Вирок

від 19.06.2007 по справі 1-45/2007

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-45/2007 p

Справа №

1-45/2007 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19

червня 2007 року                                          Турійський

районний суд Волинської області

під

головуванням судді                        Овсієнка

А. А.

за

участю : секретаря                            Гут А.В.

прокурора                                              Книш

В.В.

потерпілого-цивільного

позивача      ОСОБА_1

представника

цивільного позивача    ОСОБА_2

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в смт. Турійську Волинської області кримінальну

справу про обвинувачення :

·      ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,  українця, 

громадянина України,  уродженця м.

Ковель Волинської області,  жителя с.

Бобли Турійського району Волинської області, 

неодруженого,  з

професійно-технічною освітою, 

непрацюючого,  в порядку  ст. 89 КК України раніше несудимого,

·      ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, 

українця,  громадянина

України,  уродженця та жителя

АДРЕСА_1,  неодруженого,  з базовою загальною середньою освітою,  непрацюючого, 

в порядку  ст. 89 КК України

раніше несудимого,

у

вчиненні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 296 КК України,

встановив:

22 квітня 2007 року приблизно о 12 год 00 хв ОСОБА_3. в групі осіб з

ОСОБА_4. ,  перебуваючи в стані

алкогольного сп'яніння,  діючи з мотивів

явної неповаги до суспільства,  на

подвір'ї належного ОСОБА_1. житлового будинку АДРЕСА_2,  голосно нецензурно лаялись в адресу

ОСОБА_1,  чим грубо порушили громадський

порядок,  при цьому,  супроводжуючи свої дії особливою

зухвалістю,  умисно безпричинно нанесли

ОСОБА_1. кожен по кілька ударів кулаками та ногами по голові,  заподіявши тим самим потерпілому легкі

тілесні ушкодження,  що спричинили короткочасний

розлад здоров'я,  у вигляді закритої

черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку,  забійної рани правої тім'яної ділянки.

Допитані в судовому засіданні підсудні ОСОБА_3. та ОСОБА_4. 

винними себе у вчиненні інкримінованого їм злочину визнали повністю та

суду показали,  що дійсно 22 квітня 2007

року приблизно о 12 год 00 хв

вони обоє перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння зайшли на подвір'я

житлового будинку ОСОБА_1.,  де в грубій формі з вживанням нецензурної лайки почали

висловлювати в адресу потерпілого своє невдоволення з приводу зробленого ним

зауваження.

Коли потерпілий почав вимагати від них залишити подвір'я,  ОСОБА_4. 

ударом кулака в обличчя збив потерпілого з ніг,  після чого вони обоє по кілька разів вдарили

його кулаками та ногами по голові.

Потерпілий ОСОБА_1. повністю підтвердив суду показання підсудних ОСОБА_3. та ОСОБА_4.

Згідно  висновку судово-медичної експертизи №

290  від  

16.05.07  (а.с.   23-24) у

потерпілого ОСОБА_1

виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі

струсом головного мозку,  забійної рани

правої тім'яної ділянки,  які за ступенем

тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень,  що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Показання підсудних та потерпілого є детальними,  чіткими, 

послідовними. Такі їхні показання співвідносяться між собою і

відповідають фактичним обставинам справи, 

які ні самими підсудними,  ні

потерпілим не оспорюються. При цьому у суду немає сумнівів в істинності та

добровільності показань та позиції підсудних і потерпілого,  а тому слід визнати недоцільним дослідження

доказів стосовно тих фактичних обставин справи, 

які ніким не оспорюються.

Таким чином,  на підставі

вищевикладеного суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_3. та ОСОБА_4. 

у скоєнні хуліганства і кваліфікує такі їхні дії за

ч.2  ст. 296 КК України як вчинене групою

осіб грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до

суспільства,  що супроводжувалось

особливою зухвалістю.

При

обранні виду і міри покарання підсудним суд враховує :

·       

те,  що вчинений

ними злочин є злочином середньої тяжкості;

·       

особу   

винних,     зокрема    молодий   

вік    підсудних,     те,    

що    вони    позитивно характеризуються за місцем

проживання.

Суд враховує обом підсудним як обставину, 

що пом'якшує покарання - їхнє щире каяття,  так і обтяжуючу покарання обставину -

вчинення ними злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Потерпілий

особистих претензій до підсудних не має і не наполягає на призначенні їм

суворого покарання.

Приймаючи

до уваги зазначені обставини,  суд

призначає обом підсудним покарання в межах санкції статті закону,  за якою вони засуджуються.

При

цьому,  на підставі вищевикладеного,  суд також вважає,  що виправлення обох підсудних можливе без

відбування покарання і тому звільняє їх від відбування покарання з

випробуванням на підставі  ст. 75 КК

України.

Вирішуючи

питання про запобіжний захід до набрання вироком законної сили,  суд вважає за необхідне обом підсудним

залишити без змін раніше обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Долю речових

доказів суд вирішує відповідно до  ст. 81

КПК України.

Цивільним

позивачем ОСОБА_1. заявлено позов про стягнення з підсудних 304 грн. 02 коп.

матеріальної та 5000 грн. моральної шкоди, 

а Турійською центральною районною лікарнею - про стягнення 214 грн. 05

коп. витрат на стаціонарне лікування особи, 

яка потерпіла від злочину.

В

судовому засіданні цивільний позивач ОСОБА_1. та представник цивільного

позивача Турійської ЦРЛ ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі з

підстав,  зазначених у позовних заявах.

Підсудні

ОСОБА_3. та

ОСОБА_4.  цивільний позов ОСОБА_1 визнали

частково,  а цивільний позов Турійської

ЦРЛ - повністю.

Вина

підсудних ОСОБА_3. та

ОСОБА_4.  у вчиненні хуліганства,  поєднаного з умисним заподіянням потерпілому

ОСОБА_1. легких тілесних ушкоджень,  що

спричинили короткочасний розлад здоров'я, 

в повній мірі доведена в ході судового слідства.

Розглядаючи

цивільний позов потерпілого,  суд вважає

підставними доводи потерпілого-цивільного позивача ОСОБА_1 про те,  що він зазнав певних душевних та фізичних

страждань внаслідок безпричинного,  з

хуліганських спонукань заподіяння йому підсудними тілесних ушкоджень та

викликаними в результаті цього вимушеними змінами в його звичному укладі

життя,  пов'язаними зокрема з

перебуванням на стаціонарному лікуванні та погіршенням стану його здоров'я.

Отже,  на думку суду,  беззаперечним є той факт,  що ОСОБА_3.

та ОСОБА_4.  своїми злочинними діями

завдали потерпілому-цивільним позивачу ОСОБА_1. моральної шкоди у вигляді

душевних та фізичних страждань та матеріальної шкоди у вигляді

затрачених останнім на лікування коштів.

Однак,  як вбачається з наданих цивільним позивачем

касових чеків,  ОСОБА_1. було придбано

медикаментів на суму 54 грн. 02 коп., 

тоді як 250 грн. ним було сплачено до муніципальної лікарняної каси в

якості благодійного внеску (а.с. 32).

За таких

обставин суд на підставі ч.1  ст.

1168,  ч.1  ст. 1190, 

ч.1  ст. 1195 ЦК України стягує з

підсудних солідарно в користь цивільного позивача ОСОБА_1 54 грн. 02 коп.

понесених останнім витрат на придбання ліків.

Оскільки

благодійний внесок не є обов'язковою та необхідною витратою,  пов'язаною з лікуванням потерпілого,  суд в задоволенні позову в частині майнової

вимоги про стягнення коштів в сумі 250 грн. відмовляє за безпідставністю.

Визначаючи

розмір грошового відшкодування моральної шкоди, 

суд враховує характер та глибину перенесених ОСОБА_1. душевних та

фізичних страждань,  при цьому виходить

також з вимог розумності і справедливості, 

а тому на підставі  ст. 23,  ч.1 

ст. 1167,  ч.1  ст. 1190 ЦК України стягує в користь цивільного позивача ОСОБА_1 з

підсудних солідарно 3000 (три тисячі) грн. моральної шкоди.

Крім

того,  за час перебування ОСОБА_1 на

стаціонарному лікуванні в Турійській ЦРЛ в період з 22 квітня по 07 травня 2007

року включно даним закладом охорони здоров'я було затрачено на його лікування

214 грн. 05 коп.,  що об'єктивно

стверджено довідкою Турійської ЦРЛ від 18.05.07 № 650 (а.с. 77).

Тому,  відповідно до 

ст.  ст. 93,  93-1 КПК України,  ч.1 

ст. 1206 ЦК України,  суд стягує з

підсудних в рівних частках в користь Турійської ЦРЛ 214 грн.05 коп. понесених

даним закладом охорони здоров'я витрат на стаціонарне лікування потерпілого від

злочину ОСОБА_1

Керуючись  ст. 

ст. 93,  93-1,  323, 

324 КПК України,   ст. 23,  ч.1 

ст. 1167,  ч.1  ст. 1168, 

ч.1  ст. 1190,  ч.1 

ст. 1195,  ч.1  ст. 1206 ЦК України,  суд,  -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним

у вчиненні злочину,  передбаченого

ч.2  ст. 296 КК України,  призначивши йому покарання у виді обмеження

волі на строк 4 (чотири) роки.

ОСОБА_4

визнати винним у вчиненні злочину, 

передбаченого ч.2  ст. 296 КК

України,  призначивши йому покарання у

виді обмеження волі на строк 4 (чотири) роки.

На

підставі  ст.  ст. 75, 

76 КК України ОСОБА_3.

та ОСОБА_4.  звільнити від відбування

покарання,  якщо вони протягом 2 (двох)

років не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов'язки :

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання

або роботи; періодично з'являтись для реєстрації в органи

кримінально-виконавчої системи.

До

набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_3.

та ОСОБА_4.  раніше обраний

запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

Цивільний позов

ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути

з ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 солідарно в користь ОСОБА_1 54 (п'ятдесят чотири) грн. 02 коп. витрат

на придбання ліків та 3000 (три тисячі) грн. моральної шкоди.

Цивільний позов

Турійської центральної районної лікарні задовольнити повністю.

Стягнути

з ОСОБА_3 в

користь Турійської центральної районної лікарні,  р/р № 35416001002000 в ГДКУ у Волинській

області,  МФО 803014,  ЗКПО

01983039,  107 (сто сім) грн. 03 коп.

витрат на стаціонарне лікування особи, 

яка потерпіла від злочину.

Стягнути з ОСОБА_4

в користь Турійської центральної районної лікарні,  р/р № 35416001002000 в ГДКУ у Волинській

області,  МФО 803014,  ЗКПО

01983039,  107 (сто сім) грн. 03 коп.

витрат на стаціонарне лікування особи, 

яка потерпіла від

злочину.

На підставі  ст. 81 КПК України речові докази    вилучені з місця події металеву ручка до

молотка та його гумову робочу частину, 

які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Турійського

РВ УМВС України у Волинській області, 

повернути власнику - ОСОБА_1; .   

вилучену з місця події пошкоджену скляну пляшку,  що знаходиться на зберіганні в камері схову

речових доказів Турійською РВ УМВС України, 

знищити.

На вирок суду

може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через

Арійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.