Рішення

від 26.11.2008 по справі 31/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/362

26.11.08

За позовом                    Малого приватного підприємства виробничо-комерційної фірми

«Інкомспорт», м. Київ

До          Колективного підприємства торговельно-виробничої фірми «Укрпрофспортпром», м. Київ

Про                              визнання права власності  та усунення перешкод  

Суддя  Качан Н.І.

Представники:

Від позивача                    Маленко О.М. –пред. по довір.

Від відповідача          Собченко К.А. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Київ, вул. Василя Касіяна, 1: склад (літера «Л») загальною площею 193,4 кв.м., склад (літера «М») загальною площею 457,4 кв.м., та заборону КППТВФ «Укрпрофспортпром»чинити МППВКФ «Інкомспорт»перешкоди у здійсненні права власності МППВКФ «Інкомспорт»на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Київ, вул.. Василя Касіяна, 1: склад (літера «Л») загальною площею 193,4 кв.м., склад (літера «М») загальною площею 457,4 кв.м.

В обґрунтування заявлених  вимог позивач посилається на те, що відповідач, уклавши договір про спільну діяльність № 4 від 09.04.1992 року та акт про розірвання вказаного договору від 30.03.1997 року, в подальшому заперечував проти факту передачі позивачу права власності на нерухоме майно.  

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 20.11.2008р.

В судовому засіданні 20.11.2008р. було оголошено перерву до 26.11.2008р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач не сплатив кошти за нерухоме майно, а тому право власності до нього не перейшло.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судового засідання, які  долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали,  всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.1992 року між Малим приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Інкомспорт»та Колективним підприємством торговельно-виробничою фірмою «Укрпрофспортпром»було укладено Договір № 4 про спільну діяльність. Відповідно до вказаного Договору сторони зобов'язались шляхом об'єднання майна та зусиль спільно діяти в сфері посередницької діяльності по забезпеченню спортивним оснащенням закладів та установи фізичного виховання та спорту для досягнення спільних господарських цілей.

Пунктом 2.2. Договору було встановлено, що спільна діяльність сторін буде здійснюватись згідно з «Програмою робіт», яка є додатком № 1 до договору. Відповідно до п. 5 вказаної Програми робіт, сторони домовились завершити будівництво складських приміщень в м. Києві, по вул. Глушкова, 10, забезпечити їх протипожежною та охоронною сигналізацією.

Згідно п. 6.1. Договору про спільну діяльність № 4 від 09.04.1992 року грошові та майнові внески сторін, а також майно, створене чи придбане в результаті спільної діяльності, складає їх спільну часткову власність.

Пунктом 7.4. Договору було встановлено, що порядок та строки розподілу спільного доходу здійснюється сторонами у відповідності з окремою угодою.   

30.03.1997 року між сторонами було підписано акт про розірвання договору про спільну діяльність, відповідно до якого, враховуючи недоцільність подальшої спільної діяльності сторін, брак коштів для будівництва складських приміщень за адресою м. Київ, вул. Глушкова, 10, сторони дійшли згоди розірвати Договір про спільну діяльність № 4 від 09.04.1992 року, в зв'язку з чим спільне майно підлягає поділу між сторонами

Відповідно до п. 2 вказаного акту, сторони дійшли згоди що відповідач передає позивачу право власності на майно, розташоване за адресою м. Київ, вул. Глушкова, 10, а саме 7 складських приміщень завершеного та незавершеного будівництва, на загальну суму 121 615 грн. Розподіл спільного майна відбувається шляхом підписання акту приймання-передачі складських приміщень.

11.04.1997 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі складських приміщень за адресою м. Київ, вул. Глушкова, 10. Відповідно до вказаного акту, для оформлення відводу території та прийняття на баланс МП «Інкомспорт», позивачу було передано 7 складів, в тому числі 3 склади –будівництво завершено, 3 склади –будівництво не завершено, 2 склади –закладено фундамент. Загальна сума вартості об'єктів складає 121 615 грн.

Відповідно до ст. 430 ЦК УРСР за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, як-то: будівництво і експлуатація міжколгоспного або державно-колгоспного підприємства або установи (що не передаються в оперативне управління організації, яка є юридичною особою), будування водогосподарських споруд і пристроїв, будівництво шляхів, спортивних споруд, шкіл, родильних будинків, жилих будинків і т. ін.

Стаття 432 ЦК УРСР визначає, що для досягнення мети, зазначеної у статті 430 цього Кодексу, учасники договору про сумісну діяльність роблять внески грошима чи іншим майном або трудовою участю.

Грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю.

Відповідно до ст.. 115 ЦК УРСР кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна.

Таким чином, 11.04.1997 року сторонами було здійснено розподіл спільного майна, за результатами якого Колективне підприємство торговельно-виробнича фірма «Укрпрофспортпром»передало Малому приватному підприємству виробничо-комерційній фірмі «Інкомспорт»у власність 7 складських приміщень за адресою м. Київ, вул. Глушкова, 10.

Судом не приймається посилання відповідача на те, що позивач не здійснив оплату переданого йому майна, оскільки така умова не була передбачена Актом про розірвання договору про спільну діяльність № 4 від 30.03.1997 року.

В результатів винесення меж земельної ділянки в натурі та проведення інвентаризації БТІ, було встановлено, що вказані складські приміщення знаходяться на земельній ділянці за адресою м. Київ, вул. Василя Касіяна, 1, що підтверджується матеріалами земельної кадастрової справи, наданими позивачем.

31.08.2005 року бюро технічної інвентаризації було здійснено позовну інвентаризацію, згідно технічного паспорту складських приміщень МПП КВФ «Інкомспорт», встановлено, що за адресою м. Київ, вул.. Касіяна, 1, розміщено склад, літера «Л»загальною площею 193,4 кв.м., склад літера «М»загальною площею 457,4 кв.м.

Під час винесення меж земельної ділянки в натурі також було встановлено, що складські приміщення МПП КВФ «Інкомспорт»розміщені за адресою м. Київ,                   вул. Касіяна, 1.

З 11.04.1997 року МПП КВФ «Інкомспорт»було власником вказаних складських приміщень, використовувало їх в своїй господарській діяльності та не отримувало жодних претензій зі сторони відповідача.

З матеріалів справи вбачається що 6 серпня 2008 року відповідач направив позивачу листа, в якому вимагав повернути складські приміщення, посилаючись на те, що вони ніколи не передавали право власності на них і вони безпідставно утримуються позивачем.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 392 ЦК України встановлює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про спільну діяльність № 4 від 09.04.1992 року, підписано Акт від 30.03.1997 року про розірвання договору про спільну діяльність № 4 від 09.04.1992 року, акт приймання-передачі від 11.04.1997 року, в яких сторони досягли згоди щодо розподілу спільного майна, створеного за результатами спільної діяльності, а отже наявні підстави для визнання права власності на спірне майно за позивачем, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання права власності та заборону чинити перешкоди в користуванні ним також є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається доведеним  та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 319, 386, 396 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Малим приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Інкомспорт»(юридична адреса: 253054, м. Київ, вул. Воровського, буд 34 Г, фактична адреса: 03110, м. Київ, вул. Семеніська, 13/6, код ЄДРПОУ 16302016) право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Київ, вул. Василя Касіяна, 1: склад (літера «Л») загальною площею 193,4 кв.м., склад (літера «М») загальною площею 457,4 кв.м.

3.          Заборонити Колективному підприємству торговельно-виробничій фірмі «Укрпрофспортпром» (м. Київ, вул.. Боровського, 34-Г, оф. 8, код ЄДРПОУ 02163108) чинити Малому приватному підприємству виробничо-комерційній фірмі «Інкомспорт»(юридична адреса: 253054, м. Київ, вул. Воровського, буд 34 Г, фактична адреса: 03110, м. Київ, вул. Семеніська, 13/6, код ЄДРПОУ 16302016) перешкоди у здійсненні права власності Малим приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою «Інкомспорт»(юридична адреса: 253054, м. Київ, вул. Воровського, буд 34 Г, фактична адреса: 03110, м. Київ, вул. Семеніська, 13/6, код ЄДРПОУ 16302016) на нерухоме майно, розташоване за адресою м. Київ, вул. Василя Касіяна, 1: склад (літера «Л») загальною площею 193,4 кв.м., склад (літера «М») загальною площею 457,4 кв.м.

4.          Стягнути з Колективного підприємства торговельно-виробничої фірми «Укрпрофспортпром» (м. Київ, вул.. Боровського, 34-Г, оф. 8, код ЄДРПОУ 02163108) на користь Малого приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Інкомспорт»(юридична адреса: 253054, м. Київ, вул. Воровського, буд 34 Г, фактична адреса: 03110, м. Київ, вул. Семеніська, 13/6, код ЄДРПОУ 16302016), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, державне мито в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                                    Н. І. Качан