Ухвала

від 04.06.2013 по справі 5011-5/9322-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5011-5/9322-2012 04.06.13

За заявою Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві

про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-Плюс"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо"

3. Компанія з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо коммершиал ЛТД" (Senotivero Commercial LTD, Республіка Кіпр)

про визнання договору недійсним, визнання відсутнім права та витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від ВДВС: не з'явився;

від позивача: Жураківський А.М. за довіреністю № 6 від 04.01.2013 р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Марченко М.А. - директор;

від відповідача-3: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012 було визнано недійсним з моменту укладення Договір купівлі-продажу від 04.05.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мари Льо", вирішено витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві згідно переліку: нежилі приміщення на цокольному поверсі № 1 (в літ.Б"): приміщення 1 пл. - 44,5 кв.м., приміщення 2 пл. - 24,0 кв.м., приміщення 3 пл. - 1,6 кв.м., приміщення 4 пл. - 3,5 кв.м., приміщення 5 пл. - 8,8 кв.м., приміщення 6 пл. - 3,3 кв.м., приміщення 7 пл. - 7,7 кв.м., приміщення 8 пл. - 23,6 кв.м., приміщення 9 пл. - 20,0 кв.м., приміщення 10 пл. - 59,2 кв.м., приміщення 13 пл. - 77,9 кв.м., примішення 14 пл. - 76,9 кв.м., приміщення 15 пл. - 163,9 кв.м., приміщення І пл. - 18,8 кв.м. приміщення II пл.-123,0 кв.м., приміщення ІІІ пл.- 1,3 кв.м., приміщення VI пл. - 12,3 кв.м., приміщення V пл. - 2,7 кв.м., приміщення IX пл. - 6,0 кв.м., всього по приміщенню № 1 - 679,00 кв.м.; Приміщення № 2: приміщення 1 пл. - 6,0 кв.м., приміщення 2 пл. - 11,0 кв.м., приміщення 3 пл. - 112,5 кв.м., приміщення 4 пл. - 140,2 кв.м., приміщення 5 пл. - 49,0 кв.м., приміщення VII - 15,6 кв.м., всього по приміщенню № 2 - 334,30 кв.м.; Приміщення № 3: приміщення VIII пл. - 34,6 кв.м., всього по цокольному поверху літ. "Б" - 1 047,90 кв.м.; 1-й поверх літ. "Б" - приміщення № 4: приміщення 1 пл. - 1 115,4 кв.м., приміщення 2 пл. - 6,3 кв.м., приміщення 3 пл. - 7,8 кв.м., приміщення 4 пл. - 3,7 кв.м., приміщення 5 пл. - 4,2 кв.м., приміщення 6 пл. - 16,8 кв.м, приміщення І пл. - 16,4 кв.м., приміщення II пл. - 16,4 кв.м., приміщення III пл. - 16,8 кв.м, приміщення IV пл. - 16,8 кв.м., всього по приміщенню № 4 - 1220,60 кв.м., всього по літ. "Б" - 2 268,50 кв.м.; по літ. "Б" приміщення № 4 1-й поверх: приміщення 1 пл. - 431,3 кв.м., приміщення 2 пл. - 36,3 кв.м., приміщення 3 пл. - 3,9 кв.м, приміщення 4 пл. - 8,4 кв.м., приміщення 5 пл. - 9,3 кв.м, приміщення 6 пл. - 112,9 кв.м., приміщення 7 пл. - 96,0 кв.м, приміщення 8 пл. - 5,5 кв.м, приміщення 9 пл. -104,7 кв.м, приміщення 10 пл. - 22,2 кв.м., приміщення 11 пл. - 4,4 кв.м., приміщення 12 пл. - 6,4 кв.м., приміщення 13 пл. - 531,9 кв.м., приміщення 14 пл. - 7,2 кв.м., всього по приміщенню № 4 - 1 380,4 кв.м.; Приміщення № 6: приміщення 1 пл. - 2,0 кв.м., приміщення 2 пл. - 6,6 кв.м., приміщення 3 пл. - 8,6 кв.м., приміщення 4 пл. - 13,1 кв.м., приміщення 5 пл. - 11,3 кв.м., приміщення 6 пл. -4,2 кв.м., приміщення 7 пл. - 28,2 кв.м., приміщення 8 пл. - 5,2 кв.м., всього по приміщенню № 6 - 79,20 кв.м.; Приміщення ІІІ пл. - 15,9 кв.м., Приміщення VI пл. - 16,3 кв.м.; Приміщення № 7: приміщення 1 пл. - 3,5 кв.м., приміщення 2 пл. - 3,1 кв.м., приміщення З пл. - 33,2 кв.м., всього: по приміщенню № 7 - 39,8 кв.м., всього по 1-му поверху - 1531,60 кв.м.; Приміщення ІІ-го поверху: приміщення № 12 пл:, приміщення 4 пл. - 334,2 кв.м. , приміщення 5 пл. - 167,3 кв.м., приміщення 6 пл. - 5,0 кв.м., приміщення 7 пл. - 15,7 кв.м., приміщення 8 пл. - 6,5 кв.м., приміщення 9 пл. - 27,2 кв.м., приміщення 10 пл. - 4,4 кв.м., приміщення 11 пл. - 142,9 кв.м., приміщення 12 пл. - 176,9 кв.м., приміщення 13 пл.- 13,5 кв.м., приміщення 14 пл.-21,1 кв.м., приміщення 15 пл. - 37,1 кв.м., приміщення 16 пл. - 438,9 кв.м., приміщення 17 пл. - 8,5 кв.м., приміщення 18 пл. - 9,2 кв.м., приміщення 19 пл. - 17,6 кв.м., приміщення 21 пл. - 9,2 кв.м., приміщення 22 пл. - 9,8 кв.м.. приміщення 23 пл. - 9,4 кв.м., приміщення 24 пл. - 21,1 кв.м., приміщення 25 пл. - 81,4 кв.м., приміщення 26 пл. - 74,0 кв.м., приміщення 27 пл. - 77,6 кв.м., приміщення 28 пл. - 12,6 кв.м., приміщення 29 пл. - 17.1 кв.м., приміщення II пл. - 15,7 кв.м., приміщення III пл. - 16,8 кв.м., всього по приміщенню №12 - 1770,70 кв.м., та ІІ-му поверху; Приміщення ІІІ-го поверху: приміщення 1 пл. -343,9 кв.м., приміщення 2 пл. - 11,3 кв.м., приміщення 3 пл. - 13,1 кв.м., приміщення 4 пл. - 24,0 кв.м., приміщення 4а пл. - 49,2 кв.м., приміщення 5 пл. - 49,9 кв.м., приміщення 6 пл. - 3,8 кв.м., приміщення 7 пл. - 26,1 кв.м., приміщення 8 пл. - 15,3 кв.м., приміщення 9 пл. - 85,2 кв.м., приміщення 10 пл. - 7,8 кв.м., приміщення 11 пл. -19,0 кв.м., приміщення 12 пл. - 5,0 кв.м., приміщення 13 пл. - 9,3 кв.м., приміщення 14 пл. - 2,7 кв.м., приміщення 15 пл. - 428,5 кв.м., приміщення 16 пл. - 19,4 кв.м., приміщення 17 пл. - 21.2 кв.м., всього по приміщенню 13 - 1134,7 кв.м., приміщення І пл. - 15,2 кв.м., приміщення II пл. - 15,7 кв.м., приміщення III пл. - 16,8 кв.м.; Підвал: приміщення III пл. - 18,9 кв.м., приміщення ІV - 3,1 кв.м., всього по підвалу - 22,00 кв.м., всього по ІІІ-му поверху - 1 204,40 кв.м., всього по літ. Б - 4 506,70 кв.м.; загальна площа майнового комплексу - 6 775,20 кв.м.; в іншій частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" відмовлено; в позові до Компанії з обмеженою відповідальністю "Сенотіверо коммершиал ЛТД" відмовлено; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" 32 726, 50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову та 804, 75 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка" 32 726, 50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позову та 804, 75 грн. витрат по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

15.02.2013 р. на виконання вказаного рішення господарського суду міста Києва було видано відповідні накази № 5011-5/9322-2012.

03.04.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, відповідно до якої він просив в порядку ст. 117 ГПК України виправити допущені помилки в наказі господарського суду міста Києва № 5011-5/9322-2012 від 15.02.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2013 р. виправлено допущені в наказі господарського суду міста Києва від 15.02.2013 р. № 5011-5/9322-2012 помилки.

24.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві надійшла заява про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012, якою він просить суд роз'яснити державному виконавцю, яким чином витребувати у боржника нежилі приміщення будинку № 30 по вулиці Васильківській та чи потрібно при витребуванні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо" нежилих приміщень будинку № 30 по вулиці Васильківській у місті Києві передавати їх ТДВ "Киянка" згідно з актом прийому-передачі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. справу № 5011-5/9322-2012, у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. у відрядженні, передано судді Мельнику С.М. для розгляду заяви Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про роз'яснення способу і порядку виконання рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2013 р. суддею Мельником С.М. заяву Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012 призначено до розгляду на 04.06.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р., у зв'язку з поверненням судді Ломаки В.С. з відрядження, справу №5011-5/9322-2012 передано їй для розгляду заяви Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про роз'яснення способу і порядку виконання рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.06.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято до свого провадження заяву Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012 та призначеного її до розгляду на 04.06.2013 р.

У судове засідання 04.06.2013 р. представники ВДВС, відповідачів 1 та 3 не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої до суду заяви про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012, оскільки за змістом ч. 3 ст. 89 ГПК України заява про роз'яснення рішення суду розглядається протягом десяти днів і неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Розглянувши заяву Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012, проаналізувавши зміст вказаного рішення, заслухавши пояснення учасників провадження, присутніх у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що заява органу державної виконавчої служби не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Тобто, предметом такого позову є вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.).

Як вбачається зі змісту рішення у справі № 5011-5/9322-2012, позов заявлено власником нежилих приміщень у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві, який фактично позбавлений можливості володіти та користуватись вищевказаним майном, до особи яка фактично цим майном володіє.

Господарським судом міста Києва рішенням від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012 позов в цій частині задоволено, тобто, фактично прийнято рішення про передачу спірних нежилих приміщень, які знаходяться у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю "Мари Льо", - Товариству з обмеженою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка".

На виконання вказаного рішення видано відповідний наказ, який за змістом відповідає резолютивній частині рішення, яке, в свою чергу, прийнято у відповідності до заявлених позивачем позовних вимог.

В силу положень ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно зі ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" у разі присудження стягувачу предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачу, про що складає акт передачі.

Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок та спосіб виконання рішення у справах даної категорії спорів, який полягає у витребуванні у боржника спірного майна шляхом його вилучення та подальшої передачі стягувачеві зі складанням відповідного акту передачі.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення.

Так, згідно зі ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. Суд або орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і у разі необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх редакції.

Аналогічні приписи містить стаття 89 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Роз'яснення рішення, ухвали - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

Суд роз'яснює рішення, ухвалу за заявою:

а) сторони;

б) державного виконавця.

Роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати:

- відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 ГПК;

- відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 ГПК.

Тож, у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст.ст. 84, 86 ГПК щодо змісту рішення, ухвали.

Зокрема, відповідно до ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:

1) у вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;

2) описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);

3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;

4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:

найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;

розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу).

Рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012 прийнято судом за результатами оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, в рішенні суду вказано встановлені судом обставини, а також мотиви, за якими господарський суд відхилив доводи відповідача щодо заявлених ним клопотань та заперечень проти позову, а також законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення у справі.

Між тим, у своїй заяві Відділ державної виконавчої служби фактично ставить питання про роз'яснення механізму та порядку виконання рішення суду, які не стосуються змісту самого рішення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України " в ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

З огляду на вищенаведене, заява Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012 не підлягає задоволенню, оскільки стосується саме порядку виконання судового рішення, а не його змісту.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві в задоволенні заяви про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 24.10.2012 р. у справі № 5011-5/9322-2012.

2. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Суддя В.С. Ломака