Рішення

від 12.06.2012 по справі 2-7669/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа№2-7669/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 р. Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Салтан Л.В.

при секретарях Зозулянському Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Компанії «Автосмайл»в особі директора ОСОБА_2

про стягнення частини заробітної плати, стягнення суми середнього заробітку за час затримки сплати коштів при звільнені, зобов'язання вчинити певні дії

та стягнення моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Компанії «Автосмайл»в особі директора ОСОБА_2 про стягнення частини заробітної плати, стягнення суми середнього заробітку за час затримки сплати коштів при звільнені, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, в якому просить стягнути з відповідача зарплатню за відпрацьовані 10 робочих днів у вересні 2011 року, у сумі 2500 грн., зобов'язати відповідача заповнити його трудову книжку за весь відпрацьований час с 4 лютого 2011 року по 13 жовтня 2011 року, стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час затримки сплати належних при звільненні коштів з 3 вересня 2011 року по день фактичної сплати з розрахунку 250 грн. за кожен день роботи та стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Позивач посилається на те, що він перебував у фактичних трудових відносинах з Компанією «Автосмайл»з щомісячною заробітною платою в розмірі 6 000,00 грн. За час роботи він займав посаду майстра-приймальника по малярно-рихтувальним роботам. Однак, крім прямих обов'язків він займався додатковими роботами, а саме: збірка меблів, влаштування робочого місця, фарбування приміщень і т.п.

У червні 2011 року його було переведено на тих же робочих умовах з вулиці Головатого, 111 на Миколаївську дорогу, 124 а.

12 вересня 2011 року на філіал фірми «Автосмайл»приїхав ОСОБА_2, який запропонував позивачу передати усі справи.

13 вересня 2011 року він передав ОСОБА_2 усі справи і документи, підписав акт прийому-передачі матеріальних цінностей, забрав трудову книжку, в якій був відсутній запис про прийняття на роботу та звільнення з роботи.

В зв'язку з тим, що відповідач не заповнив його трудову книжку та ухиляється її заповнити позивач вимушений звернутися до суду.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просить його задовольнити.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав.

Вислухавши пояснення позивача та представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підтвердження своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він перебував у трудових відносинах з Компанією «Автосмайл»в особі директора ОСОБА_2, однак в ході розгляду справи позивачем не надано доказів в обґрунтування своїх вимог, не надано трудового договору чи іншого письмового документу про перебування з позивачем у трудових відносинах, з яких би вбачалися умови трудового договору, строк, оплата праці та іншій істотні умови договору.

Згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні в цій частині позовних вимог з огляду на таке.

Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»визначено поняття моральної шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року, суд, при вирішенні питання щодо відшкодування шкоди має з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, ступень вини заподіювача, яких саме моральних страждань зазнав потерпілий, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі він оцінює пов'язані з ним витрати та з чого при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даного спору. Необхідно також довести факт заподіяння позивачу моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні не зазначив, чим підтверджує факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру.

Суд розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог, на основі дотримання принципів диспозитивності, змагальності справедливості судочинства, всебічного та повного дослідження обставин справи, перевірки їх наданими сторонами доказами, оцінивши їх у сукупності, виконавши вимоги процесуального закону, дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209 ч. 3, 213, 215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Компанії «Автосмайл»в особі директора ОСОБА_2 про стягнення частини заробітної плати, стягнення суми середнього заробітку за час затримки сплати коштів при звільнені, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди .

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя : Салтан Л. В.