Ухвала

від 20.06.2012 по справі 1/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

20.06.12 р. Справа № 1/119

За заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2010 у справі №1/119

за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

(83036, м. Донецьк, вул. Донецька, 38) в особі

виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа»

(84122, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Іскри, 5)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(84100, АДРЕСА_1)

про стягнення 80524,19 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від стягувача - Караваєва Н.В., довіреність від 30.12.2011 б/н;

від боржника (заявник) - ОСОБА_3, довіреність від 01.08.2011 №2426.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.07.2010 залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.09.2010, позовні вимоги обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа» задоволено, стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа» заборгованість у сумі 73467,97 грн, індекс інфляції у сумі 2016,38 грн, річні у сумі

532,93 грн, пеню у сумі 4506,91 грн, судові витрати по сплаті державного мита у сумі

805,24 грн та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі

236,00 грн.

26.07.2010 у відповідності з вимогами статті 116 Господарського процесуального кодексу України був виданий наказ на примусове виконання вищевказаного судового рішення.

13.06.2012 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2010 у справі №1/119, шляхом щомісячної сплати коштів у сумі 3000,00 грн.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області Попова О.В.

від 13.06.2012, у зв'язку із обранням судді Азарової З.П. суддею Донецького апеляційного господарського суду, справу передано на автоматичний розподіл.

Відповідно до вимог частини третьої статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду суддею для розгляду вищевказаної справи визначено суддю Архипенка О.М.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.06.2012 справа №1/119 прийнята до провадження суддею Архипенко О.М., розгляд заяви про розстрочку виконання рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.06.2012.

Представник боржника у судовому засіданні заяву про розстрочку виконання рішення суду підтримав, наполягає на її задоволенні.

Представник стягувача у судовому засіданні проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення заперечує, зокрема, з підстав тяжкого фінансового становища підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника боржника та стягувача, суд встановив відсутність підстав для задоволення заяви про надання розстрочки виконання судового рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пункті 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами і доповненнями) зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.03.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Отже, виходячи із наведеного, в основу судового рішення про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання.

Крім того, з аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Як убачається із заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, необхідність надання судом розстрочки виконання рішення суду обумовлена перебуванням боржника у важкому фінансовому становищі, що пов'язано з наслідками економічної кризи, наявністю на утриманні трьох неповнолітніх дітей, існуванням інших невиконаних грошових зобов'язань.

Господарський суд вважає, що наведені відповідачем підстави для розстрочки виконання судового рішення не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2010 у справі №1/119.

Твердження заявника про складне фінансове становище, що спричинене світовою фінансовою кризою та існування інших невиконаних грошових зобов'язань, господарським судом не може бути прийнято до уваги, оскільки таке становище утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від боржника обставин. При цьому, фінансова криза носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що підприємництво, як вид господарської діяльності, що здійснюється Відповідачем, згідно із статтею 42 Господарського кодексу України за своєї сутністю передбачає несення ним певних ризиків. За таких обставин, негативні наслідки вчиненого Відповідачем порушення не можуть покладатися на інших осіб, а Відповідач не вправі розраховувати на звільнення себе від ймовірності настання таких негативних наслідків.

До того ж, згідно із статями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, в порушення зазначених правових приписів заявником не надано жодного належного доказу, як про свій дійсний фінансовий стан, так і про реальні заходи з погашення заборгованості і спроможності дотримання запропонованого графіку платежів

Також, як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2010 у справі №1/119 набрало законної сили 13.09.2010, а стягувач звернув його до примусового виконання лише 24.05.2012. За таких обставин, боржник вже фактично отримав від стягувача відстрочку виконання рішення більш ніж на 1,5 року, але жодних дій, спрямованих на погашення існуючої заборгованості протягом цього періоду не зробив (доказів часткової сплати присудженої суми не представлено).

Приймаючи до уваги викладене вище, а також враховуючи необхідність дотримання балансу інтересів сторін, зокрема, інфляційні процесі в економіці держави із знецінення грошових коштів, що підлягають стягненню на користь стягувача в даній справі впродовж запропонованого боржником значного строку розстрочення, суд відмовляє у задоволенні заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 15.07.2010 у справі №1/119 за позовом обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі виробничої одиниці «Слов'янськтепломережа» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 80524,19 грн, відмовити.

Суддя Архипенко О.М.