Ухвала

від 08.08.2012 по справі 5011-5/9322-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-5/9322-2012 08.08.12 За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо"

про визнання договору недійсним

Суддя Ломака В.С.

Без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2012 року Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" (далі -позивач, ТДВ "ТФ "Киянка") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс" (відповідач-1, ТОВ "Киянка-Плюс") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" (далі - відповідач-2, ТОВ "Мари Льо") про визнання недійсним Договору купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 6 775, 2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу належить на праві власності нежилі приміщення в будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві загальною площею 6 775, 20 кв.м., що підтверджується постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 р. у справі № 51/328. Зазначені приміщення, як стверджує позивач, були повернуті йому, у зв'язку з виходом зі складу учасників відповідача-1 на підставі Акта прийому-передачі від 08.11.2010 р. Оскільки 04.05.2012 р. відповідачем-1 на підставі договору купівлі-продажу було відчужено зазначені приміщення, позивач вирішив звернутись з даним позовом до суду з метою захисту своїх прав та законних інтересів.

Також, 10.07.2012 р. через відділ діловодства суду позивачем подано до суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просить: накласти арешт на майно, яке є предметом оспорюваного договору, заборонити відповідачеві-2 вчиняти дії щодо його відчуження та заборонити Комунальному підприємству "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати та видавати будь-які документи на нерухоме майно, вносити до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень записи про зміну власника зазначеного майна, а також реєструвати відчуження будь-яким способом нежилих приміщень у будинку № 30 по вул. Васильківській у м. Києві, які зареєстровані на праві власності за ТОВ "Мари Льо".

Зазначена заява обґрунтована тим, що у позивача є достатні підстави вважати, що відповідач-2 намагатиметься відчужити спірні приміщення, оскільки наразі ним подано заяву про проведення поточної інвентаризації спірного майна. При цьому, позивач вказує на те, що оспорюваний договір був укладений, на його думку, для унеможливлення виконання рішення суду у справі № 51/328, яким за позивачем визнано право власності на спірне майно, та про яке відповідачам було достовірно відомо, оскільки представником ТОВ "Киянка-Плюс" у вказаній справі був директор ТОВ "Мари Льо" Марченко М.А.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-5/9322-2012 та призначено розгляд справи на 01.08.2012 р.

30.07.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові документи у справі та письмові пояснення, в яких він зазначає про те, що 01.12.2003 р. позивач передав, а відповідач-1 прийняв для формування статутного фонду товариства нежилі приміщення загальною площею 6 775, 2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30, у зв'язку з чим Головним управлінням комунальної власності міста Києва відповідачу-1 було видано Свідоцтво на право власності від 02.04.2004 р. серії САА № 102275. В подальшому, як зазначає позивач, 08.11.2010 р. він прийняв за актом прийому-передачі, а учасник відповідача-1 - ТОВ "ОРО" передало, нежилі приміщення загальною площею 6 775, 2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30, у зв'язку з виходом позивача зі складу засновників відповідача-1. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 р. у справі № 51/328 на спірні приміщення було визнано право власності за позивачем, однак відповідач-1 їх відчужив відповідачу-2 за оспорюваним у даній справі договором.

01.08.2012 р. до початку судового засідання від відповідача-1 через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що директор товариства перебуває у щорічній відпустці, у зв'язкe з чим відповідач-1 не має змоги надати суду витребувані документи та забезпечити явку свого повноважного представника.

У судовому засіданні 01.08.2012 р. представник позивача підтримав раніше подану заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Розгляд вказаної заяви судом вирішено відкласти до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.08.2012 р. розгляд справи, в порядку ст. 77 ГПК України, з огляду на неявку представників відповідачів, вирішено відкласти на 06.09.2012 р.

03.08.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить суд накласти арешт на майно, яке є предметом оспорюваного договору, заборонити відповідачеві-2 вчиняти дії щодо його відчуження та заборонити Комунальному підприємству "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати та видавати будь-які документи на нерухоме майно, вносити до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень записи про зміну власника зазначеного майна, а також реєструвати відчуження будь-яким способом нежилих приміщень у будинку № 30 по вул. Васильківській у м. Києві, які зареєстровані на праві власності за ТОВ "Мари Льо".

В обґрунтування даної заяви, крім доводів, наведених у заяві позивача від 10.07.2012 р., він вказує на те, що відповідач-2 вже намагається відчужити спірні нежитлові приміщення, про що свідчить розміщення ним оголошення з продажу такого майна на інтернет-сторінках: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підтвердження зазначеного, позивач надає роздруківки веб-сторінок за вказаними адресами.

07.08.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд визнати недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу від 04.05.2012 р., укладений між ТОВ "Киянка-плюс" та ТОВ "Мари Льо"; визнати відсутність у ТОВ "Киянка-плюс" та ТОВ "Мари Льо" права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30; витребувати у ТОВ "Киянка Плюс" та ТОВ "Мари Льо" нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві згідно переліку; відстрочити ТОВ "Трикотажна фабрика "Киянка" сплату судового збору на 2 місяці, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; стягнути з відповідачів солідарно судові витрати. Разом з вказаною заявою про уточнення позовних вимог позивачем також подано окрему заяву про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Так, слід зазначити, що норми ст. ст. 66-68 ГПК України не містять вимог щодо розгляду заяви сторони про вжиття заходів до забезпечення позову в судовому засіданні, з викликом осіб, які беруть участь у справі.

Судом відкладався розгляд по суті поданої позивачем 10.07.2012 р. заяви про вжиття заходів до забезпечення позову до встановлення фактичних обставин справи.

Так, слід зазначити, що, якщо виходячи з суті відповідної заяви та стадії підготовки до або під час розгляду справи, неможливо визначитись щодо її відповідності обставинам справи, - суд не позбавлений права відкласти її розгляд до встановлення фактичних обставин, достатніх для з'ясування її обґрунтованості, але в будь-якому випадку вона має бути розглянута до прийняття рішення у справі.

Водночас, як вбачається зі змісту поданої 03.08.2012 р. заяви про забезпечення позову, позивач вказує на реальну загрозу відчуження спірного майна відповідачем-2 та надає відповідні докази на підтвердження таких обставин.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної особи.

Враховуючи зазначене, судом після надходження 03.08.2012 р. через відділ діловодства суду від позивача заяви про забезпечення позову, вирішено її розглянути без проведення окремого судового засідання та без виклику сторін.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як зазначалось вище, позивач вказує на те, що відповідач-2 наразі намагається відчужити нежитлові приміщення, придбані за оспорюваним договором, про що свідчить розміщення ним оголошення з продажу такого майна на Інтернет-сторінках: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підтвердження зазначеного, позивач надає роздруківки веб-сторінок за вказаними адресами.

Дослідивши зміст вказаних Інтернет-ресурсів, судом встановлено, що на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщено оголошення: "Продам помещение на Васильковской 30 Киев Добавлено: 20:03, 26 июля 2012, номер: 72457299 Площадь: 6 775 м2 Компанія ТОВ "МАРИ ЛЬО" здійснює терміновий продаж нежилих приміщень загальнею площею 6775,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30. тел. НОМЕР_1 2 600 000 $ МАРЧЕНКО МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ".

У свою чергу на веб-сторінці ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщено оголошення: "Васильковская 30 $2 600 000 (общая) или $26682 в месяц (в кредит) Детальная информация: Площадь Общая: 6775м2; Количество этажей 5 Состояние Хорошее Дополнительные параметры Сегмент рынка: Вторичный Имя контакта: МАРЧЕНКО МИХАЙЛО АНТОНОВИЧ Телефон: НОМЕР_1 E-mail ІНФОРМАЦІЯ_3"

Право власності ТОВ "Мари Льо" на нежилі приміщення головного корпусу (в літ. Б, Б") загальною площею 6775, 2 кв.м. у місті Києві по вул. Васильківській, будинок 30, підтверджується долученою до матеріалів справи копією Витягу про державну реєстрацію прав № 34182595 від 18.05.2012 р. (підстава -договір купівлі-продажу від 04.05.2012 р.)

Враховуючи зазначене, суд вважає побоювання позивача щодо можливого подальшого відчуження спірного майна такими, що мають під собою обґрунтовані підстави.

Позов, згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України, забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимоги позивача про визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору купівлі-продажу нежилих приміщень загальною площею 6 775, 2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 30.

Позов про визнання правочину недійсним спрямований на захист прав та законних інтересів позивача, порушених таким правочином, не передбачає його виконання в примусовому порядку, оскільки незалежно від дій сторін після набрання рішенням суду законної сили воно створює відповідні правові наслідки, як то зобов'язання сторін повернути отримане за недійсним правочином, визначає відсутність прав на предмет правочину, дає підстави для вжиття інших способів захисту порушених прав, таких як віндикаційний позов тощо.

Виходячи із зазначеного, слід дійти висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову у спорах про визнання правочину недійсним у випадку обґрунтованих підстав вважати, що відповідач намагатиметься здійснити подальше відчуження предмету такого оспорюваного правочину, призведе до того, що відповідне рішення суду про визнання його недійсним не захищатиме порушених прав позивача.

Позивач своєю заявою просить суд вжити декілька заходів до забезпечення позову: накласти арешт на майно, яке є предметом оспорюваного договору, заборонити відповідачеві-2 вчиняти дії щодо його відчуження та заборонити КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" реєструвати та видавати будь-які документи на нерухоме майно, вносити до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень записи про зміну власника зазначеного майна, а також реєструвати відчуження будь-яким способом нежилих приміщень у будинку № 30 по вул. Васильківській у м. Києві, які зареєстровані на праві власності за ТОВ "Мари Льо".

Однак, слід зазначити, що нормами ст. 67 ГПК України не передбачено можливість вжиття двох заходів до забезпечення позову одночасно -заборони відповідачеві вчиняти певні дії та накладання арешту на майно, що належать відповідачеві, тим більше, що вказані заходи мають аналогічні правові наслідки.

Оцінюючи ефективність кожного з вищевказаних заходів до забезпечення позову на предмет захисту прав позивача, суд вважає за необхідне в даному випадку заборонити відповідачеві-2 вчиняти дії щодо відчуження спірного майна.

Так, суд визнав наявність зв'язку між вказаним заходом забезпечення позову і предметом спору, співрозмірність та адекватність заходу із заявленими позивачем вимогами.

При накладені заборони на відчуження майна, власник конкретного об'єкта нерухомого майна не може розпорядитися ним, оскільки не має одного з елементів права власності - права розпорядження цим майном.

Вжиття наведеного заходу до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді та в разі задоволення позову -забезпечить можливість відновлення його порушених прав.

Накладення заборони на відчуження майна, яке є предметом оспорюваного договору при розгляді спору про його недійсність відповідає в тому числі правовій позиції Вищого господарського суду України (постанова від 10.07.2007 р. у справі № 13/132-07, відносно якої ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 30.08.2007 р. відмовлено у порушенні провадження з перегляду).

При цьому, суд враховує, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до приписів частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Поняття господарської діяльності міститься і в інших законах України, проте на відміну від загального визначення господарської діяльності в ГК України, її визначення, що міститься в спеціальних законах, застосовується лише для цілей цих законів.

У даному випадку, заборона відповідачеві-2 вчиняти дії щодо відчуження спірного майна, на думку суду, не може призвести до припинення господарської діяльності відповідача-2.

Таким чином, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача-2 у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, суд не знаходить обґрунтованими вимоги позивача заборонити вчиняти дії КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" відносно спірного майна, оскільки необхідність вжиття такого заходу до забезпечення позову жодними чином не доведена позивачем, зокрема, враховуючи заборону відповідачеві відчужувати таке майно.

За вказаних обставин, та беручи до уваги те, що позивачем вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, суд дійшов висновку про можливість існування небезпеки в заподіянні шкоди правам, свободам та інтересам позивача до вирішення спору по суті та набранням рішенням у даній справі законної сили.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили, заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" (03022, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Васильківська, будинок 30, код ЄДРПОУ 31026266) вчиняти дії спрямовані на відчуження майна -нежилих приміщень у будинку № 30 по вул. Васильківській в місті Києві, які зареєстровані за ним на праві власності, а саме: нежилі приміщення на цокольному поверсі № 1 (в літ.Б"): приміщення 1 пл. - 44,5 кв.м., приміщення 2 пл. - 24,0 кв.м., приміщення 3 пл. - 1,6 кв.м., приміщення 4 пл. - 3,5 кв.м., приміщення 5 пл. - 8,8 кв.м., приміщення 6 пл. - 3,3 кв.м., приміщення 7 пл. - 7,7 кв.м., приміщення 8 пл. - 23,6 кв.м., приміщення 9 пл. - 20,0 кв.м., приміщення 10 пл. - 59,2 кв.м., приміщення 13 пл. - 77,9 кв.м., примішення 14 пл. - 76,9 кв.м., приміщення 15 пл. - 163,9 кв.м., приміщення І пл. - 18,8 кв.м. приміщення II пл. - 123,0 кв.м., приміщення ІІІ пл.- 1,3 кв.м., приміщення VI пл. - 12,3 кв.м., приміщення V пл. - 2,7 кв.м., приміщення IX пл. - 6,0 кв.м., всього по приміщенню № 1 - 679,00 кв.м.; приміщення № 2: приміщення 1 пл. - 6,0 кв.м., приміщення 2 пл. - 11,0 кв.м., приміщення 3 пл. - 112,5 кв.м., приміщення 4 пл. - 140,2 кв.м., приміщення 5 пл. - 49,0 кв.м., приміщення VII - 15,6 кв.м., всього по приміщенню № 2 - 334,30 кв.м.; приміщення № 3: приміщення VIII пл. - 34,6 кв.м., всього по цокольному поверху літ. "Б" - 1 047,90 кв.м.; 1-й поверх літ. "Б" - приміщення № 4: приміщення 1 пл. - 1 115,4 кв.м., приміщення 2 пл. - 6,3 кв.м., приміщення 3 пл. - 7,8 кв.м., приміщення 4 пл. - 3,7 кв.м., приміщення 5 пл. - 4,2 кв.м., приміщення 6 пл. - 16,8 кв.м, приміщення І пл. - 16,4 кв.м., приміщення II пл. - 16,4 кв.м., приміщення III пл. - 16,8 кв.м, приміщення IV пл. - 16,8 кв.м., всього по приміщенню № 4 - 1220,60 кв.м., всього по літ. "Б" - 2 268,50 кв.м.; по літ. "Б" приміщення № 4 1-й поверх: приміщення 1 пл. - 431,3 кв.м., приміщення 2 пл. - 36,3 кв.м., приміщення 3 пл. - 3,9 кв.м, приміщення 4 пл. - 8,4 кв.м., приміщення 5 пл. - 9,3 кв.м, приміщення 6 пл. - 112,9 кв.м., приміщення 7 пл. - 96,0 кв.м, приміщення 8 пл. - 5,5 кв.м, приміщення 9 пл. -104,7 кв.м, приміщення 10 пл. - 22,2 кв.м., приміщення 11 пл. - 4,4 кв.м., приміщення 12 пл. - 6,4 кв.м., приміщення 13 пл. - 531,9 кв.м., приміщення 14 пл. - 7,2 кв.м., всього по приміщенню № 4 -1 380,4 кв.м.; приміщення № 6: приміщення 1 пл. - 2,0 кв.м., приміщення 2 пл. - 6,6 кв.м., приміщення 3 пл. - 8,6 кв.м., приміщення 4 пл. - 13,1 кв.м., приміщення 5 пл. - 11,3 кв.м., приміщення 6 пл. - 4,2 кв.м., приміщення 7 пл. - 28,2 кв.м., приміщення 8 пл. - 5,2 кв.м., всього по приміщенню № 6 - 79,20 кв.м.; приміщення ІІІ пл. - 15,9 кв.м., приміщення VI пл. - 16,3 кв.м.; приміщення № 7: приміщення 1 пл. - 3,5 кв.м., приміщення 2 пл. - 3,1 кв.м., приміщення 3 пл. - 33,2 кв.м., всього: по приміщенню № 7 - 39,8 кв.м., всього по 1-му поверху - 1 531,60 кв.м.; приміщення ІІ-го поверху: приміщення № 12 пл:, приміщення 4 пл. - 334,2 кв.м. , приміщення 5 пл. - 167,3 кв.м., приміщення 6 пл. - 5,0 кв.м., приміщення 7 пл. - 15,7 кв.м., приміщення 8 пл. - 6,5 кв.м., приміщення 9 пл. - 27,2 кв.м., приміщення 10 пл. - 4,4 кв.м., приміщення 11 пл. - 142,9 кв.м., приміщення 12 пл. - 176,9 кв.м., приміщення 13 пл. - 13,5 кв.м., приміщення 14 пл.-21,1 кв.м., приміщення 15 пл. - 37,1 кв.м., приміщення 16 пл. - 438,9 кв.м., приміщення 17 пл. - 8,5 кв.м., приміщення 18 пл. - 9,2 кв.м., приміщення 19 пл. - 17,6 кв.м., приміщення 21 пл. - 9,2 кв.м., приміщення 22 пл. - 9,8 кв.м.. приміщення 23 пл. - 9,4 кв.м., приміщення 24 пл. - 21,1 кв.м., приміщення 25 пл. - 81,4 кв.м., приміщення 26 пл. - 74,0 кв.м., приміщення 27 пл. - 77,6 кв.м., приміщення 28 пл. - 12,6 кв.м., приміщення 29 пл. - 17.1 кв.м., приміщення II пл. - 15,7 кв.м., приміщення III пл. - 16,8 кв.м., всього по приміщенню №12 - 1770,70 кв.м., та ІІ-му поверху; приміщення ІІІ-го поверху: приміщення 1 пл. -343,9 кв.м., приміщення 2 пл. - 11,3 кв.м., приміщення 3 пл. - 13,1 кв.м., приміщення 4 пл. - 24,0 кв.м., приміщення 4а пл. - 49,2 кв.м., приміщення 5 пл. - 49,9 кв.м., приміщення 6 пл. - 3,8 кв.м., приміщення 7 пл. - 26,1 кв.м., приміщення 8 пл. - 15,3 кв.м., приміщення 9 пл. - 85,2 кв.м., приміщення 10 пл. - 7,8 кв.м., приміщення 11 пл. -19,0 кв.м., приміщення 12 пл. - 5,0 кв.м., приміщення 13 пл. - 9,3 кв.м., приміщення 14 пл. - 2,7 кв.м., приміщення 15 пл. - 428,5 кв.м., приміщення 16 пл. - 19,4 кв.м., приміщення 17 пл. - 21.2 кв.м., всього по приміщенню 13 - 1 134,7 кв.м., приміщення І пл. - 15,2 кв.м., приміщення II пл. - 15,7 кв.м., приміщення III пл. - 16,8 кв.м.; підвал: приміщення III пл. - 18,9 кв.м., приміщення ІV - 3,1 кв.м., всього по підвалу - 22,00 кв.м., всього по ІІІ-му поверху - 1 204,40 кв.м., всього по літ. Б - 4 506,70 кв.м.; загальна площа майнового комплексу - 6 775,20 кв.м.

3. В іншій частині заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження".

Стягувач: Товариство з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" (03022, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Васильківська, будинок 30, код ЄДРПОУ 00307299).

Боржник: Товариство з обмеженою від повільністю "Мари Льо" (03022, м. Київ, Голосіївський район, вулиця Васильківська, будинок 30, код ЄДРПОУ 31026266).

5. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 08.08.2012 р. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

6. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

7. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.С. Ломака