Постанова

від 03.10.2012 по справі 5009/2045/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.10.2012 р. справа №5009/2045/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойко І.А. Зубченко І.В., Радіонової О.О. при секретарі судового засідання за участю представників сторін: від прокуратури м.Енергодара: від позивача: від відповідача: від третьої особи: розглянувши апеляційні скарги Лебеденко В.В. Шаталова О.О. -посвідчення № 004309; Анзін В.А. -представник (довіреність № 01-12/464-01 від 02.04.2012 р.); Не з'явився Поліщук Д.В. -представник (довіреність № 02-20/0764 від 22.02.2012 р.) 1.Прокурора м.Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Енергодарської міської ради м.Енергодар 2.Управління комунальної власності Енергодарської міської ради м.Енергодар на рішення господарського судуЗапорізької області від 09.08.2012р. (повний текст від 13.08.2012 р.) у справі№ 5009/2045/12 (суддя С.С.Дроздова) за позовомПрокурора м.Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Енергодарської міської ради м.Енергодар до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо»м.Запоріжжя Енергодарської міської ради м.Енергодар простягнення 30408,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2012 року прокурор м.Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Енергодарської міської ради м.Енергодар звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо»м.Запоріжжя про стягнення 30408,85 грн.

07.04.2012 р. (до початку розгляду справи по суті) позивач надав заяву про зміну предмету позову, а саме просив суд: стягнути з відповідача 30408,85 грн. заборгованості по орендній платі за договором № 15-08 від 13.01.2009 р.; розірвати договір оренди № 15-08 від 13.01.2009 р.; зобов'язати відповідача повернути позивачу по акту приймання-передачі житлове приміщення 228, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Енергодар, пр.Будівельників, 22, загальною площею 199,7 кв.м.

Зазначена заява позивача, надана позивачем в порядку ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 09.08.2012 р. у задоволенні позовних вимог прокурора м.Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Енергодарської міської ради м.Енергодар до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо»м.Запоріжжя про стягнення 30408,85 грн. було відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 09.08.2012 р. у справі № 5009/2045/12 позивач та прокурор м.Енергодара звернулися до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення суду від 09.08.2012 р. скасувати як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 05.09.2012 р. Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління комунальної власності Енергодарської міської ради та призначено справу до розгляду.

Ухвалою від 12.09.2012 р. Донецьким апеляційним господарським судом було відновлено пропущений строк на подання апеляційної скарги прокурора м.Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Енергодарської міської ради, порушено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Прокурор м.Енергодара у судовому засіданні 03.10.2012 р. підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач у судовому засіданні 03.10.2012 р. підтримав вимоги апеляційної скарги.

Відповідач у судове засідання 03.10.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення -ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 12.09.2012р.

Представник третьої особи у судовому засіданні 03.10.2012 р. підтримав вимоги апеляційних скарг.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Зміст даного принципу полягає, зокрема, у встановленні для сторін можливостей для здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків.

В силу ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сторони користуються рівними процесуальними правами. До прав сторін, зокрема, належать право брати участь в господарських засіданнях; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанціїї винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не скориставшись вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом Запорізької області, 13.01.2009 р. між територіальною громадою міста Енергодара в особі Енергодарської міської ради в особі начальника Управління комунальної власності Енергодарської міської ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо»(Орендар) було укладено договір оренди № 15-08, за умовами якого на підставі протоколу засідання конкурсної комісії виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 8-07 від 21.12.2007р., затвердженого міським головою 28 грудня 2007 року, Оендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне володіння та користування наступне майно: нежиле приміщення, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, проспект Будівельників, буд. 22 , прим. 228, загальною площею 199,7 кв.м., яке належить Орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності Б/Н, виданого Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради Запорізької області 08.05.2008 року.

Приміщення № 228, яке розташоване за адресою: Запорізька область, місто Енергодар, проспект Будівельників, буд. 22 знаходиться на балансі Комунального підприємства «Підприємства комунальної власності»згідно рішення № 254 Енергодарської міської ради від 21.11.2003 року та акту приймання - передачі житлового фонду у комунальну власність б/н від 20.01.2005 року, на умовах, визначених цим договором.

13.01.2009 р. сторонами підписаний акт приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду.

Строк договору оренди складав 5 років з моменту підписання договору (п.2.2. договору).

23.09.2010 р. між сторонами укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до договору оренди № 15-08, яким строк дії основного договору продовжено до 13.01.2019 р.

Договір № 1 про внесення змін та доповнень до основного договору посвідчений 23.09.2010р. приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області за № 4439.

Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Енергодара та Протоколу засідання конкурсної комісії Виконавчого комітету Енергодарської міської Ради № 8-07 від 21.12.2007р., на момент розрахунку складає 28 775 грн. 67 коп. на рік без урахування ПДВ та 2 130 грн. 69 коп. без урахування ПДВ за перший місяць оренди. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Орендодавця.

Орендар зобов'язаний вчасно та в повному об'ємі вносити Орендодавцю орендну плату орендну плату шляхом перерахування грошових коштів на його поточний рахунок (п. 5.1. «г»договору).

В результаті неналежного виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, позивачем нараховано заборгованість по сплаті орендної плати за період з серпня 2011 р. по травень 2012 р. у розмірі 30408,85 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За приписами ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 1 статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Місцевим господарським судом зазначено, що відповідачем проведено ряд заходів, спрямованих на поліпшення орендованого нерухомого майна.

Підпунктом «а»пункту 5.2 договору сторони узгодили, що орендар має право з письмового дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості. Для погодження орендар надає: перелік поліпшень, обсяг запланованих робіт, кошторис витрат на проведення будівельних та інших робіт, пов'язаних з поліпшенням орендованого майна. Дозвіл на виконання таких робіт оформлюється листом орендодавця, в якому зазначається про надання дозволу.

Підпунктом «а»пункту 5.2 договору передбачено, що Орендар має право на відшкодування чи зарахування в рахунок орендної плати вартості необхідних витрат на покращення орендованого майна, яке здійснене зі згоди Орендодавця. Вартість виконаних Орендарем без згоди Орендодавця покращень орендованого майна, які неможливо відокремити від нього без пошкодження цього майна, компенсації не підлягає.

Відповідно до ст. 773 ЦК України наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Як вбачається з матеріалів справи Орендар звернувся до Орендодавця з листом № 01/1.ПС від 16.01.2009р. «Про надання згоди на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна».

20.01.2009р. позивач надіслав відповідь у листі № 07/66 «Про надання дозволу на поліпшення орендованого майна», у якому надано дозвіл на поліпшення орендованого майна та необхідність погодження матеріалів проектних робіт.

05.03.2009р. відповідачем на адресу відповідача супровідним листом № 01/5.ПС надіслано для погодження проектно-кошторисну документацію на виконання першого етапу робіт з проведення поліпшень орендованого майна на загальну суму 112 436 грн. 40 коп.

Дана проектно-кошторисна документація була погоджена Орендодавцем, що підтверджується його листом № 7 від 06.03.2009р.

Супровідним листом № 04/5.ПС відповідачем позивачу було надіслано для погодження проектно-кошторисну документацію на проведення другого етапу поліпшень на суму 34 472 грн. 40 коп., яка була погоджена Орендодавцем, що підтверджується листом № 8б від 06.03.2009р.

Після завершення першого етапу робіт, вартість яких складала 112 436 грн. 40 коп., відповідачем на адресу Орендодавця надіслано лист № 01/10.ПС від 10.09.2009р., в якому повідомлялося про завершення цих робіт. Цим же листом орендодавцеві було запропоновано провести технічне обстеження об'єкту нерухомого майна для підтвердження факту відповідності наявних невід'ємних поліпшень наданим підтверджувальним документам про обсяг понесених витрат на їх здійснення.

11.09.2009р. орендодавець надіслав на адресу орендаря лист № 11, в якому повідомив, що згідно довідки про вартість виконаних робіт, акту прийому виконаних робіт, відомості та розрахунку витрат, документів про оплату - орендарем фактично понесено витрати на проведення поліпшень орендованого майна на суму 112 436 грн. 40 коп. Напрями та обсяги цих витрат відповідають погодженій орендодавцем проектно-кошторисній документації. Фінансування проведених поліпшень здійснено за рахунок орендаря. Проведені орендарем за згодою орендодавця фактичні поліпшення орендованого нерухомого майна не призвели до зміни призначення цього майна. Управлінням комунальної власності проведено технічне обстеження приміщення на предмет відповідності підтверджувальних документів, наданих орендарем, про здійснені ним заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого нерухомого майна та (або) його споживчих якостей, наявним поліпшенням, які неможливо відокремити від цього приміщення без завдання йому шкоди.

За наслідком технічного обстеження одержано висновок про підтвердження факту відповідності наявних невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна наданим орендарем підтверджувальним документам про напрями та обсяги витрат на їх здійснення на суму 112 436 грн. 40 коп.

Після завершення другого етапу робіт, вартість яких складала 34 472 грн. 40 коп., орендарем направлено лист № 09/10.ПС від 01.10.2009р., в якому повідомлялося про завершення робіт та пропонувалося здійснити технічне обстеження об'єкту нерухомого майна.

02.10.2009р. в результаті проведеного обстеження орендодавцем надіслано на адресу орендаря лист № 16 про підтвердження факту відповідності наявних невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна наданим орендарем підтверджувальним документам про напрями та обсяги витрат на їх здійснення на суму 34 472 грн. 40 коп.

Загальна вартість здійснених орендарем за погодженням з орендодавцем невід'ємних поліпшень нерухомого майна, орендованого за договором № 15-08 від 13.01.2009р. складає 146 908 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від сплати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Пунктом 8.5. договору передбачено, що за клопотанням Орендаря відповідним погодженням Орендодавця на період виконання капремонту и переобладнання об'єкту оренди, Орендарю може бути надана пільгова орендна плата.

21.01.2009 р. відповідач надіслав на адресу позивача лист №с 01/21.ПС, у якому просив звільнити Орендаря від плати на ас капремонту і розпочати нарахування орендної плати у розмірі. Встановленому договором, з моменту фактичного початку використання орендованого майна за призначенням після його завершення.

Позивачем надано відповідачу відповідь листом № 3 від 22.01.2009 р., в якому позивач повідомив відповідачу, що нарахування орендної плати буде здійснюватися у розмірі і порядку, передбаченому договором оренди № 15-08 від 13.01.2009 р., починаючи з дати початку фактичного використання орендованого майна за призначенням після завершення капітального ремонту.

Про закінчення капітального ремонту орендар повідомив орендодавця листом № 10/10.ПС від 01.10.2009р., а також зазначив, що просить починати розрахунок орендної плати з жовтня 2009 р.

19.07.2012 р. відповідач звернувся до позивача з заявою про зарахування вартості частини витрат на покращення орендованого майна в рахунок орендної плати та припинення взаємних зобов'язань за договором оренди майна № 15-08 від 13.01.2009р. на суму 30 408 грн. 85 коп.

27.07.2012 р. позивачем надано відповідь відповідачу листом № 01-15/1106-01, з якої не вбачається надання згоди щодо зарахування вартості частини витратна покращення орендованого майна в рахунок орендної плати та припинення взаємних зобов'язань за договором оренди. Проте, позивач у своєму листі зазначив, що при вирішенні даного питання необхідно керуватися п. 8.7. договору оренди № 15-08 від 13.01.2009 р. або ч. 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Пунктом 8.7. договору передбачено, якщо Орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою Орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди. Витрати компенсуються йому: при приватизації об'єкту за рахунок зменшення вартості приміщення, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки, на суму коштів, витрачених Орендарем для здійснення невід'ємних поліпшень, якщо це майно визнається Орендарем, який здійснив ці поліпшення, в строки згідно діючого законодавства; при проведенні конкурсу, аукціону -за рахунок коштів, одержаних від продажу приміщень на аукціоні, за конкурсом, якщо Орендар не брав в них участь, або брав участь та не став переможцем, протягом 30 днів з моменту письмового звернення Орендаря.

Місцевий господарський суд не врахував те, що Орендар має право зарахувати в рахунок орендної плати вартості необхідних витрат на покращення орендованого майна, яке здійснене зі згоди Орендодавця, тобто, для реалізації права необхідна була обов'язкова згода Орендодавця. Виходячи з вищенаведеного. Відповідач скористався таким правом шляхом подачі заяви, проте такої згоди від позивача не надано.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Як вбачається зі змісту наведеної ч. 1 ст. 601 ЦК, зарахуванням можна припинити лише зобов'язання, в яких вимоги є: зустрічними; однорідними; такими, строк виконання яких настав, або ж якщо цей строк не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно застосування ст. 601 ЦК України, оскільки згідно ст. 759 ЦК України Орендодавець передає або зобов'язується передати Орендарю майно у користування за плату на певний строк. Тобто, за договором оренди відповідач повинен сплачувати орендну плату за користування майном (30408,85 грн.). Якщо позивача відсутні зобов'язання сплачувати грошові кошти відповідачу, то у відповідача відсутні зустрічні однорідні вимоги до позивача.

Місцевим господарським судом порушено ч. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої забороняється проведення розрахунків з бюджетом у не грошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах.

Крім того, господарським судом першої інстанції застосовано вимоги статті 783 ЦК України, якою передбачено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі, наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі, наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі, наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Проте, норми статті 783 ЦК України є загальними та поширюються на всі правовідносини найму (оренди).

Враховуючи вищенаведене, судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з застосуванням місцевим господарським судом статті 783 ЦК України

Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до п. 2.3 договору сторони узгодили, що одностороння відмова від договору не допускається.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря), банкрутства орендаря, загибелі об'єкта оренди, ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду, господарського суду, у випадку не виконання сторонами своїх зобов'язань, та по іншим обставинам, передбаченим законодавчими актами України.

Пунктом 2.6. договору передбачено, що Орендодавець має право відмовитись від договору оренди та вимагати повернення майна, якщо Орендар не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області у справі № 5009/2045/12 від 09.08.2012р. є таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Прокурора м.Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Енергодарської міської ради м.Енергодар та Управління комунальної власності Енергодарської міської ради м.Енергодар на рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2012р. у справі № 5009/2045/12 - задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 09.08.2012р. у справі № 5009/2045/12 - скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позовні вимоги Прокурора м.Енергодара Запорізької області в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Енергодарської міської ради м.Енергодар -задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо»(69063, м.Запоріжжя, пр.-т Леніна, 17, ОКПО 35627638) на користь Управління комунальної власності Енергодарської міської ради (71502, Запорізька область, м.Енергодар, вул. Набережна, 24, ОКПО 34677056) 30408,85 грн. заборгованості по орендній платі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо»(69063, м.Запоріжжя, пр.-т Леніна, 17, ОКПО 35627638) на користь державного бюджету 2682,50 грн. -витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

Розірвати договір оренди № 15-08 від 13.01.2009 р., укладений між територіальною громадою міста Енергодара в особі Енергодарської міської ради в особі начальника Управління комунальної власності Енергодарської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо».

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо»повернути Управлінню комунальної власності Енергодарської міської ради за актом приймання-передачі житлове приміщення 228, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м.Енергодар, пр.Будівельників, 22, загальною площею 199,7 кв.м.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерторг-Експо»(69063, м.Запоріжжя, пр.-т Леніна, 17, ОКПО 35627638) на користь державного бюджету 1341,25 грн. -витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Запорізької області видати відповідний наказ згідно з вимогами ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий І.А.Бойко

Судді: І.В.Зубченко

О.О.Радіонова

Надруковано: 6 прим:

1- позивачу;

1 -прокурору м.Енергода;

1- відповідачу;

1 -треті йособі;

1- у справу;

1 -ДАГС.

Отжимаем замок и вставляем текст набранный в Wordе