Рішення

від 13.11.2006 по справі 45/241

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157,

тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

13.11.06

р.                                                                             

Справа № 45/241                              

за

позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, код

НОМЕР_1, м. Київ

до

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПА”,

                          ЄДРПОУ 32123193, м.

Донецьк

про

стягнення 6 375 грн. 00 коп.

Суддя     Б.Д. Плотніцький

При

секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники: 

Від

позивача: не з'явився

Від

відповідача: Доценко В.В. - дов.

В

засіданні суду брали участь 

СУТЬ

СПОРУ:

Позивач,

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м. Київ, звернувся

до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з

обмеженою відповідальністю „ДПА”, м. Донецьк, про стягнення грошових коштів,

сплачених за продукцію у сумі 6 375  грн.

00 коп.

В

обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов

договору поставки НОМЕР_2. 

Відповідач

у відзиві на позовну заяву №169 від 09.10.2006р. позовні вимоги не визнає та

просить в задоволенні вимог позивачу відмовити.

Справа

розглянута за відсутності позивача.

При

цьому, господарським судом неодноразово задовольнялись клопотання позивача про

відкладення слухання справи, ухвалами суду від 02.10.2006р., 11.10.2006р.

клопотання позивача були задоволені та розгляд справи був відкладений.

У судове

засідання 13.11.2006р. представник позивача з'явився без належним чином

оформленої довіреності, тому до участі в судовому засіданні не був допущений.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарським

судом було встановлено наступне:

Між

позивачем - Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та

відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „ДПА” укладений договір

поставки НОМЕР_2.

За

умовами вказаного договору відповідач зобов'язаний у встановлені строки

виготовити та передати у власність позивача продукцію.

Позивач

в свою чергу, повинен прийняти цю продукцію та сплатити за неї визначену

грошову суму.

Найменуванням

продукції є упаковка - плівка із поліетилену, поліпропілену, а також інша

упаковка із пергаменту, фольги кашированої з нанесеним на неї кольоровим

малюнкам (флексопечать) (п.1.2 договору).

Пунктом

1.3 договору встановлено, що підставою для виникнення зобов'язань по поставці

продукції є замовлення позивача.

Позивач

повинен передати відповідачу на узгодження замовлення, в якому необхідно

зазначити кількість, вид, строки та місце поставки.

У

випадку, якщо в замовленні міститься додаткова інформація, не передбачена

договором, вона обумовлюється та узгоджується сторонами в додаткових угодах до

договору.

29.06.2005р.

позивач звернувся до відповідача із заявкою НОМЕР_3 із замовленням партії

товару - пакети поліетиленові „банан” у кількості 25 000 штук  на суму 12 750 грн. 00 коп.

Дане

замовлення відповідачем було прийняте та виставлений позивачу рахунок НОМЕР_4

для сплати 6 375 грн 00 коп.

Платіжним

дорученням НОМЕР_5 позивачем була внесена сума 6 375 грн 00 коп. на рахунок

відповідача.

Позивачем

на адресу відповідача було направлений факсом зразок пакету із розмірами (а.с.86)

та зазначенням адреси магазинів, електронна адреса позивача та електронна

адреса сайту в мережі Інтернет.

У

відповідності з наданими позивачем вимогами відповідачем був виготовлений

зразок, який наявний в матеріалах справи (а.с.23), та направлений позивачу.

Позивач,

вважаючи, що наданий відповідачем зразок для узгодження є суттєво іншим, ніж

передбачено ним в заявці НОМЕР_3 до договору поставки НОМЕР_2, направив

відповідачу претензію НОМЕР_6, в якій зазначав, що на отриманому зразку

замовленої продукції був виявлений брак (повний незбіг кольорів на виробі з

оригінал - макетом), у зв'язку з чим вимагав повернення грошових коштів у сумі

6 375 грн. 00 коп., які були внесені в якості передоплати за партію товару.

Відповідач

у відповіді на претензію НОМЕР_7 вимоги позивача відхилив, посилаючись на

належне виконання зобов`язань по договору НОМЕР_2 з його боку та відсутністю

підстав для повернення авансу.

За

таких підстав позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача

грошових коштів, сплачених за продукцію у сумі 6 375  грн. 00 коп.

Відповідач

у відзиві на позовну заяву №169 від 09.10.2006р. проти позову заперечує.

В

обгрунтування своїх доводів відповідач посилається на те, що факту поставки не

було. Одночасно стверджує, що зобов'язання з його боку виконані належним чином

відповідно до наданої позивачем заявки.

Виходячи

з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи,

господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без

задоволення, враховуючи наступне:

У

відповідності із ст.712 Цивільного кодексу України за договором  поставки 

продавець  (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність,

зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця

для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не

пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а

покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

При

цьому, до договору поставки застосовуються загальні положення про

купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з

характеру відносин сторін.

Відповідно

до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в

господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За

приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона

повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог

або заперечень.

Пунктом

1.3 договору поставки НОМЕР_2 встановлено, що підставою для виникнення

зобов'язань по поставці продукції є замовлення покупця.

Одночасно

в даному пункті зазначено також і те, що покупець (позивач за цим позовом)

передає поставнику (відповідачу) на узгодження замовлення із зазначенням в ньму

кількості, виду, строків та місця поставки продукції.

Як

було встановлено судом, в заявці НОМЕР_3 позивачем було зазначено:

1.

найменування продукції - пакети поліетиленові „банан”;

2.

вид полімера, товщина - РЕЛД, 45 мкм, посилена ручка;

3.

розмір - 39х49(52)см.;

4. наявність

малюнку та його характеристика: фон пакету максимально білий, малюнок

повнокольоровий з однієї сторони пакету і однокольоровий з іншої сторони

пакета;

5.

кількість кольорів в малюнку- 4-1 (СМУК + маджента) - макет згідно із

затвердженим дизайном)

6.

об'єм партії - 25 000 штук;

7.

вартість замовлення - 12 750 грн.;

8.

строк виготовлення продукції - 18 банківських днів з моменту передоплати.

Оскільки

в заявці НОМЕР_3 позивачем були зазначені всі необхідні дані для замовлення, у

господарського суду є всі підставі вважати заявку НОМЕР_3 фактичним

замовленням.

Позивач

стверджує, що після підписання договору поставки НОМЕР_2 не подавав (не

передавав) відповідачу жодного замовлення, хоча платіжним дорученням НОМЕР_5

сума 6 375 грн. 00 коп. була перерахована відповідачу із приміткою: „за пакеты

согласно счета НОМЕР_4 В т.ч. ПДВ 1 062,50 грн.”

Вказана

сума була сплачена позивачем після пред'явлення заявки НОМЕР_3 в якій були

зазначені найменування продукції, розмір, наявність малюнку і його

характеристика, кількість кольорів в малюнку, об'єм партії, вартість замовлення

та строк виготовлення продукції на підставі виставленого рахунку відповідача

НОМЕР_4.

Таким

чином, господарський суд вважає, що заявкою НОМЕР_3 позивачем було зроблене

замовлення відповідачу на поставку товару - пакетів поліетиленових „банан” у

кількості 25 000 шт., а сплатою авансу позивач підтвердив подане ним

замовлення.

Твердження

позивача про відсутність узгодження ціни партії товару судом до уваги не

приймається, оскільки в договорі поставки НОМЕР_2 п.4.2 сторонами була

встановлена загальна вартість продукції, поставленої протягом строку дії цього

договору, яка орієнтовно складає 12 750 грн. 00 коп.

Оскільки

позивачем заявка датована 29.06.2005р., а договір підписаний між сторонами

також 29.06.2005р., господарському суду позивачем не надані докази незгоди з

ціною, встановленою в договорі.

При

цьому, суд виходить з того, що в заявці позивача, яка підписана ОСОБА_1,

вказана ціна 12 750 грн. 00 коп., яка і була визначена сторонами в договорі

поставка.

Таким

чином, цей довід позивача до уваги судом не приймається та спростовується

матеріалами справи.

Позивач

в позовній заяві стверджує, що відповідач припустився помилки при виготовленні

кліше та надрукував зразок продукції, який має істотний недолік.

Одночасно

в позовній заяві зазначено, що наданий відповідачем зразок для узгодження  є суттєво іншим, ніж передбачено в заявці

позивача НОМЕР_3 до договору поставки НОМЕР_2.

Таким

чином, позивачем підтверджений факт надання відповідачем лише зразка, а не факт

поставки партії товару, що не відповідає умовам договору.

Крім

цього, також спростовується твердження позивача про те, що він не звертався до

відповідача із замовленням на поставку продукції.

Як

встановлено ст.673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати

покупцеві товар,  якість якого відповідає

умовам договору купівлі-продажу.

У

разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець

зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого

роду звичайно використовується.

При

цьому, якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений

покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати

покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Одночасно,

у разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати

покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо

законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати

покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть

домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами,

встановленими законом.

В

матеріалах справи наявні заявка НОМЕР_3 із описом товару, а також факсимільне

повідомлення із зазначенням розмірів та адреса.

Пунктом

11.6 договору поставки НОМЕР_2 встановлено, що факсимільні копії договору і

документів для йоговиконання мають силу оригіналів із наступною заміною їх

оригіналами.

Тому,

господарський суд факсимільне повідомлення позивача від 22.07.2005р. приймає як

доказ по справі.

Стосовно

тверження позивача, що відповідачем до продукції не була надана документація,

яка підтверджує якість (сертифікат якості), гігієнічні висновки тощо, судом не

може бути прийняте до уваги, оскільки вказані документи повинні бути надані

позивачу з поставкою товару, а факт поставки з боку позивача не доведений.

В

матеріалах справи наявний зразок поліетиленового пакету (а.с.85) з

розмірами  та  загальним видом товару.

Як

встановлено судом, з наданого зразку убачається, що  електронна адреса позивача має наступну

назву: „ІНФОРМАЦІЯ_1”, а назва електронного сайту позивача в мережі Інтернет

зазначена наступна: „ІНФОРМАЦІЯ_2”.

Крім

цього, дані адреси були зазначені позивачем у факсимільному повідомленні, яке

отримане відповідачем 22.07.2005р.

При

дослідженні наданого позивачем поліетиленового пакету (а.с.23) судом

встановлено, що відповідачем нанесені електронна адреса та електронний сайт у

точній відповідності із наданим замовленням позивача.

Доказів,

які б підтверджували надання позивачем інших адрес, суду з боку позивача не

надано.

У

відповідності з вимогами ст.678 Цивільного кодексу України покупець,  якому переданий товар  неналежної 

якості,  має право, незалежно від

можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм

вибором:

1)

пропорційного зменшення ціни;

2)

безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3)

відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Дана

норма закону може бути застосована у випадку передачі товару  неналежної 

якості, а факт передачі товару з боку позивача не доведений та є

відсутнім на день розгляду справи по суті заявлених вимог, що підтверджується

фактичними матеріалами справи та наданими поясненнями відповідача в судових

засіданнях.

Твердження

позивача, що у відповідності із п. 1.1 та п. 2.6 договору поставки НОМЕР_2

відповідач повинен на підставі оригінал - макету та заявки НОМЕР_3 виготовити

кліше, надрукувати (здійснити флексографічний друк) до 500 000 кольорових

відбитків належної якості на 25 000 поліетиленових пакетах на суму 12 750 грн.

00 коп., передати їх у власність позивачу в обумовлені строки, а позивач

зобов'язався оплатити продукцію на умовах цього договору, судом не можуть бути

прийняті до уваги, оскільки п.1.1 договору поставки НОМЕР_2 передбачено

наступне: „Поставщик обязуется в установленные сроки изготовить и передать в

собственность Покупателя продукцию, а покупатель обязуется принять продукцию и

уплатить за нее определенную денежную сумму”, а п.2.6 зазначено: „Поставщик

гарантирует Покупателю нанесение 500 000 оттисков надлежащего качества с 1

клише при размещении единоразового заказа размером не более 500 000 шт.”

Таким

чином, обов'язку відповідача на підставі оригінал - макету та заявки НОМЕР_3

виготовити кліше, надрукувати (здійснити флексографічний друк) до 500 000

кольорових відбитків належної якості на 25 000 поліетиленових пакетах на суму

12 750 грн. 00 коп., передати їх у власність позивачу в обумовлені строки, а

позивачу  оплатити продукцію на умовах

цього договору п.1.1 та п.2.6 договору поставки 

НОМЕР_2, не передбачено.

Доказів

неузгодження сторонами зразка (кольоропроби) до укладення Специфікації

позивачем не надано.

Крім

цього, п.1.4, 2.1, 2.2, 2.3 та п.4.1 договору поставки  НОМЕР_2 не передбачено обов'язку саме відповідача

узгодження з позивачем асортіменту замовленої позивачем продукції, укладання та

підписання Специфікації на поставку замовленої продукції. Щодо обов'язку

відповідача надання документів щодо наданих позивачу послуг на умовах даного

договору, надання сертифікатів якості, гігієнічних висновків і других

документів, передбачених законодавством тощо, то він у відповідності із умовами

догвоору поставки НОМЕР_2 виникає у відповідача після поставки продукції, а

даним рішенням підтвердений факт відсутності поставки, тому доводи позивача в

цій частині судом не приймаються.

Статтею

610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його

невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання

(неналежне виконання).

Правовими

наслідками порушення зобов'язання є: припинення зобов'язання внаслідок

односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або

законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; та

відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 Цивільногокодексу України).

При

цьому, ст.612 Цивільного кодексу україни встановлює, що боржник вважається

таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не

виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарський

суд вважає, що всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу

України, позивачем не надані докази в підтвердження порушення відповідачем умов

договору.

Пунктом

1 ст.614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила

зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або

необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем

не надані докази наявності вини з боку відповідача, під час виконання

зобов'язань по договору поставки НОМЕР_2.

З

урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України,

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На

підставі викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позивачем

безпідставно пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу у сумі 23

296 грн. 00 коп.

З

урахуванням вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові

витрати підлягають віднесенню на позивача.

За

таких обставин, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В

задоволенні вимог Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,

м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДПА”, м. Донецьк, про

стягнення грошових коштів, сплачених за продукцію у сумі 6 375  грн. 00 коп., відмовити.

Рішення

суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

прийняття.

Рішення

може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному

порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку

протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення

прийняте в судовому засіданні 13.11.2006р.

Суддя                                                                        

Плотніцький Б.Д.