Рішення

від 03.09.2012 по справі 4779-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.2012Справа №5002-34/4779-2011

за позовом Прокурора міста Феодосії

в інтересах держави в особі

Державної інспекції сільського господарства

в Автономній Республіці Крим

Державної Азово -Чорноморської екологічної інспекції

до відповідачів Феодосійської міської ради,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіна -Про"

За участю третьою особи, яка не заявляє самостійних вимог

на предмет спору Державної інспекції сільського господарства України

про визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій

Суддя А.Р. Ейвазова

п р е д с т а в н и к и :

від позивача 1 - Гарібян Ю.С. за довіреністю б/н від 18.05.2012;

від позивача 2 - не з'явились;

від відповідача 1 - не з'явились;

від відповідача 2 - Полянський Є.А за довіреністю № 32/12 від 29.06.2012;

від третьої особи - Гарібян Ю.с. за довіреністю №48 від 13.05.2012;

від прокуратури - прокурор відділу Тітков К.С., посв. №11146.

Суть спору: Прокурор міста Феодосії в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів - Феодосійської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" та просить:

- визнати недійсним договір оренди землі від 14.11.2005, зареєстрований за №040601900230 від 10.10.2006;

- повернути надану за відповідним договором земельну ділянку площею 5,3га, вартістю 18237306,42грн. територіальній громаді;

- визнати недійсним та скасувати рішення Феодосійської міської ради № 2439 від 21.10.2005;

- зобов'язати відділ Держкомзему у м. Феодосії вчинити дії щодо анулювання записів реєстрації оскаржуваного договору оренди землі (т.1 а.с. 2-8).

Обгрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на те, що спірне рішення прийнято, а спірний договір укладено всупереч ст.ст.123,124 ЗК України, ст.ст.25,50,51,55,56 Закону України «Про землеустрій», ст.90 ВК України, а саме спірна земельна ділянка відповідно до такого рішення надана на підставі технічної документації без складання проекту землеустрою та без узгодження питання можливості надання земельної ділянки з спеціалістами екологічного контролю та санепідемслужби, без отримання висновку землевпорядної експертизи.

При цьому, наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції прокурор мотивує тим, що:

- Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим є спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері земельних ресурсів на території АР Крим і здійснює контроль за використанням та охороною земель;

- Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яка забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами тощо (т.1 а.с.4-8).

До прийняття рішення по суті заявлених вимог, прокурор подав заяву, відповідно до якої просив провадження у справі в частині вимог про зобов'язати відділ Держкомзему у м. Феодосії вчинити дії щодо анулювання записів реєстрації оскаржуваного договору оренди землі припинити на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, посилаючись на те, що вимоги у відповідній частині мають розглядатись за правилам адміністративного судочинства (т.1 а.с.59).

Відповідач у справі - Феодосійська міська рада у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити, оскільки вважає спірні рішення та договір такими, що відповідають чинному законодавству. При цьому, відповідач вказує, що земельна ділянка згідно спірного рішення та договору передана в оренду другому відповідачу без проекту землеустрою, оскільки такий проект складався при переданні такої земельної ділянки попередньому землекористувачу - ТОВ «Водний мир» і, зважаючи на те, що межі відповідної земельної ділянки вже були визначені у натурі, а цільове призначення не змінювалось, така земельна ділянка підлягала передачі за технічною документацією (т.1 а.с.38-39).

Відповідач у справі - ТОВ «Регіна-Про» у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що:

- не надано доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, межі якої визначені у натурі, у зв'язку з чим вона правомірно надавалась спірним рішенням та договором у користування на підставі лише технічної документації;

- доводи про порушення вимог ст.ст.88,90 Водного кодексу України не відповідають дійсності, оскільки земельна ділянка виділена відповідно до норм чинного законодавства, а її межі чітко зафіксовані у технічній документації (т.2 а.с.127-128).

Рішенням господарського суду АР Крим від 28.12.2011 відповідний позов задоволено частково, а саме:

- визнано недійсним рішення Феодосійської міської ради від 21.10.2005 №2439;

- визнано недійсним договір оренди землі від 14.11.2005р., укладений між ТОВ «Регіна-про» та Феодосійською міською радою.

В частині зобов'язання Держкомзему у м. Феодосії вчинити дії щодо анулювання записів реєстрації оскаржуваного договору оренди землі провадження у справі припинено; в іншій частині позовних вимог - відмовлено (т.2 а.с.28-44).

Під час здійснення перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.02.2012 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Державну інспекцію сільського господарства України (т.2 а.с.51-53).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 рішення господарського суду АР Крим від 28.12.2011 залишено без змін (т.2 а.с.96-104).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 та рішення господарського суду АР Крим від 28.12.2011 скасовані, а справу передано на новий розгляд господарському суду АР Крим (т.3 а.с.36-43).

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями 02.06.2012 справу передано судді господарського суду АР Крим Ейвазовій А.Р із наданням їй №5002-34/4779-2011.

Ухвалою від 20.07.2012, відповідно до ст.25 ГПК України, за клопотанням прокурора замінено позивача у справі - Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим на Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим (т.3 а.с.61,67-69).

Під час нового розгляду справи, прокурор підтримав раніше подану заяву про припинення провадження у справі в частині вимог про зобов'язання Відділ Держкомзему у м. Феодосії вчинити дії щодо анулювання записів реєстрації оскаржуваного договору оренди землі, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.09.2012 провадження у справі у відповідній частині припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

В іншій частині прокурор підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові та поясненнях (т.3 а.с.70-71).

Позивач у справі - Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим у письмовому пояснені підтримала заявлені прокурором вимоги, вважаючи їх обґрунтованими (т.3 а.с.102-103).

Позивач у справі - Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція в жодне із судових засідань не з'явилась.

Розгляд справи по суті здійснювався без повноважного представника позивача - Державної Азово-Чорноморської інспекції, оскільки:

- вказана особа є такою, що належним чином повідомлена про час і місце засідання суду, зважаючи на те, що копії ухвал про порушення провадження у даній справі, відкладення розгляду справи та оголошення перерви направлені позивачу, що підтверджується копіями списків згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів (т.1 а.с.75, 115-116);

- клопотань про відкладення розгляду справи з зазначенням причин неможливості явки в судове засідання не надходило;

- строк, вирішення спору, визначений ст.69 ГПК України, закінчується 03.09.2012 (відповідно до ч.3 ст.51 ГПК України, оскільки 02.09.2012 - неробочий день), а клопотань про продовження такого строку не надходило, що не дозволяє відкласти розгляд даної справи.

Відповідач у справі - ТОВ «Регіна-Про» надав додаткові пояснення та відзив, відповідно до яких фактично підтримав доводи раніше подано відзиву, а також додатково зазначив, що Республіканський комітет по земельних ресурсах АР Крим, Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим та Державна Азово-Чорноморської екологічної інспекції не є належними позивачами у даній справі, оскільки не наділені правами звернення до суду з даним позовом ( т.3 а.с.47-50, 79-80).

Відповідачем - Феодосійською міською радою підтримані доводи раніше поданого клопотання.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Феодосійської міської ради від 29.07.2005 №2266 «Про дачу дозволів на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та технічної документації з землеустрою по складанню документів, які посвідчують право на земельну ділянку» ТОВ «Регіна-Про» надано дозвіл на складання технічної документації з землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, розташовану у м. Феодосії по Керченському щосе, 33 площею 0,1789га для будівництва готельного комплексу та на земельну ділянку, розташовану у м. Феодосія по Керченському шосе (район МГКП «Золотий пляж») площею 6га для будівництва комплексу розваг та відпочинку, площею 0,8га для обслуговування пляжу (т.1 а.с.40).

Рішенням Феодосійської міської ради від 21.10.2005 №2439 «Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю «Регіна-Про» затверджено технічну документацію з землеустрою по складанню документів, які посвідчують право на земельну ділянку ТОВ «Регіна-Про» для будівництва комплексу розваг та відпочинку, код цільового використання - 1.11.6 та вирішено передати в оренду строком до 21.10.2054 земельну ділянку, розташовану у м. Феодосія, Керченське шосе (район автокемпінгу «Золотий пляж»), кадастровий номер 0111600000000150485, площею 5,3000га, у т.ч. за угіддями: забудовані землі, у т.ч. які використовуються для відпочину та проведення відпусток та інші відкриті землі, у т.ч. кемпінгів, будинків для відпочинку та проведення відпусток 1,4305га в рахунок земель рекреаційного призначення; відриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, у т.ч. інші - 3,8695га за рахунок земель, не переданих у власність або у постійне користування в межах м. Феодосії (т.1 а.с.27).

14.11.2005 відповідно до вищевказаного рішення між Феодосійською міською радою та ТОВ «Регіна-Про» укладено договір оренди землі, який зареєстровано 10.10.2006 за №0406019600230 у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» (т.1 а.с.19-20).

Об'єктом оренди за відповідним договором є земельна ділянка площею 5,3га, яка знаходиться за адресою: АР Крим, м. Феодосія, Керченське шосе (район автокемпінгу «Золотий пляж» ), зона «ближні комиші №93» (кадастровий № 01 116 000 000 001 50 485) (п.1 договору). Відповідна земельна ділянка передана для будівництва комплексу розваг та відпочинку (п.14 договору); цільове призначення земельної ділянки: 1.11.6 - для іншої комерційної діяльності (п.15 договору); строк дії договору оренди - до 21.10.2054 (п. 8 договору).

Відповідна земельна ділянка передана за актом прийому-передачі (т.1 а.с.21); складено акт обстеження, узгодження та відновлення меж земельної ділянки у натурі (т.1 а.с. 143).

Додатковою угодою від 18.09.2009, яка зареєстрована Феодосійським міським відділом Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» 18.09.2009 за №040961900549, до відповідного договору внесені зміні в частині визначення зони розташування земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки та розміру орендної плати. Зокрема, відповідно до внесених змін, зоною розташування відповідної земельної ділянки є «Ближні камиші №92». Зазначена додаткова угода зареєстрована Феодосійським міським відділом Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 18.09.2009 (а.с.22, 22 зворот).

Одним із предметом спору у даній справі є відповідність вищевказаних рішення Феодосійської міської ради від 21.10.2005 №2439 та укладеного на підставі такого рішення зазначеного договору оренди чинному законодавству. Заявляючи відповідні вимоги, прокурор вважає, що вони не відповідають чинному законодавству та просить визнати їх недійсними.

Відповідні вимоги не можуть бути задоволені з наступних підстав.

Згідно ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

При цьому, рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняттю "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме, відповідно до вказаного рішення його треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

В силу ст.2 ГПК України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема:

- підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

- державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

- прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», як роз'яснив Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі №1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суду), потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Частиною 3 п. 5 резолютивної частини зазначеного рішення Конституційного суду України визначено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Господарського процесуального кодексу України є стороною в господарському процесі.

Відповідно до ст.21 ГПК України позивачем у справі є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Такими особами прокурором у позовній заяві зазначені Республіканський комітет по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим, який під час розгляду справи замінений Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим, та Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція.

Між тим, у вказаних осіб відсутні цивільні права або інтереси, які б могли порушуватись або оспорюватись у зв'язку з прийняттям спірного рішення та укладення спірного договору. Так, фактично спір стосується права розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у власності територіальної громади м. Феодосії.

Згідно зі ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, вказана норма визначає сукупність обставин, за наявності яких суд визнає незаконним акт органу місцевого самоврядування, а саме: не відповідність його цивільному законодавству; порушення цивільних прав або інтересів у зв'язку з прийняттям такого акта.

Отже, необхідною умовою задоволення позову про визнання відповідного акту недійсним є, зокрема, наявність факту порушення цивільних прав та інтересів певної особи. При цьому, суд захищає порушені права та інтереси виключно за позовом відповідних осіб або органів (у т.ч. органів прокуратури), які звертаються за захистом прав або інтересів таких осіб у випадках, встановлених чинним законодавством (ст.1 ГПК України).

Також, відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на зазначену норму, оспорювати дійсність правочину може сторона такого договору або інша особа за наявності у неї охоронюваного законом інтересу.

Враховуючи зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом або в інтересах якої звернувся відповідний орган (у т.ч. орган прокуратури), відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а у державного органу - наявність відповідних повноважень, а вже потім з'ясовувати чи має місце факт порушення відповідного права або інтересу (також див. Інформаційний лист ВГСУ від 11.06.2012 №01-06/805/2012)

Відсутність у особи, яка звернулась до суду або в інтересах якої звернувся, зокрема, орган прокуратури, права або інтересу, на захист яких подано позов, так само як і відсутність факту порушення відповідного права або інтересу, є самостійною підставою для відмови у позові.

На необхідність з'ясування питання наявності повноважень на подання до суду відповідного позову вказав у постанові від 12.06.2012 і Вищий господарський суд України, вказівки якого в силу ч.11112 ГПК України, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Правовий статус вказаних у позовній заяві органів визначається, зокрема, відповідними Положеннями, в силу яких такі органи діють.

Так, положенням про Республіканський комітет по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим, яке затверджено постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим №200 від 25.05.2010, визначено, що відповідний комітет є республіканським органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань земельних ресурсів і входить в єдину систему державних територіальних органів земельних ресурсів. Відповідний орган підконтрольний, підзвітний та відповідальний перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Державним комітетом України по земельним ресурсам. При цьому, як визначено абзацом третім п.1 Положення, діяльність відповідного органу координується Радою міністрів Автономної Республіки Крим у межах його повноважень у сфері регулювання земельних відносин, визначених законодавством.

В силу підпункту 39 п.4 Положення, Республіканський комітет по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим, у відповідності до покладених на нього задач, здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" та іншими законами.

На момент звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, ст.188 ЗК України визначалось, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель-спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

На момент заміни позивача та діюча редакція ч.1 ст.188 ЗК України визначає, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону. При цьому, ч.2 цієї норми, як на момент звернення до суду та і у діючій редакції, визначено, що порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель визначались на момент звернення до суду з даним позовом ст.6 Закону «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

В силу п. «а» ч.1 ст.6 Закону, державний контроль за використанням та охороною земель здійснювався у частині, зокрема, додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Однак, державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснювався на момент подання позову прокурором в інтересах держави в особі відповідного органу, як визначено ч.4 ст.9 Закону, шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Крім того, до повноважень відповідного органу, як визначено «б» ч.1 ст.6 Закону, належало внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

Республіканський комітет по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим, відповідно до норм положення про Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року № 200, мав аналогічні завдання у межах територіальної одиниці, на яку розповсюджують його повноваження, а його повноваження у галузі здійснення контролю за використанням та охороною земель визначались, як вказано у підпункту 39 п.4 Положення у відповідності з Законом України «Про державний контроль за використання та охороною земель».

Таким чином, Республіканський комітет по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим на момент звернення прокурора з позовом здійснював контролюючи та управлінські функції і при цьому, не набував відповідних цивільних прав, у т.ч. права розпоряджатися земельними ділянками; така особа не мали відповідного цивільного інтересу (також див. постанови ВГСУ від 10.05.2011р. №5002-29/349.1-2010(2-8/349-2010), 01.03.2011р. №5022-24/4239-2010; №5002-23/3634-2010 від 14.08.2010, №5002-12/1569.2-2011 від 30.07.2012, №5002-18/5186-2011 від 24.07.2012, №5002-5/2190.1-2011(5002-21/4489-2010) від 17.07.2012; постанови САГС від 07.11.2011 №5002-10/22802-2011, 10.10.2011 №5002-32/2257-2011, 19.09.2011р. №5002-2/1573.1-2011).

До повноважень відповідної особи у галузі контролю за використанням та охороною земель не належало право подавати позови щодо визнання недійсним рішень органів місцевого самоврядування або укладених на їх підставі з третіми особами договорів.

Не є носієм відповідного права або цивільного інтересу і особа, якою замінений Республіканський комітет по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим - Державна сільськогосподарська інспекція в Автономній Республіці Крим.

Так, відповідна особа створена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 №1300 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства». При цьому, п.2 вказаної постанови визначено, що територіальні органи, утворені згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками, зокрема, територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів, у частині виконання такими територіальними органами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Повноваження Державної інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим визначені її Положенням, яка затверджена наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 №103.

Так, в силу п.1 Положення, відповідна інспекція є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України і її повноваження поширюються на територію Автономної Республіки Крим. До повноважень відповідної інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Пунктом 4.10 відповідного Положення визначено, що відповідна інспекція має право вносити у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність з законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

В силу п.6.2 Положення, визначено, що відповідна інспекція у межах своїх повноважень має право звертатися до органів прокуратури з клопотаннями про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Також п.4.4 Положення, визначено, що відповідна інспекція має і інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держсільгоспінспекцію України Президентом України.

Отже, відповідні повноваження, які не визначені Положенням, має відповідний орган, у разі, якщо вони визначені законами України та покладені на Держсільгоспінспекцію.

Однак, Держсільгопінспекція та її територіальні органи не наділені Законом повноваженнями на звернення до суду з позовами про визнання недійсним рішень та договорів оренди земельних ділянок комунальної форми власності у разі їх невідповідності чинному законодавству.

Не наділена відповідними повноваженнями і Азово-Чорноморська державна екологічна інспекція, повноваження якої на момент звернення прокурора до суду з позовом визначались Положенням про Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.12.2006 №526 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2007 за N 38/13305), у також у сфері контролю за охороною земель нормами Закону України «Про державний контроль за охороною земель».

Таким чином, прийняття спірного рішення та укладення спірного договору, а також перебування у володінні та користуванні відповідача - ТОВ «Регіна-Про» земельної ділянки, наданої на підставі спірних рішень та договору, ніяким чином не порушує права або охоронювані законом інтереси Республіканського комітету по земельним ресурсам Автономної Республіки Крим, Державної Авзово-Чорноморської екологічної інспекції та Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим як державних органів, які наділені державою певними, визначеними Законом, повноваженнями і здійснюють відповідні повноваження, в силу ч.2 ст.19 Конституції України, виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, у задоволенні позову прокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції слід відмовити.

В судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини рішення; повне рішення складено 06.08.2012.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову прокурора міста Феодосії в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції відмовити.

Суддя А.Р. Ейвазова