Ухвала

від 19.07.2012 по справі 8/26-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.07.12 Справа №8/26-08.

Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:

кредитора - ДПІ в м.Сумах Ковтун Ю.О. (дов. №12887/9/10-008 від 15.05.2012р.), Шульга М.В. (дов. №25932/9/10-008 від 04.07.2012р.)

ліквідатор - Закорко В.В. (ліц. НОМЕР_1 від 07.03.2012р.), представник ліквідатора Сугоняко О.О. (дов. №383 від 16.02.2012р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №8/26-08

за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово -фінансової компанії «Прометей»

до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Спартак» (м. Суми, вул. Гагаріна, 9, код 30561150)

про банкрутство, -

встановив:

У липні 2012 року до суду звернувся ліквідатор боржника з клопотанням про затвердження додаткової винагороди арбітражного керуючого Закорка В.В. в розмірі 5,5 % від суми вирученої від реалізації ліквідаційної маси банкрута - ВАТ «Спартак».

В судовому засіданні ліквідатор зазначене клопотання підтримує.

В судовому засіданні представники ДПІ в м.Сумах проти клопотання ліквідатора заперечують. В обґрунтування своїх заперечень представники кредитора посилаються на факт несплати ліквідатором податку на додану вартість з продажу майна банкрута в ліквідаційні процедурі.

Свої заперечення щодо клопотання ліквідатора представники ДПІ в м.Сумах в письмовій формі суду не надали, але судом було запропоновано їм це зробити.

Інші члени комітету кредиторів в судове засідання не з'явились, про причини неявки належним чином суд не повідомили, тому суд з урахуванням вимог статті 75 господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про продовження розгляду клоптання ліквідатора за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.01.2008р. було порушено провадження у справі № 8/26-08 за заявою кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансової компанії «Прометей» до боржника - Відкритого акціонерного товариства «Спартак» про банкрутство.

Постановою господарського суду Сумської області від 22.02.2010р. боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором боржника - арбітражного керуючого Закорко В.В.

Відповідно до ч. 10-14 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно ч.8 статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про:

вибори голови комітету;

скликання зборів кредиторів;

підготовку та укладення мирової угоди;

внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника;

звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість;

інші питання, передбачені цим Законом.

Згідно ч.9 статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори.

Правова позиція щодо погодження комітетом кредиторів додаткової винагороди арбітражного керуючого відображена також в постанові Вищого господарського суду України від 10.07.2012р. у справі №10-Б-711.

До свого клопотання ліквідатором додано копію протоколу засідання комітету кредиторів №9 від 11.03.2011р. на якому було прийнято рішення встановити додаткову винагороду арбітражному керуючому Закорку В.В. у розмірі шести відсотків від суми реалізації ліквідаційної маси. Зазначене рішення мотивоване тим, що на протязі всієї процедури банкрутство боржника арбітражний керуючий Закорко В.В. здійснював свої повноадження сумлінно, належним чином, з врахуванням інтересів боржника і кредиторів та у відповідності до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Із зазначеного клопотання вбачається, що представник ДПІ в Сумах проти встановлення додаткової винагороди не голосував, а утримався від голосування по даному питанню, а як було зазначено вище рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори.

Ліквідатор у своєму клопотанні просить суд затвердити йому додаткову винагороду у розмірі 5,5 % від реалізованої ліквідмаси, при тому, що комітетом кредиторів погоджено 6%, тобто ліквідатором добровільно зменшено додаткову винагороду на 0,5%.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання ліквідатора та затвердження додаткової винагороди арбітражному керуючому Закорку В.В. у розмірі 5,5 % від суми реалізації ліквідаційної маси за рахунок коштів боржника, що залишились після погашення всіх його кредиторських вимог.

Щодо посилань представників податкової інспекції на факт несплати ліквідатором ПДВ з реалізованої ліквідаційної маси, то суд зазначає наступне.

Судом задоволено клопотання ліквідатора про затвердження додаткової винагороди арбітражному керуючому Закорку В.В. у розмірі 5,5 % від суми реалізації ліквідаційної маси.

Крім того, суд наголошує, що виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство.

Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч. 9 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Що стосується сплати суми ПДВ, то законодавець прямо не визначив їх в якості витрат, пов'язаних зі здійсненням ліквідаційної процедури (п.п. "г" п. 1 ч. 1 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

Крім того, статтею 1.3 Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу V Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

З викладеного випливає, що в ліквідаційній процедурі у банкрута не з'являється ніяких додаткових податкових зобов'язань, крім тих, які у вигляді конкурсних вимог включені до реєстру вимог кредиторів відповідно до статей 14, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тобто, у банкрута при продажу майна в ліквідаційній процедурі не виникає зобов'язання зі сплати ПДВ.

Зазначена правова позиція узгоджується з позицією Вищого господарського суду України викладеною у листі від 05.02.2010р. №05-06/520/78 адресованому ДПА України, а також у постановах від 22.09.2011р. у справі №Б-19/45-09, від 16.05.2012р. у справі №25/112/10.

Керуючись статтями, 3-1, 14, 16, 23, 24, 25, 30, 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив:

1. Клопотання ліквідатора Закорка В.В. про затвердження додаткової винагороди у справі - задовольнити.

2. Затвердити додаткову винагороду арбітражному керуючому Закорку В.В. у даній справі у розмірі 5,5 % від суми реалізації ліквідаційної маси.

3. Копію даної ухвали надіслати комітету кредиторів, ліквідатору.

Повний текст ухвали складено 24.07.2012р.

Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова