Постанова

від 14.08.2012 по справі 21/032-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 21/032-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М., суддів:Кролевець О.А., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Шинник+" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 р. (залишено без змін рішення господарського суду Київської області від 19.03.2012 р.) у справі№ 21/032-11 господарського суду Київської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк" доПриватного підприємства "Шинник+" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Симетрія" простягнення 2 400 000,00 грн., за зустрічним позовомПриватного підприємства "Шинник+" доПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Симетрія" проприпинення договору, за участю Прокуратури Київської області, за участю представників: від Генеральної прокуратури України Громадський С.О. від Прокуратури Київської області не з'явились від Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" Порало Т.І. від Приватного підприємства "Шинник+" Карпенко Ю.Л. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Симетрія" не з'явились

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Київської області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк»(далі -ПАТ «Родовід Банк») про, з урахуванням уточнених позовних вимог, стягнення з Приватного підприємства «Шинник+» (далі -ПП «Шинник+») як поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Симетрія" (далі - ТОВ Компанія "Симетрія") 2 400 000,00 грн., з яких: 1 964 236,69 грн. заборгованості ТОВ "Компанія "Симетрія" по сплаті кредиту, 435 763,31 грн. - заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за договором №79.1/30-КЛТ-07 від 27.09.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.04.2011 р. зустрічну позовну заяву ПП «Шинник+»до ПАТ «Родовід Банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «Компанія «Симетрія», про визнання недійсним договору поруки №79.1/30-П.1-07 від 26.09.2008 р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 21/032-11.

ПП «Шинник+»уточнило зустрічні позовні вимоги і просило суд припинити договір поруки № 79.1/30-П.1-07 від 26.09.2008 р., укладений між сторонами у справі.

Рішенням господарського суду Київської області від 19.03.2012 р. у справі № 21/032-11 (суддя Ярема В.А.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Смірнова Л.Г.) первісний позов задоволено повністю, стягнуто з ПП «Шинник+»на користь ПАТ «Родовід Банк»1 964 236,69 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 435 763,31 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 24 000,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 19.03.2012 р. та з постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 р. у справі № 21/032-11, ПП «Шинник+»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову в частині розгляду зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.08.2012 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. -головуючого, Воліка І.М., Шевчук С.Р. прийнято касаційну скаргу ПП «Шинник+»до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 14.08.2012 р. о 10 год. 30 хв.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 13.08.2012 р. № 03.07-05/604 для розгляду справи № 21/032-11 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Демидова А.М., судді Кролевець О.А., Шевчук С.Р.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак Прокуратура Київської області та третя особа не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представників Генеральної прокуратури України, сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк»(далі -ВАТ «Родовід Банк»), яке в подальшому було перейменовано на ПАТ «Родовід Банк»та ТОВ «Компанія «Симетрія»як позичальником 27.09.2007 р. було укладено кредитний договір № 79.1/30-КЛТ-07 (далі -кредитний договір).

Додатковими угодами № 1 від 28.09.2007р. та № 2 від 03.10.2007 р. до кредитного договору його сторони погодили надання двох траншів на суму 3 500 000,00 грн. та 100 000,00 грн. відповідно, які були перераховані банком позичальнику.

Згідно з п. 1.2 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 3 від 26.09.2008 р. заборгованість за кредитами, наданими за цим договором, має бути погашена в строки, вказані у відповідних додаткових угодах, але не пізніше 25.03.2009 р.

Процентна ставка за користування кредитами за цим договором, відповідно до п. 1.2 кредитного договору в редакції додаткової угоди № 3 від 26.09.2008 р., встановлюється у розмірі 26% річних і підлягає коригуванню в односторонньому порядку банком при збільшенні офіційного курсу НБУ більше 5,10 грн. за 1 долар США під час дії цього договору на кратність такого збільшення. Курс гривні до долара США розраховується як середньозважений за поточний звітний період, вказаний в п. 2.7.2 Договору. При цьому скоригована процентна ставка застосовується при нарахуванні та сплаті процентів за поточний звітний період.

У разі невиконання позивальником умов, вказаних у п. 3.4.11 цього договору, починаючи з 01.12.2008 р. процентна ставка за користування кредитами встановлюється у розмірі 30% річних.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором 26.09.2008 р. між ВАТ «Родовід Банк»та ПП «Шинник+»як поручителем було укладено договір поруки № 79.1/30-П.1-07 (далі -договір поруки), за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед банком у сумі 2 400 000,00 грн. за своєчасне та повне виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором № 79.1/30-КЛТ-07 від 27.09.2007р. на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України , приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, згідно з приписами ст. 629 ЦК України , є обов'язковим до виконання.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що банк умови кредитного договору виконав, надав кредит. Позичальник , в свою чергу, в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання за вказаним договором в повному обсязі не виконав, у визначений договором строк суму боргу та відсотки за користування кредитом не сплатив.

За договором поруки, згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя,

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що при укладенні договору поруки сторони дійшли згоди (п. 2.1), що у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за платежами, що передбачені кредитним договором, поручитель на підставі письмового повідомлення позичальника або банку не пізніше трьох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення погашає за рахунок власних коштів на рахунок банку заборгованість за позичальника за кредитним договором в сумі, яка не перевищує 2 400 000,00 грн.

Банк надсилав позичальнику та поручителю (відповідачу за первісним позовом) претензії, якими вимагав погашення заборгованості за кредитним договором, які були залишені без виконання.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку про те, що оскільки станом на день прийняття рішення позичальник - ТОВ «Компанія «Симетрія», у строки, встановлені кредитним договором, суму наданого кредиту не повернув, відсотки за користування ним не сплатив, зазначений факт відповідачем не спростований, враховуючи встановлений укладеним між сторонами договором поруки ліміт відповідальності відповідача в розмірі 2 400 000,00 грн., правомірно задовольнив первісний позов про стягнення з відповідача на користь позивача 1 964 236,69 грн. заборгованості ТОВ "Компанія "Симетрія" по сплаті кредиту, 435 763,31 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

В обґрунтування зустрічного позову про визнання договору поруки припиненим ПП «Шинник+» посилався на те, що укладання 26.09.2008 р. додаткової угоди № 3 до Кредитного договору, якою збільшено обсяг відповідальності позивача як поручителя (п.п. 2.6, 3.4.11 кредитного договору) без надання на це згоди останнім є підставою для припинення договору поруки в порядку ч. 1 ст. 559 ЦК України .

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто, вказана норма пов'язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 553 ЦК України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

При укладенні договору поруки сторони дійшли згоди (п. 1.3 договору поруки), що поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед банком в обсязі 2 400 000,00 грн. на тих же умовах та в ті ж строки, що і позичальник.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх правовідносин, що не суперечать законодавству України.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку, що позивач за зустрічним позовом як поручитель відповідає перед банком за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором виключно в розмірі 2 400 000,00 грн., і, як наслідок, укладання будь-яких додаткових угод до кредитного договору, які мали місце після укладання договору поруки, не впливає на розмір відповідальності позивача за зустрічним позовом як поручителя, а тому не повинні з ним узгоджуватись, а, відтак, правомірно відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання скаржника на норми ч. 4 ст. 559 ЦК України як на підставу визнання договору поруки припиненим судом касаційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки зустрічний позов у вказаній справі заявлявся з інших підстав (ч. 1 ст. 559 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, та правомірно задоволено первісний позов та відмовлено в задоволенні зустрічного позову.

У свою чергу, висновки апеляційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України.

Твердження оскаржувача про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Шинник+" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 р. та рішення господарського суду Київської області від 19.03.2012 р. у справі № 21/032-11 залишити без змін.

Головуючий суддя А.М.Демидова

Судді О.А.Кролевець

С.Р.Шевчук