709 945,21 грн., є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

В зустрічній позовній заяві акціонерний банк "Енергобанк" стверджує про те, що договір про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року підлягає визнанню недійсним, оскільки підпис Селезньової Н.В. не співпадає з її підписом, що вказаний на додаткових угодах до договору про залучення коштів на умовах субординованого боргу від 15.12.2004 року, таким чином з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Аурі" договір підписано особою, що не мала на те достатнього обсягу повноважень.

Відповідно до ч. 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки, позивачем не надано будь-яких допустимих доказів на підтвердження викладених у зустрічній позовній заяві обставин, а наведені лише припущення, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання договору про відступлення права вимоги від 04.03.2009 року укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Аурі" та товариством з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре", недійсним, а вимоги позивача є необґрунтованими.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2012 року у справі № 33/489 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва 26.06.2012 року у справі № 33/489.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 26.06.2012 року у справі № 33/489 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхове товариство "Дельта Ре" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Шапран В.В.