Рішення

від 23.07.2012 по справі 21/071-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2012 р. Справа № 21/071-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідо-Інтернешнл», Донецька обл., м. Донецьк

до Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації, Київська обл., с. Велика Каратуль

про зобов'язання повернути майно

за участю представників:

від позивача: Темченков К.Є. (довіреність від 25.06.2012р.)

від відповідача: Ситечко О.Д. (довіреність №163 від 25.06.2012р.)

Формагей О.Л. (довіреність №162 від 25.06.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.06.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мідо-Інтернешнл»(далі-ТОВ «Мідо-Інтернешнл»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації (далі-відповідач) про зобов'язання повернути позивачу з відповідального зберігання майно, а саме: кормороздавач Minkomatic 670 DLA -1 шт., тумбу для норки -658 шт., скоби -73 пачки, рамку для сітки -18 004 шт., само різи 4,2х16 -7,5 пачки, сітку зварювальну оц. 25х12ф2,0 1,5х30м -20 рулонів, сітку зварювальну оц. 25х25ф2,0 1,5х30м - 3 рулони, сітку зварну гарячого цинкування -32 563 листи.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.2012р. порушено провадження у справі №21/071-12 та призначено справу до розгляду на 02.07.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2012р. розгляд даної справи відкладався на 16.07.2012р. відповідно.

В судовому засіданні 16.07.2012р. оголошувалась перерва до 23.07.2012р.

23.07.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи у даній справі, у задоволенні якого судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

При відмові у задоволенні зазначеного клопотання, судом також враховані роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998р. №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»(зі змінами та доповненнями), у відповідності до яких судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010р. між ЗАТ «Мідо-Інтернешнл», правонаступником якого є ТОВ «Мідо-Інтернешнл»(далі-поклажодавець) та Переяслав-Хмельницьким звіроплемгоспом (далі-зберігач) укладеного договір відповідального зберігання №8/10 (далі-Договір), відповідно до якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне безоплатне зберігання товарно-матеріальні цінності (згідно накладних на кожну окрему партію).

Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2011р. (п. 6.1 Договору).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, протягом липня, жовтня, листопада 2010р. позивач передав відповідачеві на відповідальне зберігання:

- сітку зварювальну оц. 25х12ф2,0 1,5х30м -195 рулонів,

- сітку зварювальну оц. 25х25ф2,0 1,5х30м -165 рулонів,

- кормороздавач Minkomatic 670 DLA -4 шт.,

- сітку зварну гарячого цинкування -51 000 листів,

- тумбу для норки -999 шт.,

- рамку для клітини - 28 000 шт.,

- скоби -140 пачок,

- саморіз 4,2х16 -8 пачок, що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на накладних №71-73 від 01.07.2010р., б/н від 15.07.2010р., б/н від 20.07.2010р., №153 від 06.10.2010р., №158 від 13.10.2010р., №167 від 22.10.2010р., №189 від 15.11.2010р., №190 від 16.11.2010р., №193 від 17.11.2010р., №197 від 22.11.2010р., №199 від 23.11.2010р. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення поклажодавцем (позивачем) умов Договору.

З огляду на те, що відповідач після закінчення строку дії Договору та в порушення його умов лише частково повернув передане на відповідальне зберігання майно, позивач просить суд зобов'язати останніого повернути решту переданого на зберігання майна, а саме: кормороздавач Minkomatic 670 DLA -1 шт., тумбу для норки -658 шт., скоби -73 пачки, рамку для сітки -18 004 шт., саморізи -7,5 пачки, сітку зварювальну оц. 25х12ф2,0 1,5х30м -20 рулонів, сітку зварювальну оц. 25х25ф2,0 1,5х30м -3 рулони, сітку зварну гарячого цинкування -32 563 листи з підстав статей 526, 949 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 175, 173 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами статей 936, 938 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Так, судом встановлено, що у відповідності до п. 6.1 Договору, строк дії останнього закінчився 31.12.2011р.

У відповідності до наявних в матеріалах справи копій листів позивача, останній протягом лютого-березня 2012р. вимагав у відповідача повернення переданого за Договором майна.

Протягом березня-квітня 2012р. відповідачем здійснено часткове повернення позивачу переданого на відповідальне зберігання майна, а саме:

- сітки зварювальної оц. 25х12ф2,0 1,5х30м -175 рулонів,

- сітки зварювальної оц. 25х25ф2,0 1,5х30м -162 рулони,

- кормороздавач Minkomatic 670 DLA -3 шт.,

- сітки зварної гарячого цинкування -18 437 листи,

- тумби для норки -341 шт.,

- рамки для клітини - 9 996 шт.,

- скоби -67 пачок,

- саморіз 4,2х16 -0,5 пачки, що підтверджується наданим позивачем розрахунком позовних вимог, а також підписами сторін на накладних б/н від 12.03.2012р., 04.04.2012р., 05.04.2012р., 06.04.2012р., копії яких містяться в матеріалах справи. Доказів повернення відповідачем решти переданого за Договором майна суду не надано.

Отже, заявлення позивачем вимоги про повернення переданого майна, закінчення строку дії Договору та здійснення відповідачем часткового повернення позивачу переданого за Договором майна, свідчить про відсутність у відповідача підстав для зберігання решти майна позивача та породжує в останнього обов'язок по його поверненню у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.07.2007р. у справі №10/276 пн.

Що ж до посилання відповідача на відсутність в особи, яка від імені відповідача підписала накладні на отримання майна на відповідальне зберігання довіреності на отримання матеріальних цінностей слід зазначити наступне.

Згідно листа Міністерства фінансів України № 31-04200-30/23-7454/6784 від 29.08.2005р. довіреність на отримання цінностей, яка відповідно до п. 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р., видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.

У відповідності до ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Водночас, статтею 65 ГК України встановлено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами. Аналогічні положення містяться у статуті Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу.

З огляду наведеного, а також враховуючи той факт, що накладні на отримання майна на відповідальне зберігання від імені відповідача були підписані директором Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу -Ховайло Д.Ю., суд дійшов висновку про необґрунтованість посилань відповідача на обов'язкову наявність в останнього довіреностей на отримання матеріальних цінностей від імені відповідача, оскільки Ховайло Д.Ю., як директор, у відповідності до ст. 65 ГК України та статуту Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу діє від імені підприємства без доручення.

Посилання ж відповідача на порушення позивачем п. 3.1.1 Договору у вигляді передання на відповідальне зберігання майна після підписання Договору (після 01.07.2010р.) судом не приймаються, оскільки ані п. 3.1.1 Договору, яким передбачено обов'язок передання майна на зберігання у день підписання Договору, ані інші положення Договору не містять заборону передання поклажодавцем на відповідальне зберігання майна після підписання Договору.

До того ж, підписання відповідачем накладних на кожну окрему поставку товару після 01.07.2010р. без будь-яких зауважень чи заперечень свідчить про прийняття останнім такого майна на зберігання та породжує у нього обов'язки по зберіганню та поверненню цього майна, у відповідності до умов Договору та положень цивільного законодавства України.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статтей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково повернув передане на відповідальне зберігання майно, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача повернути з відповідального зберігання за Договором майно, а саме: кормороздавач Minkomatic 670 DLA -1 шт., тумбу для норки -658 шт., скоби -73 пачки, рамку для сітки -18 004 шт., саморізи 4,2х16 -7,5 пачки, сітку зварювальну оц. 25х12ф2,0 1,5х30м -20 рулонів, сітку зварювальну оц. 25х25ф2,0 1,5х30м -3 рулони, сітку зварна гарячого цинкування -32 563 листи, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 936, 938 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати Переяслав-Хмельницький звіроплемгосп Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08440, Київська обл., с. Велика Каратуль, вул. Перемоги, 110, ідентифікаційний код 03769178) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Мідо-Інтернешнл»(83045, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Нарпітовська, 10, ідентифікаційний код 31377571) майно: кормороздавач Minkomatic 670 DLA -1 шт., тумбу для норки -658 шт., скоби -73 пачки, рамку для сітки -18 004 шт., само4,2х16 різи -7,5 пачки, сітку зварювальну оц. 25х12ф2,0 1,5х30м -20 рулонів, сітку зварювальну оц. 25х25ф2,0 1,5х30м -3 рулони, сітку зварну гарячого цинкування -32 563 листи.

3. Стягнути з Переяслав-Хмельницького звіроплемгоспу Київської регіональної спілки споживчої кооперації (08440, Київська обл., с. Велика Каратуль, вул. Перемоги, 110, ідентифікаційний код 03769178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мідо-Інтернешнл» (83045, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Нарпітовська, 10, ідентифікаційний код 31377571) 31 648 (тридцять одну тисячу шістсот сорок вісім) грн. 22 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 24.07.2012р.

Суддя В.А. Ярема