Рішення

від 15.10.2012 по справі 26/81

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.12 р. Справа № 26/81

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі судового засідання Бевз Х.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулар» м.Слов»янськ, Донецької області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь" м.Маріуполь, Донецької області

про стягнення 295 014,83грн.

за участю

представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Горячева А.Г. - представник по довіреності №301/90Д-1 від 07.06.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Кулар" м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь" м.Маріуполь, Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 245 109,6грн., інфляційних у розмірі 40 859,68грн. та 3% річних у розмірі 9 045,55грн. (Усього 295 014,83грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №62АЭСсн від 07.02.2007р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 198, 265 ГК України.

Ухвалою від 12.10.2009р. господарський суд зупинив провадження по справі до вирішення господарським судом Донецької області пов»язаної з нею справи №2/342пд.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 20.06.2011р., у зв»язку з тим, що Указом Президентом України №657/2011 від 08.06.2011р. суддю Іванченкову О.М. переведено на посаду судді господарського суду міста Києва, справу №26/81 передано на автоматичний розподіл справ між суддями.

В результаті автоматичного розподілу справи, головуючою суддею по справі №26/81 призначено Подколзіну Л.Д.

Ухвалою від 20.08.2012р. суд поновив провадження по справі, призначив її розгляд на 03.09.2012р. та зобов»язав сторін надати інформацію, щодо розгляду господарської справи №2/342пд.

На виконання вимог суду відповідачем надано клопотанням б/н, б/д разом з копією рішення господарського суду Донецької області по справі №2/342пд, копією постанови ДАГС від 10.03.2011р., копією ВГСУ від 11.05.2011р. Також повідомлено про зміну найменування відповідача, про що було відображено в ухвалі від 03.09.2012р.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні надав до матеріалів справи довідку б/н, б/д з якої вбачається, що кредиторська заборгованість Приватного акціонерного товариства "АзовЕлектроСталь" м.Маріуполь, Донецької області по договору №62АЭСсн від 07.02.2007р. перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Кулар" м.Донецьк відсутня.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н, б/д заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що ним були перераховані на рахунок позивача грошові кошти у сумі 280 000грн., про що свідчать платіжні доручення №3256 від 14.04.08р., №432 від 17.04.08р., №506 від 18.04.08р. Отже, здійснена оплата у адресу позивача в загальній сумі, перевищує суму, яка підлягає сплаті за поставлений товар. Наполягає на тому, що виконання грошового зобов'язання відповідачем не було прострочено, у зв'язку з чим, позивач не мав права нараховувати 3% річних та інфляційні. На думку відповідача, вимоги позивача необґрунтовані, у зв»язку з чим просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Слухання справи неодноразово відкладалось, у зв»язку з неявкою позивача у засідання суду, а також для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі.

20 вересня 2012р. господарським судом Донецької області був здійснений електронний запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про надання інформації, за якою адресою зареєстроване Товариство з обмеженою відповідальністю „Кулар" м.Донецьк.

Згідно наданої відповіді станом на 20.09.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Кулар" знаходиться за адресою: 84122, м.Слов»янськ, Донецької області, вул.Іскри, буд. 19.

У зв»язку з чим ухвала суду від 17.09.2012р. була надіслана за вказаною адресою позивачу. Проте, конверт був повернутий з поштового відділення на адресу суду з причин не знаходження підприємства за вказаною адресою.

15.10.2012р. через канцелярію суду від відповідача надійшли пояснення б/н, б/д, які розглянуті судом та приєднані до матеріалів справи.

Позивач в судові засідання без пояснення причин не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого позивача у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

07 лютого 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Кулар" м.Донецьк (далі по тексту-Постачальник) та Закритим (Приватним) акціонерним товариством „АзовЕлектроСталь" м.Маріуполь, Донецької області (далі по тексту-Покупець) був укладений договір №62АЭСсн, згідно умов якого Постачальник взяв на себе зобов"язання поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості згідно специфікацій, які є невід»ємною частиною даного договору.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація №1, в якій визначено найменування товару, кількість, ціна та загальна сума.

10.02.2007р., 28.02.2007р., 01.04.2007р., 01.05.2007р., 01.06.2007р., 01.07.2007р., 02.08.2007р., 15.09.2007р., 07.11.2007р.12.12.2007р., 03.01.2008р., 01.02.2008р., 01.03.2008р., 01.04.2008р. між сторонами були підписані додаткові угоди №1-№14 до договору №62АЭСсн від 07.02.2007р.

Додаткові угоди №6 від 01.07.2007р., №12 від 01.02.2008р. складені з протоколом розбіжностей.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №62АЭСсн від 07.02.2007р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Розрахунки за товар здійснюються покупцем на протязі 15 календарних днів з моменту одержання товару та виставлення рахунку. (п.7.1 договору).

Строк дії договору було продовжено додатковою угодою №10 від 12.12.2007р. до 31.12.2008р.

Разом з цим, під час розгляду спору у справі № 26/81, стали відомі факти, встановлені рішенням господарського суду Донецької області у справі № 2/342пд від 30.11.10р. За змістом вказаного рішення вбачається, що ЗАТ „АзовЕлектроСталь» було відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору №62АЭСсн від 07.02.2007р. Вказане рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.03.2011р.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.05.2011р. рішення господарського суду області у справі № 2/342пд від 30.11.10р. та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10.03.2011р. залишено без змін.

Вказані обставини є загальновідомими, не потребують доказуванню та не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони в розумінні вимог статті 35 ГПК України.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що у відповідності до специфікації №13, погодженої сторонами договору шляхом укладення додаткової угоди №14 від 01.04.2008р. до вищевказаного договору, по накладній №17 від 18.04.2008р. позивач передав, а повноважна особа відповідача, зазначена у довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей сірія ЯОР №019068 від 18.04.2008р. отримала товар на загальну суму 245 109,60грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 17.08.2009р. звернувся до суду з позовною заявою б/н, б/д про стягнення з Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь" заборгованості у розмірі 245 109,6грн.

Станом на 25.04.2008р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 1 847 336,73грн. перед позивачем, куди й увійшла накладна №17 від 18.04.2008р., про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

У процесі розгляду справи відповідач повідомив суд про те, що після підписання акту звірки відповідач погасив заборгованість по договору №62АЭСсн від 07.02.2007р. на загальну суму 465 800,73грн., про що свідчать платіжні доручення №2566 від 12.12.2008р., №140 від 16.12.2008р., №286 від 13.01.2009р., №90 від 14.01.2009р., №5131 від 15.01.2009р., №288 від 03.02.2009р., №442 від 06.02.2009р., №460 від 09.02.2009р., №8 від 11.02.2009р., №737 від 12.03.2009р., №781 від 12.03.2009р., №10807 від 05.03.2010р.

Згідно ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

15 жовтня 2010р. відповідач надіслав на адресу позивача угоду про припинення зобов»язання заліком зустрічних однорідних вимог на суму 1 381 536грн., оскільки станом на 01.10.2010р. між підприємствами існували зустрічні однорідні вимоги. В результаті проведеного заліку заборгованість ТОВ «Кулар» перед ЗАТ «АзовЕлектроСталь» на загальну суму 1 381 536грн. за раму бокову, балку надресорну згідно договору №37АЭСсб від 20.11.2009р. є погашеною повністю. В свою чергу заборгованість ЗАТ «АзовЕлектроСталь» перед ТОВ «Кулар» на загальну суму 1 381 536грн. за феросплави згідно договору №62АЭСсн від 07.02.2007р. також вважаються погашеними.

Відповідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.03.2009р. №01-08/163 згоди іншої сторони у зобов"язанні по заліку зустрічних однорідних вимог не вимагається.

За приписами частини 3 ст.203 ГК України господарське зобов"язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо однієї сторони.

Відповідач у довідці б/н, б/д підтвердив, що станом на 15.10.2012р. кредиторська заборгованість ПАТ «АзовЕлктроСталь» по спірному договору перед ТОВ «Кулар» відсутня.

Враховуючи те, що договірні зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідачем перед позивачем виконані, ще до звернення позивача з позовом до суду та це не спростовується останнім, суд вважає, що у цій частині позовних вимог слід відмовити позивачу.

Суд не приймає до уваги представлені відповідачем платіжні доручення №3256 від 14.04.08р., №432 від 17.04.08р., №506 від 18.04.08р., у якості належних доказів погашення боргу, оскільки перші два платежі були здійснені, ще до поставки спірної продукції позивачем. Що ж стосується перерахування грошових коштів у сумі 100 000грн. на рахунок позивача здійснених 18.04.2008р., то таке посилання є хибним, так як відповідач станом на 25.04.2008р. підтвердив наявність боргу у сумі 245 109,6грн. за спірною накладною. Крім того, з призначення платежу не вбачається, що оплата була здійснена саме за накладною №17 від 18.04.2008р.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем інфляційних за період з 04.05.2008р. по 27.07.2009р. у розмірі 40 859,68грн. та 3% річних за період з травня 2008р.-червень 2009р. у розмірі 9 045,55грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи останній платіж відповідачем було здійснено 14.01.2009р., про що свідчить платіжне доручення №90. Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок судом встановлено, що він арифметично не вірний, оскільки позивачем не було враховано здійснення відповідачем часткових оплат, а також не вірно визначено період нарахування 3% річних та інфляційних.

Таким чином, арифметичний підрахунок вимог щодо 3% річних за період з 04.05.2008р.-13.01.2009р. здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга", встановив, що розмір 3% річних у період з 04.05.2008р.-11.12.2008р. відносно початкової заборгованості у сумі 245 109,60грн. складає 4 472,41грн.; у період з 12.12.2008р.-15.12.2008р. відносно заборгованості у сумі 170 109,60грн. складає 55,93грн.; у період з 16.12.2008р.-12.01.2009р. відносно заборгованості у сумі 70 109,60грн. складає 161,35грн.; у період з 13.01.2009р.-13.01.2009р. відносно заборгованості у сумі 20 109,60грн. складає 1,65грн.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задовольняє частково та стягує з відповідача 3% річних у сумі 4 691,34грн.

Згідно арифметичного підрахунку вимог щодо інфляційних здійсненого судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга", встановлено, що розмір інфляційних за період з травня-грудень 2008р. складає 19 853,88грн. Оскільки останнє погашення заборгованості відбулось 14 січня 2009р., тому відповідно до рекомендацій ВСУ від 03.04.1997р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» інфляційні зміни були розраховані без врахування цього місяця.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення інфляційних задовольняє частково та стягує з відповідача інфляційні за період з травня-грудень 2008р. у сумі 19 853,88грн.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно: в частині задоволених позовних вимог - на відповідача, в частині відмови - на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 35, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Кулар" м.Слов»янськ, Донецької області до Приватного акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь" м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 295 014,83грн. задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „АзовЕлектроСталь" м.Маріуполь, Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кулар" м.Слов»янськ, Донецької області 3% річних 4 691,34грн., інфляційні у сумі 19 853,88грн., витрати по сплаті держмита у сумі 245,44грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 19,63грн.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 15.10.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.10.2012р.

Суддя Подколзіна Л.Д.