Постанова

від 02.10.2012 по справі 5008/28/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 5008/28/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Плюшка І.А. суддівКочерової Н.О., Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ХІПП-Ужгород" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. у справі№ 5008/28/2012 господарського суду Закарпатської області за позовомУжгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Киблярівської сільської ради та Державної екологічної інспекції у Закарпатській області дотовариства з обмеженою відповідальністю "ХІПП-Ужгород" провідшкодування шкоди на суму 8 496, 70 грн., заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства за участю представників сторін:

від позивачів: не з'явилися

від відповідача: Шевченко В.В., дов. від 20.01.2012

від прокуратури: Рудак О.В.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2012 року Ужгородський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Киблярівської сільської ради Ужгородського району та Державної екологічної інспекції в Закарпатській області звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ХІПП-Ужгород" про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (забруднення поверхневих водойм), у розмірі 8 595, 93 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що відповідачем в період з 22.04.2011 р. по 06.09.2011 р. здійснено скид забруднених стічних вод в об'ємі 443 куб.м. у річку Стара -рибогосподарську водойму ІІ категорії, що є порушенням ч. 2 п. 6 ст. 70 Водного кодексу України. При скиданні стічних вод відповідачем допущені перевищення гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, внаслідок чого відповідач заподіяв державі збитки в розмірі 8 595, 93 грн., які мають бути ним відшкодовані.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги, зменшивши їх розмір, та просив стягнути з відповідача шкоду в розмірі 8 496, 70 грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.03.2012 р. (суддя Ушак І.Г.) позов задоволено.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ХІПП-Ужгород" до спеціального фонду місцевого бюджету Киблярівської сільської ради 8 496, 70 грн. та в дохід державного бюджету України судовий збір на суму 1 609, 50 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. (судді: Дубник О.П. -головуючий, Скрипчук О.В., Процик Т.С.) рішення місцевого господарського суду змінено.

В підпункті 1 пункту 1 резолютивної частини рішення господарського суду Закарпатської області від 27.03.2012 р. слова "до спеціального фонду місцевого бюджету Киблярівської сільської ради" замінено на "2549,01 грн., що становить 30% грошових стягнень за шкоду, до Державного бюджету України; 4248,35 грн., що становить 50% грошових стягнень за шкоду, до спеціального фонду місцевого бюджету Киблярівської сільської ради; 1699,34 грн., що становить 20% грошових стягнень за шкоду, до спеціального фонду місцевого бюджету Закарпатської обласної ради".

При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що відповідач у зв'язку із здійсненням ним скиду у р. Стара забруднюючих речовин з перевищенням ГДС має нести відповідальність за здійснене правопорушення.

Змінюючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції, керуючись п. 28 ст. 4, п. 1 ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет на 2012 рік", п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України здійснив розподіл стягнутих з відповідача збитків між державним та місцевими бюджетами.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "ХІПП-Ужгород" просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу направити на новий розгляд. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача та прокуратури, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 15.10.2010 р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області видано товариству з обмеженою відповідальністю "ХІПП-Ужгород" дозвіл на спеціальне водокористування Укр № 4310-А/ЗАК зі строком дії до 15.10.2013 р.

До вказаного дозволу додані нормативи граничнодопустимих скидів (ГДС) речовин у водний об'єкт (р. Стара, що має категорію рибогосподарського водного об'єкту) зі зворотними водами по випусках, видані товариству з обмеженою відповідальністю "ХІПП Ужгород" та затверджені заступником начальником державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.

В жовтні 2011 року Ужгородською міжрайонною прокуратурою за участю інспекторів з ОНПС Державної екологічної інспекції в Закарпатській області відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та згідно з наказом Державної екологічної інспекції в Закарпатській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України товариством з обмеженою відповідальністю "ХІПП-Ужгород".

За результатами проведеної перевірки складено акт дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.10.2011 р., в якому встановлено, що за період з 22.04.2011 р. по 06.09.2011 р. товариством з обмеженою відповідальністю "ХІПП-Ужгород" здійснено в порушення ст. 44, ст. 70 Водного кодексу України скид забруднених стічних вод в річку Стара, що відноситься до рибогосподарської водойми ІІ категорії.

Відповідачем, як суб'єктом господарювання, під час документальної перевірки його діяльності на предмет дотримання вимог природоохоронного законодавства надано за підписом керівництва довідку № 212/11 від 21.10.2011 р. про обсяг скинутих за період з 22.04.2011 р. по 06.09.2011 р. стічних вод у р. Стара у кількості 443 м. куб.

За даними лабораторних досліджень, проведених 11.04.2011 р., 23.06.2011 р., 22.09.2011 р. відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, виявлено перевищення нормативів гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водний об'єкт із зворотними водами, скинутими в р. Стара. За результатами зазначених досліджень відповідач допустив перевищення встановлених концентрацій забруднюючих речовин по БСК (біохімічне споживання кисню), амонію сольовому, нітритам, фосфатам, ХСК (хімічному споживанню кисню), залізу.

За результатами перевірки, проведеної Державною екологічної інспекцією в Закарпатській області, відповідачу видано припис № 80-4527 від 30.11.2011 р., яким приписано усунути порушення вимог законодавства України про охорону та раціональне використання водних ресурсів та відшкодувати заподіяні державі збитки.

При цьому, заявлена позивачем до стягнення шкода розрахована Державної екологічною інспекцією в Закарпатській області за Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.2009 р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783.

Згідно з розрахунком (з урахуванням уточненого розрахунку позовних вимог) загальний розмірів збитків, заподіяних державі, склав 8 496, 70 грн., стягнення яких і є предметом позову у даній справі.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 3 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно з п.6 ч.2 ст.70 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "ХІПП Ужгород" протягом періоду з 22.04.2011 р. по 06.09.2011 р. здійснювало скид зворотних вод з перевищенням встановлених в дозволі на спеціальне водокористування УКР. № 4310-А/ЗАК від 15.10.2010 р. нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин (ГДС) в р. Стара, що є порушенням п. 3 ст. 44 та п.6 ч.2 ст.70 Водного кодексу України. Факт такої протиправної поведінки зафіксовано в акті про участь Державної екологічної інспекції в Закарпатській області у перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.10.2011 р. При цьому зазначений акт підписано директором та зав. виробництвом ТОВ "ХІПП-Ужгород" без зауважень і заперечень, а сам факт наявності зазначеного правопорушення відповідачем не заперечується.

Відтак, протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні ним правових норм (п. 3 ст. 44 та п.6 ч.2 ст.70 Водного кодексу України), тобто не дотриманні при скиді зворотних вод встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин та не здійсненні заходів щодо запобігання скиданню стічних вод, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у забрудненні та засміченні вод, недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відтак, вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Наступним елементом складу цивільного правопорушення є причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, який полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Відтак, здійснивши в процесі своєї діяльності скид у р. Стара зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС забруднюючих речовин відповідач спричинив забрудненням водного об'єкту державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок).

Як вбачається з матеріалів справі, розмір збитків, заявлений позивачем до стягнення, розраховано Державним інспектором з ОНПС в Закарпатській області відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за № 767/16783 (надалі -Методика № 389) та складає 8 496, 7 грн.

Однак, відповідач у справі заперечує правильність виконаних Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області розрахунків розмірів відшкодування збитків та зазначає, що розрахунок не може вважатися правильним, оскільки проведений з використанням невірних фактичних даних.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 10 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" вимірювальні лабораторії можуть виконувати вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду за умови їх атестації на проведення цих вимірювань. Методики виконання вимірювань, що використовуються у сфері поширення державного метрологічного нагляду, повинні бути атестовані. Атестація цих методик проводиться метрологічними центрами, територіальними органами, підприємствами і організаціями, уповноваженими у державній метрологічній системі на проведення цієї атестації.

Таким чином, вимірювання, пов'язані із визначенням показників якості води, відносяться до сфери поширення державного метрологічного нагляду і можуть виконуватися лише атестованими у державній метрологічній системі вимірювальними лабораторіями з використанням стандартизованих або атестованих методик виконання вимірювань.

Як вбачається з матеріалів справи, вимірювання показників складу та властивостей зворотних вод проводились відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, який акредитований на право виконання вимірювань на підставі Свідоцтва про атестацію РВ-0046-07 від 30.07.2007 р., виданого ДП "Закарпатський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації".

Водночас, як було зазначено вище, відповідач підтверджує здійснений ним скид зворотних вод з перевищенням нормативів ГДС речовин у водний об'єкт. При цьому, помилковими та необґрунтованими є доводи заявника касаційної скарги стосовно відсутності факту відбору проб для проведення вимірювань показників складу та властивостей води, з огляду на наявні в матеріалах справи пояснення останнього та пояснювальну записку його робітника (т.2, а.с.45, 46), відповідно до яких проби води відбирались особисто відповідальним за виробництво робітником ТОВ "ХІПП-Ужгород" та передавались ним в лабораторію відділу аналітичного контролю Державної екологічної інспекції в Закарпатській області для проведення вимірювань.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на момент проведення перевірки дотримання ТОВ "ХІПП-Ужгород" вимог природоохоронного законодавства категорія водного об'єкта (річки Стара) відповідно до доданих до дозволу на спеціальне водокористування нормативів ГДС визначена як рибогосподарська.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. ст.111 5 та ч.ч. 1, 2 ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з викладеним, суд касаційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача на те, що водойма (р. Стара), до якої здійснено скид забруднюючих речовин, не відноситься до рибогосподарської водойми ІІ категорії, а є комунально-побутовою водоймою, оскільки знаходиться в межах населеного пункту с. Кибляри та не використовується для промислового добування риби, оскільки такі посилання відповідача зводяться до оцінки обставин справи, що були встановлені судами попередніх інстанцій.

Крім того, посилання відповідача на невірне визначення об'єму скидів забруднюючих речовин в розмірі 443 м.куб. замість 295 м.куб. не підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст. 43 ГПК України, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, долучені відповідачем до матеріалів справи подорожні листи вантажного автомобілю (типова форма № 2), виданими на трактор МВ-82, не оформлені належним чином, а відтак не доводять факт витрати відповідачем води на полив території підприємства в кількості 148 м. куб.

Заперечуючи розмір заявлених до стягнення збитків, скаржник в касаційні скарзі не зазначає, в чому саме полягають допущені Державною екологічною інспекцією в розрахунку розміру збитків математичні помилки. При цьому, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність належними та допустимими доказами посилання відповідача на невірно обраховане середнє значення і маси забруднюючих речовин та невірно взяту тривалість скидання зворотних вод.

Відтак, як вірно зазначено судами, відповідач, на виконання вимог чинного законодавства має бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки в розмірі 8 496, 70 грн.

При цьому, зроблений апеляційним господарським судом розподіл стягнутих з відповідача збитків між державним та місцевими бюджетами, є правомірним, оскільки відповідає вимогам п. 28 ст. 4, п. 1 ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет на 2012 рік", п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що прийнята апеляційним господарським судом постанова, якою рішення місцевого господарського суду змінено, відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ХІПП-Ужгород" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 р. у справі № 5008/28/2012 без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко