Постанова

від 16.08.2012 по справі 36/5

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2012 р. Справа № 36/5

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Київського університету ім. Бориса Грінченка від позивача: Місаілов О.В. від відповідача: Ходзицький Д.В. від третьої особи: Крижний Я.О. на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 року у справі№36/5 за позовомКиївського університету ім. Бориса Грінченка доТовариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна -Аеро Альянс" Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління комунальної власності міста Києва простягнення 90 362, 14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Київський університет ім. Бориса Грінченка (далі позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна -Аеро Альянс" (далі відповідач) про стягнення 90 362, 14 грн. неустойки на підставі ст.785 ЦК України та виселення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 75 326 грн. неустойки.

Судове рішення мотивоване тим, що згідно з ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець може вимагати від наймача сплати неустойки, у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Судом першої інстанції не взято до уваги рішення міськради від 22.09.2011 року № 32/6248 "Про надання дозволу на продовження терміну дії договору оренди нежилих приміщень у буд. 4 а по вул. Березняківській, у місті Києві, відповідно до якого балансоутримувачу КП "Київжитлоспецексплуатація" надано дозвіл на продовження терміну дії договору оренди з відповідачем.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 року апеляційна скарга відповідача задоволена, рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року у даній справі скасоване та прийняте нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з п. 5.4 Договору оренди, після закінчення строку його дії орендар (відповідач) має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії договору за умови належного виконання своїх обов'язків. Дозвіл на продовження строку оренди надає Київська міська рада. Відповідно до рішення Київської міської ради від 14.07.2011 року № 402/5789 "Про деякі питання оренди майна територіальної громади міста Києва" договори оренди територіальної громади міста Києва та майна, що перебувало у власності територіальних громад у місті Києві, термін дії яких закінчився вважаються продовженими до 31.03.2012 року.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції від 29.02.2012 року.

В своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано посилається на рішення Київради № 402/5789 від 14.07.2011 року, оскільки термін дії договорів, які закінчилися дійсно вважаються продовженими до 21.03.2012 року, але за умови відсутності заяви однієї із сторін про припинення оренди майна протягом одного місяця, після закінчення строку дії договору. Позивач своїм листом № 487 від 31.05.2011 року попередив відповідача про те, що немає наміру продовжувати договір на новий термін. Судом також не взято до уваги той факт, що рішення Київради № 32/6248 від 22.09.2011 року "Про надання дозволу на продовження терміну дії договору оренди нежитлових приміщень у буд. 4 а літ "А" по вул. Березняківській, у місті Києві є таким, що суперечить раніше прийнятим рішенням, оскільки балансоутримувачем приміщення є позивач.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

10.08.2011 року Київською міською державною адміністрацією (далі КМДА) прийняте розпорядження № 1416 "Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва".

Відповідно до п.п. 1, 2 зазначеного розпорядження на праві господарського віддання за комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" закріплені нежитлові приміщення площею 851, 2 кв.м. у буд. 4 а літ "А" по вул. Березняківській, у місті Києві, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебувають на балансі позивача. Позивачу необхідно, в установленому порядку здійснити передачу основних засобів, згідно з п. 1 розпорядження.

У вересні 2011 року прокуратурою міста Києва принесено протест (а.с. 16) на розпорядження КМДА № 1416 від 10.08.2011 року. В протесті запропоновано, розпорядження № 1416 скасувати, як таке, що суперечить вимогам закону. В протесті зазначено, що перевіркою прокуратури встановлено, що на виконання рішень Киіївміськради № 151/1585 від 29.11.2001 року та № 208/1642 від 27.12.2001 року "Про використання нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва" № 119 від 29.01.2003 року (в редакції розпорядження КМДА № 1334 від 08.09.2006 року) за позивачем, на праві оперативного управління закріплено нежитлові будинки № 4 а та № 6 а по вул. Березняківській, у місті Києві.

Розпорядженням КМДА № 2076 від 10.11.2011 року було скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10.08.2011 року № 1416 "Про передачу основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва" та поновлено дію п. 1 розпорядження КМДА від 29.01.2003 року № 119 "Про використання нежилих будинків комунальної власності територіальної громади міста Києва".

З наведеного вбачається, що нежитлові приміщення площею 851, 2 кв.м. у буд. 4 а літ "А" по вул. Березняківській, у місті Києві знаходяться на балансі та в оперативному управлінні позивача.

Сторонами у справі, 01.11.2007 року були внесені зміни і доповнення до договору оренди від 21.03.2005 року № 04/1607. Договір викладено в новій редакції від 01.11.2007 року (далі Договір).

Предметом договору є нежитлове приміщення загальною площею 557, 70 кв.м., яке розташоване в окремо стоячій будівлі за адресою: м. Київ, вул. Березняківська, 4а літ "А". Позивач - орендодавець, відповідач - орендар.

02.01.2009 року в договір оренди внесені зміни та визначено нову ставку орендної плати -17 грн., 24 коп. за 1 кв.м., що в цілому складає 9 615, 64 грн. (п.3.1).

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача, щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок позивача.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.11.2007 року по 01.05.2011 року.

До матеріалів справи (а.с. 11.-12) залучені листи позивача на адресу відповідача з повідомленням про те, що позивач немає наміру продовжувати термін дії Договору та з пропозицією звільнити приміщення.

У відповідь відповідач направив позивачу листа від 01.06.2011 року, в якому зазначив, що у зв'язку з закінченням терміну дії Договору відповідач повинен закінчити використання об'єкту оренди у травні 2011 року. Відповідач просив позивача дати йому час для проведення внутрішньої інвентаризації та упорядкування архівної документації тощо.

До матеріалів справи (а.с.25 -33) залучено статут позивача, відповідно до якого (п.1.6) позивач є вищим навчальним закладом, що здійснює підготовку фахівців за 3-4 рівнем акредитації, згідно з ліцензованими напрямами та спеціальностями і надає освітні послуги, пов'язані з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста, магістра та підготовку фахівців вищої кваліфікації в аспірантурі та докторантурі. Тобто, позивач є навчальним закладом і на нього розповсюджується Закону України "Про вищу освіту" (далі Закон).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.63 Закону за вищим навчальним закладом з метою забезпечення діяльності, передбаченої його статутом, і відповідно до закону та його організаційно-правової форми власником (власниками) закріплюються на правах оперативного управління або передаються у власність будівлі, споруди, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно.

Майно, що закріплене за вищим навчальним закладом державної або комунальної форми власності, а також доходи від використання цього майна належать вищому навчальному закладу на правах оперативного управління.

Майно, що знаходиться у державній і комунальній власності і передане в оперативне управління вищим навчальним закладам державної і комунальної форм власності, не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством.

22.09.2011 року Київською міською радою прийнято рішення № 32/6248 (а.с. 61-62) згідно до якого відповідачу було надано дозвіл на продовження терміну дії Договору оренди з позивачем та продовжено термін дії договору оренди в установленому порядку.

Згідно додатку до зазначеного вище рішення надано дозвіл на продовження дії договору на 2 роки та 364 дні.

З урахуванням статусу позивача, як вищого учбового закладу, у відповідності до статті 63 Закону та ст.4 ГПК України судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 32/6248 про надання дозволу на продовження терміну дії договору оренди нежилих приміщень у буд. № 4 а літ "А" по вул. Березняківській, у місті Києві.

Апеляційна інстанція, посилаючись у постанові на рішення Київської міської ради від 14.07.2011 року № 402/5789, не врахувала тієї обставини, що продовженими до 31.03.2012 року договори оренди майна територіальної громади міста Києва та майна, що перебувало у власності територіальної громади р-нів у місті Києві, термін дії яких закінчився, вважаються договори, за умови відсутності заяви однієї із сторін про припинення оренди майна протягом 1 місяця після закінчення строку дії договору.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано відповідний лист та отримано відповідь, в якій відповідач зазначає про те, що використання об'єкту оренди повинно закінчитися у травні 2011 року.

У відповідності до діючого законодавства орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Взаємовідносини між сторонами щодо орендованого майна регулюються між ними відповідним договором.

Рішення (розпорядження), які приймаються Київською міською радою (КМДА), щодо оренди комунального майна не є договором, а є лише підставою для укладання відповідного договору, або внесення змін до нього.

Сторонами у справі не внесено відповідних змін щодо терміну дії Договору.

З матеріалів справи вбачається, що після закінчення терміну дії Договору відповідач продовжував користуватися орендним майном незважаючи на вимогу його повернути позивачу.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За таких обставин, з урахуванням правового статусу позивача, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, постанова апеляційної інстанції скасуванню, а рішення суду першої інстанції повинно бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Київського університету ім. Бориса Грінченка задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 року у справі № 36/5 скасувати, рішення Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек