Рішення

від 27.09.2012 по справі 5011-72/11624-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-72/11624-2012 27.09.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"

про стягнення 163 365,72 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Сичов О.О.

від відповідача: Гаджук П.П., Олєйніков Є.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (далі-відповідач) про стягнення боргу в сумі 163 365,72 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо перерахування коштів гарантійного фонду згідно контракту №14-07/02-6-Л від 14.07.2005 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2012 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11.09.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

11.09.2012 р. через загальний відділ діловодства представник відповідача подав клопотання про припинення провадження у справі, в якому просить припинити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки є рішення між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Розглянувши подане клопотання, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як встановлено в постанові Вищого господарського суду України від 12.05.2011 р. справі №33/349 кошти гарантійного фонду за договором підряду № 367/02-06-05 від 01.06.2007 в повному обсязі не повернуто, у зв'язку з відсутністю їх на рахунках замовника.

В матеріалах справи наявна відповідь АТХК «Київміськбуд»на адвокатський запит щодо того, чи здійснено остаточний розрахунок з відповідачем, в якому вказано, що розрахунки проведено в повному обсязі.

Дана обставина є іншою підставою позову, ніж у справі №33/349, а відтак, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача, яка є необґрунтованою.

У судовому засіданні 11.09.2012 р. судом оголошувалась перерва до 27.09.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів проти позову заперечили, проте, відзиву на позов не подали.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2010 р., між позивачем та виробничо-комерційною приватною фірмою "ОСС Плюс" був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) № 3 (далі - Договір відступлення права вимоги № 3), згідно якого позивач набув право вимоги і став кредитором за Контрактом № 14-07/02-6-Л від 14.07.2005 р. (далі-Контракт №14-07/02-6-Л ), укладеного між виробничо-комерційною приватною фірмою "ОСС Плюс" і товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой".

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.11.2010 у справі № 33/349 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виробничо-комерційна Фірма "ОСС Плюс" про стягнення 491 259,50 грн. та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виробничо-комерційна Фіма "ОСС Плюс" про визнання договорів відступлення права вимоги недійсними, первісний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" 491 259,50 грн. боргу, 4912,60 грн. витрат з оплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2011р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2012р. у справі № 33/349 рішення господарського суду міста Києва від 01.11.2010р. скасовано частково, в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" 2 456,30 грн. витрат з оплати державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Скасовуючи рішення місцевого суду суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач за первісним позовом прийняв підрядні роботи загальною вартістю 8 244000,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3) та акти виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за вересень, жовтень, грудень 2005р. Також встановив, що відповідач за первісним позовом здійснив частковий розрахунок з третьою особою, перерахувавши йому кошти в сумі 8 080 634,28 грн. Залишок несплачених коштів склав 163 365,72 грн.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що строк виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" своїх зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт ще не настав, тому відсутнє прострочення виконання відповідачем за первісним позовом грошових зобов'язань за контрактом №14-07/02-6-Л від 14.07.2005р.

Так, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено наявність права у позивача на отримання 163 365,72 грн. вартості виконаних третьою особою робіт в порядку, встановленому Контрактом № 14-07/02-6-Л від 14.07.2005 р.

Встановивши наявність права на отримання оплати виконаних робіт позивачем у повному обсязі, суд встановив відсутність порушення цього права до моменту спливу 15 днів з дати проведення розрахунків замовника будівництва з відповідачем, тобто фактично встановлено про передчасність звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, факти, які встановив Київський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 16.03.2011 р. по справі № 33/349, не потребують доведення під час розгляду даної справи.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскільки замовник провів розрахунки з відповідачем за виконані роботи, у відповідача виник обов'язок сплатити позивачеві заборгованість у розмірі 163 365,72 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З матеріалів справи вбачається, що Акціонерне товариство холдингова компанія «Київміськбуд»надало відповідь у формі листа № 8253/0/2-11 від 28.10.2011 р. на адвокатський запит № 20 від 18.10.2011 р. щодо того, чи здійснено остаточний розрахунок з відповідачем, в якому вказано, що розрахунки проведено в повному обсязі.

Даний факт заперечувався відповідачем у судовому засіданні, проте доказів на підтвердження не проведених розрахунків замовника будівництва -Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»з Товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой", відповідачем суду не надано.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем доведено факт проведення повного розрахунку замовника будівництва з генеральним підрядником, відповідачем не надано суду доказів проведення розрахунків з позивачем, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 163 365,72 грн. визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (02140, м. Київ, вул. Гмирі, 1-А, код ЄДРПОУ -30210582) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Буревісник майбутнього"(04205, м. Київ, просп. Оболонський, буд. 23-А, код ЄДРПОУ - 32772477) 163 365 (сто шістдесят три тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 72 коп. та 3 267 (три тисячі двісті шістдесят сім) грн. 31 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 01.10.2012 р.

Суддя Бондарчук В.В.