Рішення

від 28.08.2012 по справі 5020-389/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року справа № 5020-389/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи № 5020-389/2011

за позовом Севастопольського транспортного прокурора

в інтересах

держави в особі Міністерства інфраструктури України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пилот»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Портланд»,

Державного підприємства «Севастопольський морський

торговельний порт»

про визнання недійсними договору про спільну дольову участь, додаткових угод №1 від 29.07.2007, №1/2 від 28.04.2010, №2 від 12.07.2010, договору уступки права вимоги,

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивача

Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та м. Севастополі,

Севастопольської міської державної адміністрації ,

Севастопольської міської Ради,

за участю представників:

прокурор (Севастопольська транспортна прокуратура) - Алісова Олега Воломировича - прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 25 від 04.04.2012;

позивач (Міністерство інфраструктури України) - явку уповноваженого представника не забезпечив;

відповідач (ТОВ «Портланд») - явку уповноваженого представника не забезпечив;

відповідач (ТОВ «Пилот») - Веремчук Марина Андріївна - представник, довіреність б/н від 14.10.2010;

відповідач (ДП «Севастопольський морський торговельний порт») - Жих Тетяни Юріївни - провідний юрисконсульт, довіреність № ДВ-90 від 20.03.2012;

третя особа (РВ Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та м.Севастополі) - явку уповноваженого представника не забезпечила;

третя особа (Севастопольська міська державна адміністрація) - явку уповноваженого представника не забезпечила;

третя особа (Севастопольська міська рада) -Мирського Сергія Валентиновича - головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність № 03-15/4 від 03.01.2012.

Суть спору:

15.03.2011 Севастопольський транспортний прокурор звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пилот»(далі -відповідач-1, ТОВ «Пилот»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Портланд»(далі - відповідач-2, ТОВ «Портланд»), Державного підприємства «Севастопольський морський торговельний порт»(далі -відповідач-3, ДП «Севастопольський морський торговельний порт») про визнання недійсними договору №707/167б від 27.07.2007 про спільну дольову участь, укладеного між ДП «Севастопольський морський торговельний порт»та ТОВ «Портланд», додаткових угод №1 від 29.07.2007, №1/2 від 28.04.2010, №2 від 12.07.2010, договору уступки права вимоги.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушене провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та м. Севастополі, Севастопольську міську державну адміністрацію, Севастопольську міську Раду.

Ухвалами господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011 задоволено заяви Севастопольського транспортного прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову; заборонено комунальному підприємству «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна»Севастопольської міської Ради вчиняти будь-які дії по реєстрації права власності на підставі: договору про дольову участь у реконструкції будівлі №707/167б від 27.07.2007, укладеного між Державним підприємством «Севастопольський морський торговельний порт»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Портланд», додаткової угоди №1 (суперфіцій) від 29.12.2007, додаткових угод №1/2 від 28.04.2010, №2 від 12.07.2010 до договору про дольову участь у реконструкції будівлі №707/167 б від 27.07.2007, договору уступки права вимоги №3 від 31.03.2010, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Портланд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пилот»; заборонено Головному управлінню Держкомзему у місті Севастополі вчиняти будь-яких реєстраційні дії із земельною ділянкою, загальною площею 0,3545 га, що розташована за адресою вулиця Портова, 13 в місті Севастополі, наданої у користування Державному підприємству «Севастопольський морський торговельний порт»на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-КМ №005163 від 22.03.2000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №970.

Ухвалою суду від 13.04.2011 зупинено провадження у справі №5020-389/2011 до набрання законної сили рішенням у справі №5020-3/164-379/2011 за позовом Державного підприємства «Севастопольський морський торговельний порт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пилот»про визнання недійсними договору №707/167б від 27.07.2007 про часткову участь в реконструкції будівлі з додатковими угодами №1 (Суперфіцій) від 29.12.2007, №707/167б/1 від 09.10.2007, №1/2 від 28.04.2010, №2 від 12.07.2010, що розглядається господарським судом міста Севастополя.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.02.2012 по справі № 5020-3/164-379/2011, яка стала підставою для зупинення провадження у справі № 5020-389/2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 позов задоволено частково, визнано недійсною Додаткову угоду № 1 (суперфіцій) від 29.12.2007 до договору № 707/167б від 27.07.2007 про дольову участь в реконструкції будівлі, укладену між державним підприємством «Севастопольський морський торговельний порт»і товариством з обмеженою відповідальністю «Портлданд», в задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалою суду від 09.07.2012 провадження по справі поновлено.

Ухвалою суду від 23.07.2012 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів до 28.08.2012.

Черговий розгляд справи призначено на 28.08.2012.

У судове засідання позивач, відповідач ТОВ «Портланд», та треті особи - РВ Фонду державного майна України в Автономної Республіці Крим та м.Севастополі та Севастопольська міська державна адміністрація явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Так, зі змісту ст.22 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Ураховуючи викладене, з урахуванням тривалості розгляду справи, суд вирішив за можливе розглянути справу за відсутністю не з'явившихся учасників процесу за наявними в ній матеріалами.

Під час судового засідання представником ТОВ «Пілот»заявлено клопотання про припинення провадження по справі в частині вимог про визнання недійсною додаткової угоди №1 (Суперфіцій) від 29.12.2007 у зв'язку з тим, що зазначена угода визнана недійсною рішенням суду від 24.02.2012 по справі №5020-3/164-379/2011, що набрало законної сили.

Ухвалою суду від 28.08.2012 заявлене клопотання задоволено, провадження у справі в частині вимоги про визнання недійсною Додаткової угоди № 1 (Суперфіцій) від 29.12.2007 до договору № 707/167б про дольову участь у реконструкції будівлі від 27.07.2007 припинено.

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2007 між Державним підприємством «Севастопольський морський торговельний порт» (далі - Порт») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Портланд»(далі - Підприємство) був укладений договір № 707/167б про дольову участь у реконструкції будівлі (далі - Договір). Відповідно до підпункту 1.1.1 Договору його сторони приймають на себе зобов'язання щодо об'єднання вкладів та спільних дій для досягнення спільної господарської мети -реконструкції та введення в експлуатацію будівлі з ТП-62 ДП «Севморторгпорт»(інвентарний № 52), розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Портова, 13 ( далі - Об'єкт) на земельній ділянці № 3 загальною площею 0,3445 га з цільовим призначенням «Будівництво будівель та споруд виробничих майстерень», а також з метою подальшого розділу та оформлення сторонами права власності на Об'єкт після завершення зазначеної реконструкції.

Підпунктом 1.1.3 Договору визначено, що межі земельної ділянки під Об'єктом зазначені в експлікації, яка є додатком № 1 до даного Договору, відповідно до державного акту на право постійного користування землею I-КМ № 005163, виданого Севастопольською міською державною адміністрацією та зареєстрованого за № 970 від 22.03.2000.

Згідно з пунктом 1.2. Договору сторони вносять вклади до спільної діяльності, визначені статтею 3 даного Договору, та набувають, з урахуванням положень пункту 1.7 Договору, майнові права на оформлення Об'єкта у власність після належного виконання зобов'язань кожною зі сторін, а саме:

- Порт набуватиме майнових прав на отримання у власність частини Об'єкта в розмірі меж будівлі до реконструкції (підпункт 1.2.1);

- Підприємство набуватиме майнових прав на отримання у власність частини Об'єкту в розмірі збільшеної частини його площин (підпункт 1.2.2).

Майно та грошові кошти, передані сторонами в якості вкладу до спільної діяльності, є спільною частковою власністю сторін та рахуються на окремому балансі, ведення якого здійснюється Підприємством (пункт 1.3 Договору). Ведення спільних справ сторін, здійснення юридично значущих дій та представництво інтересів сторін Договору перед третіми особами, ведення бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності доручається уповноваженої стороні -Підприємству (пункт 1.4 Договору).

Відповідно до пункту 1.5 Договору орієнтовна вартість реконструкції визначається на підставі проектно-кошторисної документації в порядку, встановленому Правилами визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), даним Договором та додатками до нього. Вартість Об'єкта є динамічною, та може змінюватись залежно від офіційного індексу інфляції в Україні, зміни цін та тарифів на товари, роботи та послуги, які використовуються при будівництві; остаточна вартість Об'єкта та внесків сторін визначається після виконання будівельно-монтажних робіт (пункт 1.6 Договору).

Згідно з пунктом 1.7 Договору сторони зобов'язані протягом 5 днів з моменту складення проектно-кошторисної документації підписати Додаткову угоду про розподіл часток Об'єкта з визначенням конкретних площин приміщень та місць їх розташування.

Статтею 2 Договору визначені права та обов'язки його сторін. Так, відповідно до пункту 2.1 Договору Порт, серед іншого, має право:

- приймати участь в управлінні справами спільної діяльності в порядку та на умовах, передбачених договором;

- на отримання у власність частки Об'єкта після його реконструкції та прийняття в експлуатацію відповідно до п.п. 1.2.1 Договору, з урахуванням положень Додаткової угоди про розподіл Об'єкта, укладеної на підставі пункту 1.7 Договору;

- контролювати діяльність Підприємства з питань здійснення спільної діяльності та отримувати необхідну інформацію та документи стосовно порядку проведення будівельних робіт та балансів зі спільної діяльності.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що Порт зобов'язаний, зокрема:

- добросовісно та у повному обсязі виконувати зобов'язання, визначені договором;

- внести вклад у спільну діяльність в порядку та в строки, визначені договором;

- надати Підприємству не пізніше 5 днів зі дня отримання письмового запиту наявні в Порту вихідні дані для розробки проектно-кошторисної документації, а також узгодити завдання на проектування;

- протягом 5 днів з моменту підписання договору видати представникові Підприємства довіреність для отримання дозвільних документів та здійснення інших передбачених договором заходів;

- забезпечити на весь час будівництва енерго- та водопостачання підрядним організаціям, п також проїзд вантажного транспорту, місця стоянки та місця для зберігання будівельних матеріалів виходячи з реальних можливостей, а також забезпечити підключення Об'єкту до всіх існуючих мереж міста до прийняття Об'єкта в експлуатацію;

- сприяти Підприємству в проходженні державної інвестиційної експертизи проекту, отриманні висновків комплексної державної експертизи та узгодженні проектно-кошторисної документації відповідними установами та організаціями;

- не допускати дій, що суперечать цілям та завданням спільної діяльності.

Згідно з пунктом 2.3 Договору Підприємство має право, зокрема:

- вести спільні справи сторін та представляти інтереси сторін договору перед третіми особами на підставі даного договору, а також укладати інші правочини -договори підряду, субпідряду на пошуково-вишукувальні та будівельно-монтажні роботи;

- на отримання у власність частки Об'єкта після реконструкції та прийняття в експлуатацію відповідно до п.п. 1.2.1 Договору, з урахуванням положень Додаткової угоди про розподіл Об'єкта, укладеної на підставі пункту 1.7 Договору;

- самостійно здійснювати відповідні фінансові операції та визначити форми розрахунків із забезпечення спільної діяльності, включаючи зовнішньоекономічні операції;

- виконувати надані Портом функції замовника будівництва, а саме: звертатись до відповідних органів із заявою про отримання дозволу на будівництво Об'єкта; отримувати цей дозвіл та вихідні дані на проектування; готувати та затверджувати завдання на проектування, затверджувати проектно-кошторисну та іншу документацію; отримувати висновки комплексної державної експертизи проекту та узгодження контролю на здійснення підготовчих та будівельно-монтажних робіт; забезпечувати здійснення авторського та технічного нагляду в процесі реконструкції;

- виконувати функції генерального підрядника та інвестора будівництва, в тому числі: залучати підрядників для виконання робіт з реконструкції Об'єкта, укладати з ними договори підряду; контролювати хід будівництва (реконструкції) Об'єкта; здійснювати розрахунки; приймати завершені роботи, готувати всі документи, необхідні для прийняття завершеного будівництвом Об'єкту в експлуатацію; здійснювати установку обладнання та зведення тимчасових конструкцій для здійснення будівництва (реконструкції); укладати правочини стосовно поточної діяльності учасників спільної діяльності.

Пунктом 2.4 Договору на Підприємство покладені, зокрема, наступні обов'язки:

- виконувати свої зобов'язання за договором, в тому числі щодо внесення вкладу до спільної діяльності в строки, в порядку та на умовах, визначених договором;

- приймати участь в покритті витрат та збитків, які виникли в результаті спільної діяльності, пропорційно розміру частки у спільній діяльності;

- при виникненні необхідності здійснювати додаткове внесення вкладів у спільну діяльність в порядку та на умовах, визначених додатковою угодою;

- зареєструвати договір в органах державної податкової адміністрації України, забезпечити ведення окремого бухгалтерського обліку та звітності по операціях, пов'язаних зі спільною діяльністю, відкрити необхідні рахунки в установах банків в порядку, встановленому діючим законодавством України;

- вести окремий баланс та відображувати всі операції на окремому банківському рахунку, відкритому для проведення розрахунків за даним договором;

- здійснювати поточний контроль за виконанням будівельних робіт підрядниками, приймати завершені будівництвом роботи та здійснювати розрахунки з підрядниками (субпідрядниками);

- забезпечувати правовий захист інтересів сторін в межах дії договору;

- надавати за вимогою іншої сторони баланс спільної діяльності, звіти та іншу документацію, пов'язану зі спільною діяльністю;

- своєчасно (за 15 днів) повідомити Порт про завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію;

- підготувати та подати до уповноважених органів всі документи, необхідні для проведення реєстрації прав власності сторін на новостворене майно пропорційно їх часткам.

Підприємство має виключне (ексклюзивне) право на здійснення фінансування реконструкції Об'єкта, в тому числі шляхом отримання кредитів та позичок (підпункт 2.4.9). Підприємство самостійно визначає, організовує, фінансує та планує процес будівництва Об'єкта, порядок та строки ведення будівництва, номенклатуру, обсяги, вартість, якість та кількість необхідних для будівництва матеріалів та устаткування (підпункт 2.4.10).

Статтею 3 Договору передбачено, що для організації спільної діяльності сторони вносять вклади, вартість яких буде визначена додатковою угодою сторін по закінченню розробки проектно-кошторисної документації.

Іншими статтями Договору також визначені: порядок використання земельної ділянки під Об'єктом (стаття 4), спільні витрати та збитки учасників (стаття 5), порядок бухгалтерського та податкового обліку спільної діяльності (стаття 6), відповідальність сторін (стаття 7), форс-мажорні обставини (стаття 8), конфіденційність (стаття 9) та інші умови (стаття 11).

Відповідно до пункту 10.1 Договору він набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до досягнення мети договору згідно з його пунктом 1.11.

29.12.2007 між сторонами Договору було укладено Додаткову угоду № 1 (Суперфіцій), відповідно до умов якої Суперфіціар (Порт) надає, а Суперфіціарій (Підприємство) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для організації та проведення реконструкції будівель та споруд виробничих майстерень по вул. Портова, 13 в м. Севастополі (пункт 1.1). Загальна площа земельної ділянки, що передається Суперфіціарієві, складає 0,3545 га відповідно до державного акту на право постійного користування землею I-КМ № 005163, виданого Севастопольською міською державною адміністрацією та зареєстрованого за № 970 від 22.03.2000 (пункт 2.1). Строк дії додаткової угоди визначається строком дії Договору (стаття 3 додаткової угоди).

09.10.2007 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 707/167б/1, відповідно до умов якої:

- в преамбулі Договору виключено абзац третій, починаючи зі слів «враховуючи загальні принципи…»;

- в пункті 1.2 Договору виключено фразу «спільну діяльність»;

- в пункті 1.3 Договору фразу «спільну діяльність»замінено на «дольову участь»;

- в пункті 1.4 Договору виключено абзац перший, починаючи зі слів «Ведення спільних справ»та закінчуючи словами «стороні-Підприємству»;

- в підпункті 2.1.3 Договору виключено фразу «…та баланси по спільній діяльності»;

- виключено підпункти 2.4.4, 2.4.8, 2.4.14, 2.4.15 Договору;

- виключено розділи (статті) 3, 5, 6 Договору;

- виключено пункт 7.2. Договору;

- виключено пункти 10.4, 10.5 Договору.

31.03.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Портланд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Пилот»та Державним підприємством «Севастопольський морський торговельний порт» був укладений договір відступлення права вимоги № 3, відповідно до умов якого Підприємство зі згоди Порту у повному обсязі передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Пилот»усі належні Підприємству права та обов'язки за спірним Договором та додатковими угодами до нього.

28.04.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пилот» та Портом було укладено Додаткову угоду № 1/2 до Договору, відповідно до якої:

- підпункт 1.1.1 Договору викладено в наступній редакції: «реконструкція та введення в експлуатацію будівлі, в який розташована ТП-62 ДП «Севморпорт» (інв. № 52), розташованої за адресою: вул. Портова, 13, м. Севастополь, на земельній ділянці № 3 загальною площею 0,3445 га цільового призначення «обслуговування будівель та споруд виробничих майстерень»(в подальшому «Об'єкт»); винесення існуючої ТП-62 з будівлі (інв. № 52) з наступним списанням; будівництво КТП-62 в окремо розташованій будівлі або в реконструйованій будівлі на земельній ділянці № 3 загальною площею 0,3445 га цільового призначення «обслуговування будівель та споруд виробничих майстерень»;

- підпункт 1.2.1 Договору викладено в наступній редакції: «Порт отримуватиме майнові права на отримання у власність частини Об'єкту в розмірі меж будівлі до її реконструкції та новозбудованої будівлі КТП-62. Підприємство отримуватиме майнові права на отримання у власність частини Об'єкту в розмірі збільшеної частини реконструйованої будівлі та обладнання у новозбудованій будівлі КТП-62».

12.07.2010 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до умов якої сторони здійснили попередній розподіл площин Об'єкту згідно з пунктом 1.7 Договору в наступному вигляді:

- Порт після завершення будівництва отримуватиме відокремлено експлуатоване приміщення літер «А»(Додаток № 1 до Договору), орієнтовною площею 344,3 кв. м.;

- Підприємство після завершення будівництва отримуватиме відокремлено експлуатовані приміщення літер «Б»(Додаток № 1 до Договору), орієнтовною площею 1187,5 кв. м.;

- після завершення будівництва сторони здійснюють корегування розподіл часток відповідно до фактично збудованих площин Об'єкту.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.02.2012, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.06.2012 у справі № 5020-3/164-379/2011 за позовом ДП «Севастопольський морський торговельний порт»до ТОВ «Пилот», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Міністерства інфраструктури України, Севастопольської міської ради, та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ТОВ «Портланд», про визнання угод недійсними, додаткова угода № 1 (Суперфіцій) від 29.12.2007 до спірного Договору визнана недійсною з мотивів порушення норм земельного законодавства при її укладенні. В решті позовних вимог про визнання спірного Договору та додаткових угод до нього недійсними, які є ідентичними вимогам у даній справі, відмовлено з підстав пропуску строку позовної давності.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, Севастопольський апеляційний господарський суд у постанові від 14.06.2012 погодився з висновками місцевого господарського суду щодо пропуску позовної давності, проте зазначив, що спірний Договір в частині, яка стосується спільної діяльності, є неукладеним, внаслідок чого не може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Предметом спору в даній справі є недійсність господарсько-правових угод -спірного Договору та додаткових угод до нього.

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України загальними вимогами, недотримання яких є на момент укладення господарської угоди є підставою для визнання її недійсною, є невідповідність угоди Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи (пункт 1). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину (пункт 2).

Отже, виходячи зі змісту статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, при вирішенні спору про недійсність угоди суду необхідно ретельно перевірити її на предмет відповідності актам цивільного законодавства, що діяли на момент їх укладення.

В той же час, частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України передбачається можливість укладення сторонами змішаного договору, в якому містяться елементи різних договорів, до відносин сторін у якому застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі.

Таким чином, розглядаючи спір щодо недійсності змішаного договору, суду необхідно дослідити відповідність кожного з елементів такого договору вимогам актів цивільного законодавства, що застосовувались до відповідного елементу на момент укладення такого змішаного договору.

Аналіз спірного Договору та додаткових угод до нього (які фактично змінюють вже існуючи положення основного Договору), свідчить про його змішаний характер, оскільки цей Договір об'єднує елементи двох цивільно-правових угод -договору про спільну діяльність та договору підряду -об'єднаних однією господарською метою (реконструкцією та введенням в експлуатацію будівлі КТП-62). Аналогічну правову оцінку спірному Договору надано постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2011 у справі № 5020-3/164.

Так, відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу (ЦК) України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ст. 1132 ЦК України). Вкладом учасника простого товариства вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки (ч. 1 ст. 1133 ЦК України).

Зі змісту спірного Договору вбачається, що він містить елементи договору простого товариства, оскільки пунктами 1.1, 1.2, підпунктами 2.2.2., 2.4.1 та статтею 3 Договору прямо передбачає об'єднання майнових та інших (особиста участь, використання дозвільної документації тощо) вкладів його сторін для досягнення спільної господарської мети, встановленої підпунктом 1.1.1 Договору -реконструкції та будівництва будівлі КТП-62.

В той же час, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 1131, ст. 1132, ч. 1 ст. 1133 ЦК України умови щодо розміру, порядку внесення та використання вкладів учасників є істотними умовами договору простого товариства

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 Договору його сторони вносять вклади у спільну діяльність, визначені статтею 3 даного договору. В свою чергу, стаття 3 Договору визначає, що для організації спільної діяльності сторони вносять вклади, вартість яких буде визначена додатковою угодою по закінченню розробки проектно-кошторисної документації.

Проте, додаткову угоду, якою б визначались вклади сторін у спільну діяльність за Договором, сторонами укладено не було, що свідчить про те, що вони фактично не досягли згоди щодо таких істотних умов договору простого товариства, як розмір, вартість та порядок внесення й використання вкладів сторін. Інші положення, якими б передбачалось використання державного майна, що перебуває в господарському віданні Порту, в якості внеску в спільну діяльність сторін, у Договорі також не містяться.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Отже, в частині, що стосується спільної діяльності відповідачів (пункти 1.1, 1.2, підпункти 2.2.2., 2.4.1 та стаття 3 Договору), спірний Договір, хоча й має ознаки договору простого товариства, є неукладеним у зв'язку з відсутністю безумовно висловленої згоди сторін щодо таких істотних умов простого товариства як розмір, порядок внесення та використання їх вкладів.

Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду справ про визнання угод недійсними»не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Таким чином, оскільки спірний Договір в части, яка складається з елементів договору простого товариства, не є укладеним, він не може бути визнаний судом недійсним. Аналогічного висновку стосовно спірного Договору дійшов й Севастопольський апеляційний господарський суд у постанові від 14.06.2012 у справі № 5020-3/164-379/2011, яка набрала законної сили.

Стосовно питання недійсності спірного Договору в частині, яка стосується будівельного підряду, суд звертає увагу на наступне.

Як зазначалось раніше, предметом спірного Договору (підпункт 1.1.1) є реконструкція та прийняття в експлуатацію будівлі з КТП-62 по вул. Портова, 13 в місті Севастополі, яка здійснюватиметься за рахунок та силами Підприємства (підпункти 2.4.9 -2.4.10) за спільним завданням сторін (підпункт 1.1.2) на земельній ділянці № 3 площею 0,3445 га, яка належить Порту на праві постійного користування відповідно до державного акту серії I-КМ № 005163, виданого Севастопольською міською державною адміністрацією та зареєстрованого за № 970 від 22.03.2000.

Згідно з підпунктом 2.3.5 Договору Підприємство має право виконувати надані Портом функції замовника будівництва, а саме: звертатись до відповідних органів із заявою про отримання дозволу на будівництво Об'єкта; отримувати цей дозвіл та вихідні дані на проектування; готувати та затверджувати завдання на проектування, затверджувати проектно-кошторисну та іншу документацію; отримувати висновки комплексної державної експертизи проекту та узгодження контролю на здійснення підготовчих та будівельно-монтажних робіт; забезпечувати здійснення авторського та технічного нагляду в процесі реконструкції.

Відповідно до підпункту 2.3.6 Договору Підприємство також має право виконувати функції генерального підрядника та інвестора будівництва, в тому числі: залучати підрядників для виконання робіт з реконструкції Об'єкта, укладати з ними договори підряду; контролювати хід будівництва (реконструкції) Об'єкта; здійснювати розрахунки; приймати завершені роботи, готувати всі документи, необхідні для прийняття завершеного будівництвом Об'єкту в експлуатацію; здійснювати установку обладнання та зведення тимчасових конструкцій для здійснення будівництва (реконструкції).

За приписами ч. 1 ст. 875 ЦК України, ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України договір, відповідно до якого одна сторона (підрядник) за завданням (дорученням) іншої сторони зобов'язується збудувати або реконструювати будівлю або споруду, є договором будівельного підряду. Замовник (в даному випадку Порт) зобов'язаний надати підрядникові (Підприємству) будівельний майданчик (фронт робіт), на якому будуть здійснюватись підрядні роботи.

Наведене свідчить про те, що в наведеній частині спірний Договір містить елементи договору будівельного підряду, а надання Підприємству будівельного майданчика - земельної ділянки № 3 та існуючої будівлі ТП-62 під забудову є прямим обов'язком Порту як замовника підрядних робіт, визначеним ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України.

В свою чергу, ані Законом України «Про управління об'єктами державної власності»(зокрема статтею 6, на положення якої посилається у позові прокурор), ані іншими законодавчими актами України, які діяли на момент укладення спірного Договору, не передбачалось узгодження з уповноваженими органами управління договорів будівельного підряду, які укладались державними підприємствами.

Таким чином, спірний Договір в частині, яка містить елементи будівельного підряду (в тому числі щодо надання Підприємству будівельного майданчика у вигляді земельної ділянки № 3 та будівлі ТП-62), не містить порушень закону, які відповідно до положень ст. 215 Цивільного кодексу України складали б підстави для визнання його недійсним.

Стосовно посилань прокурора на удаваний характер спірного Договору (ст. 235 ЦК України), який на його думку був укладений з метою приховати угоду щодо відчуження (за текстом позовної заяви «тіньової приватизації»), суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду справ про визнання угод недійсними»зазначається, що за удаваним правочином (стаття 235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним.

З аналізу спірного Договору та фактичних відносин його сторін вбачається, що спірний Договір та додаткові угоди до нього визначають єдиною його метою реконструкцію та прийняття в експлуатацію будівлі з КТП-62 по вул. Портова, 13 в місті Севастополі, яка здійснюватиметься за рахунок та силами Підприємства. Будь-яких положень, які б прямо або опосередковано були спрямовані на втрату (відчуження в будь-якій з форм) державою майнових прав на будівлю ТП-62 або земельну ділянку № 3, відсутні у спірному Договорі та додаткових угодах до нього.

Більш того, рішенням господарського суду міста Севастополя від 24.02.2012 у справі № 5020-3/164-379/2011 за позовом ДП «Севастопольський морський торговельний порт»до ТОВ «Пилот», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ТОВ «Портланд», про визнання спірного Договору та додаткових угод до нього недійсними, на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи № 900/901 від 05.01.2012 було встановлено, що за результатами виконання спірного Договору та додаткових угод площа державного нерухомого майна не зменшиться, а його ринкова вартість зросте на 188017 грн.

Зазначений висновок судової будівельно-технічної експертизи № 900/901 від 05.01.2012 сам по собі є належним та допустимим доказом в даній справі, та підлягає врахуванню при розгляді справи за приписами ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, факти, встановлені зазначеним висновком судового експерта, покладені в основу рішення господарського суду від 24.02.2012 у справі № 5020-3/164-379/2011, яке набрало законної сили, отже є преюдиційними для даної справи в розумінні ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, спірний Договір та додаткові угоди до нього не є удаваними, не спрямовані на відчуження державного нерухомого майна та відповідають публічному інтересу держави, яка за результатами виконання Договору безоплатно отримуватиме оновлене (реконструйоване) нерухоме майно в межах існуючих площин, але значно більшої ринкової вартості.

Посилання прокурора на порушення при укладенні спірного Договору положень статті 11 Закону України «Про транспорт»суд також вважає безпідставними та помилковими.

За приписами даної статті розміщення споруд та інших об'єктів транспорту на землях, наданих в користування підприємствам транспорту, здійснюється за погодженням с місцевими органами влади та самоврядування.

Земельна ділянка № 3 площею 0,3445 га, на який передбачено проведення підрядних робіт з реконструкції будівлі ТП-62, надана Порту в постійне користування на підставі державного акту серії I-КМ № 005163, виданого Севастопольською міською державною адміністрацією та зареєстрованого за № 970 від 22.03.2000, з визначенням його цільового призначення як «обслуговування будівель та споруд виробничих майстерень». Вказаний державний акт в якості підстав для його оформлення містить посилання на рішення виконкому Севастопольської міської ради народних депутатів протокол № 4 від 11.01.1949, протокол № 26 від 26.10.1954 та № 13/201 від 17.03.1992.

Таким чином, задовго до укладення спірного Договору та навіть до набрання чинності Законом України «Про транспорт»місцеві органи влади та самоврядування узгодили розміщення нежитлових виробничих будівель (та, зокрема, будівлі з ТП-62) на вказаній земельній ділянці.

Крім того, статтею 11 Закону України «Про транспорт»не передбачене погодження розміщення нових будівель та споруд як дію, яка обов'язково передує укладенню відповідного договору, отже вказане погодження є можливим і після укладення відповідного договору, а відсутність такого погодження на момент укладення договору не зумовлює визнання його недійсним.

Наведене у сукупності свідчить про те, що підстави для визнання недійсними спірного Договору та додаткових угод до нього відсутні. В свою чергу, оскільки договір відступлення права вимоги № 3 від 31.03.2010 оспорюється з мотивів недійсності основного Договору, підстави для визнання його недійсним також відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складено 31.08.2012

Суддя І.А.Харченко

Розсилка рекомендованою з повідомленням:

1. прокурор міста Севастополя - простою

(99011, м. Севастополь, вул. Л.Павліченко, 1)

2. Севастопольський транспортний прокурор - простою

(99011, м.Севастополь. вул. Вороніна,11)

3. Міністерство інфраструктури України

(01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14)

4. ТОВ «Пилот»- простою

(99009, м. Севастополь, вул. Портова, 17)

5. ТОВ «Портланд»

(98654, м. Ялта, смт. Відрадне, шосе Дражинського, 2)

6. ДП «Севастопольський морський торговельний порт»- простою

(99011, м. Севастополь, площа Нахімова, 5)

7. РВ Фонду державного майна України в АРК та м. Севастополі

(99008, місто Севастополь, площа Повсталих, 6)

8. Севастопольська міська державна адміністрація

(99011, м. Севастополь вул. Леніна, 2)

9. Севастопольська міська Рада - простою

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)