Постанова

від 06.08.2012 по справі 2а/2370/2500/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 року Справа № 2а/2370/2500/2012

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Руденко А.В.,

суддів -Гаврилюка В.О., Паламаря П.Г.,

при секретарі -Чемерин І.В.,

за участю:

позивача -ОСОБА_1 ,

представника відповідачів - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -ОСОБА_3 про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

встановив:

У травні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив скасувати наказ Міністерства юстиції України №684/к від 24 квітня 2007 року про його звільнення з посади, поновити на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у сумі 50000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що працював на посаді начальника Черкаського обласного управління юстиції та був звільнений з 24.04.2007р. на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією Черкаського обласного управління юстиції. Підставою для його звільнення послугував наказ Міністерства юстиції України № 21/5 від 25.01.2007р. «Про реформування органів юстиції», згідно з яким Черкаське обласне управління юстиції було ліквідовано та на його базі створено Головне управління юстиції в Черкаській області. Позивач вважає, що відповідно до статей 104, 105 та 111 ЦК України фактично відбулась не ліквідація, а реорганізація, оскільки на момент пред'явлення позову Обласне управління юстиції в Черкаській області не припинено, діє паралельно з Головним управлінням юстиції в Черкаській області, останнє створено на базі Черкаського обласного управління юстиції та до нього перепризначені на аналогічні посади всі працівники Черкаського обласного управління юстиції, крім позивача. Посилаючись на статтю 42-1 КЗпП України вважає своє звільнення незаконним. Обгрунтовуючи вимогу про стягнення моральної шкоди, посилається на погіршення стану здоров'я та перебування на амбулаторному лікуванні з 07.032007р. по 14.03.2007р. та з 19.04.2007р. по 24.04.2007р., моральні страждання, спричинені незаконним звільненням, втрату нормальних життєвих зв'язків.

Заявою від 04.09.2009р. позивач збільшив позовні вимоги в частині розміру моральної шкоди та просив стягнути моральну шкоду у сумі 200000 гривень.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08.06.2007р., оголошеною у судовому засіданні, до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача допущений начальник Головного управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.09.2009р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучене Головне управління юстиції у Черкаській області.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2012р. до участі у справі у якості другого відповідача залучене Головне управління юстиції у Черкаській області.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2009р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010р., у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.06.2012р. постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 12.10.2009р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010р. були скасовані а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Крім цього, зазначив, що грошові кошти у зв'язку зі звільненням сплачені йому з рахунку Головного управління юстиції, що підтверджує факт реорганізації.

Відповідач проти позову заперечив. У письмових запереченнях, поданих до суду, зазначив, що Головне управління юстиції у Черкаській області є новоутвореною юридичною особою, про що свідчать окремий ідентифікаційний код, дата державної реєстрації, яка є іншою, ніж дата припинення Черкаського обласного управління юстиції, та запис у ЄДР про припинення у зв'язку з ліквідацією за рішенням засновників, що не пов'язане з реорганізацією. Згідно з Положенням про Головне управління юстиції в Черкаській області до його функціональних обов'язків додано 11 нових функцій, внаслідок чого збільшуються дії щодо планування, координації та виконання покладених на нього завдань; штат працівників збільшився; кваліфікаційні вимоги до працівників та керівництва, передбачені Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затверджених наказом Головного управління державної служби України від 01.09.1999р. №65, не змінились. Позивач був попереджений про звільнення за 2 місяці, від запропонованих йому вакантних посад начальників Катеринопільського. Чорнобаївського та Шполянського районних і Ватутінського міського управлінь юстиції Черкаської області відмовився. До Міністерства юстиції України із заявою про переведення до Головного управління юстиції у Черкаській області не звертався. З огляду на зазначене вважає, що права позивача при звільненні з посади не порушені. Згідно з пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди у встановленому законом порядку. Обгрунтування позовних вимог положеннями статті 42-1 КЗпП України є помилковим, оскільки вказана стаття спірні правовідносини не регулює. Відповідно до статті 81 ЦК України юридичні особи публічного права створюються розпорядчим актом органу державної влади., тому статті 104, 105, 111 ЦК України, які розповсюджуються на юридичних осіб приватного права, застосуванню не підлягають. Виплата позивачу розрахункових коштів при звільненні здійснена Головним управлінням юстиції у Черкаській області на підставі наказу Міністерства юстиції України від 03.04.2004р. №398/7 «Про оплату юридичних та фінансових зобов'язань», а не у зв'язку з правонаступництвом. Посилання позивача на перепризначення працівників є необґрунтованим, оскільки всі працівники Черкаського обласного управління юстиції були звільнені від займаних посад у зв'зку з їх переведенням до Головного управління юстиції у Черкаській області. Вимога про відшкодування моральної шкоди позивачем не доведена, оскільки надані листки непрацездатності діагноз «гіпертонічний криз»не підтверджують та видані за періоди роботи до звільнення. При звільненні позивач одержав грошові кошти у сумі 31228 гривень 47 копійок, що відповідає майже дев'ятимісячному заробітку. Вимога про стягнення моральної шкоди з Міністерства юстиції України суперечить статті 56 Конституції України, відповідно до якої відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади здійснюється за рахунок держави.

Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити з вказаних підстав.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача та представника відповідачів, дослідивши надані письмові докази, суд встановив.

ОСОБА_1 працював на посаді начальника Черкаського обласного управління юстиції з 31.03.2004 року.

Наказом Міністерства юстиції України від 25.01.2007р. №21/5 «Про реформування органів юстиції»були ліквідовані обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції та Департамент державної виконавчої служби, що діяв у складі Міністерства юстиції України як урядовий орган державного управління, та на базі обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, державних виконавчих служб областей, м.м. Києва та Севастополя створені головні управління юстиції, зокрема Головне управління юстиції у Черкаській області.

Наказом Міністерства юстиції України від 14.02.2007р. №47/5 затверджено Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, м.м. Києві та Севастополі.

Згідно з витягом з ЄДР (т. 2, а.с. 111) 02.03.2007р. Головне управління юстиції у Черкаській області зареєстровано в ЄДР як юридична особа за ідентифікаційним кодом 34924330.

Наказом Черкаського обласного управління юстиції від 21.02.2007р. №28-0, виданим відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 25.01.2007р. №25/1 «Про реформування органів юстиції», для ліквідації Черкаського обласного управління юстиції створено ліквідаційну комісію.

Згідно витягу з ЄДР (т. 2, а.с. 130-131) Черкаське обласне управління юстиції зареєстровано як юридична особа 30.08.2000р. за ідентифікаційним кодом 02894237, а 28.01.2008р. здійснена державна реєстрація його припинення в результаті ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язане з реорганізацією.

23.02.2007р. позивач повідомлений Міністерством юстиції України про звільнення із займаної посади, що підтверджується письмовим попередженням (т. 1, а.с. 70).

01.03.2007р. Міністерство юстиції України запропонувало позивачу зайняти посади начальника Катеринопільського, Чорнобаївського, Шполянського районного управління юстиції чи Ватутінського міського управління юстиції Черкаської області, що підтверджується копією письмового повідомлення (т. 1, а.с. 72).

Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2007р. №684/к ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника Черкаського обласного управління юстиції на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з ліквідацією Черкаського обласного управління юстиції та наказу Міністерства юстиції України від 21.01.2007 року № 21/5 «Про реформування органів юстиції»з виплатою йому вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку згідно статті 44 КЗпП України та платіжним дорученням №119 від 25.04.2007р. з рахунку Головного управління юстиції у Черкаській області виплачено 31288 грн. 47 коп. розрахункових грошових коштів.

Згідно листків непрацездатності від 07.03.2007р. та від 19.04.2007р. (т. 1, а.с. 10) позивач у зв'язку із загальним захворюванням перебував на амбулаторному лікуванні з 07.03.2007р. по 15.03.2007р. та з 19.04.2007р. по 23.04.2007р. відповідно.

Відповідно до довідки Черкаської міської поліклініки №2 від 24.04.2007р. (т. 1, а.с. 110) позивач звертався 07.03.2007р. та 19.04.2007р. з приводу гіпертонічного кризу.

Відповідно до довідки Черкаського обласного управління юстиції від 24.04.2007р. №716-05 (т.1. а.с. 111) середньомісячна заробітна плата позивача за 2 календарних місяці перед звільненням складає 3856 грн. 46 коп.

Згідно довідки Черкаського міського центру зайнятості позивач від 23.07.2012р. (т. 3, а.с. 90) позивач перебував на обліку як безробітний з 03.05.2007р. по 04.06.2008р. і одержав допомоги по безробіттю 14944 грн. 05 коп.

Частина друга статті 82 Цивільного кодексу України передбачає, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частини третьої вказаної статті порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюється Конституцією України та Законом.

Згідно з пунктом 6 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30.12.1997р. №1396/97, було передбачено, що Мінюст України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції.

Відповідно до пункту 9-1 статті 116 Конституції України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) повноваження щодо утворення, реорганізації та ліквідації відповідно до закону міністерств та інших центральних органів виконавчої влади покладені на Кабінет Міністрів України.

21.12.2006 року був прийнятий Закон України "Про Кабінет Міністрів України" №514-V, яким до компетенції Уряду у сфері вдосконалення державного управління та державної служби віднесено утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств та інших центральних органів виконавчої влади відповідно до закону та затвердження положень про зазначені органи (пункт 6 статті 21 Закону).

Законом України «Про внесення змін до Законів України «Про державну виконавчу службу»та «Про виконавче провадження»від 22.12.2006р. №521-У внесено зміни до вказаних Законів та визначено, що органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

На виконання повноважень, наданих Законом України "Про Кабінет Міністрів України" від 21.12.2006р. № 514-V, Кабінет Міністрів України видав постанову від 16.11.2006р. № 1622, якою ліквідував Департамент державної виконавчої служби, що діяв у складі Міністерства юстиції як урядовий орган державного управління, та постанову від 14.11.2006р. №1577 про затвердження Положення про Міністерство юстиції України, згідно з яким до компетенції Міністерства юстиції України було віднесено організацію виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів та покладено обов'язок організації в установленому порядку своєчасного, повного і неупередженого примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), яке покладено на державних виконавців.

Пунктом 6 вказаного Положення передбачено, що Мінюст здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Мінюсту в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Підпунктом 17 пункту 9 вказаного Положення рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію територіальних органів Міністерства, призначення на посаду та звільнення з посади в установленому порядку їх керівників приймає Міністр.

Таким чином, законодавчо визначено, що головні управління юстиції в областях, є територіальними органами, що утворюються Міністерством юстиції України.

На виконання повноважень, передбачених підпунктом 17 пункту 9 Положення, Міністерством юстиції України прийнятий наказ від 25.01.2007р. №21/5, яким ліквідовано обласне управління юстиції у Черкаській області та створено Головне управління юстиції у Черкаській області.

Частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Судом встановлено, Головне управління юстиції у Черкаській області що відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003р. №755-1У є створеним як юридична особа публічного права з дня його державної реєстрації, тобто з 02.03.2007р.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам -правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Згідно з частиною другою вказаної статті юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Оскільки Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2006р. №1577, передбачено утворення головних управлінь юстиції як територіальних органів, припинення обласних управлінь юстиції можливе лише шляхом їх ліквідації у зв'язку з неможливістю реорганізації.

За змістом статті 104 Цивільного кодексу України реорганізацією є злиття, приєднання, поділ чи перетворення юридичної особи.

Однак внаслідок ліквідації Департаменту виконавчої служби як урядового органу державного управління у складі Міністерства юстиції України злиття чи приєднання є неможливими.

Відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Відповідно до частини третьої статті 81 Цивільного кодексу України вказаним Кодексом встановлені організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права. Натомість організаційно-правові форми юридичних осіб публічного права законодавчо не встановлені, тому їх перетворення є неможливим.

Судом встановлено, що на виконання наказу Міністерства юстиції України від 25.01.2007р. №25/1 Черкаським обласним управлінням юстиції прийнято наказ від 21.02.2007р. №28-0 про створення ліквідаційної комісії, якою здійснено заходи з його ліквідації та 28.01.2008р. внесено запис до ЄДР про його припинення в результаті ліквідації.

Відповідно до пункту 8 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003р. №755-1У дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Таким чином, судом встановлено, що з 28.01.2008р. Черкаське обласне управління юстиції є ліквідованим.

Пунктом 1 статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

За змістом вказаних приписів обов'язок власника або уповноваженого ним органу запропонувати працівнику іншу роботу у випадку ліквідації підприємства, установи не виникає.

Беручи до уваги, що позивач звільнений з посади у зв'язку з ліквідацією Черкаського обласного управління юстиції, про що попереджений письмово за два місяці, суд приходить до висновку про наявність підстав для його звільнення, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України, та дотримання порядку звільнення, передбаченого статтею 49-2 КЗпП України.

Суд не погоджується з доводами позивача з таких міркувань.

Згідно з пунктом 13 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003р. №755-1У злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Згідно з пунктом 15 вказаної статті перетворення вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення.

За змістом вказаних приписів у випадку реорганізації юридичної особи державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та припинення юридичних осіб, що припиняються, здійснюється одночасно.

Посилання відповідача на відсутність припинення Черкаського обласного управління юстиції після державної реєстрації Головного управління юстиції у Черкаській області навпаки свідчить про ліквідацію, а не реорганізацію Черкаського обласного управління юстиції.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Черкаського обласного управління юстиції від 28.03.2007р. №23/к (т. 2, а.с 161) працівники були звільнені з посад з 28.03.2007р. в порядку переведення до Головного управління юстиції відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України.

Згідно з наявними в матеріалах справи наказами Головного управління юстиції у Черкаській області про призначення працівників на посади (т. 1 а.с. 116-128) працівники призначені на посаду відповідно до пункту 5 статті 36 КЗпП України, яким передбачено, що підставою для звільнення є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.

На думку суду вказані обставини також підтверджують факт ліквідації Черкаського обласного управління юстиції.

Посилання позивача на пункт 4 наказу Міністерства юстиції України від 25.01.2007р. №21/5, яким передбачено, що головні управління юстиції в областях є правонаступниками відповідних обласних управлінь юстиції є безпідставним.

Так, реформування державних органів - це державна політика, спрямована на удосконалення реалізації функцій держави, що виявляється в зміні діяльності державних органів: їх структури, підпорядкуванні, принципів діяльності.

Реформування може здійснюватися шляхом реорганізації, ліквідації та створення нових державних органів.

Черкаське обласне управління юстиції ліквідоване на підставі наказу Міністерства юстиції України, однак при його ліквідації враховуються особливості реформування органів державного управління, а саме принципи здійснення державної влади, виконання основних функцій держави та завдань органів виконавчої влади у відповідності до Конституції та законів України.

Так, відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, що і відображено у принципі верховенства права. Виконання державою своїх функцій є безперервним. Саме ця особливість визначає при здійсненні ліквідації Черкаського обласного управління юстиції встановлення правонаступництва (покладання виконання відповідних функцій на інший державний орган), оскільки держава не вправі відмовитися від виконання своїх обов'язків. Однак вказане правонаступництво стосується лише завдань, функцій та інтересів держави в процесі державного управління і не розповсюджується на трудові правовідносини.

Посилання позивача на виплату грошових коштів при звільненні з рахунків Головного управління юстиції у Черкаській області як на обставину, яка підтверджує факт реорганізації, спростовується наступним.

Відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу України, прийнятого відповідно до Закону від 21.06.2001р. № 2542-III (чинного на момент існування спірних правовідносин), Міністерство юстиції України було головним розпорядником бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, передбаченими законом про Державний бюджет України, та мало право отримувати бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України: доводити у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань та забезпечувати управління бюджетними асигнуваннями; затверджувати кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

На виконання вказаних повноважень Міністерством юстиції України затверджено кошторис на 2007 рік на ліквідацію Черкаського обласного управління юстиції та (т. 3, а.с. 101-102), та кошторис на 2007 рік Головного управління юстиції у Черкаській області (т. 3, а.с. 103-104).

Згідно з наказом від 03.04.2007р. № 398/7 Міністерства юстиції України голови ліквідаційних комісій обласних управлінь зобов'язані були у строк до 10.04.2007р. закрити рахунки загального та спеціального фонду Державного бюджету, оплата юридичних та фінансових зобов'язань була покладена на Головні управління юстиції в областях в межах коштів, передбачених на утримання головних управлінь юстиції.

Беручи до уваги, що грошові кошти позивачу виплачені платіжним дорученням №119 від 25.04.2007р., тобто після закриття рахунків Черкаського обласного управління юстиції, суд приходить до висновку, що оплата здійснена з врахуванням приписів Бюджетного кодексу України і про реорганізацію не свідчить.

Посилання позивача на статтю 42-1 КЗпП України судом не приймаються, оскільки вказана стаття при ліквідації підприємства, установи, організації не застосовується.

Суд погоджується з доводами відповідача про наявність змін в організації праці Головного управління юстиції у Черкаській області у порівнянні з Черкаським обласним управлінням юстиції, оскільки згідно з пунктом 3 Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні Управління юстиції в областях, м.м. Києві та Севастополі, затвердженого наказом Мінюсту №47/5 від 14.02.2007р. (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у порівнянні з Положенням про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 30.08.2000р. №36/5 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), були додані нова функція, організація виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби (пункт 3 Положення №47/5 від 14.02.2007р.).

Також судом встановлено, що штатний розпис працівників Головного управління юстиції у Черкаській області (т. 2, а.с. 158) налічував 7 відділів та 72 працівника і збільшився у порівнянні зі штатним розписом Черкаського обласного управління юстиції (т. 3, а.с. 110), який налічував 6 відділів та 38 працівників, загалом за рахунок відділу державної виконавчої служби та підрозділу примусового виконання рішень.

Вказані обставини свідчать про зміни в організації праці, що відбулися в результаті утворення Головного управління юстиції в Черкаській області.

Згідно з поясненнями представника відповідачів та письмовими запереченнями (т. 3, а.с. 74) кваліфікаційні вимоги до працівників та керівництва Черкаського обласного управління юстиції були встановлені наказом Головного управління державної служби України від 01.09.1999р. № 65 «Про довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців»і на момент утворення Головного управління юстиції у Черкаській області не змінились.

Суд вважає, що сама по собі вказана обставина не свідчить про реорганізацію Черкаського обласного управління юстиції.

Також представником відповідачів надано пояснення стосовно неможливості призначення позивача на посаду начальника Головного управління юстиції у Черкаській області у зв'язку з призначенням на вказану посаду ОСОБА_4 відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 23.02.2007р. № 243/к.

На думку суду вказана обставина є істотною, оскільки у зв'язку з утворенням Головного управління юстиції у Черкаській області призначення на посади працівників здійснюється на загальних підставах.

Відповідно до статті 36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).

Оскільки ліквідоване Черкаське обласне управління юстиції та новоутворене Головне управління юстиції у Черкаській області є територіальними органами Міністерства юстиції, зміна підпорядкованості, зміна власника та реорганізація в даному випадку не відбулися, тому вказані положення статті 36 КЗпП України застосуванню не підлягають.

Оцінивши встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що звільнення позивача від займаної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України здійснено у відповідності до вимог закону, тому позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 161 - 163, 171 КАС України, суд-

постановив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 20 серпня 2012 року.

Суддя А.В. Руденко