Ухвала

від 26.07.2012 по справі 2-145

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-145 Головуючий у суді у 1 інстанції - Литовка Номер провадження 22-ц/1890/1588/12 Суддя-доповідач - Білецький Категорія - 41

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Білецького О. М.,

суддів - Семеній Л Л. І., Шевченка В В. А.,

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_2, який діє від свого імені та як законний представник малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Комунального підприємства «Укржитлокомфорт», третя особа - служба у справах дітей Шосткинської міської ради, про усунення перешкод в користуванні квартирою та зобов'язання вчинити дії,

і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Укржитлокомфорт», СГІРФО Шосткинського МВ УМВС України в Сумській області, про визнання особи втратившою право користування житлом та зняття з реєстраційного обліку,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_1 не створювати перешкод ОСОБА_2 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та надати йому ключі від квартири.

Зобов'язано ОСОБА_1 та ОСОБА_2, шляхом понесення рівних витрат, привести жилі приміщення квартири АДРЕСА_1 у попередній стан, відновивши міжкімнатні стіни відповідно до плану квартири.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в повному обсязі та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та про задоволення її зустрічного позову.

Зазначає, що ОСОБА_2 протягом останніх чотирьох років проживає у іншій належній йому на праві спільної часткової власності квартирі разом із співмешканкою від якої має другу дитину, а тому його інтерес до спірного житла спрямований виключно на заволодіння часткою дочки у цій квартирі.

Вважає, що надала суду достатньо доказів тривалого без поважних причин не проживання колишнього чоловіка у спірній квартирі.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 20 листопада 1999 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, після чого позивач змінив прізвище на «ОСОБА_2» (а.с.16). Сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10 червня 2007 року, ОСОБА_1 та її дочці ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності, по Ѕ частині кожній, належить чотирикімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.6).

Вказана квартира загальною площею 80,6 кв.м має чотири жилі кімнати: №3 площею 17,7 кв.м, №4 - 12,5 кв.м, №7 - 12,7 кв.м і №9 - 10,5 кв.м, а також нежитлові приміщення: кухню, ванну кімнату, туалет, коридор, вбудовану шафу, лоджію (а.с.8-9).

Разом з ОСОБА_1 у цій квартирі у якості членів її сім'ї зареєстровані: її мати ОСОБА_7, дочка ОСОБА_3, та колишній чоловік ОСОБА_2 (а.с.10).

25 липня 2008 року подружжя ОСОБА_2 отримало в органах ДРАЦС свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с.36).

Як вбачається з постанов органу внутрішніх справ про відмову у порушенні кримінальної справи від 28 червня 2008 року, 21 жовтня 2008 року і від 13 грудня 2010 року між колишнім подружжям на побутовому грунті склалися неприязні стосунки (а.с.56, 57, 63).

11 серпня 2010 року спеціалісти служби у справах дітей Шосткинської міської ради обстежили житлово-побутові умови у квартирі АДРЕСА_1 та встановили, що у цій квартирі проживає ОСОБА_1 зі своєю матір'ю, а малолітня ОСОБА_3 із липня 2009 року проживає разом з батьком; квартира потребує ремонту та відновлення передбачених технічним планом перегородок, однак у кімнаті, площею 17 кв.м, маються необхідні для проживання дитини речі (а.с.18).

Відповідно до нотаріально посвідченого договору міни від 23 липня 1999 року ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина однокімнатної квартири АДРЕСА_2 (а.с.14).

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 04 жовтня 2010 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі ј частини від усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 07 липня 2010 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.7).

02 грудня 2010 року ОСОБА_1 змінила замок у вхідних дверях квартири АДРЕСА_1 (а.с.59-62а, 67, 87).

Обстеженнями, які проводились у грудні 2010 року представниками КП «Укржитлкомфорт», а у лютому 2012 року комісією міськвиконкому, встановлено самовільне перепланування спірної квартири, після якого з чотирьох житлових кімнат у квартирі фактично існує дві, оскільки внаслідок знесення перегородок (стін), кімнати №4, №7, №9 і приміщення вбудованої шафи об'єднані в одне приміщення (а.с.22-27, 43, 139).

ОСОБА_1 має третю групу інвалідності за загальним захворюванням (а.с.19), а її мати - ОСОБА_7 страждає хронічним психічним розладом (а.с.17).

Вказані факти правильно і з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином досліджених та оцінених доказів.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 вселився до належної ОСОБА_1 та малолітній дочці квартири в установленому законом порядку в якості члена сім'ї власників, проживав у ній тривалий час і тим самим набув щодо цього житла передбачених ст.156 ЖК України та ч.1 ст.405 ЦК України прав щодо користування цим жилим приміщенням. як член сім'ї власників.

Встановивши, що поважність причин його не проживання з часу припинення шлюбних стосунків, суд правильно визначився, що згідно з ч.2 ст.405 ЦК України ОСОБА_2 зберіг право користування спірним житлом, а оскільки колишня дружина перешкоджає в цьому, суд на законних підставах зобов'язав її усунути такі перешкоди, надавши йому ключі від вхідних дверей.

До того ж, матір'ю визнається право самої дитини на проживання у цій квартирі, а за погодженням сторін проживання їх дочки визначено з батьком, на користь якого стягуються аліменти, тому і в силу ст.160 СК України і ст.29 ЦК України він вправі проживати в спірному житлі.

Доводи ОСОБА_1 та її представника щодо відсутності поважних причин для тривалого непроживання колишнього чоловіка з червня 2008 року переконливо спростовані місцевим судом з посиланням на неприязні стосунки, заподіяння йому 23 червня 2008 року тещею ножем легких тілесних ушкоджень, а з грудня 2010 року також і заміною замка.

Вона сама визнає факт неприязних стосунків з ОСОБА_2, заміни замка вхідних дверей у квартирі та відмову передати йому ключ.

Крім того, з вищезгаданих перевірок органу, який обслуговує дане житло, та органу місцевого самоврядування, наданих ОСОБА_1 фотографій (а.с.22-28) вбачається, що житло на даний час не має належних умов для проживання дитини та її батька.

Перепланування квартири вчинено обома сторонами всупереч ст.152 ЖК України і ст.383 ЦК України без відповідних дозволів та погоджень компетентних органів, а відновлення попереднього стану жилих кімнат дійсно необхідне для захисту передбачених ст.156, 160 ЖК України житлових прав позивача та малолітньої дочки, тому суд правильно в силу ч.ч.2, 4, 5 ст.319 ЦК України поклав на них обох обов'язок привести квартиру до попереднього стану.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -