Постанова

від 26.07.2012 по справі 5020-78/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2012 року Справа № 5020-78/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Голика В.С.,

суддів Сотула В.В.,

Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача Анищенко Андрій Олександрович, довіреність №б/н від 20.06.2012;

відповідача Совіна Олена Вікторівна, довіреність №б/н від 27.10.2011;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 15 травня 2012 року у справі № 5020-78/2012

за позовом дочірнього підприємства "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ДОН" (вул. Поліграфічна, 1,Донецьк,83054)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" (вул. Хрустальова, 76-Б/1,Севастополь,99040)

про стягнення 52317,19 грн.;

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг"

до дочірнього підприємства "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ДОН"

про зменшення загальної вартості товару за договором поставки №21/06-11 від 21.06.11 на суму 51675 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ДОН" просить стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" за договором поставки №21/06-11 від 21.06.2011 заборгованість за отриманий товар у розмірі 51820,99 грн., збитки від інфляції з період із 24 жовтня 2011 року по 11 січня 2012 року у сумі 115,46 грн. та 3% річних з період із 24 жовтня 2011 року по 11 січня 2012 року у розмірі 340,74 грн. (т.1. а.с. 2-4, 28,29).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару за видатковими накладними згідно укладеного між сторонами договору поставки №21/06-11 від 21.06.2011.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" звернулось із зустрічною позовною заявою до дочірнього підприємства "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ДОН" та просить зменшити загальну вартість товару за договором поставки №21-06-11 від 21.06.2011 на суму 51675,00 грн.(т.1. а.с. 89-91)

Посилаючись на неналежну якість товару та відмову продавця усунути недолікі товару, покупець просив пропорційно зменшити його ціну.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15 травня 2012 року у справі №5020-78/2012 первісний позов задоволено у повному обсязі. У задоволені зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" відмовлено.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із того, що на виконання умов договору поставки №21/06-11 від 21 червня 2011 року дочірнє підприємство "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ДОН" за видатковими накладними поставило відповідачу товар на загальну суму 286821,10 грн., проте у порушення умов договору, товар було сплачено частково, у зв'язку із чим заборгованість на час розгляду справи складає 51820,99 грн., яка визнана місцевим господарським судом підлягаючою стягненню на підставі статті 193 Господарського кодексу України та статті 509 Цивільного кодексу України.

При відмові у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає встановленим законом способам захисту порушеного права.

Не погодившись з зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції від 15 травня 2012 року у справі №5020-78/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволені первісного позову - відмовити, зустрічні позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно апеляційної скарги та пояснень представника первісного відповідача, господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що недоліки спірного товару можливо було виявити лише при його підготовці до монтажу та його використанні. Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" наполягає на тому, що ним на адресу постачальника було направлено вимогу про усунення недоліків товару, на яку ним було дано відповідь про часткове задоволення даних вимог покупця.

Щодо невірного способу захисту, заявник апеляційної скарги зазначив, що ним була надана заява про зміну предмету позову, втім зазначена заява була залишена місцевим господарським судом поза увагою.

Враховуюче викладене, товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" наполягає на тому, що підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості не має.

Окрім того, заявником апеляційної скарги було надано клопотання в порядку статті 41 Господарського процесуального кодексу України про призначення судової експертизи.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуально кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Іншими словами питання які не може вирішить суд без допомоги спеціальних знань є підставою для призначення судової експертизи, та як наслідок зупинення провадження у справі.

Дослідивши питання, які були запропоновані відповідачем у клопотанні, судова колегія не вбачає підстав для призначення судової експертизи про що буде зазначено у мотивувальній частині даної постанови.

Дочірнім підприємством "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ДОН" надано відзив на апеляційну скаргу, в якому первісний позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення місцевого господарського суду від 15 травня 2012 року залишити без змін.

У судовому засіданні, призначеному на 26 липня 2012 року, представник первісного відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, представник дочірнього підприємства "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ДОН" з вказаними доводами не погодився та заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, із нижченаведених підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 21 червня 2011 року між дочірнім підприємством "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ДОН" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" (замовник) укладено договір поставки №21/06-11, строком дії до 31 грудня 2011 року, втім у будь - якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором (т.1. а.с. 8-9).

Відповідно до розділу 1 даного договору поставки, постачальник зобов'язується поставити замовнику комплектуючі до світло прозорих та огороджувальних систем, торгової марки ALUTECH, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах договору.

Пунктом 2.1, 2.3 договору поставки передбачено, що ціна одиниці товару і загальна вартість товару визначені в специфікації матеріалів №1 (додаток №2), яка складена згідно ескізної специфікації (додаток №1) і складає 286675,00 грн. Оплата за товар здійснюється до початку виконання постачання в якості авансу, який складає 235000,00 грн. Залишок суми у розмірі 51675,00 грн. перераховується не пізніше 2 календарних днів після підписання видаткової накладної.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на виконання умов укладеного між сторонами договору та специфікацій (т.1. а.с. 10-14), первісним позивачем за період із 12 жовтня - 20 жовтня 2011 року поставлено товар вартістю 286821,10 грн., що підтверджується відповідними видатковими та товарно -транспортними накладними (т.1. а.с. 15-24).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" здійснило часткове погашення заборгованості за придбаний товар у сумі 235000,11 грн., про що свідчить виписка з банку від 25 червня 2011 року (т.1., а.с. 25).

Здійснення інших платежів на суму 51820,99 грн. - суду не надані.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондуються з вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Обов'язок відповідача оплатити придбаний товар передбачений статтею 655 Цивільного кодексу України.

Таким чином, судова колегія вважає вимоги щодо стягнення 51820,99 грн. правомірними та підлягаючими задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідачів 3% річних та збитків від інфляції судова колегія звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

У виконання рекомендацій Верховного Суду України (Лист Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року N 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ") при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Розрахунок 3 % річних проводиться по формулі:

Сума санкції = З х 3 х Д : 365 : 100, де З - сума заборгованості; Д - кількість днів прострочення.

Матеріали справи свідчать, що остання партія товару була отримана замовником 20 жовтня 2011 року за видатковою накладною №РН-0001055. Отже, оскільки сума боргу відповідачем не сплачена своєчасно, суд обґрунтовано застосував положення статті 625 Цивільного кодексу України, стягнув на його користь з відповідача суму інфляційних витрат за період із 24 жовтня 2011 року -11 січня 2012 року у сумі 340,74 грн., та 3% річних за період із 24 жовтня 2011 року -11 січня 2012 року у розмірі 155,46 грн.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню на підставі наступного.

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить зменшити загальну вартість товару за договором поставки №21/06-11 від 21.06.11 на суму 51675,00 грн., посилаючись на неналежну якість товару.

У розділі 4 договору поставки від 21 червня 2011 року сторонами було узгоджено, що постачальник зобов'язується передати замовникові товар, придатний для мети з якою товар такого роду зазвичай використовується.

Пунктами 4.3., 4.4. даного договору встановлено, що у разі виявлення замовником прихованих дефектів поставленого товару, які неможливо було виявити при прийманнітовару в пункті постачання, замовник має право письмово пред'явити претензію постачальникові в перебігу всього терміну монтажу, але не більше ніж 25 календарних днів, починаючи з дати підписання уповноваженими представниками обох сторін витратних накладних.

Заміна неякісного товару проводитися постачальником протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту невідповідності якості товару. Виклик представника постачальника для складання акту невідповідності якості товару - обов'язковий.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України).

Втім матеріали справи не містять відповідного акту, з якого би вбачалось, що замовником, при участі представника постачальника було зафіксовано факт, що товар, який був поставлений згідно договору від 21 червня 2011 року, не відповідає вимогам щодо його якості та містіть в собі приховані дефекти, які були виявлені при монтажі даного товару.

На підтвердження факту дотримання строку, передбаченого розділу 4 договору поставки від 21 червня 2011 року, щодо пред'явлення вимоги до поставщика, товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" послалось на лист від 08 листопада 2011 року, яким замовник пред'явив поручителю вимогу замінити товар, який на його думку має приховані дефекти ( т.1., а.с. 10-108).

Приймаючи цей лист в якості доказу своєчасного пред'явлення вимоги замовником до постачальника необхідно звернути увагу на пункт 8.9. спірного договору поставки, відповідно до якого всі повідомлення сторін, якщо сторонами не встановлене інше, повинні бути складені у письмовій формі на російській або українській мовах і направлені факсом або рекомендованим листом за адресою, вказаною нижче в реквізитах сторін або вручені особисто уповноваженими представникам сторін під розпис. Повідомлення є дійсними з моменту його отримання адресатом.

Однак, згідно пояснень товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг", зазначений лист був надісланий на адресу постачальника електронною поштою та взагалі не містить відповідних реквізитів про його реєстрацію юридичною особою як вхідної кореспонденції.

З огляду на встановлені обставини справи, приписи чинного законодавства України, колегія суддів вважає, що первісним відповідачем (покупцем) на момент пред'явлення позову не доведене факту поставки дочірнім підприємством "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ДОН" неякісного товару.

Саме за таких обставин, судова колегія вважає, що порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" умов договору щодо повідомлення постачальника про недоліки товару та порядку складання акту про невідповідність якості товару, з урахуванням перебігу часту, позбавляє сенсу призначення судової експертизи щодо встановлення належної якості спірного товару.

Окрім того, судова колегія вважає необхідним звернути увагу на обраний товариством з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" спосіб захисту.

Так, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.

Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Застосування конкретного способу захисту порушеного права у певних правовідносинах залежить від положень чинного законодавства, що їх регулюють, змісту цих правовідносин, а також забезпечення відновлення порушених цивільних майнових чи особистих немайнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача за наслідками вирішення спору.

Відповідно до приписів статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Дана норма кореспондує з приписами статті 20 Господарського кодексу України, якими унормовано, що права та законні інтереси суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності права; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання; визнання недійсними господарських угод; відновлення становища; припинення дій; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних і оперативно-господарських санкцій; установлення, зміни та припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Втім чинне законодавство не встановлює такого способу захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи, який відповідав би заявленим позовним вимогам, що свідчить про відсутність правових підстав задоволення позову в частині такого предмету.

Також, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 - пункт 3 - викладається правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, суд повинен відмовити у позові.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову через невірно обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, визнається правомірним.

Щодо заявленої уточненої позовної заяви, яка нібито не прийнята до уваги місцевим господарським судом, судова колегія звертає увагу, що згідно довідки №3 (т.1. а.с. 137) господарського суду міста Севастополя, вказана заява була надана через канцелярію суду о 09 год. 30 хв., про що свідчить відповідний штемпель.

Частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Матеріалами справи підтверджено, що господарський суд першої інстанції перейшов до розгляду справи по суті ще 24 квітня 2012 року, що підтверджується протоколом судового засідання у справі №5020-78/2012 (т.1. а.с. 122-123).

За такими обставинами, доводи викладені в апеляційній скарзі не можуть бути підставою для скасування переглянутого рішення господарського суду міста Севастополя, оскільки не спростовують викладеного.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 15 травня 2012 року у справі № 5020-78/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя В.С. Голик

Судді В.В.Сотула

Ю.М. Гоголь

Розсилка:

1. Дочірнє підприємство "Еталон" товариства з обмеженою відповідальністю "АРДА-ДОН" (вул. Поліграфічна, 1,Донецьк,83054)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія-Юг" (вул. Хрустальова, 76-Б/1,Севастополь,99040)