Рішення

від 30.09.2008 по справі 30/100-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.09.08р.

Справа

№ 30/100-08

За

позовом:

колективного підприємства "Центральний ринок", м. Орджонікідзе

Дніпропетровської області

до 

приватного підприємця ОСОБА_1, м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

про стягнення шкоди у розмірі 6120 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання : Ворошило О.М. 

Представники:

Від

позивача: Давидова О.М., наказ №18а від 02.12.1997 року, голова правління;

Шаврова Н.М., представник

Від відповідача: не

з'явився

С У Т Ь   С П О Р

У:

Колективне

підприємство "Центральний ринок" (м. Орджонікідзе Дніпропетровської

області) звернулося до господарського суду із позовом, та з урахуванням заяви

про доповнення позовних вимог від 16.09.2008 року, просить: стягнути з

приватного підприємця ОСОБА_1 на користь колективного підприємства

"Центральний ринок" у м. Орджонікідзе Дніпропетровської області

заподіяну шкоду за користування торгівельною площею ринку за період з

01.01.2008 року по 31.08.2008 року у розмірі 6120 грн., судові витрати по

справі покласти на відповідача: судовий збір - 102 грн., інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу - 118 грн., витрати по оплаті за правові послуги:

300 грн. за оформлення документів до суду і 1200 грн. за ведення адвокатом

справи в суді.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що відповідачем використовується торгівельна площа в

35-му мікрорайоні поАДРЕСА_1 під розміщення кіоску без будь-яких правових

підстав, чим спричиняється позивачу шкода, яка за період з 01.01.2008 року по

31.08.2008 року складає 6120 грн.

Відповідач

проти позовних вимог заперечує з наступних підстав:

-

позивач не має правовстановлювального документу на земельну ділянку площею

0,17га, оскільки в акті на право постійного користування землею від 29.08.1997

року зроблена самовільна дописка позивача щодо цієї площі;

-

відповідач зазначає, що рішенням сесії Орджонікідзевської міської ради №36 від

26.06.2007 року та №9 від 20.12.2007 року їй попередньо погоджено виділення в

натурі земельної ділянки по АДРЕСА_1 мікрорайоні для надання в оренду для

обслуговування торгівельного кіоску; до укладення з виконкомом договору оренди

землі відповідач сплачує земельний податок;

- за

відсутності договору оренди  в її діях

відсутня вина, права позивача не порушені, тому не має правових підстав

вимагати стягнення шкоди за користування торгівельною площею ринку;

-

відповідно до листа Вищого арбітражного суду України від 17.08.1998 року

№01-8/314 „Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства

у вирішенні спорів” окремі кіоски, які належать на праві власності суб'єктам

підприємницької діяльності, не є торговим місцем у розумінні статті 4 Декрету

Кабінету Міністрів України №56-93;

-

відповідач зазначає, що є власником кіоску, який придбала у ТОВ „Луч” на

підставі накладної №192 від 245.05.1997 року, оплату здійснено по приходному

ордеру.

У

відзиву на позов відповідач просить розглянути справу за її відсутності.

Клопотання

про застосування засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді

справи представниками позивача не заявлялось (ст.81-1 Господарського

процесуального кодексу України).

Відповідно

до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був

відкладений з 01.08.2008 року на 16.09.2008 року, з 16.09.2008 року на

30.09.2008 року.

Ухвалою

господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2008 року строк

вирішення спору по справі продовжено на один місяць.

В

судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85

Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши

матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, господарський

суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно

до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені

рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори)

під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів,

в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 року у

справі №39/554-07 за позовом Колективного підприємства „Центральний ринок”, м.

Орджонікідзе до приватного підприємця ОСОБА_1, м. Орджонікідзе про стягнення

заборгованості, встановлено наступне:

„Згідно

державного акта на право постійного користування землею, в користування

Позивачеві надано земельну ділянку площею 1,46 га, для здійснення ринкової

торгівлі та обслуговування будівель і споруд ринку.

01.01.2005

року між сторонами у справі було укладено договір оренди торгівельної площі,

згідно умов якого Позивач передав Відповідачеві в строкове платне користування

торгівельну площу розміром 18,0 кв.м., що розташована на території Центрального

Ринку м. Орджонікідзе для розміщення торгівельного павільйону з продажу риби.

Сторони

договору погодили, що орендна плата за користування торгівельною площею

розміром 18,0 кв.м. становить 351 грн. на місяць, і може змінюватися в силу

нового законодавства про оренду та інших обставин передбачених законодавством.

Згідно

п. 3.1. Положення про порядок справляння ринкового збору, затвердженого

рішенням Орджонікідзевської міської ради № 1 від 09.02.2004 року, розмір одного

торгівельного місця при продажі продукції (товарів) у контейнерах, кіосках

палатках, становить 4 кв.м.

Також

встановлено, що ОСОБА_1. займає на ринку торгівельну площу розміром 18 кв.м.”.

Позивач

просить стягнути з Відповідача шкоду, заподіяну використанням торгівельної

площі ринку за період з 01.01.2008 року по 31.08.2008 року у розмірі 6120грн.,

проти чого заперечує Відповідач, що і є причиною виникнення спору.

Правовою

підставою задоволення позовних вимог зазначає ст. 1166 Цивільного кодексу

України, п.п.2.3,16,20 Правил торгівлі на ринках від 26.02.2002 року.

Відповідно

до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого

цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа

має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або

майнового права та інтересу у спосіб, визначений статтею 16 Цивільного кодексу

України. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема,

відшкодування збитків.

          Згідно статті 22 Цивільного кодексу

України (в редакції 2003 року) положення якої стосуються відшкодування збитків

та інших способів відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у

результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальні

підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних відносин встановлено ст.

1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно

до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями,

діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної

особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи,

відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під

шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна

потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Мова йде про

реальну шкоду та упущену вигоду.

          Для застосування такої міри

відповідальності, як відшкодування шкоди (деліктної відповідальності), потрібна

наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія

чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний

зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

Особа,

яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що

шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 ЦК України).

Статтею

1166 Цивільного кодексу України встановлена презумпція винності правопорушника,

тому позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди.

І, навпаки, на відповідача покладений тягар доказування того, що його вина у

заподіянні шкоди відсутня.

Тобто

відсутність вини повинен доводити сам завдавач шкоди.

Функціонування

створених в  установленому  порядку 

ринків усіх форм власності, організації оптового   та  

роздрібного   продажу  на 

них  сільгосппродуктів,

продовольчих  і  непродовольчих  товарів, 

худоби,  тварин, кормів тощо,   надання  

послуг,   додержання  ветеринарних, 

санітарних, протипожежних 

вимог  і  правил 

безпеки  праці  на 

ринках,  прав споживачів  і 

вимог  податкового   законодавства визначено Правилами торгівлі

на ринках, які затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань

європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України,

Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації,

метрології та сертифікації України 26.02.2002 року №57/188/84/105,

зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 року за №288/6576 (далі

-Правила торгівлі на ринках).

Відповідно

до пунктів 2, 3 Правил торгівлі на ринках, 

ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням

місцевого органу виконавчої влади чи органу 

місцевого самоврядування 

земельній ділянці і зареєстрований в установленному порядку,  функціональними обов'язками якого є  надання 

послуг  та створення  для 

продавців  і  покупців 

належних  умов  у 

процесі купівлі-продажу товарів за 

цінами,  що  складаються 

залежно  від попиту і пропозицій

та який керується у своїй діяльності законодавством України.

Визначення

торговельного місця надано в абзаці 3 п.13 Правил торгівлі на ринках, згідно

якого торговельне місце -це площа,  

відведена   для   розміщення необхідного   для 

торгівлі  інвентарю  (вагів, 

лотків  тощо)  та здійснення продажу продукції з  прилавків 

(столів),  транспортних

засобів,  причепів,  візків (у тому числі ручних),  у контейнерах, кіосках,  палатках тощо. Розмір торговельного місця

визначається в правилах  торгівлі  на 

ринках,  що  затверджуються  відповідно до законодавства. 

Площа

для розміщення Відповідачем кіоску на території Центрального ринку Позивачем не

відводилась.

Правила

торгівлі на ринках передбачають використання торговельного місця на умовах

оренди (суборенди), п. 16 Правил.

Як

вбачається з матеріалів справи договір №5 оренди торгової площі від 01.01.2005

року на 2008 рік поновлено сторонами не було. Позивач листом від 11.01.2008

року №3 повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору

оренди на 2008 рік, який отримано відповідачем 16.01.2008 року (поштове

повідомлення №38843).

Таким

чином договір оренди від 01.01.2005 року припинив свою дію 31.12.2007 року.

Про

відсутність договірних відносин на 2008 рік вказує у відзиву на позовну заяву і

Відповідач.

Незважаючи

на припинення дії договору оренди торгової площі Відповідач використовує

торгівельні місця без належних підстав -правовстановлювальні документи на

земельну ділянку (договір оренди), на якій розташовано кіоск Відповідача,

останнім до суду не надано.

Відповідач

вважає, що правомірно використовує земельну ділянку, на якій розташовано кіоск,

оскільки рішеннями Орджонікідзевської міської ради (ХХ сесія У скликання)  №36 від 26.06.2007 року та №9 від 20.12.2007

року (ХХУ сесія У скликання) їй надано попереднє погодження місця розташування

торгівельних кіосків на земельних ділянках, розташованих в районі Торгівельного

центру 35-го мікрорайону.

Суд

відхиляє посилання Відповідача на правомірність використання земельної ділянки

на якій розташовано кіоск, з огляду на наступне.

Право

власності та право постійного користування на земельну  ділянку 

виникає  після  одержання її  

власником   або користувачем  документа, 

що  посвідчує  право 

власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його

державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після

укладення договору оренди  та його

державної реєстрації (ст. 125 Земельного кодексу України).

Дніпропетровським

апеляційним господарським судом при розгляді справи №39/554-07 за позовом

Колективного підприємства „Центральний ринок”, м. Орджонікідзе до приватного

підприємця ОСОБА_1, м. Орджонікідзе про стягнення заборгованості, встановлено,

що Колективне підприємство „Центральний ринок” згідно Державного акта на право

постійного користування землею має в користуванні земельну ділянку площею 1,46

га, для здійснення ринкової торгівлі та обслуговування будівель і споруд ринку.

Як зазначено в Державному акті на право постійного користування землею землю

надано на підставі рішення Орджонікідзевської міської ради народних депутатів

від 23.05.1996 року №хІІ-ХХІІ.

Земельна

ділянка площею 0,17га була надана Позивачу із земель запасу Орджонікідзевської

міської ради в постійне користування на підставі рішення ХХІІІ сесії міської

ради ХХІІ скликання від 26.12.1997 року, про що зроблена відповідна відмітка в

Державному акті на право постійного користування землею.

Згідно

листа Нікопольського відділу Дніпропетровської регіональної філії Центру

Державного земельного кадастру вих. №15/01-08 від 29.01.2008 року (а.с.71)

інформація про скасування державного акта на право постійного користування

землею ІІ-ДП №002741 не надходила. Тобто Державний акт на право постійного

користування землею станом на дату розгляду справи є чинним.

Дніпропетровським

апеляційним господарським судом при розгляді справи №39/554-07 встановлено, що

згідно п. 3.1. Положення про порядок справляння ринкового збору, затвердженого

рішенням Орджонікідзевської міської ради № 1 від 09.02.2004 року, розмір одного

торгівельного місця при продажі продукції (товарів) у контейнерах, кіосках

палатках, становить 4 кв.м.

Торговельна

площа 18кв.м., яку займає та використовує ОСОБА_1. -відповідає 5 торгівельним

місцям (18кв.м. : 4кв.м. (розмір одного торгівельного місця при продажі

продукції (товарів) у кіосках)). Розмір вартості одного торговельного місця з

01.01.2008 року по 01.04.2008 рік складав 3грн., тому розмір оплати за

торговельну площу, яку займав відповідач у цей період складав 15грн./день

(5торг. місць х3грн.). У місяць розмір оплати складав 15грн. х 30дн =

450,00грн. За період з 01.01.2008 року по 01.04.2008 рік розмір оплати за

торгівельні місця становить 1350грн.

Розмір

вартості одного торговельного місця з 01.04.2008 року складає 5грн., тому

розмір оплати за торговельну площу, яку займає відповідач у день становить з

01.04.2008 року: 5грн. х 5(торг.місць)=25грн. У місяць розмір оплати за

вказаний період складав 25грн. х 30дн = 750,00грн.

За

період з 01.04.2008 року по 31.08.2008 рік розмір оплати за торгівельні місця

становить 3750,00грн.(750грн. х5міс).

Всього

відповідач повинен відшкодувати суму 5100грн. (1350,00грн. +3750грн.).

За

приписами ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами

у справі є будь-які фактичні дані, на підставі 

яких господарський   суд   у  визначеному  законом 

порядку  встановлює наявність  чи 

відсутність  обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона

повинна  довести  ті  обставини,  на 

які  вона посилається як на

підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи

викладене вище, наявність повного складу цивільного правопорушення,

недоведеність відповідачем відсутності вини у спричиненні шкоди позивачу,

позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд

не може прийняти до уваги наказ голови правління КП  “Центральний ринок” №6 від 01.03.2007р. та

довідку про результати проведених перемірів розміру торговельної площі під

кіосками, в якій зазначено, що ОСОБА_1. займає 22,75 кв.м. торговельної площі,

оскільки із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. займає площу саме

розміром 18,0  кв.м.

Суд

відхиляє посилання Відповідача на п.1.6 листа Вищого арбітражного суду України

від 17.08.1998 року №01-8/314 „Про деякі питання практики застосування окремих

норм чинного законодавства у вирішенні спорів”, оскільки роз'яснення стосується

сплати ринкового збору.

Відповідно

до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати

покладаються на відповідача у такому розмірі: витрати по сплаті державного мита

-102,00грн. та 98,33 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу.

У

складі судових витрат позивач просить стягнути з Відповідача понесені витрати

на юридичні послуги у сумі: 300грн. за оформлення документів до суду та

1200грн. за ведення адвокатом справи у суді.

З

наданої позивачем квитанції №0100 від 15.06.2008 року вбачається про отримання

юридичною консультацією м. Орджонікідзе від КП „Центральний ринок” 350грн. за

надання правової допомоги по оформленню позову до ОСОБА_1.

Відповідно

до статті 44 Господарського процесуального кодексу України суд відшкодовує

стороні лише витрати за отримання послуг, які були сплачені стороною.

Оскільки

доказів сплати адвокату суми 1200,00грн. за ведення справи у суді позивачем не

надано, витрати в цій частині відшкодуванню не підлягають.

Керуючись

ст.ст.1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу

України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути

з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності НОМЕР_2

від 29.07.2002 року, видане виконавчим комітетом Орджонікідзевської міської

ради Дніпропетровської області) на користь Колективного підприємства

„Центральний ринок” (53000, Дніпропетровська область, м. Орджонікідзе, вул.

Газети Правди, буд. 1, ЄДРПОУ 01557791) шкоду за користування торгівельною

площею ринку у розмірі 5100,00грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі

102,00грн., 98,33 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу, 300грн. витрат на оплату послуг адвоката, про що

видати наказ.

В

решті позовних вимог відмовити.

Наказ

видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення

набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання.

Суддя                                                                               

Н.М.Євстигнеєва

(Дата

підписання рішення, оформленого відповідно

до

вимог ст.84 Господарського процесуального кодексу України, - 01.10.2008 року)