Постанова

від 03.10.2012 по справі 8/336

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2012 р. Справа № 8/336

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А., суддівМачульського Г.М., Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. у справі№8/336 Господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" третя особагромадянин республіки Ізраїль ОСОБА_1 простягнення суми

за участю представників

- позивача:Анхімов О.В. (довіреність від 01.06.2012р.) - відповідача:Станіславський А.Є. (довіреність від 18.04.2012р.), -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись у суд з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями (далі -позивач) просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" (далі -відповідач) на користь громадянина республіки Ізраїль ОСОБА_1 (далі -третя особа) 24432,71 грн. страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором страхування цивільної відповідальності власників (користувачів) майна відповідач зобов'язався виплатити страхове відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку, який стався 05.05.2010р. (залиття розташованих під підприємством позивача приміщень третьої особи, яка виставила позивачу претензію про відшкодування збитків).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.11.2011р. (суддя Катрич В.С.) позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Шипко В.В., судді Борисенко І.В., Ільєнок Т.В.) це рішення суду першої інстанції скасовано і прийнято нове, яким в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права.

Третя особа не використала наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.09.2009р. між позивачем (страхувальник) та відповідачем (страховик) був укладений договір №17/208-2009ДЦВ страхування цивільної відповідальності власників (користувачів) майна (далі - Договір), за умовами якого предметом страхування є майновий інтерес, який не суперечить законодавству України та пов'язаний з відшкодуванням страхувальником у порядку, встановленому чинним законодавством України та цим Договором, заподіяної ним у процесі здійснення діяльності шкоди життю, здоров'ю та/або майну третіх осіб (тілесне ушкодження та/або майновий збиток), з виплатою страхового відшкодування особі, якій страхувальником було спричинено шкоду.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що страховим випадком є пред'явлення страхувальнику третьою особою обґрунтованої майнової претензії або рішення суду щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок дії чи бездіяльності страхувальника, пов'язаної з володінням, користуванням, експлуатацію майна, за шкоду, заподіяну орендованим приміщенням за договором №111/3 від 01.01.2000р.

Відповідно до п.1.3 Договору випадок визнається страховим за наявності наступних ознак: випадок відбувся внаслідок дії чи бездіяльності страхувальника, пов'язаної з володінням, користуванням чи розпорядженням майном; випадок став причиною обґрунтованої, доведеної шкоди третім особам; у зв'язку з випадком страхувальнику пред'явлені третіми особами майнові претензії чи позов відповідно до чинного законодавства України про відшкодування заподіяної шкоди; наявність вини страхувальника в нанесенні шкоди, заподіяної випадком. Сукупність усіх претензій чи позовів, які спричинені однією подією, вважається одним страховим випадком.

05.05.2010р. в результаті поломки елементів водопостачання на підприємстві позивача відбулося залиття сусідніх приміщень, користувач яких звернувсь до позивача за відшкодуванням завданої шкоди.

На виконання вимог п.12.1 Договору позивачем 06.05.2010р. була подана відповідачу заява про настання страхового випадку (вих.№05-05 від 05.05.2010р.).

Проте відповідач ніяких дій щодо проведення розслідування страхового випадку не здійснив, в зв'язку з чим 26.05.2010р. суб'єктом оціночної діяльності на замовлення користувача постраждалого приміщення (третьої особи - громадянина республіки Ізраїль ОСОБА_1) було виконано незалежну оцінку завданої шкоди внаслідок залиття частини нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 станом на 07.05.2010р., про що надано відповідний звіт.

10.06.2010р. до позивача надійшла претензія від третьої особи з вимогою відшкодувати завдані збитки в сумі 24432,71 грн., що складається з вартості ремонту згідно експертної оцінки визначеної на підставі зазначеного звіту, у сумі 21532,71 грн., вартості робіт з незалежної оцінки 800,00 грн., вартості послуг з прибирання приміщення після затоплення 2100,00 грн.

02.07.2010р. позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (вих. №01-07 від 01.07.2010р.), проте розрахунку не отримав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, своє рішення мотивував обґрунтованістю позовних вимог.

Апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, виходив з того, що місцевий господарський суд припустився порушення процесуального права, стягуючи суму збитків на користь третьої особи та покладаючи обов'язок сплати судових витрат на КП "Київпастранс", який участь у справі не брав, а також порушень норм матеріального права, оскільки підстави для зобов'язання відповідача виплатити страхове відшкодування відсутні. Також пославсь на порушення цим судом норм процесуального права, оскільки останнім справу розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

Між тим, судові рішення є незаконними та підлягають скасуванню виходячи з наступного.

Відмовляючи у позові суд апеляційної інстанції свою постанову мотивував тим, що місцевий господарський суд припустився порушення процесуального права, стягуючи суму збитків на користь третьої особи.

Однак, з такими висновками погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 4 Закону України "Про страхування" предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Згідно приписів статті 16 цього Закону за договором страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1), а приписами статті 16 цього кодексу встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч.2).

Відтак, згідно наведених приписів норм права, з урахуванням умов договору щодо виплати страхового відшкодування особі, якій страхувальником було спричинено майнову шкоду, позивач має право вимагати від відповідача виконання взятого ним за умовами договору зобов'язання із виплати страхового відшкодування особі, якій страхувальником було спричинено шкоду, а відповідач зобов'язаний його виконати у спосіб, зазначений у позові, оскільки такий спосіб було передбачено умовами взятого відповідачем зобов'язання. Таким чином обраний позивачем спосіб захисту своїх прав не суперечить чинному законодавству.

При цьому, з урахуванням наведених норм права, зазначений обов'язок щодо виконання зазначеного зобов'язання на користь фізичної особи також не суперечить чинному законодавству.

Подібна правова позиція викладена у рішенні колегії суддів судової палати у Цивільних справах Верховного Суду України від 21.03.2007р. зі справи за позовом Акціонерної страхової компанії "Вексель" про стягнення виплаченого страхового відшкодування, яким позов цієї юридичної особи задоволено частково, постановлено стягнути з Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на її користь страхове відшкодування, а у позові до фізичної особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, відмовлено.

Разом з тим, суд касаційної інстанції не може погодитись із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність вини позивача у заподіянні шкоди, оскільки згідно з частиною другою статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Між тим, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для скасування рішення місцевого господарського суду з тих підстав, що останнім справу розглянуто за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

Так, суд першої інстанції своєю ухвалою від 21.11.2011р. призначив справу до розгляду на 24.11.2011р., копію ухвали направив 22.11.2011р., докази належного повідомлення відповідача про час і місце засідання суду відсутні.

За таких обставин рішення місцевого господарського суду не може бути залишено в силі, а тому підлягає скасуванню.

Проте, оскільки судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, та не вбачається, що суди припустились таких порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для направлення справи на новий розгляд, а вважає за можливе скасувавши судові рішення, прийняти нове.

Судові витрати відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.2, 111 10 ч.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. та рішення Господарського суду міста Києва від 24.11.2011р. у справі №8/336 скасувати, та прийняти нове.

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" на користь громадянина республіки Ізраїль ОСОБА_1 (02140, АДРЕСА_1) 24432 (двадцять чотири тисячі чотириста тридцять дві) грн. 71 коп. страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Призма-13" ЛТД з іноземними інвестиціями 1285 (одну тисячу двісті вісімдесят п'ять) грн., 07 коп. судових витрат позивача за подання позовної заяви та касаційної скарги.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.М. Уліцький