Постанова

від 12.07.2012 по справі 5008/316/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.12 Справа № 5008/316/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузя В.Л.

суддів Юркевича М.В.

Желіка М.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу від 22.06.12 Сюртівської сільської ради, с. Сюрте Ужгородського району Закарпатської області

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.06.12

у справі № 5008/316/2012

за позовом Сюртівської сільської ради, с. Сюрте Ужгородський район

до відповідача Тийгласької сільської ради, с. Тийглаш Ужгородського району

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Ужгородської районної ради, м. Ужгород

2. Виробничо-комерційного сільськогосподарського підприємства «Дружба», с. Сюрте Ужгородського району Закарпатської області

про визнання недійсним рішення Тийгласької сільської ради Ужгородського району від 28.09.05 «Про оформлення права власності на адмінбудівлю»

представники сторін -не з'явилися (належним чином повідомлені про час та місце судового засідання);

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.06.12 у справі № 5008/316/2012 (суддя Якимчук Л.М.) припинено провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Ухвала суду мотивована тим, що спір по даній справі, який виник між Сюртівською сільською радою та Тийглаською сільською радою носить публічно-правовий характер, адже даний спір виник з приводу меж між територіальними одиницями, а прийняття рішення з питань адміністративно-територіального устрою відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських, районних та обласних рад у сфері управління.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Сюртівська сільська рада звернулася до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду, з підстав порушення судом норм процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали не врахував той факт, що з листа управління Держкомзему Ужгородського району від 24.05.11 за № 01-14/946 вбачається, що спірна земельна ділянка та адмінбудівля на ній, згідно рішення обласної ради Закарпатської області, знаходиться в межах с. Сюрте, а відтак спір по неузгодженості меж адміністративно-територіальних одиниць з боку позивача відсутній.

Як зазначає скаржник, підставою позову по даній справі є спір приватноправового характеру про право територіальної громади розпоряджатися через свої представницькі органи комунальною власністю. Адже, Тийгласька сільська рада, приймаючи оспорюване рішення та відчужуючи спірну адмінбудівлю, порушила законні інтереси територіальної громади села Сюрте.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, хоча своєчасно та належним чином відповідно до ст. 98 ГПК України були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

На момент розгляду справи у судовому засіданні 12.07.12 будь-яких письмових заяв та клопотань від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 12.07.12 оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Позивач - Сюртівська сільська рада, звернулася з позовною заявою до відповідача - Тийгласької сільської ради про визнання недійсним рішення Тийгласької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області восьмої сесії першого скликання від 28.09.05 «Про оформлення права власності на адмінбудівлю», яким оформлено право власності на нежитлову адмінбудівлю, що знаходиться за адресою: с. Тийглаш, вул. Сент Іштвана, 138 (колишня адреса: с. Сюрте, вул. Ракоці, 2), за ВКСП «Дружба»на правах колективної власності, що складає 1/2 частини будівлі та 1/1 частини гаражів та за територіальною громадою Ужгородського району в особі Ужгородської районної ради на правах комунальної власності, що складає 1/3 частини будівлі.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу та припиняючи провадження у справі, зазначив, що суть спору між сторонами зводиться не до реалізації радами повноважень власника землі (розпорядження), а до наявності неузгодженості стосовно меж між адміністративно-територіальними одиницями, зокрема, щодо реалізації компетенції сторін у спорі у сфері управління. З огляду на те, що прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою відноситься до виключної компетенції сільських рад, даний спір носить публічно-правовий характер.

Проте, Львівський апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що адміністративна будівля, на яку відповідач, безпідставно керуючись рішенням Ужгородської районної ради від 26.03.04, оспорюваним рішенням оформив право власності, знаходиться на земельній ділянці в межах с. Сюрте.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.11 «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справи господарським судам»інші справи за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді, якою здійснюється управління цим майном безпосередньо та утвореними нею органами місцевого самоврядування.

Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що у даному випадку предметом спору є захист права власності позивача на адміністративну будівлю у зв'язку з його порушенням відповідачем шляхом прийняття ним оспорюваного рішення.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні помилково послався на те, що суть даного спору зводиться не до реалізації радами повноважень власника землі, а до наявності неузгодженості стосовно меж адміністративно-територіальних одиниць, зокрема, щодо реалізації компетенції сторін у сфері управління -прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою. Проте, як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог є визнання недійсним рішення щодо розпорядження нерухомим майном, а не реалізація повноважень власника землі чи вирішення питання адміністративно-територіального устрою. Натомість позивач як на підставу позовних вимог посилається на порушення його права власності на нерухоме майно шляхом прийняття оспорюваного рішення, зіславшись при цьому як на доказ, що спірне майно знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває в межах адміністративно-територіальної одиниці -села Сюрте. Окрім цього, встановлення меж населених сільських пунктів не відноситься до повноважень сторін у справі і, відповідно, не є предметом спору.

Таким чином, суть спору у даній справі зводиться до реалізації органами місцевого самоврядування повноважень щодо володіння, користування та управління комунальним майном, та не стосується правовідносин, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень управлінських функцій, тобто не носять публічно-правового характеру.

За таких обставин, даний спір не є публічно-правовими і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Проте суд на зазначені положення закону та обставини справи уваги не звернув і дійшов помилкового висновку, що між сторонами у справі виник адміністративний спір.

У випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду (ч. 7 ст. 106 ГПК України).

За таких обставин, оскаржену судову ухвалу про припинення провадження у справі не можна визнати законною й обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню з передачею справи № 5008/316/2012 на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 104, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу Сюртівської сільської ради задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 14.06.12 у справі № 5008/316/2012 скасувати.

3. Справу № 5008/316/2012 передати на розгляд Господарського суду Закарпатської області.

4. Стягнути з Тийгласької сільської ради (89432, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Тийглаш, вул. Сент Іштвана, Б. 119, код 26463909) на користь Сюртівської сільської ради (89432, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Сюрте, вул. Ракоці, б 2, код 04350211) 536, 50 грн. судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

5. Місцевому господарському суду видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 16.07.12

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Юркевич М.В.

Суддя Желік М.Б.