Рішення

від 31.07.2012 по справі 8/129

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31.07.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. канцелярії 672-847

проспект Миру , 20 тел./факс 774-462

Іменем України

РІШЕННЯ

31 липня 2012 року Справа №5028/8/129/2011

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімаш", вул. Широка, 2, м. Чернігів, 14021

до відповідача: ПДС Компані (PDC Company), юридична адреса: площа Сепах, вул. Бостан, пр.Сондол, будівля Тандіс, №16-3-й поверх, м.Карадж, Ісламська Республіка Іран, 0261; фактична адреса: вул.Веліаср, площа Ванак, вежа Нігар, 12 поверх, блок 10, м.Тегеран, Ісламська Республіка Іран, 1193653471

про стягнення 200 доларів США (1597грн. 86коп.)

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Колівошко Л.О. -представник, довіреність №72 від 21.05.2012р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 118880 доларів США боргу за обладнання, передане на підставі контракту №03/2011 від 05.04.2011р., що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, становить 949767грн.98коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2012р. прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог на 118680 доларів США.

Таким чином, судом розглядається по суті вимога позивача про стягнення з відповідача 200 доларів США боргу за обладнання, передане на підставі контракту №03/2011 від 05.04.2011р., що відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову, становить 1597грн.86коп.

Відповідач в заяві про визнання позову повідомляє, що заборгованість виникла у зв'язку із складним економічним становищем в компанії, оскільки більшість контрагентів відповідача не змогли своєчасно розрахуватись з ним, а останній, в свою чергу, з позивачем. Лише в січні 2012 року відповідачем перераховано позивачу 92140 доларів США, а в квітні 26540 доларів США. Сума заборгованості, за твердженням відповідача, за контрактом №03/2011 від 05.04.2011р. на сьогоднішній день складає 200 доларів США та визнається відповідачем.

В судовому засіданні, яке відбулось 31.07.2012р., про що складено протокол, прийняв участь представник позивача.

Відповідач був належним чином повідомлений про призначення до розгляду в судовому засіданні даної справи на 31.07.2012р. о 10год.00хв., що підтверджується листом останнього, однак уповноваженого представника в засідання господарського суду не направив. Про поважність причин неявки суд не повідомлено. Клопотань та заяв процесуального характеру на час слухання справи від відповідача не надійшло.

Враховуючи, що явка представника відповідача не визнавалась господарським судом обов'язковою, тому відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався. До того ж, присутній в судовому засіданні представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував. Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності в засіданні господарського суду представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У зв'язку із задоволенням клопотання позивача про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколах судових засідань.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полімаш" (позивач у справі, постачальник за умовами договору) та ПДС Компані (PDC Company) (відповідач у справі, покупець за умовами договору) укладено контракт №03/2011 (далі за текстом -контракт), за умовами якого позивач зобов'язався продати в повну власність відповідача, а відповідач належним чином прийняти обладнання для видуву ПЕТ тари і сплатити за нього грошову суму, визначену в рахунках-фактурах.

Згідно із п.п.2.1., 2.2. контракту товар поставляється поетапно, партіями. Найменування, одиниці виміру, кількість, ціна одиниці та загальна сума товару, його асортимент, строки поставки кожної партії товару визначаються у відповідності з додатками (специфікаціями), які є невід'ємними частинами контракту. Товар постачається на умовах DDU, м.Тегеран, Іран.

Відповідно до п.3.1. контракту ціни за поставлений по даному контракту товар встановлені в доларах США.

Згідно із п.п.4.1., 4.2. контракту платежі за товар, що поставляється по даному контракту, повинні бути здійснені в доларах США. Поставлений товар оплачується покупцем в строки відповідно до кожного додатку (специфікації).

В силу п.4.5. документами, які підтверджують факт відвантаження, вартість і номенклатуру товару є: оригінал рахунку-фактури, вантажна митна декларація та товарно-транспортна накладна.

05 травня 2011 року сторонами підписано додаток №1 до контракту, в якому сторони конкретизували найменування, кількість, ціну, асортимент та строки поставки товару. Відповідно до вказаного додатку позивач зобов'язався протягом 95 днів з моменту підписання даного додатку поставити відповідачу обладнання для виробництва (видуву) ПЕТ-пляшок: агрегат пневмоформувальний марки АПФ-6004 та формувальний блок загальною вартістю 118880 доларів США.

В пункті 2 додатку №1 від 05.05.2011р. встановлено, що оплата в розмірі 118880 доларів США здійснюється протягом 90 днів після підписання даного додатку.

Як вбачається із Статуту відповідача він є юридичною особою Ірану, тобто іноземним суб'єктом господарювання.

За змістом ст.5 Закону України «Про міжнародне приватне право»учасники правовідносин з іноземним елементом можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Як вбачається із п.8.1. контракту, в редакції викладеній з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 01.11.2011р., у випадку виникнення будь-якого спору чи суперечки за даним контрактом або в зв'язку з його виконанням, такі спори чи суперечки підлягають вирішенню в Господарському суді Чернігівської області (Україна, м. Чернігів, проспект Миру, 20) із застосуванням матеріального і процесуального права України. Мова судочинства -українська.

З огляду на вищевикладене, при вирішенні даного спору судом застосовується законодавство України, що регулює спірні правовідносини між сторонами.

Аналіз змісту контракту №03/2011 від 05.04.2011р., свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналіз контракту №03/2011 від 05.04.2011р. свідчить, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи по міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №1176 (а.с.15) позивачем поставлено відповідачу обладнання для виробництва видуву ПЕТ пляшок та агрегат певмоформувальний марки АПФ-6004.

Як вбачається з рахунків-фактур №07/07/11 від 07.07.2011р. (а.с.18) та №12/07/11 від 12.07.2011р. (а.с.21) загальна вартість поставленого товару склала 118880 доларів США.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується актом приймання товару від 31.07.2011р. (а.с.45), актом прийому обладнання від 18.07.2011р. (а.с.46) та визнається останнім.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем належним чином виконанні зобов'язання з поставки товару.

За умовами додатку №1 від 05.05.2011р. до контракту відповідач був зобов'язаний оплатити товар повністю протягом 90 днів після підписання даного додатку. Отже, відповідач прийняв на себе зобов'язання оплатити товар до 03.08.2011р. включно.

Однак з матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено взяте на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару.

Станом на момент винесення рішення за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 200 доларів США.

Наявність заборгованості у вказаному розмірі визнається відповідачем.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України визнання позову є правом відповідача, такі дії відповідача не суперечать вимогам чинного законодавства та не порушують прав та законних інтересів інших осіб, неналежне виконання відповідачем зобов'язань за контрактом №03/2011 від 05.04.2011р. підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача має бути стягнуто 200 доларів США боргу за товар.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Крім того, з метою своєчасного повідомлення відповідача про прийняте в даній справі судове рішення, суд вважає за необхідне покласти на позивача обов'язок негайно після отримання копії рішення, адресованої відповідачу, вручити її відповідачу, а докази такого вручення одразу надати Господарському суду Чернігівської області.

Керуючись Законом України «Про міжнародне приватне право», ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ПДС Компані (PDC Company), площа Сепах, вул. Бостан, пр.Сондол, будівля Тандіс, №16-3-й поверх, м.Карадж, Ісламська Республіка Іран (державний реєстраційний номер 17486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімаш", вул. Широка, 2, м.Чернігів (ідентифікаційний код 30294285) 200 доларів США боргу та 18996грн.79коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 03 серпня 2012 року.

Суддя Т.Г. Оленич