Постанова

від 16.10.2012 по справі 37/386пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2012 р. Справа № 37/386пн Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С., Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року у справі№37/386пн Господарського суду Донецької області за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача В.1: Фізичної особи ОСОБА_4 В.2: Фізичної особи ОСОБА_5 Відкритого акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" проповернення нежитлового приміщення площею 32,4 кв.м., за адресою: 84110, Донецька область, м. Слов'янськ, траса Київ-Должанський, 18 а, шляхом витребування з чужого незаконного володіння відповідачів, за участю представників сторін:

позивача: Вітковська О.П.,

відповідача1: не з'явився,

відповідача2: не з'явився,

третьої особи : не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичних осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення нежитлового приміщення площею 32,4кв.м. (колишня будівля пункту технічного огляду автомобілів), розташованого в м. Слов'янську Донецької області, яке належить на праві власності Державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, шляхом його витребування з чужого незаконного володіння відповідачів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20 лютого 2002 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішенням та постановою, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення процесуальних норм та необґрунтованість відмови у задоволенні позову, просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 24.01.2002р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (Продавець) та Відкритим акціонерним товариством "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу будівлі пункту технічного огляду автомобілів, що знаходився на балансі ВАТ "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій". Договір було посвідчено нотаріально 24.01.2002р.

24.05.2002р. між ВАТ "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" (Продавець) та відповідачі (Покупці) уклали договір купівлі-продажу спірного майна - приміщення пункту технічного огляду автомобілів, позначене на плані літерою А1, площею 31,4 кв.м. , що знаходиться в м. Словянську, траса м. Харків-Ростов. Договір нотаріально посвідчено 24.05.2002 року. Зазначений пункт технічного обслуговування автомобілів містив два приміщення: майстерню, площею 26,1кв.м., та роздягальню, площею 5,3кв.м. Згідно з рішенням Словянської міської ради №125/1 від 05.03.2003р. відповідачам надано дозвіл на реконструкцію пункту технічного огляду автомобілів, розташованого на трасі Харків-Ростов м. (Словянськ) під кафе, у зв'язку з чим відбувся повний демонтаж спірної будівлі, що підтверджується договором про надання послуг №14 від 23.05.2003р. та актом приймання-передачі до нього .

Рішенням виконавчого комітету Словянської міської ради від 19.12.2007р. №767/1 Відповідачам були видані свідоцтва про право власності на площу частини будівлі кафе.

КП БТІ зареєструвало 04.04.2008 року право приватної власності відповідачів на вказане майно. Під реконструйовану будівлю відповідачам була надана в оренду земельна ділянка, визначена на кадастровому плані.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 27.01.2005р. у справі №8557-2004 скасовано рішення першої інстанції і задоволено позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до відповідачів та Відкритого акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій", яким розірвано договір купівлі-продажу пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 31,4кв.м., укладений 24.01.2002р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Відкритим акціонерним товариством "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій". Визнано недійсним договір купівлі-продажу пункту технічного обслуговування автомобілів, загальною площею 31,4кв.м., укладений 27.05.2002р. між Відкритим акціонерним товариством "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" та відповідачами, кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні все одержане за угодою, а саме: пункт технічного обслуговування автомобілів загальною площею 31,4 кв.м. , повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області, а з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" стягнуто 4000грн, також стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Донецьке обласне підприємство автобусних станцій" на користь відповідачів 7700грн.

На виконання зазначеного рішення був виданий виконавчий лист, на підставі якого відкриті виконавчі провадження. 22.12.2005р. між позивачем та третьою особою був складений акт приймання-передачі, згідно з яким відбулося повернення до державної власності нежитлового вбудованого приміщення.

Постановою ВДВС від 16.08.2006р. в частині повернення пункту технічного обслуговування автомобілів загальною площею 31,4кв.м. Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області виконавчий лист повернуто через відсутність у боржника майна, належного до передачі. Також встановлено, що до винесення зазначеної постанови державний виконавець звертався до Ворошиловського районного суду м. Донецька з заявою про зміну способу виконання рішення в зазначеній частині , посилаючись на неможливість виконання рішення в цій частині через відсутність спірного майна. Ухвалою суду від 20.04.2006р. у задоволені заяви було відмовлено з мотивів фактичного отримання позивачем відповідного майна та неможливості зміни змісту судового рішення.

Однак, під час розгляду даної справи було встановлено, що фактичного повернення вказаного у акті приймання-передачі від 22.12.2005р. майна від третьої особи до державної власності не відбулося, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарських суд, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що відплатне добровільне відчуження майна власником, за змістом ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України, унеможливлює здійснення його віндикації, яку позивач безпідставно ототожнював із наслідками розірвання приватизаційного договору в силу ч.9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" та реституційними наслідками недійсності договору з наступного продажу в порядку ст. 48 Цивільного Кодексу України. Попередні судові інстанції зазначили також, що не надано доказів, що спірне приміщення може бути виділено в натурі як окремий об'єкт, оскільки його не існує; право власності на приміщення площею 32,4кв.м., як на окремий об'єкт права державної власності, не зареєстровано; такий об'єкт взагалі не виділено в натурі і не розмежовано від іншої частини будівлі кафе.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки. Позивач повинен довести наявність у нього права власності на витребуване індивідуально визначене майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, а також відсутність у відповідача правових підстав для володіння цим майном.

Як було зазначено вище, первісне відчуження позивачем майна на користь третьої особи відбувалося відносно приміщення площею 31,4 кв.м. , яке складалося з двох приміщень: майстерні, площею 26,1 кв.м. та роздягальні, площею 5,3 кв.м. Позовні ж вимоги заявлені відносно іншого об'єкту - вбудованого приміщення, яке має площу 32,4кв.м. Докази, що саме вищезазначене приміщення є власністю держави матеріали справи не містять. Відсутні також докази, що зазначене приміщення може бути виділено в натурі як окремий об'єкт.

Господарськими судами обґрунтовано взято до уваги, що право власності на спірне приміщення площею 32,4 кв.м., як на окремий об'єкт права державної власності, не зареєстровано, не виділено в натурі та не розмежовано від іншої частини будівлі кафе. Крім того, з архітектурно-технічного паспорту та зі звіту КП БТІ про незалежну оцінку вбачається, що за результатами проведеної відповідачами у 2003р. реконструкції внутрішня площа нової будівлі кафе становить 96,2 кв.м. та згідно плану КП БТІ і журналу підрахунку площі приміщень станом на 25.01.2005р. не містить у своєму складі приміщення площею 31,4 кв.м.

Крім того, відсутні докази здійснення державної реєстрації за державою вбудованого приміщення площею 32,4 кв.м. , а також відсутні інші документи, які б підтверджували право державної власності на вказане приміщення, тобто позивачем не доведено право власності на зазначене майно.

Також суди правильно зазначили, що пункт технічного огляду автомобілів вибув з державної власності по волі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, відплатно та на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що попередні судові інстанції встановили фактичні обставини справи, надали належну оцінку доказам правильно застосували законодавство, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, а відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2012 року у справі №37/386пн -без змін.

Головуючий М. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова