КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2012 № 36/495
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тарасенко К.В.
суддів: Корсакової Г.В.
Яковлева М.Л.
секретарі судового засідання Анісімовій М.О.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 26.06.12 року,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року у справі № 36/495 (суддя - Трофименко Т.Ю.)
за позовом Приватного підприємства «Райдуга»
до Київської міської ради
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ярус»
про визнання недійсним рішення, визнання рішення чинним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року у справі № 36/495 позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 02.10.2008 року № 422/422, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач через господарський суд міста Києва подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2012 року у справі № 36/495 та постановити рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційні скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та на підставі не відповідності висновків суду дійсним обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Рішенням Київської міської ради від 01.10.2007р. № 470/3304 "Про передачу земельної ділянки приватному підприємству "Райдуга" для будівництва та обслуговування торговельного центру на вул. Попудренка, 9-г у Дніпровському району м. Києва" надано право позивачу на укладання відповідного договору оренди земельної ділянки з подальшою його державною реєстрацією.
Зі змісту оспорюваного рішення Київської міської ради від 02.10.2008р. № 422/422 вбачається, що підставою для скасування раніше прийнятого рішення є п. 5 протоколу № 5 постійної комісії з питань земельних відносин та архітектури від 02.09.2008р. та ухвала Господарського суду м. Києва від 20.06.2008р. № 32/289.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 19, ст.ст. 142 - 144 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Право розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності в порядку, передбаченому законом належить до повноважень Київської міської ради відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Згідно ст. 123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
Підставами для визнання акта, зокрема рішення органу місцевого самоврядування, недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 N 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів").
Враховуючи, що ухвала господарського суду міста Києва від 20.06.08 року № 32/289, якою керувалася Київська міська рада при прийнятті рішення від 02.10.08 №422/422, на момент прийняття останнього була скасована постановою Вищого господарського суду України від 10.09.08 року, а витяг протоколу №5 засідання постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури від 02.09.08 в матеріалах справи відсутній і на огляд колегії суддів не надавався, колегія суддів прийшла до висновку про винесення рішення Київською міською радою від 02.10.08 № 422/422 без належних підстав та обґрунтування.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним рішення Київської міської ради від 02.10.2008р. № 422/422 "Про відміну рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. № 470/3304 "Про передачу земельної ділянки Приватному підприємству "Райдуга" для будівництва та обслуговування торговельного центру на вул. Попудренка, 9-г у Дніпровському районі міста Києва", оскільки зазначене рішення порушує права та охоронюваний інтерес позивача по даній справі.
Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно з ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд приходить до висновку, що статтею 16 Цивільного кодексу України не встановлено такого способу захисту цивільних прав та інтересів як визнання чинним рішення Київської міської ради від 01.10.2007р. № 470/3304 "Про передачу земельної ділянки Приватному підприємству "Райдуга" для будівництва та обслуговування торговельного центру на вул. Попудренка, 9-г у Дніпровському районі міста Києва", а тому у позові в цій частині, слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року по справі № 36/495 відповідає дійсним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року у справі № 36/495 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року по справі № 36/495 - залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
4. Матеріали справи № 36/495 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий суддя Тарасенко К.В.
Судді Корсакова Г.В.
Яковлев М.Л.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2012 |
Оприлюднено | 24.07.2012 |
Номер документу | 25183230 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Тарасенко К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні