Рішення

від 02.10.2012 по справі 8/424

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/424 02.10.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «ТОНІС»;

про стягнення 654 083,48 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Олішевський А. П., представник, довіреність №б/н від 10.07.2012 р.;

Від відповідача: Руденок Л. М., представник, довіреність №б/н від 19.09.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2009 р. порушено провадження у справі №8/424; розгляд справи призначено на 24.09.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2009 року зупинено провадження у справі №8/424 у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2010 року поновлено провадження у справі №8/424; розгляд справи призначено на 27.05.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 року відкладено розгляд справи до 17.06.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 року продовжено строк вирішення спору; відкладено розгляд справи до 29.07.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2010 року зупинено провадження у справі №8/424 у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2010 року поновлено провадження у справі №8/424; розгляд справи призначено на 03.02.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 року зупинено провадження у справі №8/424 у зв'язку з призначенням судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2012 року поновлено провадження у справі №8/424; розгляд справи призначено на 06.04.2012 року.

В судовому засіданні 06.04.2012 року було оголошено перерву до 12.04.2012 року.

В судовому засіданні 12.04.2012 року було оголошено перерву до 19.04.2012 року.

В судовому засіданні 19.04.2012 року було оголошено перерву до 26.04.2012 року.

В судовому засіданні 26.04.2012 року було оголошено перерву до 10.05.2012 року.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року справу №8/424 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2012 року призначено слухання справи на 22.05.2012 року.

В судовому засіданні 22.05.2012 року було оголошено перерву до 19.06.2012 року.

В судовому засіданні 19.06.2012 року було оголошено перерву до 05.07.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2012 року відкладено розгляд справи до 14.08.2012 року.

В судовому засіданні 14.08.2012 року було оголошено перерву до 21.08.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 року відкладено розгляд справи до 18.09.2012 року.

В судовому засіданні 18.09.2012 року було оголошено перерву до 02.10.2012 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 616 240,00 грн. боргу, 37 843,48 грн. пені, а також 6 540,84 грн. витрат по сплаті державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У поданій до господарського суду заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 616 240,00 грн. боргу, 64 688,32 грн. пені, 110 923,20 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Тоніс», у своєму відзиві на позовну заяву просив суд задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 6 360,00 грн. з наступних підстав:

- пункт 3.3. укладеного між сторонами договору передбачає, що відповідач зобов'язаний розрахуватися із позивачем на підставі виставлених останнім рахунків по факту надання послуг за умови підписання акту прийому-передачі наданих послуг;

- послуги по договору були надані позивачем у березні 2009 року, квітні 2009 року та травні 2009 року на загальну суму 6 360,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт з детальним розшифруванням маршруту та вартості послуг згідно тарифу, визначеного в додатку №1 до договору;

- позивачем були виписані податкові накладні №57 від 05.05.2009 року та №58 від 29.05.2009 року на зазначені суми та виставлено рахунки-фактури;

- відповідачеві не відомо походження актів здачі-приймання робіт, що були надані позивачем до суду, а саме актів здачі-приймання робіт №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року; №ОУ-0000046 від 30.04.2009 року; №ОУ-0000047 від 31.05.2009 року; №ОУ-0000059 від 15.06.2009 року;

- вищезазначені акти здачі-приймання робіт не підписувалися головою правління ВАТ «Телеканал «Тоніс»Тузовим Дмитром Олеговичем.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

27.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пан-Таксі»(перевізник) та Відкритим акціонерним товариством «Телеканал «Тоніс»(замовник) було укладено договір №1 про нерегулярні автомобільні перевезення пасажирів та вантажу, відповідно до умов якого перевізник зобов'язується на платній основі здійснювати на замовлення замовника нерегулярні перевезення пасажирів (співробітників замовника) до пункту призначення або перевезення вантажу замовника з видачею його особі, яка має право на одержання вантажу, в свою чергу замовник зобов'язується сплатити перевізнику встановлену плату, згідно додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору, послуги, зазначені у п. 1.1. цього договору починають надаватися перевізником замовнику з 02.03.2009 року та завершують надаватися 31.12.2009 року.

Згідно з п. 2.1.2. договору, замовник має право оформляти замовлення на перевезення пасажирів та/або вантажу (документів) за формою, що встановлена додатком №2 до цього договору.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що замовник зобов'язаний:

2.3.1. на умовах цього договору оплатити надані послуги;

2.3.2. надавати перевізнику належним чином оформлені оригінали замовлення на перевезення пасажирів та/або вантажу в день здійснення відповідного перевезення.

У п. 3.1. договору зазначено, що ціна договору відповідає загальній вартості послуг наданих перевізником замовнику по цьому договору.

Вартість послуг наведена в додатку №1 до цього договору (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору, замовник зобов'язаний розрахуватися із перевізником на підставі виставлених останнім рахунків по факту надання послуг за умови підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 3.4. договору, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем фактичного надання послуг, перевізник складає і оформлює зі свого боку акт прийому-передачі наданих послуг у двох примірниках, які надає замовнику на підписання. Замовник зобов'язаний розглянути відповідний акт прийому-передачі наданих послуг підписати (оформити) його та повернути один із його примірників перевізнику протягом трьох робочих днів з моменту його отримання або й той же строк надати письмові зауваження на відповідний акт.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання сторонами своїх зобов'язань, що випливають з цього договору, винна сторона несе відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

У п. 4.2. договору зазначено, що у разі несвоєчасного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань по цьому договору винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день існування такої заборгованості, понад суми понесених збитків.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його оформлення сторонами у відповідності до приписів законодавства України (п. 6.1. договору).

Відповідно до п. 6.2. договору, строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього договору, та завершується після повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.

В додатку №1 до договору зазначено, що вартість послуг за договором тарифікується з урахуванням того, що вартість перевезення пасажирів та/або багажу замовника одним транспортним засобом, наданим перевізником, складає:

1.1. за один час перевезення -100,00 грн., крім того ПДВ 20% - 20,00 грн.

1.2. вартість подачі перевізником одного транспортного засобу включена у вартість послуг, зазначених у п. 1.1. цього додатку.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1.2. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Тоніс», затвердженого протоколом №08-06-10 від 08.06.2010 року Загальних зборів учасників товариства, Товариство з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Тоніс»створене у процесі реорганізації шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства «Телеканал «Тоніс», зареєстрованого 12 травня 1992 року виконкомом Миколаївської міської ради.

Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Телеканал «Тоніс»(п. 1.3. статуту).

Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що за даним договором позивач надавав відповідачеві послуги протягом березня-червня 2009 року, про що були складені відповідні акти здачі-прийняття робіт:

- 31 березня 2009 року був підписаний акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000043;

- 30 квітня 2009 року був підписаний акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000046;

- 31 травня 2009 року був підписаний акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000047;

- 15 червня 2009 року був підписаний акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000059.

Тобто, за даними позивача, ним було надано відповідачеві послуг за вказаний період на суму 616 240,00 грн.

Позивачем в актах здачі-прийняття робіт були виявлені помилки, а саме: дата договору значилася 01.04.2009 року. Так як позивач співпрацював з відповідачем лише по одному договору, а саме по договору від 27.02.2009 року, тому у зв'язку із даними обставинами, 10.08.2009 року відповідачеві було направлено повідомлення про уточнення в актах здачі-прийняття робіт дати договору.

Відповідно до висновку №11123/09 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи №8/424 за позовом ТОВ «Пан-таксі»до ВАТ «Телеканал «Тоніс» від 16.04.2010 року, підписи від імені Тузова Дмитра Олеговича у графах «Затверджую директор ВАТ «Телеканал «Тоніс»та «від замовника»в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року; №ОУ-0000046 від 30.04.2009 року; №ОУ-0000047 від 31.05.2009 року; №ОУ-0000059 від 15.06.2009 року виконані не Тузовим Дмитром Олеговичем, а іншою особою.

У висновку №11230 судово-технічної експертизи документів по справі №8/424 від 15.02.2010 року зазначено, що в наданих на дослідження актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року, №ОУ-0000046 від 30.04.2009 року, №ОУ-0000047 від 31.05.2009 року, №ОУ-0000059 від 15.06.2009 року відтиски печатки від імені ВАТ «Телеканал «Тоніс»нанесені одним і тим же кліше печатки ВАТ «Телеканал «Тоніс», зразки відтисків якої надані до інституту.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що послуги по договору були надані позивачем у березні 2009 року, квітні 2009 року та травні 2009 року на загальну суму 6 360,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт, з детальним розшифруванням маршруту та вартості послуг згідно тарифу, визначеного сторонами, а саме:

- актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000046 від 05.05.2009 року за березень-квітень 2009 року на загальну суму 4 240,00 грн. з ПДВ;

- актом здачі-прийняття робіт №ОУ-0000047 від 29.05.2009 року за травень 2009 року на загальну суму 2 120,00 грн. з ПДВ.

Також позивачем були виписані податкові накладні №57 від 05.05.2009 року та №58 від 29.05.2009 року на зазначені суми та виставлено рахунки-фактури.

Відповідач наголосив, що відповідачу не відоме походження актів здачі-приймання робіт №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року, №ОУ-0000046 від 30.04.2009 року, №ОУ-0000047 від 31.05.2009 року, №ОУ-0000059 від 15.06.2009 року. Вищезазначені акти здачі-приймання робіт не підписувалися головою правління ВАТ «Телеканал «Тоніс»Тузовим Дмитром Олеговичем.

Представник позивача у поясненнях, які знаходяться в матеріалах справи зазначив, що в ході внутрішнього розслідування позивач дізнався, що акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року, №ОУ-0000046 від 30.04.2009 року, №ОУ-0000047 від 31.05.2009 року, №ОУ-0000059 від 15.06.2009 року підписував заступник голови правління з фінансових питань ВАТ «Телеканал «Тоніс»- Слишко Олена Олексіївна, яка була наділена повноваженнями, відповідно до своєї посади, посадової інструкції та довіреності, ставити підпис від імені відповідача на фінансово-платіжних і звітних документах, деклараціях з ПДВ, балансах, звітах про фінансову діяльність, в тому числі на актах виконаних робіт, актах наданих послуг та інших документах, що стосуються діяльності відповідача; Слишко О. О. була уповноважена підписувати документи такого характеру на підставі наступних документів: довіреність від 26.10.2008 року, акт приймання-передачі ВАТ «Телеканал «Тоніс»від 10.10.2008 року, акт передання-приймання матеріальних носіїв з електронним підписом ВАТ «Телеканал «Тоніс»від 17.06.2009 року, акт передання-приймання печатки ВАТ «Телеканал «Тоніс»від 22 червня 2009 року.

Вказані вище документи містяться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про автомобільний транспорт», послуги пасажирського автомобільного транспорту поділяються на послуги з перевезення пасажирів автобусами, на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176 «Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» визначено, що нерегулярні перевезення здійснюються на замовлення юридичної або фізичної особи як разові перевезення організованої групи пасажирів за визначеним маршрутом.

Пункти 55-57 Правил визначають, що замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу. Договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»передбачено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, зокрема є товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до п. 2.3.2. договору, замовник зобов'язаний надавати перевізнику належним чином оформлені оригінали замовлення на перевезення пасажирів та/або вантажу в день здійснення відповідного перевезення.

Оскільки договір містить загальні положення щодо наміру відповідача замовити послуги, то, відповідач надав господарському суду замовлення на перевезення пасажирів та/або вантажу за спірний період, які підтверджують розмір заборгованості, вказаний відповідачем. Зазначені замовлення містять конкретні умови надання послуг: тип перевезення, дата подачі, адреса подачі, час подачі, маршрут, вартість замовлення та розшифровка актів, підписана обома сторонами.

На підставі вказаних замовлень сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000046 від 05.05.2009 року за березень-квітень 2009 року на загальну суму 4 240,00 грн. з ПДВ, акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000047 від 29.05.2009 року за травень 2009 року на загальну суму 2 120,00 грн. з ПДВ.

Також позивачем були виписані податкові накладні №57 від 05.05.2009 року та №58 від 29.05.2009 року на зазначені суми та виставлено рахунки-фактури.

В той же час позивач у своїй позовній заяві посилається на акти здачі-приймання робіт №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року, №ОУ-0000046 від 30.04.2009 року, №ОУ-0000047 від 31.05.2009 року, №ОУ-0000059 від 15.06.2009 року на суму 616 240,00 грн.

Як вже зазначалося, експертизою встановлено, що ці чотири акти від імені відповідача підписані не Тузовим Дмитром Олеговичем, хоча в графах «Затверджую директор ВАТ «Телеканал «Тоніс»та «від замовника»стоїть його прізвище та ініціали.

Позивачі зазначають, зо підписано ці акти підписано заступником голови правління з фінансових питань ВАТ «Телеканал «Тоніс»- Слишко Оленою Олексіївною.

В матеріалах справи міститься пояснення посадової особи відповідача -Слишко Олени Олексіївни, в яких зазначено, що акти здачі-приймання робіт №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року, №ОУ-0000046 від 30.04.2009 року, №ОУ-0000047 від 31.05.2009 року, №ОУ-0000059 від 15.06.2009 року на суму 616 240,00 грн. за договором №1 про нерегулярні автомобільні перевезення пасажирів та вантажу від 27.02.2009 року вона не підписувала і печаткою не скріплювала.

Також свої письмові пояснення надав Тузов Дмитро Олегович, який теж зазначив, що не підписував вказані вище акти здачі-приймання робіт.

Відповідно до законодавства, акт здачі-приймання робіт підтверджує факт надання послуг однією стороною й прийняття послуг іншою стороною. У бухгалтерському обліку він розглядається як первинний документ, оскільки в ньому фіксується факт здійснення господарської операції. Складання первинних документів з метою ведення бухгалтерського обліку є обов'язковим. При оформленні таких актів потрібно дотримуватися певних вимог законодавства щодо змісту первинних документів.

У статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частин 1, 2 статті 9 цього закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, якими у даному випадку виступають акти. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Фактичне виконання послуг зазначений акт може підтверджувати у бухгалтерському обліку за умови виконання наведених вище умов.

В пункті 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку також зазначено, що первинні документи повинні містити такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, і закон, і згадане положення вимагають наявності підписів осіб, що приймали участь у здійсненні операції, а також осіб, відповідальних за дозвіл, здійснення господарської операції й складання первинного документа.

Акти здачі-приймання робіт №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року, №ОУ-0000046 від 30.04.2009 року, №ОУ-0000047 від 31.05.2009 року, №ОУ-0000059 від 15.06.2009 року на суму 616 240,00 грн. не відповідають вищевикладеним вимогам.

По-перше, всі зазначені акти містять посилання на договір №1 від 01.04.2009 року, хоча договір №1 між позивачем та відповідачем укладений 27.02.2009 року.

Пунктом 4 «Виправлення помилок у первинних документах та облікових регістрах»Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку зазначено, що у тексті первинних документів, підчистки і необумовлені виправлення не допускаються. Помилки в первинних документах виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюються однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено написом «виправлено»та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

Зазначеним способом виправлень в акти здачі-приймання робіт внесено не було.

Також в актах не містяться будь-які дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, оскільки Тузов Д. О., чиє прізвище та ініціали містяться в актах не підписував цих актів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2012 року зобов'язано позивача надати господарському суду оригінали замовлень оформлених та підписаних відповідачем за формою, затвердженою додатком №2 до договору №1 від 27 лютого 2009 року на загальну суму 616 240,00 грн.; детальне розшифрування послуг за актами №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року, №ОУ-0000046 від 30.04.2009 р., №ОУ-0000047 від 31.05.2009 р., №ОУ-0000059 від 15.06.2009 р. із зазначенням, які послуги надавалися -перевезення пасажирів або вантажу (тип перевезення), дата подачі транспорту, адреса подачі, час подачі, маршрут, кілометраж маршруту, кількість годин замовлення послуг, вартість замовлення; належним чином завірені копії дорожніх листів на зазначені в актах №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року, №ОУ-0000046 від 30.04.2009 р., №ОУ-0000047 від 31.05.2009 р., №ОУ-0000059 від 15.06.2009 р. послуги з відміткою; належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних на зазначені в актах №ОУ-0000043 від 31.03.2009 року, №ОУ-0000046 від 30.04.2009 р., №ОУ-0000047 від 31.05.2009 р., №ОУ-0000059 від 15.06.2009 р. послуги з перевезення вантажу.

У відповідь на це позивач надав суду пояснення, в яких зазначалося, що бланки замовлень позивачем після узгодження обсягу наданих послуг і підписання сторонами актів прийому-передачі наданих послуг не зберігалися, так як вони не являються первинними бухгалтерськими документами; надання детального розшифрування послуг за актами здачі-прийняття робіт не видається можливим, оскільки ці дані не зберігаються і не повинні зберігатися позивачем відповідно до чинного законодавства; щодо дорожніх (подорожніх) листів з відміткою замовника, відповідач у своєму клопотання посилається на п. 59 Правил, однак, даний пункт відноситься до розділу ІІ «Перевезення пасажирів автобусами»і не має відношення до надання послуг легковими автомобілями; заявки на перевезення вантажів зберігаються один рік; книги реєстрації, відомості надходження й відправлення вантажів зберігаються три роки.

Тому господарський суд погоджується із твердженням відповідача, що позивачем не надано належних доказів, які б підтверджували факт замовлення відповідачем та надання позивачем послуг на загальну суму 616 240,00 грн., оскільки позивачем лише надано суду акти здачі-прийняття робіт на загальну суму 616 240,00 грн., підписи на яких, однак, відповідно до висновку судової експертизи, вчинені не тією особою, яка зазначена у графах «Затверджую директор ВАТ «Телеканал «Тоніс»та «від замовника»вказаних актів, і, відповідно, господарський суд не може погодитися із твердженнями позивача про те, що сторона відповідача підписала всі спірні акти, таким чином визнавши свою заборгованість перед позивачем.

Господарським судом за клопотанням представника відповідача була призначена у справі експертиза; на вирішення експерта було поставлено запитання: чи виконано підпис на актах здачі-приймання робіт №ОУ-0000046 від 05.05.2009 року та №ОУ-0000047 від 29.05.2009 року тією особою, від імені якої вони зазначені, а саме генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі»Руденко Русланом Володимировичем, або іншою особою.

При цьому, позивачем не заперечувався факт підпису вказаних актів здачі-приймання робіт генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-таксі»Руденко Русланом Володимировичем.

Однак, від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли повідомлення про неможливість дачі висновку судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи документів в зв'язку з ненаданням позивачем вільних зразків підпису Руденка Р. В., які витребовувалися експертом.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просив суд задовольнити позовні вимоги частково в розмірі 6 360,00 грн., адже послуги по договору були надані позивачем у березні 2009 року, квітні 2009 року та травні 2009 року на загальну суму 6 360,00 грн. з ПДВ, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт з детальним розшифруванням маршруту та вартості послуг згідно тарифу, визначеного в додатку №1 до договору; позивачем були виписані податкові накладні №57 від 05.05.2009 року та №58 від 29.05.2009 року на зазначені суми та виставлено рахунки-фактури.

В матеріалах справи містяться вказані вище докази заборгованості відповідача перед позивачем саме в розмірі 6 360,00 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 4.2. договору зазначено, що у разі несвоєчасного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань по цьому договору винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день існування такої заборгованості, понад суми понесених збитків.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 64 688,32 грн. пені.

В судовому засіданні 02.10.2012 року від представника відповідача надійшла заява про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені.

Відповідно до частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Строк позовної давності в один рік підлягає застосуванню щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Разом з тим, треба мати на увазі, що вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) за своїм характером є додатковими (похідними) вимогами щодо певного основного зобов'язання. Додатковими вимогами є вимоги, що забезпечують або обумовлюють виконання основного зобов'язання, які встановлені законом або договором. У випадку, якщо неустойкою (штрафом, пенею) забезпечується виконання зобов'язання, на яке розповсюджується загальна позовна давність, право на таке стягнення втрачається лише зі спливом строку позовної давності щодо основної вимоги. Таким чином, скорочена позовна давність стосовно неустойки (штрафу, пені) фактично означає можливість стягнення неустойки (штрафу, пені) за один рік, за умови, якщо не сплив строк позовної давності щодо основної вимоги.

Враховуючи той факт, що акти здачі-прийняття робіт підписані сторонами відповідно 05.05.2009 року та 29.05.2009 року, а позивач звернувся до господарського суду 31.08.2009 року, тобто в межах загального строку позовної давності, який на той момент ще не сплинув, господарський суд не вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про застосування строку позовної давності до вимоги про стягнення пені.

Отже, з відповідача стягується розмір пені, який пропорційний розміру підтвердженої заборгованості відповідача перед позивачем (6 360,00 грн.) і становить 390,57 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 110 923,20 грн. інфляційних втрат. Однак, як вже зазначалося, судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 6 360,00 грн., а не 616 240,00 грн. Відповідно, перерахунку підлягає і розмір інфляційних втрат.

У зв'язку з цим, стягненню з відповідача підлягає 1 119,36 грн. інфляційних втрат.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Телеканал «Тоніс»(юридична адреса: інд. 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 12-А; адреса для листування: інд. 03058, м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 17, код ЄДРПОУ 04948693) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан-Таксі»(інд. 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 51, код ЄДРПОУ 35535345) 6 360 (шість тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 390 (триста дев'яносто) грн. 57 коп. пені, 1 119 (одна тисяча сто дев'ятнадцять) грн. 36 коп. інфляційних втрат, 67 (шістдесят сім) грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита, 2 (дві) грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 27 (двадцять сім) грн. 28 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко Дата складання рішення 09.10.2012 р.