Постанова

від 12.11.2008 по справі 47/21

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

47/21

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 листопада 2008 р.                                                                                    № 47/21  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.

Шевчук С.Р.

розглянувши касаційну скаргу

Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

на ухвалугосподарського суду міста Києва від 27.05.2008

у справі№ 47/21

за позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

доКомунального підприємства "Київпастранс" в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо

простягнення 6427,17 грн.,

в судовому засіданні взяли участь  представники:- позивача Радзівіло Т.О. (дов. №907/1833 від 25.03.2008)- відповідача Рощахівська С.А. (дов. №06/35 від 02.01.2008)

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 11.11.2008 №02-12/494 розгляд справи № 47/21 здійснюється у наступному складі суддів: головуючий суддя –Губенко Н.М., судді –Барицька Т.Л., Шевчук С.Р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва (суддя Станік С.Р.) від 27.05.2008 у справі №47/21 позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (надалі позивач) до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі Подільського трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (надалі відповідач) залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 81 ГПК України.

Позивач, не погоджуючись із ухвалою місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, оскільки судом при винесенні оскаржуваного судового акту порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 125 Конституції України, ст.ст. 42, 43, 47, 81 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів встановила наступне..

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста  Києва   від  25.01.2008 порушено провадження у справі №47/21,  розгляд справи призначено на  05.02.2008, зобов'язано  позивача надати суду письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і  з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; оригінали документів, копії яких подані до позовної заяви (для огляду); довідку про розмір заборгованості відповідача станом на день подачі позову; обґрунтований розрахунок суми основного боргу, починаючи з моменту виникнення боргу із зазначенням часткових оплат відповідача; докази часткової оплати відповідачем електроенергії (виписки банку, тощо); довідку органів статистики станом на день слухання справи про включення відповідача до ЄДРПОУ. Крім того, даною ухвалою явку як позивача, так і відповідача у судове засідання визнано обов'язковою.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 05.02.2008, 28.02.2008, 18.03.2008, 10.04.2008, 24.04.2004 розгляд справи відкладався, зокрема, у зв'язку із необхідністю витребування додаткових документів від позивача, а саме: письмові пояснення по справі з урахуванням відзиву відповідача; звіти про використану електроенергію за період з 01.05.2006 по 01.12.2007 по договору №280 (якщо складались); докази часткової оплати спожитої відповідачем електроенергії по договору №280; докази виставлення шляхом надсилання (фіскальні чеки, квитанції про відправку, тощо) або вручення позивачем відповідачу (нарочно посадовим особам) рахунків  на оплату послуг електропостачання або платіжних документів на оплату послуг електропостачання або платіжних документів на оплату наданих послуг у відповідності до п. 3 Порядку розрахунків за електроенергію та графік зняття показань електролічильників споживачів.

Як вбачається із тексту оскаржуваної ухвали господарського суду міста Києва, підставами для залишення судом позову позивача без розгляду стали дві причини –неявка позивача у судові засідання, а також ненадання позивачем витребуваних ухвалами суду від 18.03.2008, 27.03.2008, 10.04.2008 доказів виставлення відповідачу шляхом надсилання (фіскальні чеки, квитанції про відправку) або вручення нарочно рахунку на оплату спожитих послуг електропостачання або платіжних документів на оплату послуг електропостачання у відповідності до п. 3 Порядку розрахунків за електроенергію та графік зняття показань електролічильників споживачів.

Вищий господарський суд України вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням як норм матеріального, так і норм процесуального права, виходячи з наступного.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено захист прав і свобод людини і громадянина судом. Зокрема, частиною 4 цієї статті встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій України", суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України прав і законних інтересів юридичних осіб.

За приписом п. 2 ст. 6 цього Закону ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

При вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду на підставі вищенаведеної правової норми - неподання витребуваних документів без поважних причин, а також нез'явлення позивача у судове засідання, господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини, в зв'язку з якими вимоги суду щодо надання документів та виклик представників сторін у судове засідання не можуть бути виконані та об'єктивно оцінити їх поважність.

Оцінюючи повноту і достатність позовних матеріалів для вирішення спору, місцевий та апеляційний господарський суд повинен зазначити, що подані докази не є достатніми і без них спір вирішити неможливо. Витребувані місцевим господарським судом документи повинні бути такими, що дійсно необхідні для розгляду справи, а неявка представника позивача у судове засідання дійсно перешкоджає розгляду справи.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов'язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез'явлення повноважного представника позивача в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

Вказуючи в оскаржуваній ухвалі однією із причин залишення позову без розгляду неявку у судові засідання представника позивача, суд не вказав, яким чином неявка представника позивача у судові засідання 20.04.2008 та 27.05.2008 перешкодила суду вирішити даний спір, адже як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з протоколів судових засідань, представник позивача був присутнім у судових засіданнях, які мали місце 05.02.2008, 28.02.2008, 18.03.2008, 27.03.2008, 24.04.2008.

Зазначаючи другою причиною залишення позову без розгляду ненадання позивачем доказу надсилання або вручення відповідачу рахунку на оплату спожитих послуг, а також пояснень з цього приводу, місцевий господарський суд першої інстанції не врахував наявних в матеріалах справи письмових пояснень позивача з приводу ненадання ним саме вказаного доказу (а.с. 151) та приписів ст. 75 ГПК України, згідно з якою якщо витребувані господарським судом документи не подано, суд може розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що господарський суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого, відповідно до ст. 82 ГПК України, може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю або частково, і, відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить ст.ст. 124, 129 Конституції України.

У зв'язку з цим, винесена місцевим господарським судом ухвала у даній справі не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню, а  справа - передачі до суду для розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 27.05.2008 у справі №47/21 скасувати і справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяН.М. Губенко                                                                                                                 

СуддіТ.Л. Барицька

С.Р. Шевчук